1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5608/24 1-кп/335/248/2026
23 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого про призначення додаткової інженерно-транспортної експертизи,-
В провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
У судовому засіданні адвокатом обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 заявлено клопотання про призначення додаткової інженерно-транспортної експертизи, проведення якої просить доручити завідувачу сектору автотехнічних досліджень Запорізького НДЕКЦ МВС ОСОБА_8 , на вирішення експерта поставити питання: 1) Чи мав водій автомобіля Seat Ieon ОСОБА_6 заборони технічного характеру щодо не продовження рівномірного прямолінійного руху? 2) Який зупинний шлях автомобіля Seat Ieon, при початковій швидкості гальмування 50 км/год на мокрому асфальтобетонному покритті, на дорозі з уклоном в напрямку руху автомобіля (згори)? 3) Чи можливо здійснити розрахунок коефіцієнту усталеного сповільнення при гальмуванні з використанням вихідних даних зі схеми огляду місця ДТП від 27.12.2023 ? Якщо так, то яка величина такого коефіцієнту? 4) Чи мав водій автомобіля Seat Ieon технічну можливість запобігти ДТП за розрахункової величини коефіцієнту усталеного сповільнення? Чи мав водій автомобіля Seat Ieon технічну можливість запобігти ДТП за статистичної величини коефіцієнту усталеного сповільнення (3,9-5,9 м/сек). Момент виникнення небезпеки визначити з урахуванням Правил дорожнього руху (п.п.1.10, 4.14«г», 18.1), відсутністю засобів дорожнього регулювання для водія, які б попереджали його про наближення до пішохідного переходу та затверджених у встановленому порядку методик проведення експертизи.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника.
Представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вважав його безпідставним та заявленим на підставі припущень та власних технічних розрахунків захисника.
Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, пославшись на те, що в клопотанні адвокатом не наведено переконливих доводів щодо неповноти чи неясності висновку експерта від 15.03.2024, відсутні нові докази які б свідчили про зміну вихідних даних та додатково потребували перевірки експертним шляхом.
Заслухавши клопотання захисника обвинуваченого, думку учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, суд приходить такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно ч.1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст.244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Статтею 243 КПК України визначено, що експерт залучається за наявності підстав для проведення експертизи за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження.
Відповідно доп.1.2.14 Інструкції пропризначення тапроведення судових експертиз та експертних досліджень додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30.05.1997 року № 8 додаткова експертиза призначається, після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.
В рамках даного кримінального провадження № 12023082050002591 були проведені судові автотехнічні експертизи судовим експертом Запорізького НДЕКЦ МВС України ОСОБА_9 , за результатами яких складені висновки № СЕ-19/108-24/712-ІТ від 25.01.2024 (Дослідження технічного стану автомобіля Seat Ieon, р/н НОМЕР_1 ), та № СЕ-19/108-24/2332-ІТ від 15.03.2024 (за спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод») за вихідними даними отриманими слідчим на підставі протоколу огляду місця ДТП та схеми до нього від 27.12.2023, протоколу додаткового огляду місця події за участю водія ОСОБА_6 та схеми до нього від 29.01.2024, протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 та схеми до нього від 29.01.2024, пояснення ОСОБА_6
В судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_8 , який проводив вищезазначені експертні дослідження та надав вичерпне роз'яснення експертних висновків № СЕ-19/108-24/712-ІТ від 25.01.2024 та № СЕ-19/108-24/2332-ІТ від 15.03.2024, тому підстави для призначення додаткової інженерно-транспортної експертизи у даному кримінальному провадженні відсутні, оскільки клопотання не містить достатніх доводів, які б вказували на необхідність проведення додаткового дослідження або дослідження додаткових матеріалів (вихідних даних), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Зі змісту клопотання слідує, що захисник обгрунтовує його наявністю математичних помилок зроблених експертом у суді, тим, що що, експерт використовував при дослідженні формули для розрахунку зупинного шляху автомобіля на дорозі без ухилу дороги, аномальне значення коефіцієнту сповільнення, а не розрахунковим шляхом з використанням інших можливостей методики, та швидкість руху пішохода встановлену експериментальним шляхом, а не існуючими на теперішній час статистичними спостереженнями швидкості руху пішохода в залежності від віку та статі, при визначенні моменту виникнення небезпеки не враховані відсутність заборони технічного характеру щодо подальшого прямолінійного руху автомобіля, що свідчить про те, що сторона захисту не погоджується з висновком експерта ставлячи його під сумнів, при цьому виходячи з власних міркувань та розрахунків, не підтверджуючи наявність інших вихідних даних, які не були враховані експертом при проведенні дослідження. Досліджуючи питання, які захисник додатково просить вирішити експертним шляхом, суд вважає, що деякі з цих питань, такі як «Чи мав водій автомобіля Seat Ieon ОСОБА_6 заборони технічного характеру щодо не продовження рівномірного прямолінійного руху?» носять правовий характер, та не узгоджується з ч.2 ст.242 КПК України. Крім того питання захисника «Який зупинний шлях автомобіля Seat Ieon, при початковій швидкості гальмування 50 км/год на мокрому асфальтобетонному покритті, на дорозі з уклоном в напрямку руху автомобіля (згори)?» суперечить наявним на час ДТП обставинам та вихідним даним, які були отримані слідчим під час проведення слідчих дій, за участю водія ОСОБА_6 . Стосовно питання «Чи мав водій автомобіля Seat Ieon технічну можливість запобігти ДТП за розрахункової величини коефіцієнту усталеного сповільнення? Чи мав водій автомобіля Seat Ieon технічну можливість запобігти ДТП за статистичної величини коефіцієнту усталеного сповільнення (3,9-5,9 м/сек)» експерту ОСОБА_8 у судовому засіданні були поставлені запитання з цього приводу, в тому числі і стороною захисту, які дотичні до предмету експертизи, використаних ним методик та відомостей, на підставі яких готувався висновок та запитання, що стосувалися достовірності висновку.
Отже, суд вважає, що підстави, які передбачені законодавством для призначення додаткової інженерно-транспортної експертизи відсутні, оскільки достатніх доводів, які б вказували на необхідність проведення додаткового дослідження або дослідження додаткових матеріалів (вихідних даних), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи стороною захисту не наведено, як не наведено жодних доводів сумніватися у повноті або ясності висновку експерта, тому у задоволенні вищевказаного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 332, 372 КПК України, суд,
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про призначення додаткової інженерно-транспортної експертизи, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя ОСОБА_1