про відмову у відкритті провадження у справі
про неплатоспроможність боржника
14 квітня 2026 р. Справа №902/127/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,
боржник - не з'явився,
розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 02.02.2026 (вх. канц. суду №142/26 від 02.02.2026) про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою про відкриття провадження в справі про його неплатоспроможність (боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ).
06.02.2026, відповідно до положень частини 3 ст.37 Кодексу України з процедур банкрутства, прийнята ухвала суду, якою заява фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 02.02.2026 залишена без руху з визначенням недоліків заяви, способів, строку для їх усунення, шляхом подання:
- письмових пояснень з доказами в обґрунтування витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість (вказати на що витрачені отримані від кредиторів кошти);
- письмових пояснень з доказами в обґрунтування щодо джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту);
- конкретизованого списку кредиторів і боржників, який буде містити актуальну та правильну інформацію щодо суми грошових вимог кредиторів за кожним із правочинів (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також строку їх виконання;
- належним чином засвідчених копій договорів позики/договорів відступлення права вимоги щодо усіх кредиторів заявника, разом з відповідними первинними бухгалтерськими документами в підтвердження отримання грошових коштів (платіжних інструкцій, виписок з банківського рахунку тощо) та розрахунками заборгованості щодо кожного з правочинів.
Як встановлено судом, поштове повідомлення (лист з ухвалою суду від 06.02.2026) вручено заявнику 17.02.2026. Станом на 09.03.2026 документи про усунення недоліків заяви б/н від 02.02.2026 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на адресу суду не надходили.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав прийняття заяви б/н від 02.02.2026 до розгляду, суд зазначає, що відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження в справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
У ч.1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з ч.1 ст.117 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначаються, зокрема дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.
За правилами ч.1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Тобто, на стадії підготовчого засідання у справі судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі (такий висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 924/622/23).
При цьому, на стадії вирішення питання про прийняття до розгляду чи повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перевіряються ознаки неплатоспроможності боржника, добросовісності боржника, а оцінка реального стану платоспроможності боржника фактично надається судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів боржника, звернення кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог до боржника, їх розгляду судом, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки доказів наданих на підтвердження фінансово-майнового стану боржника (такий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21 і від 28.09.2022 у справі №916/106/22).
Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 02.02.2026 до розгляду та призначено підготовче засідання на 14.04.2026. Викликано в судове засідання, що призначено на 14 квітня 2026 року на 10 год. 30 хв. боржника ОСОБА_1 , явку якого визнано обов'язковою.
Також даною ухвалою було повторно зобов'язано заявника (фізичну особу ОСОБА_1 ) до дня призначеного судового засідання надати усі наявні відомості (письмові пояснення з доказами в обґрунтування), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема щодо:
- витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість (вказати на що витрачені отримані від кредиторів кошти);
- джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту);
- конкретизованого списку кредиторів і боржників, який буде містити актуальну та правильну інформацію щодо суми грошових вимог кредиторів за кожним із правочинів (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), а також строку їх виконання;
- належним чином засвідчених копій договорів позики/договорів відступлення права вимоги щодо усіх кредиторів заявника, разом з відповідними первинними бухгалтерськими документами в підтвердження отримання грошових коштів (платіжних інструкцій, виписок з банківського рахунку тощо) та розрахунками заборгованості щодо кожного з правочинів.
Суд відзначає, що боржник ОСОБА_1 в судове засідання 14.04.2026 не прибув, про причини неявки суд не повідомив. При цьому суд відзначає, що заявник в особі ОСОБА_1 зареєстрований в системі "Електронний суд".
14.04.2026 суд підписав скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали та долучив до матеріалів справи.
Щодо дослідження та оцінки судом обґрунтованості вимог заявника.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником ОСОБА_1 документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд відзначає таке.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства: метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Зокрема задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст.128 КУзПБ).
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 по справі № 903/806/20 зауважив, що таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву ОСОБА_1 у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Частиною 1 ст.1 КУзПБ визначено, що грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2022 року у cправі №909/937/21).
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори, виписки по рахунку тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість, розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими)).
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 2 та 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства - припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; загроза неплатоспроможності.
Разом з тим, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.3, 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Проте, проаналізувавши подані заявником документи, суд дійшов висновку, що надані докази мають неточну та неповну інформацію.
Перевіривши заяву та додані до неї документи з точки зору відповідності їх вимогам статей 115, 116 КУзПБ суд встановив, що всупереч вимогам пункту 3 частини 3 статті 116 КУзПБ у заяві ОСОБА_1 не зазначено відомостей про структуру заборгованості перед кожним кредитором (розмір позики (кредиту), докази і динаміку погашення грошових зобов'язань з часу виникнення до дня припинення таких зобов'язань). Надані до заяви та в подальшому докази не містять динаміку погашення заборгованості перед кожним кредитором.
Заявником не доведено відсутності у нього чи неможливості отримання інших доказів (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, інші належні докази)) на підтвердження наявності у нього заборгованості, які б доводили факт невиконання ним своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Збирання доказів у справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Обов'язковість надання до суду серед додатків до заяви про неплатоспроможність конкретизованого списку кредиторів передбачена пунктом 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Конкретизований список, в силу приписів пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, повинен містити загальну суму заборгованості, суму заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
Залишаючи заяву боржника без руху, суд зауважив, що заявнику необхідно надати конкретизований список кредиторів і боржників, який буде містити актуальну та правильну інформацію щодо суми грошових вимог кредиторів (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання.
Суд зазначає, що заявник, попри обов'язок усунути виявлені недоліки, не виконав вимог ухвали про залишення заяви без руху.
Звертаючись до суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що уклав кредитні договори, по яких існує заборгованість, згідно Конкретизованого списку кредиторів та боржників з 16 фінансовими установами, а саме: АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ "ТАСКОМБАНК", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", АТ"БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", АТ "ЮНЕКС БАНК", АТ "ІДЕЯ БАНК", АТ "КБ "ГЛОБУС БАНК", АТ "ПУМБ", АТ "А-БАНК", АТ "СЕНС БАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ", ТОВ "МІЛОАН".
Боржником зазначено про те, не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.
Однак ним проводилась досудова робота в частині складання запитів до кредиторів з вимогою про надання мені інформації про стан справ по кредитам і позикам, відповіді, що надійшли, додаються.
Також зазначено про те, що в додатку до заяви, КСК - конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів, є вказівка саме тих вимог, що йому, боржнику, відомі, а також щодо кожного кредитора - його найменування, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи, вказано все що він має на руках, суми грошових вимог (загальної суми заборгованості), для уточнення всіх складових боргу було надіслано запити.
Також заявником надано розписки про те, що він не може надати інформацію щодо стану зобов'язань по кредитах станом на 2022-2024 рік, а тільки на момент подачі документів до суду; боржник не може заповнити пункти 70-73 декларації про майновий стан за 2022-2024 роки, оскільки на період тих років не займався декларуванням своїх витрат бо не планував звернення до суду та не вбачав такої необхідності.
Дані пояснення судом оцінюються критично з огляду на обов'язок боржника підтвердити свій майновий стан перед зверненням до суду із заявою про неплатоспроможність.
Окрім того, суд відзначає, що боржником надано неповну інформацію щодо майнового стану членів сім'ї, в наданих деклараціях здебільшого зроблена вказівка про те, що члени сім'ї не надали інформації.
Адже для встановлення підстави для відкриття справи (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Додані заявником розписки щодо витрат на проїзд, оренду житла не свідчать про загрозу неплатоспроможності, так як є базовими витратами сім'ї.
Згідно з конкретизованим списком кредиторів боржник має кредити та кредитні картки, по яким виникла заборгованість, зокрема перед АТ "ПУМБ" поточна заборгованість складає 209102,51 грн. Проте через відсутність в матеріалах справи виписок по рахунках в усіх банківських установах боржника, суд обмежений у можливості повноцінного та об'єктивного з'ясування ключових аспектів фінансового стану ОСОБА_1 , оскільки неможливо підтвердити фактичний залишок коштів на певну дату, встановити джерела надходжень, простежити історію списання коштів, а також визначити характер, цілі витрат та наявність значних чи нетипових операцій, що є критичним для формування достовірного та об'єктивного висновку щодо майнового стану особи та правової оцінки його дій, та зробити висновок про загрозу неплатоспроможності заявника/боржника ОСОБА_1 .
Надані заявником у якості доказів договори, укладені ним із фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема первинними документами.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу - боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа - боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Сам лише факт наявності відповідної заборгованості без наявності обставин, які визначені Кодексом, не може бути підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Заявником не виконано вимог суду частині надання повного та вичерпного переліку усіх фінансових зобов'язань перед кредиторами, із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; а також належні та допустимі докази (засвідчені, підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Суд наголошує на тому, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Судом встановлено, що заявником не надано належних доказів припинення погашення ним кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
З огляду на зазначене, без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і як наслідок те, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Заявник навів підстави, передбачені частиною другою статті 115 КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії на підтвердження сум яких не надав до матеріалів справи, тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, що в свою чергу унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заявником в особі ОСОБА_1 також не доведено належними та допустимими доказами наявності інших підстав, передбачених ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, зазначені заявником обґрунтування інших підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
Згідно ч.4 ст.119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч.7 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у боржника ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справи про його неплатоспроможність.
Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича №22085 від 10.11.2025 про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
Суд роз'яснює боржнику, що згідно із частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 76, 77, 78, 79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкриті провадження у справі №902/127/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Дейнеки Миколи Івановича №22085 від 10.11.2025про участь у справі №902/127/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
3. Ухвала суду від 14.04.2026 у справі №902/127/26 підписана суддею та набрала законної сили 24.04.2026 і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.254-256 ГПК України.
4. Примірники ухвали суду від 14.04.2026 у справі №902/127/26 надіслати згідно з переліком.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3, 4 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) - рекомендованим листом; в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 );
5 - арбітражному керуючому Дейнеці М.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 );
6 - Тростянецько-Ладижинському відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (trostyanets_ladyzhyn_dvs@ukr.net);
7 - ГУ ДПС у Вінницькій області (vin.official@tax.gov.ua);
8 - Відділу з питань банкрутства Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (bankrut- km@ukr.net)