1Справа № 335/2352/26 2/335/1862/2026
27 квітня 2026 року Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Шалагінової А. В., за участі секретаря судового засідання Савченко О. І., позивачки ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 , представника відповідачки адвокатки Сухорукової Н. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107Б, м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,
06.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.02.2026 вона звернулась до відповідачки, яка є майстром манікюру для отримання послуги манікюру. За надану послугу сплатила 900 грн. Після надання послуги були виявлені її істотні недоліки: покриття виконане неякісно, матеріал почав відшаровуватись та відколюватися через день. Позивачка з метою повернення коштів звернулась до відповідачки, однак остання відмовилась добровільно врегулювати ситуацію. Декілька днів позивачка вела переписку з відповідачкою з метою переробити манікюр, однак, відповідачка категорично відмовилась визнавати факт неякісно наданої послуги. Внаслідок таких дій відповідачки позивачка змушена докладати додаткових зусиль для захисту її прав в судовому порядку, позивачка відчула моральні страждання, які пов'язку із переживаннями, необхідністю витрачання часу на вирішення конфлікту, неможливістю користування результатами послуги. Замість задоволення вимоги позивачки, відповідачка почала психологічний тиск, погрожуючи кримінальним переслідуванням, внаслідок чого позивачка відчула стрес та була змушена звернутись до психолога.
Просила стягнути з відповідачки грошові кошти за неякісно надану послугу манікюру розміром 900 грн, а також моральну шкоду 4 000 грн (а.с. 1-2).
Відповідачка ОСОБА_2 в особі представниці адвокатки Сухорукової Н. М. позов не визнала, у відзиві зазначивши, що зазначені позивачкою недоліки манікюру є її суб'єктивною оцінкою послуги. Відповідачка у переписці з позивачкою зазначила, що послуга надана відповідно до погодженого дизайну і затверджена позивачкою в процесі надання послуги. Послуга була надана якісно, за що позивачка сплатила грошові кошти згідно з прайсом. Позивачкою не долучено до матеріалів справи фото манікюру безпосередньо після отримання послуги 28.02.2026, що фактично підтверджує і те, що вона не виявила недоліків послуги. Згідно з положеннями ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» стягнення за неякісно надану послугу манікюру підлягає у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання). До відзиву долучено відеозапис, зроблений одразу після надання послуги, з якого випливає відсутність дефектів манікюру. Недоліки, про які вказує позивачка, могли з'явитися у разі порушення правил користування результатами послуги. Також зазначила про недоведеність позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки доказів наявності такої шкоди не надано, а навпаки дії позивачки мали ознаки переслідування та погроз, що призвело до необхідності звернення відповідачки до сімейного лікаря. З викладених підстав просила у задоволенні позову відмовити (а.с. 63-65).
Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.
Ухвалою від 09.03.2026 позовну заяву залишено без руху із наданням строку на усунення її недоліків (а.с. 24).
11.03.2026 в порядку усунення недоліків надійшли додаткові пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначала, що відповідачка є фізичною особою-підприємцем та надає послуги у сфері манікюру в студії «Тудим Сюдим». Посилаючись на ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», вважала наявними підстави для задоволення позову. До пояснень долучила додаткові докази - фотографії результату манікюру, скріншоти переписки з відповідачкою (а.с. 27-28).
16.03.2026 від позивачки надійшли докази відправки копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів відповідачці (а.с. 39-42).
Також, 16.03.2026 від позивачки надійшло клопотання, в якому просила стягнути з відповідачки на її користь оплату поштового відправлення 146,00 грн, вартість роздруківки копій позовної заяви, додатків до неї, скріншотів та фото-доказів 222,00 грн (а.с. 43-47).
Ухвалою судді від 16.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання, встановлено строки для подання заяв по суті справи, перше судове засідання призначене на 22.04.2026 (а.с. 51).
30.03.2026 від адвокатки Сухорукової Н. М. надійшла заява про вступ у справу як представниці відповідачки (а.с. 55-57).
Також, 30.03.2026 від представниці відповідачки надійшло клопотання про долучення доказу - довідки сімейного лікаря, до якого була змушена звернутись відповідачка через погіршення стану після конфліктної ситуації з клієнтом, яка супроводжувалась психологічним тиском, нав'язливими повідомленнями та погрозами (а.с. 58-61).
Крім того, 30.03.2026 надійшов відзив на позовну заяву від представниці відповідачки, зміст якого наведено судом вище (а.с. 63-65), з доданими до нього відеозаписами в електронному вигляді та доказами.
06.04.2026 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка зазначала, що вважає помилковим тлумачення відповідачкою ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Недоліки манікюру можуть проявити як одразу, так і через кілька днів після процедури. На недоліки позивачка вказувала під час процедури, і відповідачка запевнила її, що все виправить. Більшість недоліків послуги було виявлено після її надання. Посилання відповідачки щодо затвердження позивачкою дизайну не стосується предмету спору, а саме якості наданої послуги. Характер недоліків свідчить про відшарування покриття, а не про механічний вплив. Надана відповідачкою довідка не є результатом її психологічного обстеження. Наданий відповідачкою відеозапис не містить усіх реквізитів електронного доказу, зокрема, дати зйомки (а.с. 76-78).
22.04.2026 від представниці відповідачки надійшла заява про стягнення з позивачки витрат на правничу допомогу розміром 5 000 грн. разом із доказами понесених витрат.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила позовні вимоги задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві.
Відповідачка та її представниця у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву, просили позов залишити без задоволення.
22.04.2026 судом завершено розгляд справи та суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 27.04.2026.
Заслухавши учасників справи, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
У судовому засіданні встановлено та не оспорюється сторонами, що 28.02.2026 (субота) позивачка ОСОБА_1 отримала від відповідачки ОСОБА_2 , яка є фізичною особою-підприємцем, послугу манікюру в салоні «Тудим-сюдим студія» (сторінка в мережі Інстаграм tudym_syudym_studio), за яку сплатила 900 грн. Вказане підтверджується як поясненнями сторін, так і скрін-шотами переписки між сторонами.
З наданих відповідачкою ОСОБА_2 відеозаписів, зроблених безпосередньо одразу після надання послуги манікюру позивачці, які були оглянуті в оригіналі судом в судовому засіданні, випливає наявність дефектів покриття на деяких нігтях (наявність пухирців, чорної цятки), проте, в цілому істотних недоліків наданої послуги, про які вказує позивачка у позові, не вбачається.
Також судом були оглянуті відеозаписи, надані позивачкою, в оригіналі, з яких встановлено, що більшість із них зроблена через декілька днів після процедури (4 березня). З відеозапису від 01.03.2026 вбачається, що недоліки манікюру є аналогічними до вищезазначених. Натомість на більш пізніх відеозаписах від 04.03.2026 видно потертість кінців нігтів, а також відшарування покриття з одного боку на одному нігті, що не виключає їх появу як в процесі життєдіяльності позивачки, так і внаслідок неякісності покриття нігтів під час вищезазначеного манікюру.
Проаналізувавши зміст переписки, що велась між сторонами, скрін-шоти якої надані як позивачкою, так і відповідачкою, суд встановив, що між сторонами існувала домовленість після отримання послуги усунути її недоліки (зробити корекцію), оскільки позивачку у цей же день було записано на новий візит. Проте, оскільки позивачка мала сумніви щодо безпечності переробити манікюр через тиждень, їй було запропоновано запис на 16.03.2026, але до іншого майстра. Водночас, у переписках не вказані дати, коли саме відбувались розмови між сторонами, а містяться лише дні тижня на деяких із них та час. Зокрема, переписка щодо нового запису відбувалась в суботу о 18:43 год. Надалі також у суботу о 21:04 год. позивачка зазначила, що не розраховувала, що буде платити новому майстру за нову послугу, оскільки вважала, що їй манікюр переробить відповідачка. На вказане повідомлення відповідачка детально описала хід процедури, а саме, що під час надання послуги позивачкою було погоджено дизайн нігтів, матеріали (втирка), та затверджено у процесі, а також вказала на відсутність технічних дефектів, та одразу запропонувала час для корекції. Крім того, відповідачка зазначила, що робота була виконана повністю, а тому оплата була взята за фактично надану послугу, а також позивачці зроблено знижку 50 грн. Вказала, що підстави для безкоштовного перероблення манікюру відсутні. Надалі переписка між сторонами вже не стосувалась якості послуги, а має вигляд звинувачень і претензій. Також суд звертає увагу, що позивачка у деяких повідомленнях поводилась некоректно, вказуючи, що знайде відповідачку, буде її очікувати біля салону з метою повернення коштів тощо, крім того, деякі з повідомлень надсилалися нею вночі. Вказане, на переконання суду, свідчить про занадто емоційне забарвлення спілкування між сторонами з приводу виниклої ситуації, однак, не впливає на її правову оцінку.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
Водночас, згідно з ч. 6 цієї статті, виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.
Як зазначено вище, дійсно після надання послуги манікюру позивачці були виявлені недоліки покриття нігтів. Водночас, вказані недоліки не є істотними, як про це вказує позивачка.
Так, у п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено поняття істотного недоліку, а саме це - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
У даному випадку позивачці було надано послугу манікюру, яка включає в себе як гігієнічний манікюр, так і покриття з дизайном. При цьому, є можливим усунення недоліків покриття окремо, що не потребує понад чотирнадцять календарних днів, а наявні недоліки покриття не роблять послугу зовсім іншою, аніж було попередньо погоджено між сторонами.
За таких обставин, підстави для повного повернення вартості наданої послуги позивачці відсутні. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» та враховуючи, що відповідачкою не були безоплатно усунуті недоліки наданої послуги, суд доходить висновку, що ціна на послугу повинна була бути зменшена відповідно на вартість покриття нігтів з дизайном. Виходячи з прайс-листа, розміщеного на офіційній сторінці «Тудим-сюдим студії» (сторінка в мережі Інстаграм tudym_syudym_studio), вартість гігієнічного манікюру без покриття становить 450 грн. Отже, стягненню з відповідачки на користь позивачки підлягає різниця між варістю сплаченої послуги та вартістю гігієнічного манікюру без покриття, тобто 450 грн (900 грн - 450 грн = 450 грн).
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то при їх вирішенні суд виходить з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов'язальних відносин).
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Законодавець указує на два випадки компенсації моральної шкоди - вони визначені умовами договору або випливають із положень законодавства (зокрема статті 4, 22 Закону про захист прав споживачів).
Спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону про захист прав споживачів чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.
Враховуючи викладене щодо відшкодування моральної шкоди за порушення цивільно-правового договору, незважаючи на умови укладеного договору, є недоліком продукції (неналежним наданням послуги) у розумінні законодавства про захист прав споживачів і відповідно до статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» має наслідком відшкодування моральної шкоди, завданої споживачеві таким неналежним наданням послуги.
Подібні правові висновки щодо застосування положень ст.ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» наведені у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 216/3521/16-ц від 01.09.2020.
Позивачка, заявляючи вимогу про відшкодування моральної шкоди розміром 4 000 грн, у позові зазначила, що зазнала переживань через необхідність витрачання додаткового часу для врегулювання конфлікту, неможливість користуватись результатом послуги, психологічний тиск з боку відповідачки, зокрема, погрози кримінальним переслідуванням тощо.
Разом із тим, як встановлено у судовому засіданні, позивачка не зверталась до лікаря чи психолога, як вказано у позовній заяві, з метою подолання негативних наслідків стресу через неякісно надану послугу манікюру, жодних медичних висновків позивачкою з цього питання суду не надано. Крім того, фактично позивачка не була позбавлена можливості користуватися наданою послугою, хоча така послуга не була належної якості. Наявність психологічного тиску з боку відповідачки також не знайшла свого підтвердження. Навпаки, аналіз переписки між сторонами свідчив, що і з боку позивачки мали місце емоційні висловлювання у бік відповідачки з метою повернення грошових коштів за послугу, зокрема і вночі, у зв'язку з чим відповідачка звернулась до сімейного лікаря через відчуття тривоги/нервування/напруженості внаслідок конфліктної ситуації з клієнткою, на підтвердження чого надала суду довідку сімейного лікаря від 03.03.2026 (а.с. 60-61). Посилання відповідачки у переписці про відвідування поліції зроблене саме у зв'язку із висловлюваннями позивачки на її адресу.
За таких обставин, враховуючи наявність у наданій послузі недоліків, через які позивачка звернулась до суду із цим позовом, на що дійсно витратила певний час, та що не могло не позначитись на її психоемоційному стані, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення її вимог про відшкодування моральної шкоди, а саме на суму 300 грн, що на переконання суду, відповідатиме принципам розумності та справедливості у співставленні із фактичними обставинами, встановленими судом у цій справі.
Підсумовуючи викладене, судом позовні вимоги ОСОБА_1 задовольняються частково, шляхом стягнення з ОСОБА_2 на її користь 450 грн як зменшення ціни за неякісно надану послугу манікюру, яка містила недоліки покриття нігтів, та 300 грн компенсації моральної шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Відтак, судові витрати зі сплати судового збору у даному випадку розподілу не підлягають.
Позивачкою заявлено до стягнення з відповідачки також оплати поштового відправлення 146,00 грн та вартості роздруківки копій позовної заяви, додатків до неї, скріншотів та фото-доказів 222,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 140 ЦПК України розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
На підтвердження витрат, понесених позивачкою у зв'язку із вчиненням нею дії, пов'язаних з розглядом справи, позивачка надала поштову квитанцію на відправку листа з копіями позовної заяви та доданих до неї документів розміром 146,00 грн, опис вкладення цінного листа (а.с. 40-42), та чек з терміналу про оплату 222,00 грн на ксерокопію вказаних документів (а.с. 47), що загалом складає 368,00 грн (146 + 222 = 368).
З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, вказані витрати підлягають частковій компенсації позивачці за рахунок відповідачки пропорційно до задоволеної частини позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 750,00 грн (що складає 15,3% від суми позову 4 900,00 грн), тому з відповідачки на користь позивачки підлягають стягненню витрати, пов'язані із розглядом справи, в сумі 55,20 грн (15,3% від 368 грн).
Водночас, представником відповідачки подано заяву про стягнення з позивачки понесених витрат на правничу допомогу розміром 5 000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених відповідачкою витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні такі докази:
копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП 002937 від 18.04.2022, виданого головою Ради адвокатів Запорізької області, на ім'я Сухорукової Н. М. (а.с. 56);
копія ордеру на надання правничої допомоги № 1304773 від 20.03.2026, згідно з яким адвокатка Сухорукова Н. М. на підставі договору від 19.03.2026 надає правничу допомогу ОСОБА_2 у Вознесенівському районному суді міста Запоріжжя, Запорізькому апеляційному суді (а.с. 57);
копія договору № б/н про надання правничої допомоги від 19.03.2026, укладеного між адвокаткою Сухоруковою Н. М. та ОСОБА_2 (а.с. 84-86);
копія акту приймання-передачі наданих послуг від 20.04.2026, згідно з яким адвокатом надані такі послуги: складання відзиву на позовну заяву 3 000 грн, участь у судовому засіданні 2 000 грн (а.с. 87);
копія детального опису робіт (наданих послуг) та здійснених витрат, виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги, в якому зазначені надані послуги, які наведені вище (а.с. 88);
копія прибуткового касового ордеру № 10 від 20.04.2026 про сплату ОСОБА_2 адвокатці Сухоруковій Н. М. 5 000 грн за надані послуги (а.с. 89).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Разом з тим, виходячи з обставин справи, з огляду на зміст позову, зокрема, ціну позову, предмет спору в цій справі, який не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, суд вважає, що зазначений розмір понесених відповідачкою витрат на правничу допомогу не є співмірним зі складністю справи та пропорційним відносно предмету позову.
Крім того, у наданих суду документах не наведено часу, витраченого адвокаткою на надання послуги з підготовки відзиву. Участь адвокатки в судовому засіданні склала менше 1,5 годин часу (з урахуванням часу очікування).
Таким чином, виходячи з виконаних адвокаткою послуг, розміру позовних вимог, складності справи, яка є малозначним спором, обсягу виконаних адвокаткою робіт, витраченого часу на участь в одному судовому засіданні, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд доходить висновку, що обґрунтованою сумою витрат на правничу допомогу є 1 000,00 грн, яку суд вважає розумним та співмірним розміром зі складністю справи.
Однак, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, а саме на суму 750,00 грн (що складає 15,3% від суми позову 4 900,00 грн), тому з позивачки на користь відповідачки підлягає стягненню сума витрат на правничу допомогу пропорційно до розміру позовних вимог, в задоволенні яких позивачці відмовлено, тобто 847 грн (84,7% від 1 000,00 грн).
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 450 (чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок як зменшення ціни за неякісно надану послугу манікюру, яка містила недоліки покриття нігтів, та 300 (триста) гривень 00 копійок компенсації моральної шкоди.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, розміром 55 (п'ятдесят п'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу пропорційно до частини позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено, розміром 847 (вісімсот сорок сім) гривень 00 копійок.
Повний текст рішення виготовлений 27 квітня 2026 року.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя А. В. Шалагінова