Номер провадження: 33/813/426/26
Номер справи місцевого суду: 491/1179/25
Головуючий у першій інстанції Надєр Л. М.
Доповідач Кравець Ю. І.
06.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Губарі Д.В., за участі: представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бойка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 24.12.2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 09 липня 2021 року органом 5123, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
установив
Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 13 грудня 2025 року о 22 годині 49 хвилин ОСОБА_1 в м. Ананьїв, вул. Героїв України, 9, Подільського району Одеської області, керувала мопедом марки «Форте Каноє», державний номерний знак відсутній, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту за допомогою приладу «Alcotest 6820 Drager» №103 від 13 грудня 2025 року, чим порушила вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 540141 від 13.12.2025року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,0 грн., а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова суду незаконна та необґрунтована, просить скасувати постанову у зв'язку з відсутністю в її діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що
-суд першої інстанції не повно з'ясував всі обставини справи, не дослідив та не надав оцінки доказам наявним в матеріалах справи;
-копія протоколу ОСОБА_1 не вручалась, її зміст не оголошувався, докази які містяться в матеріалах справи отриманні незаконним шляхом.
На підставі цього, ОСОБА_1 просить задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явилась, причини неявки апеляційному суду не повідомила, однак участь в апеляційному розгляді приймає її захисник - адвокат Бойко О.О., який заявив клопотання про відкладення розгляду справи через відсутність ОСОБА_1 , яке було відхилене апеляційним судом з огляду на наступне.
Так справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 надійшла до апеляційного суду 19.01.2026 року.
Розгляд апеляційної скарги призначений на 02.02.2026 року на 10.00 год. Проте в судове засідання, учасники провадження не з'явились, в зв'язку з чим, розгляд справи був відкладений на 02.03.2026 року.
02.03.2026 року в судове засідання апеляційного суду учасники провадження не з'явились, про цьому, від адвоката Бойко О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 12.03.2026 року.
12.03.2026 року в судове засідання апеляційного суду учасники провадження не з'явились, про цьому, від адвоката Бойко О.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи (за допомогою підсистеми «Електронний Суд»), в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 06.04.2026 року.
06.04.2026 в судовому засіданні після початку розгляду справи, адвокат Бойко О.О. повідомив що не ознайомився з матеріалами справи, проте апеляційний судом було звернута увага на те, що він долучений до підсистеми «Електронний Суд», крім того, мав можливість ознайомитись з матеріалами суду в приміщенні Одеського апеляційного суду з моменту подання відповідного клопотання (12.03.2026 року).
Після чого, в судому засіданні була оголошена технічна перерва на надано адвокату Бойко О.О. матеріали справи для ознайомлення.
Після ознайомлення адвоката Бойка О.О. з матеріалами справи розгляд апеляційної скарги був продовжений.
Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя.
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , за участі її представника.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Бойко О.О. підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів.
Мотивуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції у постанові послався на наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №540141 від 13.12.2025 року, складеним відносно ОСОБА_1 відповідно до якого, 13 грудня 2025 року о 22 годині 49 хвилин ОСОБА_1 в м. Ананьїв, вул. Героїв України, 9, Подільського району Одеської області, керувала мопедом марки «Форте Каноє», державний номерний знак відсутній, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту за допомогою приладу «Alcotest 6820 Drager» №103 від 13 грудня 2025 року, чим порушила вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП, який підписаний ОСОБА_1 (а.с. 4);
- результатом тесту за допомогою приладу «Drager», згідно якого, тестом від 13.12.2025 року встановлено вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі становить 1,09 ‰ проміле, який підписаний ОСОБА_1 (а.с. 5);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів який підписаний ОСОБА_1 (а.с. 6);
- поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 7);
- диском відеозапису, з якого вбачаються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне порушення (а.с. 11);
Посилаючись на наведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, зі змісту протоколу серії ЕПР1 №540141 від 13.12.2025 року, вбачається, що він складений відносно ОСОБА_1 за те що, остання, 13 грудня 2025 року о 22 годині 49 хвилин ОСОБА_1 в м. Ананьїв, вул. Героїв України, 9, Подільського району Одеської області, керувала мопедом марки «Форте Каноє», в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатору Drager 6820, тест 103, результат тесту - 1,09 ‰ проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовилась, чим порушила п.2.9.а «Правил дорожнього руху України».
Під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».
ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП була присутньою, їй роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянута у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка.
ОСОБА_1 проставлений підпис в адміністративному протоколі, без зауважень та заперечень.
Крім того, на місці зупинки, під час складання протоколу ОСОБА_1 надавала пояснення по суті порушення, зокремавказувала, що напередодні вживала алкоголь.
Після проходження тесту газоаналізатором «DRAGER» з результатом 1,09‰ проміле, з результатом погодилась, в медичний заклад їхати відмовилась.
Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 13.12.2025. Зокрема, відеозапис розпочинається з моменту зупинення транспортного засобу, за кермом якого перебувала, як згодом було встановлено, ОСОБА_1 . Зафіксовано як поліцейський повідомив водієві про підозру перебування її у стані алкогольного сп'яніння, наголосивши ознаки такого сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук), на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 погодилась та в подальшому пройшла тест на газоаналізаторі. Після цього, поліцейським роз'яснені права водію та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, дослідженими під час апеляційного розгляду, які дають підстави визнати докази належними та допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення.
Твердження апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було проінформовано про порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння є неприйнятними та спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом з портативного відео реєстратору.
Наявний відеозапис відображає послідовність дій поліцейських. Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, відповідають вимогам Інструкції. Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
З відеозапису на DVD-R диску прослідковується чітка послідовність подій, які відбувались 13.12.2025 року, під час складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, який беззаперечно підтверджує відомості викладені в протоколі та вину водія.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об'єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів, а тому даний доказ, у розумінні ст.251 КУпАП, є належним і допустимими.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису апелянтом не надано. Не встановлено таких обставин і під час апеляційного розгляду справи.
Крім того, дій, які б вказували на грубе недотримання поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння або Інструкції, під час апеляційного розгляду скарги судом не встановлено.
Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджений відеозапис фіксує реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер та досліджується у сукупності із іншими доказами по справі. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому апеляційний суд приймає його як належний доказ у справі.
Сумнівів щодо достовірності та допустимості відеозапис не викликає, оскільки на ньому відображено подію, що зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису апелянтом не надано. Не встановлено таких обставин і під час апеляційного розгляду справи.
Зазначені вище докази, на переконання апеляційного суду, спростовують доводи апелянта та підтверджують винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були підставою для її скасування або зміни, в апеляційній скарзі не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ананьївського районного суду Одеської області від 24.12.2025, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець