Справа № 676/7804/25
Номер провадження 2/676/986/26
24 квітня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді - Гладій Л.М.,
з участю секретаря - Сенчишеної Р.М.,
розглянув у спрощеному провадженні в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -
Позивач звернулась в суд із позовом до відповідача із вимогою про стягнення аліментів на час навчання доньки в розмірі частини зі всіх видів заробітку (доходу) і до досягнення двадцяти трьох років.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою відповідача. Шлюб між сторонами розірвано 13.01.2011 року. За рішенням суду від 20.10.2017 року з відповідача на користь позивача на утримання доньки стягувалися аліменти до повноліття в розмірі частини заробітку. З 01.09.2023 року донька є студенткою Кам'янець-Подільського медичного фахового коледжу, навчається на денному відділенні до 28.06.2026 року. Оскільки вона є студенткою, не працює, коштів самостійно не заробляє, доходів немає, тому потребує матеріальної допомоги на харчування, навчальне приладдя тощо. Проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30.10.2025 року відкрито провадження по справі.
24.11 2025 року від представника відповідача - адвоката Марчук С.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечила проти позову т просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що відповідач не має змоги платити аліменти, оскільки відповідач є інвалідом ІІ групи, тричі перебував на стаціонарному лікуванні, оскільки має проблеми зі здоров'ям, отримує соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям і розмірі 472, 20 грн., не має майна і доходів, а отже не може сплачувати аліменти.
Представник позивача - адвокат Мішалова М.І. в судове засідання не з'явилась, направила заяву про розгляд справи у її та позивача відсутності, позов підтримує і просить задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Марчук С.В. подала письмову заяву про розгляд спари у її та відповідача відчутності, просила відмовити в позові з підстав, викладених в відзиві на позовну заяву.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.01.2011 року шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.10.2017 року змінено розмір аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з 500,00 грн. на частку з усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 виповнилось 18 років.
Згідно Довідки Кам'янець-Подільського медичного фахового коледжу № 292 від 09.09.2025 року, ОСОБА_4 є студенткою ІІІ курсу денної форми навчання, термін закінчення навчання 28.06.2026 року.
Наразі, всі витрати пов'язані із утриманням несе позивач ОСОБА_1 .
Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які детально врегульовані Сімейним кодексом України.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За роз'ясненнями, що містять в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежне від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.а1,2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом із тим, аліменти, спрямовані на утримання повнолітніх дочки, сина, повинні бути достатніми і, разом із тим, співмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
На думку суду, відповідач повинен докладати всіх зусиль для надання повноцінного утримання своєї дитини, яка продовжує навчання.
Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 , як донька відповідача, яка продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, так як навчається в Кам'янець-Подільському медичному фаховому коледжі на денній формі навчання, не має своїх доходів, що підтверджується довідкою № 58 від 04.12.2025 року, у зв'язку з цим, безсумнівно, має майнові витрати, пов'язані із навчанням, забезпеченням вирішення всіх побутових питань, у т. ч. з придбання одягу, взуття, продуктів харчування, а також на лікування та подальшого підтримання здоров'я в зв'язку з проходженням лікування.
Суд враховує докази представника відповідача про матеріальний стан і стан здоров'я відповідача, який має ряд хвороб та є інвалідом ІІ групи, однак і позивач, як мати дитини, також має важке захворювання нирок, однак протягом усього часу практично одноосібно здійснює повноцінне утримання їх спільної дитини, оскільки відповідач згідно з наданим звітом ДВС з 2018 року по липень 2025 року виплачував аліменти в середньому від 1 000,00 грн до 1 500,00 грн. щомісячно, що є очевидно абсолютно недостатнім для забезпечення щоденних потреб дитини, і відповідно повністю потреби закривала матір. Крім цього, суд враховує, що те, що , як вказує представник відповідача, її довіритель не мав доходу або мав в розмірі 472,20 грн., однак згідно з тим же звітом ДВ,С усі ці періоди ним сплачувалась та мінімальна визначена сума аліментів, що підтверджується грошовими переказами, а отже відповідач має можливість сплачувати таку мінімально визначену суму.
Отже, враховуючи вимоги позивача, викладені у позові, визнання позову відповідачем, матеріальне становище сторін у справі, яке доведено наявними доказами, положення вимог ст.ст.181,182 СК України, а також, беручи до уваги розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», суд вважає, що в даному випадку є можливим визначити аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів доходів відповідача, щомісячно, до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення донькою 23-х років.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки відповідач є інвалідом ІІ групи, то судові витрати слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.180-182, 185, 191, 199, 200 СК України, ст.ст.10-13, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно за умови продовження навчання, з 14.10.2025 року і до закінчення нею навчання 28.06.2026 року, але не більше, ніж до досягнення 23 років.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27 квітня 2026 року.
Суддя Л.М. Гладій