Номер провадження: 11-сс/813/1061/26
Справа № 947/11172/26 1-кс/947/3876/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
23.04.2026 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , проаналізувавши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2026, якою було відмовлено в задоволенні скарги потерпілого ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у к/п № 12020161480001145 від 24.08.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України
установив:
Зазначеною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 було відмовлено в задоволенні скарги потерпілого ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженого слідчого СВ ВП № 4 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській обл., яка полягала у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк, а саме відповідно до ст. 220 КПК України протягом трьох діб розглянути подане 10.03.2026 клопотання про допит потерпілого в режимі відеоконференції в межах к/п 12020161480001145 від 24.08.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
20.04.2026 потерпілий ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу слідчого судді, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення його скарги на бездіяльність слідчого та зобов'язати останнього вчинити відповідні дії.
Дослідивши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 , доходжу висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження з таких підстав.
Частина 1 ст. 24 КПК України встановлює, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя-доповідач застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.
Згідно із практикою ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Окрім того, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (п. 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28.05.1985, п. 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001).
Відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
При цьому, ч.ч. 1 та 2 ст. 309 КПК України визначений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню під час досудового розслідування.
Зокрема, ч. 2 ст. 309 КПК України встановлено, що під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Натомість, ч. 3 ст. 309 КПК України визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Отже, вищезазначені норми кримінального процесуального закону не передбачають можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого.
Статтею 422 КПК України передбачений порядок перевірки ухвал слідчого судді, однак в зазначеній нормі закону не передбачені дії апеляційного суду, щодо апеляційних скарг на ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню.
При цьому, на думку судді-доповідача, в подібних випадках слід керуватися положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, відповідно до якої у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно із положеннями ст. 394 цього Кодексу.
Вказана позиція судді-доповідача узгоджується з судовою практикою суду касаційної інстанції яка міститься в ухвалі ККС у складі ВС від 08.07.2024 у справі № 344/1393/24 та в постанові від 29.11.2018 у справі 221/6752/16-к.
Враховуючи те, що в своїй апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 оскаржує ухвалу слідчого судді, яка згідно із законом не підлягає оскарженню в апеляційному порядку вважаю, що до неї необхідно застосувати загальне правило, передбачене ч. 4 ст. 399 КПК України, а саме - відмовити у відкритті апеляційного провадження та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала разом із доданими матеріалами.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 24, 309, 392, 399, 419, 422, 532 КПК України, суддя-доповідач
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2026, якою було відмовлено в задоволенні скарги потерпілого ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у к/п № 12020161480001145 від 24.08.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати потерпілому ОСОБА_3 разом із апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2