Іменем України
21 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 643/15237/14-ц
провадження № 61-4352ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у справі за скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на дії державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції під час виконання рішення Московського районного суду м. Харкова,
У травні 2025 року Акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду зі скаргою та просило:
1) визнати дії заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області) Звездіна Валерія Володимировича щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 643/15237/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») суми боргу у розмірі 16 219,37 дол. США, що становить 217 893,17 грн, незаконними;
2) зобов'язати Міжрайонний ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області (нова назва - Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, далі Немишлянський ВДВС у м. Харкові Східного МРУ МЮ), вжити заходів щодо усунення порушень законодавства та провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», скасувати постанову заступника начальника Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області Звездіна В. В. про закінчення виконавчого провадження від 13 червня 2018 року № НОМЕР_1.
Короткий зміст ухвали місцевого суду
Ухвалою від 20 жовтня 2025 року Салтівський районний суд м. Харкова у задоволенні скарги відмовив.
Ухвалу мотивував тим, що АТ «УкрСиббанк» знало про прийняте державним виконавцем рішення щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, оскільки звернулося до суду з окремим позовом про стягнення заборгованості за тим же кредитним договором, у задоволенні якого йому відмовлено, наявні підстави для вирішення скарги по суті. Дії скаржника щодо звернення до суду зі скаргою на дії виконавця, які були прийняті 13 червня 2018 року, не спрямовані на дійсний захист своїх порушених прав, а спрямовані на отримання додаткового прибутку внаслідок зміни курсу гривні відносно долара США.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою від 03 березня 2026 року Харківський апеляційний суд скаргу АТ «УкрСиббанк» задовольнив частково.
Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року скасував.
Скаргу АТ «УкрСиббанк» на дії державного виконавця Немишлянського ВДВС у м. Харкові Східного МРУ МЮ під час виконання рішення Московського районного суду м. Харкова залишив без розгляду.
Постанову мотивував тим, що скаржник пропустив строк на подання скарги на дії державного виконавця, місцевий суд на це уваги не звернув та розглянув скаргу по суті, тому ухвала суду підлягає скасуванню, а скарга залишенню без розгляду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
31 березня 2026 року АТ «УкрСиббанк» за допомогою засобів поштового зв'язку звернулося з касаційною скаргою, просило скасувати ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року та передати справу на новий розгляд до Харківського апеляційного суду.
Процесуальні передумови вирішення судом питання про відмову у відкритті касаційного провадження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій (частина третя статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
За змістом частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів (частина п'ята статті 394 ЦПК України).
За приписами частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Із матеріалів касаційної скарги, аналізу змісту оскаржених судових рішень Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для виникнення сумнівів щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм права.
Позиція Верховного Суду
Суди встановили, що рішенням від 20 липня 2015 року Московський районний суд м. Харкова у справі № 643/15237/14-ц задовольнив позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 219,37 дол. США, що за курсом НБУ станом на 19 вересня 2014 року становило 217 893,17 грн та сплаченого судового збору в розмірі 1 089,46 грн із кожного.
АТ «УкрСиббанк» отримало виконавчі листи та пред'явило їх до виконання.
На примусовому виконанні Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків ГТУЮ у Харківській області (після перейменування - Немишлянський ВДВС у місті Харкові Східного МРУ МЮ) перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 643/15237/14-ц, виданого 24 вересня 2015 року Московським районним судом м. Харкова.
13 червня 2018 року державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з повним виконанням рішення суду, що підтверджується копією розпорядження від 07 червня 2018 року № НОМЕР_2 про перерахування стягнутих коштів на рахунок стягувача.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Засобом юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права чи свободи.
Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення регулює Розділ VII ЦПК України та Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 447 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Стаття 447-1 ЦПК України визначає, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи (стаття 448 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
За частиною другою статті 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.
Зі змісту скарги вбачається, що АТ «УкрСиббанк» оскаржив постанову про закриття виконавчого провадження від 13 червня 2018 року, натомість клопотання про поновлення строку не подавав.
Суди встановили, що у листопаді 2018 року ПАТ «УкрСиббанк» подало до суду скаргу, в якій просило визнати незаконними дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Звездіна В. В. щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 за виконавчим листом № 643/15237/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу у розмірі 16 219,37 дол. США, що становить 217 893,17 грн; скасувати постанову від 13 червня 2018 року державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Звездіна В. В. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2. Ця постанова винесена щодо боржниці ОСОБА_2 .
Ухвалою від 21 грудня 2020 року Московський районний суд м. Харкова у задоволенні цієї скарги відмовив.
Постановою від 15 лютого 2022 року Харківський апеляційний суд скаргу АТ «УкрСиббанк» задовольнив частково. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 21 грудня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким скаргу АТ «УкрСиббанк» задовольнив частково. Визнав незаконними дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Звездіна В. В. щодо закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2 за виконавчим листом № 643/15237/14-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу у розмірі 16 219,37 дол. США, що становить 217 893,17 грн. Скасував постанову державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області Звездіна В. В. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_2. У решті скарги відмовив. Стягнув з Міжрайонного ВДВС по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова ГТУЮ у Харківській області на користь АТ «УкрСиббанк» судовий збір, сплачений при подачі апеляційної скарги, у розмірі 2 270,00 грн.
Таким чином, АТ «УкрСиббанк» про наявність порушеного права було відомо ще з 2018 року, проте зі скаргою АТ «УкрСиббанк» на постанову від 13 червня 2018 року звернувся до суду лише у травні 2025 року, клопотання про поновлення строку на подання скарги із зазначенням причини пропуску не подавав.
Суд апеляційної інстанції вказав, що посилання на те, що скаржник не отримував копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 13 червня 2018 року щодо боржника ОСОБА_1 , не спростовують висновки про обізнаність банку про наявність цієї постанови.
Апеляційний суд вважав, що скаржник пропустив строк на подання скарги на дії державного виконавця, а місцевий суд на це уваги не звернув та розглянув скаргу по суті.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення скарги без розгляду у зв'язку із пропуском строку на її подання.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Акціонерного товариства «УкрСиббанк» на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 03 березня 2026 року у справі за скаргою Акціонерного товариства «Укрсиббанк» на дії державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції під час виконання рішення Московського районного суду м. Харкова.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:С. Ю. Мартєв С. О. Карпенко І. М. Фаловська