Справа № 950/1120/26
Номер провадження 1-кс/950/226/26
27 квітня 2026 року Лебединський районний суд Сумської області
в складі: слідчого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, дізнавача, іншої уповноваженої службової особи відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за повідомленням про кримінальне правопорушення,
До слідчого судді Лебединського районного суду Сумської області звернувся скаржник ОСОБА_3 зі скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача або іншої уповноваженої службової особи органу поліції, яка, на його думку, полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення. Із поданої скарги вбачається, що захисником скаржника - адвокатом ОСОБА_4 , який діяв в інтересах ОСОБА_3 , до відділення поліції № 3 (м. Лебедин) ГУНП в Сумській області було подано повідомлення про кримінальне правопорушення щодо можливого зникнення майна ОСОБА_3 під час його затримання працівниками поліції 05 лютого 2026 року близько 14 год. 00 хв. поблизу будинку № 63 по вул. Героїчна у м. Лебедині. У повідомленні зазначалося, що на місці події залишились особисті речі ОСОБА_3 , зокрема велосипед чорного кольору марки, ймовірно, «Україна», кишенькова сумка-гаманець чорного кольору, грошові кошти в сумі 32 000 грн, зимова в'язана шапка чорного кольору, зимові рукавиці чорного кольору. Також повідомлялося, що під час подальшого огляду місця події зазначені речі, окрім дерев'яного предмета, не були виявлені. Зі змісту матеріалів убачається, що зазначене повідомлення було зареєстроване в інформаційній підсистемі «Єдиний облік» за № 1997 від 24 березня 2026 року, після чого працівниками поліції у період з 24 березня 2026 року по 14 квітня 2026 року проведено перевірку, за результатами якої складено довідку про результати проведення перевірки інформації, викладеної у повідомленні адвоката ОСОБА_4 .
За результатами такої перевірки орган поліції фактично дійшов висновку, що факт крадіжки не знайшов свого підтвердження, достатніх даних для внесення відомостей до ЄРДР не встановлено, а подальший розгляд звернення припинено відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та підзаконного порядку розгляду звернень громадян в органах Національної поліції.
Скаржник із такими діями не погодився, зазначивши, що КПК України не передбачає проведення попередньої перевірки заяви про кримінальне правопорушення до внесення відомостей до ЄРДР. На думку скаржника, повідомлення містило достатні відомості про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а всі обставини, зокрема факт наявності майна, його належність, місце перебування, можливий спосіб зникнення та причетність конкретних осіб, підлягають встановленню саме під час досудового розслідування.
Крім того, у скарзі порушено питання про поновлення строку на звернення до слідчого судді, оскільки про існування відповіді органу поліції скаржник дізнався лише 21 квітня 2026 року від свого адвоката, належним чином раніше повідомлений не був.
У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив її задовольнити, поновити строк на звернення до слідчого судді, визнати бездіяльність незаконною та зобов'язати уповноважену службову особу органу поліції внести відомості до ЄРДР.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився. Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора, бездіяльність яких оскаржується, не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, додані документи, довідку про результати перевірки, повідомлення про кримінальне правопорушення, а також врахувавши пояснення скаржника, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Так відповідно до статті 55 Конституції України: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом».
Згідно зі статтею 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Зазначені конституційні положення мають безпосереднє значення для розгляду цієї скарги, оскільки предметом судового контролю є перевірка того, чи діяла уповноважена службова особа органу поліції у спосіб, прямо передбачений кримінальним процесуальним законом, після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 214 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань».
Частина четверта статті 214 КПК України встановлює: «Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається».
Суд приходить до висновку, що наведені норми КПК України покладають на слідчого, дізнавача, прокурора або іншу уповноважену особу не право на власний розсуд попередньо перевіряти обґрунтованість повідомлення, а саме обов'язок внести до ЄРДР відомості про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Закон не вимагає від заявника на стадії звернення з повідомленням про кримінальне правопорушення доведення всіх елементів складу кримінального правопорушення, надання повного комплексу доказів, установлення особи правопорушника чи безспірного підтвердження розміру шкоди. Достатнім є викладення таких фактичних обставин, які за своїм змістом можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Судом встановлено, що повідомлення адвоката ОСОБА_4 , подане в інтересах ОСОБА_3 , містило відомості про дату та орієнтовний час події, а саме 05 лютого 2026 року близько 14 год. 00 хв., місце події -поблизу будинку № 63 по вул. Героїчна у м. Лебедині, дані особи, майно якої могло зникнути, тобто ОСОБА_3 , перелік майна, яке, за твердженням заявника, залишилося на місці події та зникло, розмір заявленої майнової шкоди, зокрема грошові кошти у сумі 32000 грн, обставини, за яких заявник був позбавлений можливості самостійно контролювати збереження речей, а саме затримання та доставлення працівниками поліції, а також посилання на матеріали іншого кримінального провадження та огляд місця події, під час якого відповідні речі не були зафіксовані.
Отже, суд приходить до висновку, що повідомлення містило достатній короткий виклад обставин, які могли свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а тому підлягало внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку статті 214 КПК України.
Посилання органу поліції на те, що «факт крадіжки не знайшов свого підтвердження» та «не встановлено достатніх даних для внесення відомостей до ЄРДР», суд відхиляє з таких підстав.
По-перше, за змістом частини першої статті 214 КПК України внесенню до ЄРДР підлягають не лише безспірно доведені факти вчинення кримінального правопорушення, а й відомості про обставини, що можуть свідчити про його вчинення. Саме формулювання закону -«можуть свідчити» -означає, що на момент внесення відомостей до ЄРДР не вимагається остаточного підтвердження події кримінального правопорушення.
По-друге, встановлення того, чи дійсно майно існувало, чи перебувало воно при ОСОБА_3 , чи залишилось воно на місці події, хто мав до нього доступ, чи було воно викрадене, втрачено або переміщене іншими особами, є предметом доказування у кримінальному провадженні. Такі обставини мають перевірятися шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, зокрема допиту заявника, допиту працівників поліції, працівників ТЦК та СП, огляду відеозаписів, вилучення та дослідження матеріалів службових реєстраторів, встановлення можливих очевидців, проведення огляду, тимчасового доступу до речей і документів, інших процесуальних дій, передбачених КПК України.
По-третє, висновок органу поліції про відсутність ознак кримінального правопорушення зроблено за результатами так званої перевірки, проведеної до внесення відомостей до ЄРДР, тоді як КПК України не передбачає проведення попередньої дослідчої перевірки заяви про кримінальне правопорушення як підстави для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР.
Суд враховує, що стаття 2 КПК України визначає завдання кримінального провадження, серед яких є захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування. Зазначені завдання можуть бути реалізовані лише в межах кримінального провадження після внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відповідно до статті 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, орган поліції не вправі підміняти передбачену КПК процедуру внесення відомостей до ЄРДР процедурою розгляду звернення громадянина.
Посилання у довідці органу поліції на Закон України «Про звернення громадян» суд також відхиляє, оскільки повідомлення адвоката ОСОБА_4 за своїм змістом було саме повідомленням про кримінальне правопорушення. Закон України «Про звернення громадян» не може застосовуватися як підстава для невнесення відомостей до ЄРДР, коли особа повідомляє про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Закон України «Про звернення громадян» регулює загальний адміністративний порядок розгляду звернень громадян, однак не може змінювати чи обмежувати імперативні приписи статті 214 КПК України. У разі конкуренції загального порядку розгляду звернень і спеціальної кримінальної процесуальної процедури застосуванню підлягає саме КПК України як спеціальний закон.
Суд окремо оцінює посилання органу поліції про те, що вартість окремих речей -велосипеда, шапки та рукавиць - не є достатньою для кваліфікації події як кримінального правопорушення, а може свідчити лише про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 51 КУпАП.
Такий аргумент не може бути підставою для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР, оскільки у повідомленні про кримінальне правопорушення йшлося не лише про велосипед, шапку та рукавиці, а й про сумку-гаманець із грошовими коштами у сумі 32 000 грн. Саме наявність такого повідомлення про зникнення грошових коштів виключає можливість формального висновку про малозначність або адміністративний характер події без проведення належного досудового розслідування.
Крім того, питання про фактичну вартість майна, розмір шкоди, наявність або відсутність грошових коштів, їх походження, місце перебування сумки-гаманця, а також причинний зв'язок між затриманням особи та зникненням майна є питаннями доказування. Вони не можуть вирішуватися в порядку попередньої перевірки без внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до частини першої статті 185 КК України - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна.
Частина четверта статті 185 КК України передбачає кримінальну відповідальність за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану або надзвичайного стану.
Суд зазначає, що на цій стадії слідчий суддя не вирішує питання про доведеність факту крадіжки, винуватість конкретної особи чи остаточну правову кваліфікацію діяння. Однак викладені у повідомленні обставини -зникнення майна особи після її затримання, наявність конкретного місця, часу, переліку речей і заявленої суми шкоди є достатніми для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
Суд також оцінює посилання органу поліції на відеозапис із портативного відеореєстратора, відповідно до якого нібито не зафіксовано наявності у ОСОБА_3 сумки-гаманця чи грошових коштів.
Як убачається з матеріалів, до матеріалів перевірки додано відеофайл 20260205150943000006.mp4, однак зазначений файл є пошкодженим і не може бути відтворений. За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості перевірити зміст такого відеофайлу, його повноту, безперервність, відповідність часу події, а також обґрунтованість висновків органу поліції, зроблених із посиланням на цей відеозапис. Водночас навіть якби відеозапис був технічно придатним для перегляду, його зміст не міг би сам по собі бути підставою для відмови у внесенні відомостей до ЄРДР. Оцінка відеозапису як доказу, встановлення його належності, допустимості та достовірності мають здійснюватися у кримінальному провадженні, а не на стадії попереднього розгляду звернення до внесення відомостей до ЄРДР.
Суд відхиляє і аргумент про те, що ОСОБА_3 не надав достатніх доказів на підтвердження наявності в нього сумки-гаманця з грошовими коштами у сумі 32000 грн перед затриманням. Обов'язок доказування у кримінальному провадженні не може бути покладений на заявника на стадії звернення із повідомленням про кримінальне правопорушення. Заявник має повідомити про відомі йому обставини, а обов'язок перевірити такі обставини у визначеному законом порядку покладається на орган досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Суд також бере до уваги, що з матеріалів вбачається наявність хронологічного проміжку між моментом затримання ОСОБА_3 близько 14 год. 00 хв. 05 лютого 2026 року та проведенням огляду місця події у період приблизно з 16 год. 00 хв. до 16 год. 40 хв. того ж дня. Саме у цей період, за твердженням заявника, могли зникнути речі, залишені на місці події. З'ясування того, хто перебував на місці події, хто мав доступ до речей, чи були вони переміщені, вилучені або викрадені, потребує проведення досудового розслідування.
Відповідно до статті 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Отже, скарга ОСОБА_3 подана на бездіяльність, яка прямо віднесена кримінальним процесуальним законом до предмета судового контролю слідчого судді.
Щодо клопотання про поновлення строку на звернення зі скаргою суд зазначає таке.
Відповідно до статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора можуть бути подані протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Разом з тим, строк може бути поновлений, якщо його пропущено з поважних причин.
Скаржник зазначив, що про результати розгляду повідомлення та фактичну відмову у внесенні відомостей до ЄРДР він дізнався лише 21 квітня 2026 року від свого адвоката, після чого звернувся до суду зі скаргою. Доказів того, що скаржник був належним чином та своєчасно повідомлений про результати перевірки раніше, матеріали не містять.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що строк на звернення зі скаргою підлягає поновленню, оскільки його пропуск зумовлений обставинами, які не залежали від скаржника.
Відповідно до статті 307 КПК України за результатами розгляду скарги слідчий суддя має право постановити ухвалу, зокрема про зобов'язання вчинити певну дію.
Оскільки судом встановлено, що після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення уповноважена службова особа органу поліції не внесла відповідні відомості до ЄРДР у строк, передбачений частиною першою статті 214 КПК України, а натомість провела попередню перевірку і припинила розгляд звернення в порядку, не передбаченому КПК України для таких повідомлень, скарга підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 19, 55 Конституції України, статтями 2, 9, 214, 303, 304, 306, 307, 309, 372 КПК України, статтею 185 КК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на звернення зі скаргою - задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 строк на звернення до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, дізнавача або іншої уповноваженої службової особи відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, дізнавача або іншої уповноваженої службової особи відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області -задовольнити.
Визнати обґрунтованою скаргу на бездіяльність уповноваженої службової особи відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання повідомлення адвоката ОСОБА_4 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про кримінальне правопорушення, зареєстрованого в ІП «Єдиний облік» за № 1997 від 24 березня 2026 року.
Зобов'язати уповноважену службову особу відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту отримання копії цієї ухвали, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за повідомленням адвоката ОСОБА_4 , поданим в інтересах ОСОБА_3 , про можливе кримінальне правопорушення за фактом зникнення належного ОСОБА_3 майна 05 лютого 2026 року поблизу будинку АДРЕСА_1 .
Зобов'язати уповноважену службову особу після внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку та строки, передбачені статтею 214 КПК України.
Роз'яснити, що правова кваліфікація кримінального правопорушення під час внесення відомостей до ЄРДР визначається уповноваженою службовою особою органу досудового розслідування відповідно до вимог КПК України, з урахуванням фактичних обставин, викладених у повідомленні.
Копію ухвали направити до відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області для негайного виконання.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_5