8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" квітня 2026 р. м. ХарківСправа № Б-24/163-09
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.
розглянувши скаргу Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх.№ 30265) у справі
за заявою ФОП Богдана Олександра Євгеновича, с. Тавільжанка
до ФОП Богдана Олександра Євгеновича, с. Тавільжанка
про визнання банкрутом
за участю:
представника Богдана О.Є. - Сухацького А.П.
представника АТ "Родовід Банк" - Кібця Р.Р.
У провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №Б-24/163-09 про банкрутство фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича.
Постановою суду від 01.07.2010 визнано фізичну особу-підприємця Богдана Олександра Євгеновича банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою суду від 23.12.2015 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кошовського С.В.
Ухвалою від 22.01.2019 (суддя Яризько В.О.) затверджено наданий суду звіт ліквідатора; припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття фізичної особи-підприємця з обліку; ухвалено вимоги кредиторів фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича, які не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнати погашеними; провадження у справі закрито.
11.12.2025 до суду від Богдана Олександра Євгеновича надійшла скарга (вх.№29013) на дії Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій скаржник просив суд:
1) визнати бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у не закінчені виконавчого провадження № 51314716, протиправною;
2) зобов'язати Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 51314716 з виконання виконавчого листа № 2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з Богдана Олександра Євгеновича на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 04.04.2008 № 77.2/СЖ-102.08.2 у розмірі 5202017,64 грн та судових витрат у справі у розмірі 1820,00 грн.
Ухвалою суду від 19.12.2025 (суддя Кононова О.В.) повернено скаргу Богдана Олександра Євгеновича (вх. № 29013 від 11.12.2025) на дії Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови в закінчені виконавче провадження № 51314716 по справі № Б-24/163-09 без розгляду.
Зі змісту ухвали суду від 19.12.2025 вбачається, що скарга була обґрунтована тим, що попри визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури щодо нього, 06.06.2016 постановою про відкриття виконавчого провадження №51314716 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з Богдана Олександра Євгеновича на користь АТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 04.04.2008 № 77.2/СЖ-102.08.2 у розмірі 5202017,64 грн та судових витрат у справі у розмірі 1820,00 грн.
Скаржник вказував, що відповідно до пункту 6-1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, на думку скаржника, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження ВП №51314716 у зв'язку з визнанням фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури.
23.11.2016 до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ м. Києва ліквідатором фізичної особи-підприємця Богдана О.Є. арбітражним керуючим Кошовським С.В. подано заяву про скасування арештів, в якій викладено прохання закінчити усі виконавчі провадження за участю банкрута та скасувати усі накладені арешти. До вказаної заяви додано копію постанови Господарського суду Харківської області від 01.07.2010 у справі № Б-24/163-09.
Скаржник зазначив, що з відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавче провадження (ВП № 51314716) з виконання виконавчого листа № 2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з Богдана Олександра Євгеновича на користь АТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 у розмірі 5202017,64 грн та судових витрат у справі у розмірі 1820,00 грн не закінчено, а його примусове виконання продовжується.
Скаржник вказав, що його представником було надіслано Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву від 03.11.2025 про завершення виконавчого провадження №51314716 у зв'язку з визнанням боржника банкрутом, проте, у відповіді Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.11.2025 за підписом в.о. начальника Едуарда Кузьмишина зазначено, що стаття 39 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає собою завершення виконавчого провадження у зв'язку з визнанням боржника банкрутом.
Ухвала суду від 19.12.2025 мотивована тим, що відповідь Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України датована 26.11.2025, а скарга подана до суду 11.12.2025, при цьому, наданий до скарги чистий аркуш паперу з поміткою "Відповідь на надання заяви отримав 08.12.2025 Сухацький А.П., підпис", не може підтвердити дату отримання відповіді Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.11.2025, оскільки жодним чином не підтверджує отримання представником скаржника - Сухацьким А.П. саме вказаного листа.
Так, суд дійшов висновку про те, що заявником пропущено визначений пунктом "а" частини 1 статті 341 ГПК України строк, при цьому, відповідного клопотання про поновлення пропущеного строку скаржником до скарги не подавалось.
До суду від ОСОБА_1 вдруге надійшла скарга на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265), в якій скаржник просить суд:
1) поновити строк на звернення зі скаргою на дії Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;
2) визнати бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що полягає у не закінчені виконавче провадження № 51314716, протиправною;
3) зобов'язати Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження № 51314716 з виконання виконавчого листа № 2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором від 04.04.2008 №77.2/СЖ-102.08.2 у розмірі 5202017,64 грн та судових витрат у справі у розмірі 1820,00 грн.
Розпорядженням керівника апарату суду № 329/2025 у зв'язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_2 , відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу скарги у справі № Б-24/163-09.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної скарги визначено суддю Усатого В.О.
Скарга Богдана О.Є. за вх. № 30265 має ідентичне обґрунтування, як раніше подана скарга за вх. № 29013.
У якості підтвердження отримання скаржником саме 08.12.2025 відповіді Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.11.2025, Богданом О.Є. надано адвокатський запит від 22.12.2025, адресований Відділу, та відповідь останнього № 72293686 від 24.12.2025, до якої Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надає копію відповіді від 26.11.2025 на заяву Сахацького Андрія Петровича від 10.11.2025 із підтвердженням її отримання представником власноруч із відміткою, а саме - чистий аркуш паперу з поміткою "Відповідь на надання заяви отримав 08.12.2025 Сухацький А.П., підпис".
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що документи, які вже були надані до скарги за вх. № 29013 в якості доказів отримання скаржником відповіді Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.11.2025 саме 08.12.2025, підтверджені Відділом у відповіді від 24.12.2025 на адвокатський запит від 22.12.2025.
Ухвалою суду від 02.01.2026 задоволено клопотання Богдана О.Є. про поновлення процесуального строку для подання скарги. Призначено скаргу Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265) до розгляду на 13.01.2026. Залучено до участі у розгляді скарги Богдана О.Є. (вх. № 30265) - Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (04053, м. Київ, вул.Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 14349442). Запропоновано Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" надати суду: відзив на скаргу ОСОБА_1 (вх. № 30265) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу скаржника.
07.01.2026 до суду від АТ "Родовід Банк" надійшло клопотання (вх. № 382) про закриття провадження у справі з розгляду скарги Богдана О.Є. на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в межах виконавчого провадження № 51314716 з виконання виконавчого листа № 2-2141/2011 від 01.03.2012, виданого Деснянським районним судом м.Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 у розмірі 5202017,64 грн. та судових витрат по справі у розмірі 1820,00 грн.
В обґрунтування поданого клопотання АТ "Родовід Банк" посилається на те, що судом, який розглядав справу як суд першої інстанції й ухвалив рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 та видавав виконавчий документ № 2-2141/2011 від 01.03.2012, є Деснянський районний суд м. Києва, то, на думку банку, саме до цього суду мала подаватись скарга.
Також 07.01.2026 до суду від АТ "Родовід Банк" надійшов відзив (вх. № 388) на скаргу, в якому банк просить суд скаргу ФОП Богдана Олександра Євгеновича залишити без задоволення.
Також банк зауважує на тому, що на підставі ухвали Деснянського районного суду міста Києва від 01.10.2021 замінено сторону стягувача з АТ "Родовід Банк" на ТОВ "ФК "Інвест Кредо".
Ухвалою суду від 13.01.2026 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення скарги Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265) на 27.01.2026. Ухвалено Богдану Олександру Євгеновичу до дати проведення судового засідання надати суду: відповідь на відзив АТ "Родовід Банк" (вх. № 388 від 08.01.2026) з її правовим і документальним обґрунтуванням та доказами надсилання відзиву на адреси АТ "Родовід Банк" та Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; відзив на клопотання АТ "Родовід Банк" (вх. № 382 від 08.01.2026) про закриття провадження з розгляду скарги з його правовим і документальним обґрунтуванням та доказами надсилання відзиву на адреси АТ "Родовід Банк" та Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України; додаткові докази на підтвердження заявлених вимог (за наявності). Ухвалено Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконати вимоги ухвали суду від 02.01.2026, а саме надати суду: відзив на скаргу Богдана О.Є. (вх. № 30265) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу скаржника. Попереджено Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відповідальність, передбачену ст. ст. 135, 246 ГПК України, у разі невиконання вимог ухвали суду.
19.01.2026 надійшов відзив Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 1458), в якому останній просить суд закрити провадження з розгляду скарги ОСОБА_1 , скаргу залишити без задоволення.
20.01.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення (вх. № 1592) на клопотання АТ "Родовід Банк" та Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закриття провадження.
Також 20.01.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь (вх. № 1593) на відзиви АТ "Родовід Банк" та Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 27.01.2026 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення скарги Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265) на 12.03.2026.
Судове засідання, призначене на 12.03.2026, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Усатого В.О. у відрядженні.
Враховуючи усунення обставин, які перешкоджали виконанню обов'язків судді, а саме після повернення судді з відрядження та виходу з відпустки, ухвалою суду від 23.03.2026 призначено скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265) до розгляду на 14.04.2026. Залучено до участі у розгляді скарги ОСОБА_1 (вх. № 30265) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест - Кредо". Зобов'язати скаржника та Відділ примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до дати проведення судового засідання надати суду надати суду відомості про актуального стягувача у виконавчому провадженні № 51314716. Запропоновано ТОВ "Інвест - Кредо" надати суду: відзив на скаргу ОСОБА_1 (вх. № 30265) з його правовим та документальним обґрунтуванням; докази надсилання відзиву на адресу скаржника.
Представник Богдана О.Є., присутній у судовому засіданні 14.04.2026 у режимі відеоконференції, підтримав скаргу в повному обсязі.
Представник АТ "Родовід Банк", присутній у судовому засіданні 14.04.2026 у режимі відеоконференції, просив суд закрити провадження з розгляду скарги.
Представники ТОВ "Інвест - Кредо" та Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явилися; про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка учасників судового процесу судом не була визнана обов'язковою, а учасникам справи надано достатньо часу в умовах воєнного стану для реалізації прав, передбачених ст. 42 ГПК України, у тому числі права брати участь у судовому засіданні, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду скарги Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265) за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши скаргу Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265), дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, вбачається наступне.
Постановою суду від 01.07.2010 у справі № Б-24/163-09 визнано фізичну особу-підприємця Богдана Олександра Євгеновича банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; зазначено, що з дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинити, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважати таким, що настав, припинити нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури, припинити стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; встановлено строк у 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута; скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; призначено ліквідатора.
Ухвалою від 22.01.2019 (суддя Яризько В.О.) у справі № Б-24/163-09 затверджено наданий суду звіт ліквідатора; припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття фізичної особи-підприємця з обліку; ухвалено вимоги кредиторів фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича, які не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнати погашеними; провадження у справі закрито.
На думку скаржника, Відділом примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України порушуються постанова суду від 01.07.2010 (якою, крім іншого, припинено стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян) та ухвала суду від 22.01.2019 (якою, зокрема, зазначено, що вимоги кредиторів фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича, які не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнано погашеними).
Скаржник вказував, що відповідно до пунктом 6-1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Отже, на думку скаржника, державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження ВП №51314716 у зв'язку з визнанням фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури.
Згідно зі ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №640/26320/20 зазначено про те, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21 жовтня 2019 року Кодексу України з процедур банкрутства повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, беручи до уваги, що скарга Богдана О.Є. обґрунтована невиконанням, на його думку, Відділом примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вимог правових наслідків ухвалення постанови суду від 01.07.2010 та постановлення ухвали суду від 22.01.2019 у справі № Б-24/163-09, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань АТ "Родовід Банк" та Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закриття провадження з розгляду скарги.
Як зазначено вище, постановою суду від 01.07.2010 визнано фізичну особу-ПІДПРИЄМЦЯ Богдана Олександра Євгеновича банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; зазначено, що з дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинити, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважати таким, що настав, припинити нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури, припинити стягнення з банкрута за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян; встановлено строк у 60 днів для пред'явлення вимог кредиторів до банкрута; скасовано арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкові застави. Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; призначено ліквідатора.
07.06.2011 Деснянським районним судом міста Києва ухвалено заочне рішення у справі № 2-2141/11 за позовом ПАТ "Родовід Банк" до Богдана О.Є. про стягнення кредитної заборгованості по кредитному договору № 77.2/СЖ-102.08.2 від 04.04.2008 (взятого фізичною особою Богданом О.Є. на споживчі цілі) в розмірі 5202017,64 грн.
На виконання вищевказаного рішення 01.03.2012 Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №51314716 про стягнення з Богдана О.Є. заборгованості за кредитним договором №77.2/CЖ-102.08.2 від 04.04.2008 у розмірі 5202017,64 грн та судових витрат у розмірі 1820,00 грн.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент ухвалення постанови суду від 01.07.2010) визначено, що боржник - суб'єкт ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Ухвалою від 22.01.2019 (суддя Яризько В.О.) затверджено наданий суду звіт ліквідатора; припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-ПІДПРИЄМЦЯ Богдана Олександра Євгеновича; зобов'язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Богдана Олександра Євгеновича та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття фізичної особи-підприємця з обліку; ухвалено вимоги кредиторів фізичної особи-ПІДПРИЄМЦЯ Богдана Олександра Євгеновича, які не задоволені за недостатністю майна банкрута, визнати погашеними; провадження у справі закрито.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01.10.2021 у справі №2-2141/11 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест-кредо" про заміну стягувача його правонаступником - задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні з виконання заочного рішення Деснянського районного суду м.Києва від 07 червня 2011 року у справі №2-2141/11, а саме - замінено стягувача Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Інвест-кредо" (код ЄДРПОУ 39761587).
Суд зауважує на тому, що в справі № 2-2141/11 боржником є Богдан Олександр Євгенович як фізична особа, тоді як боржником у справі № Б-24/163-09 про банкрутство - Богдан Олександр Євгенович як фізична особа-ПІДПРИЄМЕЦЬ.
Так, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачав можливість банкрутства фізичних осіб за боргами, які виникли внаслідок ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ діяльності, тобто фізичних осіб-підприємців.
При цьому, ототожнення скаржником на свою користь понять "фізичної особи" та "фізичної особи-підприємця" є помилковим, з огляду на те, що процедура неплатоспроможності саме фізичної особи (не фізичної особи-підприємця) є новелою Кодексу України з процедур банкрутства, введеного в дію 21.10.2019, тоді як справа про банкрутство ФОП Богдана О.Є. була закрита 22.01.2019 згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (тобто, ДО введення в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства).
Крім того, суд звертає увагу на те, що Богданом О.Є. реалізовано своє право на подання до Деснянського районного суду міста Києва у справу №2-2141/11 заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, обґрунтування якої є ТОТОЖНИМ за своїм змістом поданій у справу № Б-24/163-09 скарги на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Так, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10.09.2025 у справі №2-2141/11 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа №2-2141/2011 від 01.03.2012 таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 10.09.2025 у справі №2-2141/11, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 05.03.2026 у справі №2-2141/11 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10.09.2025 залишено без змін.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Богдана Олександра Євгеновича на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265), у зв'язку з чим відмовляє в її задоволенні.
Керуючись ст. ст. 232-235, 339-1, 342 ГПК України, -
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вх. № 30265).
Ухвалу направити скаржнику, Відділу примусового виконання управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, АТ "Родовід Банк", ТОВ "Інвест - Кредо" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2-Б).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 ГПК України.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 24 квітня 2026 року (у зв'язку з перебуванням судді Усатого В.О. з 17.04.2026 по 23.04.2026 включно на лікарняному).
Суддя Усатий В.О.