24 квітня 2026 року Справа № 160/9221/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
13 квітня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), що надійшла в підсистемі «Електронний Суд» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/9221/26 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.
20 квітня 2026 року Дніпропетровський окружним адміністративним судом зареєстровано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, за компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 та 2023 роки за період з 11.07.2025 року по 23.07.2026 року у розмірі 242 425,80 грн (двісті сорок дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень вісімдесят копійок), а саме:
1.1. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2024 за 30 діб у розмірі 48 485,16 грн; 1.2. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2025 за 15 діб у розмірі 48 485,16 грн;
1.3. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2021-2025 роки за 70 діб у розмірі 48 485,16 грн;
1.4. грошову компенсацію за затримку виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, згідно наказу №71 від 12.03.2025 року у розмірі 48 485,16 грн;
1.5. грошову компенсацію за затримку виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, згідно наказу №56 від 25.02.2025 року у розмірі 48 485,16 грн;
- зобов'язати відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 11.07.2025 року по 23.07.2025 року у розмірі 242 425,80 грн (двісті сорок дві тисячі чотириста двадцять п'ять гривень вісімдесят копійок), а саме:
2.1. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2024 за 30 діб у розмірі 48 485,16 грн;
2.2. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану основну щорічну відпустку за 2025 за 15 діб у розмірі 48 485,16 грн;
2.3. грошову компенсацію за затримку виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2021-2025 роки за 70 діб у розмірі 48 485,16 грн;
2.4. грошову компенсацію за затримку виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік, згідно наказу №71 від 12.03.2025 року у розмірі 48 485,16 грн;
2.5. грошову компенсацію за затримку виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік, згідно наказу №56 від 25.02.2025 року у розмірі 48 485,16 грн.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо виплати позивачу середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивач зазначає, що відповідно до записів у військовому квитку проходив військову службу з початку повномасштабного вторгнення по теперішній час та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 11.07.2025 року був діючим військовослужбовцем. Та враховуючи той факт, що на початок повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України я був діючим військовослужбовцем я з перших днів виконую функції з захисту нашої країни, які на військовослужбовців покладає держава. Посилається на визнання неконституційними положень ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України.
Оцінюючи доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Доводи позивача щодо визнання неконституційними положень ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України суд відхиляє як нерелевантні, оскільки відповідач подає позов не щодо грошового забезпечення, а щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Строк звернення з таким позовом не визначено ст. 233 Кодексу законів про працю України, в зв'язку з чим згадані обставини не впливають на його перебіг, про що вказано ще в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Суд переходить до оцінки інших доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно військового квитка позивача він безперервно проходив військову службу до 11.07.2025 року.
Відповідно до виписки по рахунку з позивачем 23.07.2025 року проведено розрахунок при звільненні.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_4 від 22.08.2024 року №8541 позивач 25.07.2024 року отримав мінно-вибухову травму що сталося під час виконання ним обов'язків військової служби при захисті Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, під час безпосередньої участі в заходах національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України
Відповідно до наявних медичних документів після звільнення з військової служби позивач неодноразово проходив лікування у медичних закладах, при цьому лікувалися в т.ч. «наслідки вибухової травми (25.07.2024)».
За ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).
Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб'єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.
Суд враховує, що в результаті проходження військової служби у позивача наявні наступні захворювання: посттравматична моторна аксонально демієлінізуюча невропатія лівого ліктьового нерву. Невропатія зовнішнього шкіряного нерву стегна праворуч. Наслідки вибухової травми(25.07.2024): акубаротравми з розвитком правобічної глухоти та хронічної лівобічної сенсоневральної приглухуватості. ВОСП кісток обличчя з вогнепальним дірчастим переломом скроневої кістки справа,уламковим переломом правої виличної кістки,правої виличної дуги крайовим переломом правого крилоподібного відростку клиноподібної кістки,вінцевого відростку нижньої щелепи справа,вогнепального осколкового проникаючого ЧМП у правій виличній ділянці із забоєм головного мозку 2 ст.пневмоцефалії із травматичною дисекцією інфраорбітальної артерії справа з формуванням артеріовенозної фістули,СПО(30.07.2024р)рентген -васкулярна емболізація травматичної артеріовенозної фістули та дисекційно ураженої інфраорбітальної артерії справа у вигляді післятравматичної енцефалопатії 2 ст з ділянкою кістознотрофічних змін правої скроневої частки зі стійким цефалгічним,помірно вираженним вестибуло-атактичним синдромом, церебро-астенічним синдромом.
Зважаючи на характер та наслідки отриманого позивачем поранення, беручи до уваги його отримання під час захисту Батьківщини, враховуючи регулярне перебування позивача на лікуванні згідно наданої сукупності медичних документів, а також зважаючи на те, що спір стосується захисту соціального права особи, суд визнає такі обставини поважними причинами для пропуску строку звернення з цим позовом в аспекті співставлення тривалості допущеного пропуску строку звернення до суду та підстав, наведених для виправдання такого пропуску.
Отже, подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.
Згідно ч. 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає недоліки усуненими та приймає позовну заяву до розгляду.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись ст. ст. 80, 171, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі №160/9221/26 - задовольнити.
Визнати поважними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та поновити пропущений строк звернення до суду в адміністративній справі №160/9221/26.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/9221/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Призначити справу до розгляду з 24 травня 2026 року у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Боженко Н.В.
Здійснювати розгляд адміністративної справи у змішаній формі.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_2 :
1) деталізовану довідку про середньомісячний і середньоденний заробіток (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за останні два місяці, що передували місяцю звільнення, обрахований відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 - в т.ч. із зазначенням порядку обчислення;
2) деталізовану довідку про проведення із ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, в т.ч. із зазначенням відомостей про такий розрахунок, його складові, дату та спосіб проведення такого розрахунку, а також із зазначенням фактично виплаченої при звільненні суми.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів по суті позову, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзиви для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).
Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення та письмові пояснення повинні відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.
Суддя Н.В. Боженко