16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 757/470/24-ц
провадження № 61-3321ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів та
У січні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з нею; стягнути з ОСОБА_1 аліменти надвохмалолітніх дітей в розмірі 10 000,00 грн на кожну дитину щомісячно й до досягнення ними повноліття.
30 жовтня 2025 року рішенням Печерського районного суду м. Києва позов
ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю
ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на малолітніх дітей:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 10 000,00 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи з 28 грудня 2023 року до досягнення ними повноліття.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
11 лютого 2026 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року залишено без змін.
13 березня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року, в якій просить їх скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
30 березня 2026 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.
У квітні 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, зі змісту якого та доданих до нього додатків встановлено виконання особою, яка подає касаційну скаргу, вимог ухвали.
Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди не врахували висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 235/139/16-ц, від 07 грудня 2022 року в справі № 759/96/18, від 09 лютого 2023 року в справі № 753/572/20, від 29 січня
2025 року в справі № 759/8056/22, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 5 частини першої, пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявник вказує, що справу розглянуто у його відсутність; суд відмовив у задоволенні клопотання про опитування дітей, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Крім того, заявник просить зупинити виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Як на підставу необхідності зупинення виконання оскаржуваних судових рішень заявник послалася на те, що на підставі оскаржуваної постанови відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів.
Таке виконавче провадження сприятиме безпідставному обмеженню його прав і він повинен буде сплатити 180 000,00 грн аліментів за період, коли діти проживали з ним.
Заявник вказує, що існує реальна загроза того, що, якщо не буде дотриманий баланс інтересів сторін, відбудеться неправомірне виконання оскаржуваних судових рішень в примусовому порядку та, як наслідок, спричинення шкоди.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
З матеріалів касаційного оскарження встановлено, що 20 березня 2026 року Головним державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Данилюк О. Б. відкрито виконавче провадження з виконання рішення Печерського районного суду м. Києва в праві № 757/470/24-ц за виконавчим листом, виданим 13 березня 2026 року.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Верховний Суд вважає за доцільне задовольнити клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх касаційного перегляду в частині стягнення аліментів, крім аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Касаційний суд також висновує про відмову у задоволенні заяви про зупинення виконання судових рішень в частині вирішення вимог про визначення місця проживання дітей, оскільки заявником не обґрунтовано та не наведено правових підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання оскаржуваних судових рішень у відповідій частині.
Наведені у клопотанні доводи та додані до нього докази дають підстави для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року до закінчення касаційного провадження в частині стягнення аліментів, крім аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня
2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року.
Витребувати із Печерського районного суду м. Києва цивільну справу № 757/470/24-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів.
Частково задовольнити клопотання ОСОБА_1 та зупинити виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2026 року до закінчення касаційного перегляду справи в частині стягнення аліментів, крім аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська