печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3421/25-к
пр. 1-кс-5320/25
17 лютого 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12022000000000869 від 02.09.2022,
1.Короткий виклад вимог та доводів поданої скарги
До суду у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України надійшла вказана вище скарга про зобов'язання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_5 повернути ОСОБА_4 майно, вилучене 05.10.2023 під час проведення обшуку за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-мобільний телефон марки IPHONE 14 PRO, imei: НОМЕР_1 ;
-USB-накопичувач TRANSCEND, №14939;
-USB-накопичувач VERICO WANDERER №V16621Q4CPA1;
-флеш-носій PSP 1374055.
В обґрунтування скарги вказано, що арешт на вилучене майно накладався, але на думку скаржника, часу, який минув між обшуком та поданою скаргою було достатньо, щоб виокремити необхідну інформацію з пристроїв, які були вилучені під час обшуку, що майно є тимчасово вилученим та підлягає негайному поверненню власнику.
2.Явка сторін
У судове засідання на 17.02.2025 скаржник не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги.
Слідчий в ОВС ГСУ НП України у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги.
Прокурор Офісу Генерального прокурора подав суду заяву про розгляд скарги без його участі. Проти задоволення скарги заперечував, з тих підстав, що дозвіл на вилучення вказаного майна прямо надано ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2023 у справі №757/40125/23-к. Постановою слідчого від 06.02.2024 вилучене майно визнано речовими доказами.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Згідно з нормами ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
3.Обставини, встановлені слідчим суддею
Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000869 від 02.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 та ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2023 у справі № 757/40125/23-к. задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з резолютивною частиною зазначеної ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку передбачено відшукання та вилучення в тому числі «мобільних телефонів…, флеш-карток, …..електронних носіїв інформації…., які містять або можуть містити дані про здійснення злочинної діяльності».
Протоколом обшуку підтверджено, що 05.10.2023 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений обшук, в ході якого було вилучено майно, а саме:
-мобільний телефон марки IPHONE 14 PRO, imei: НОМЕР_1 ;
-USB-накопичувач TRANSCEND, №14939;
-USB-накопичувач VERICO WANDERER №V16621Q4CPA1;
-флеш-носій PSP 1374055.
ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12022000000000869 від 02.09.2022 має статус свідка.
4.Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).
Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 КПК України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 167 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
5.Мотиви слідчого судді
За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.
З матеріалів скарги встановлено, що відповідно до протоколу обшуку від 05.10.2023, майно, вилучене за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки IPHONE 14 PRO, imei: НОМЕР_1 ; USB-накопичувач TRANSCEND, №14939; USB-накопичувач VERICO WANDERER №V16621Q4CPA1; флеш-носій PSP 1374055, на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.09.2023 у справі №757/40125/23-к,на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.
Отже, тимчасово вилученим майном вважаються лише речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
Відтак, вилучене майно не є тимчасово вилученим майном, а тому до його повернення не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.
За вказаних обставин, під час дослідження даної скарги за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_4 обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що в даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_4 та, відповідно, існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
На підставі викладеного, враховуючи неявку скаржника та ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя доходить висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 100, 169-170, 234, 236, 303, 305-307, 309 КПК України слідчий суддя
Скаргу - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1