Ухвала
22 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 639/7077/24
провадження № 61-14235св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Надія Юльянівна, про визнання договору дарування квартири недійсним
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 та застосувати наслідки його недійсності.
Жовтневий районний суд м. Харкова рішенням від 23 квітня 2025 року позов залишив без задоволення.
Харківський апеляційний суд постановою від 22 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 квітня 2025 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Повернув ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . Вирішив питаня щодо розподілу судових витрат.
13 листопада 2025 року адвокат Карпухін Д. Ю. як представник ОСОБА_3 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
24 грудня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, ураховуючи категорію та складність справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильного застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, 252, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Надія Юльянівна, про визнання договору дарування квартири недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року, призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов