СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2201/26
ун. № 759/6413/26
17 квітня 2026 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі представника власника майна ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД» адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які діють в інтересах власника майна ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД», про скасування арешту майна,
До Святошинського районного суду міста Києва звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД», з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021111230000288, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ст. 356 Кримінального кодексу України, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2022 р. у справі 759/13801/22.
Своє клопотання обґрунтовує тим, що ТОВ «Долина Ленд» є власником земельних ділянок кадастрові номери: 3223186800:05:003:0074, 3223186800:05:003:0141, 3223186800:05:004:0048, 223186800:05:004:0065, 3223186800:05:004:0067, 3223186800:05:005:0099, 3223186800:05:005:0116, 3223186800:05:010:0066, громадянин ОСОБА_7 є власником земельних ділянок кадастрові номери: 3223186800:05:005:0107, 3223186800:05:009:0098, 3223186800:05:009:0113, 3223186800:05:009:0115, 3223186800:05:009:0116, 3223186800:05:010:0060, які розташовані на території котеджного містечка з умовною назвою «Сонячна долина» в с. Романків та с. Підгірці Обухівського району Київської області. ТОВ «Долина Ленд» є також власником водозабірних свердловин для господарсько-питного водопостачання, напірних каналізаційних станцій, мережі господарсько-фекальної каналізації, мережі господарсько-питного водопостачання, мережі водовідведення, мережі поливу в котеджному містечку «Сонячна Долина», що розташовані на власних земельних ділянках та земельних ділянках ОСОБА_7 , а ТОВ «ІНСАМ МЕРЕЖ» є власником мережі електропостачання і вуличного електроосвітлення та освітлення котеджного містечка, мережі газопостачання, відеонагляду, доріг, проїздів, тротуарів, огорожі, берегоукріплення, що також розташовані на земельних ділянках ТОВ «Долина Ленд» та ОСОБА_7 . Вважають, що незважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами земельні ділянки, прокурором у клопотанні не доведено таку мету накладення арешту на вказане майно, як збереження речових доказів. Матеріали на основі яких накладено арешт не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що земельні ділянки є об'єктом вчинення кримінально протиправних дій, як на це посилався прокурор у клопотанні, оскільки долучені до клопотання матеріали не є достатньою підставою для переконливого висновку про те, що придбані власниками земельні ділянки набуті всупереч установленому законом порядку і такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, як про це зазначено у диспозиції ст.ст. 190, 356 КК України, за ознаками яких і здійснюється кримінальне провадження № 12021111230000288 від 08.04.2021, в рамках якого і звернувся прокурор до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
Вважають, що такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна не виправдовує потребам досудового розслідування, і порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження. У зв'язку із відсутністю доказового значення, процесуальна корисність та необхідність арешту земельних ділянок для потреб кримінального провадження - відпала і накладений арешт земельних ділянок із додатковими заборонами підлягає скасуванню.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Прокурор заперечував проти клопотання про скасування арешту. Зокрема, вказав, що подане клопотання про скасування арешту є безпідставним, а наведені у ньому доводи не свідчать ані про необґрунтованість арешту на момент його накладення, ані про те, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Навпаки, надані матеріали досудового розслідування підтверджують, що арешт і надалі виконує процесуальну функцію збереження речових доказів та недопущення зміни фактичного стану земельних ділянок, на яких розташовані елементи інфраструктури котеджного містечка «Сонячна долина». 12.10.2022 постановою слідчого вказані земельні ділянки були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Перевіряючи законність такого рішення та наявність підстав для арешту, Київський апеляційний суд в ухвалі від 26.12.2022 прямо дійшов висновку, що доведено підстави для накладення арешту саме з метою забезпечення збереження речових доказів, а доводи представників власників майна про відсутність підстав для арешту є непереконливими. Тобто питання правової підстави арешту вже було предметом апеляційного перегляду саме у цьому кримінальному провадженні та вирішене на користь збереження арешту. Вказана ухвала апеляційного суду має суттєве значення і для розгляду нинішнього клопотання, оскільки в ній уже спростовано частину аргументів, які власник майна, його законний представник фактично повторно викладають. Апеляційний суд зазначив, що відсутність повідомлення про підозру жодній особі не перешкоджає накладенню арешту на майно з метою збереження речових доказів. У межах цього ж кримінального провадження слідчими суддями неодноразово відмовлялось у задоволенні аналогічних клопотань. Зокрема, ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2024, Святошинського районного суду м. Києва від 10.04.2024, від 21.05.2024, від 01.07.2024, від 09.10.2024, від 10.01.2025, 07.05.2025, 07.05.2025, від 27.11.2025 та ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду від 25.10.2025.
Окрім цього, відповідно до висновку судової експертизи з питань землеустрою від 01.08.2023 №6130 вищевказані земельні ділянки є місцями загального користування, а саме частинами доріг, тротуарів, скверу, містять мережі водопроводу і водовідведення, сформовані з порушенням вимог законодавства та використовуються не за цільовим призначенням, зазначеним у правовстановлюючих документах. Уже лише ці висновки виключають можливість розглядати арештовані земельні ділянки як «нейтральні» об'єкти, які не мають доказового значення. Додатково доказове значення арештованих земельних ділянок підтверджене висновком судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 05.11.2024 № 50. З цього висновку вбачається, що на сукупності арештованих земельних ділянок розташовані або проходять мережа поливу газонів, мережа відведення дощових вод, мережа автомобільних доріг та тротуарів, мережа відеонагляду, благоустрій та укріплення штучних озер, пішохідний міст, мережа вуличного електроосвітлення, мережа водопостачання, огородження котеджного містечка, мережа господарсько-фекальної каналізації та інші елементи інженерної інфраструктури.
Постановою слідчого від 25.09.2025 у кримінальному провадженні призначено нову земельно-технічну, будівельно-технічну та оціночну експертизу, на вирішення якої поставлено питання щодо визначення ринкової вартості земельних ділянок разом із наявними на них об'єктами інфраструктури в період укладення договорів купівлі-продажу між AT «Таскомбанк» та покупцями, а також щодо відповідності укладених договорів реальним обставинам і відображення в них істотних для укладення обставин. Тобто досудове розслідування триває, коло досліджуваних питань розширюється, а значення арештованих земельних ділянок для доказування не зменшилось.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19.10.2022, накладено арешт на ряд земельних ділянок.
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладався з метою збереження речових доказів.
Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на таке майно.
Доводи представника власника майна про те, що необхідності у застосуванні арешту щодо такого майна немає, є безпідставними, оскільки ухвала слідчого судді від 19.10.2022 містить сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно відповідає ознакам речового доказу, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження, а крім того на даний час у кримінальному провадження призначено земельно-технічну, будівельно-технічну та оціночну експертизу.
Оскільки, на майно накладено арешт і вказане майно визнане речовими доказами, досудове розслідування в кримінальному провадженні триває, а в судовому засіданні не доведено, що арешт накладено необґрунтовано, та не надано доказів, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя, вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які діють в інтересах власника майна ТОВ «ДОЛИНА ЛЕНД», про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1