Справа № 308/9892/16-ц
04 жовтня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Дегтяренко К.С.
за участю секретаря судового засідання Чейпеш В.В.
за участі сторін :
прокурора - Романець О.
представника відповідача - адвоката Логойда В.М.
представника відповідача - адвоката Радь І.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді заяву позивача прокурора Ужгородської окружної прокуратури про зміну предмету позову в цивільній справі за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень Ужгородської міської ради та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0158 площею 0,0830 га,-
встановив:
У провадженні суду перебуває вищезазначена справа.
Прокурором 04.04.2023 року було подано до суду заяву «про зміну предмету позову», яку у підготовчому судовому заіданні прокурор просила прийняти до розгляду.
В обґрунтування заяви прокурор посилається на наступне, предметом позовних вимог у даній справі є визнання незаконними та скасування пунктів п. 2.115 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 за №1507, п, 1.27 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 за №1882 (п.2 прохальної частини позовної заяви); скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0158 площею 0,0830 га (п.З прохальної частини).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що спірну земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0158, площею 0,083 га, на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Куровською Н.Ю. відчужено ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який в свою чергу об'єднав її із належною йому земельною ділянкою 2110100000:67:001:0177, площею 0,1 га. Новостворену земельну ділянку загальною площею 0,183 га 08.07.2019 зареєстровано в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2110100000:67:001:0221, та в це й же день здійснено державну реєстрацію права власності на неї за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, на даний час земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0158, площею 0,0083 га як об'єкту речових прав не існує, а вона є частиною иовоствореної земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:67:001:0221 та належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а тому вважає за необхідне змінити предмет позову.
Представник відповідача адвокат Логойда В.М. у підготовчому засіданні заперечив проти прийняття даної заяви до розгляду та просив відмовити, зіславшись на те що прокурором фактично змінюються і підстави і предмет позову.
В судовому засіданні 27.07.2023 року:
представник відповідача адвокат Логойда В.М. у підготовчому засіданні заперечив проти прийняття даної заяви до розгляду та просив відмовити, зіславшись на те що прокурором фактично змінюються і підстави і предмет позову.
представник відповідача адвокат Радь І.І. у підготовчому засіданні заперечив проти прийняття даної заяви до розгляду та просив відмовити, зіславшись подані письмові заперечення де фактично зазначив, що прокурором змінюються і підстави і предмет позову, що одночасно є неможливим.
представник відповідача - ОСОБА_3 поклався на розсуд суду.
В судовому засіданні 04.10.2023 року учасники підтримали свої пояснення надані, щодо можливості прийняття заяви про зміну предмету позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, подану заяву, приходить до наступного висновку.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним
Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Звертаючись з вказаним позовом прокурор просив суд:
-Визнати незаконним та скасувати п. 2.115 рішення 26 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 07.11.2014 року за № 1507 та п. 1.27 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради від 09.11.2015 за № 1882;
-Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001;0158 площею 0,0830 га.
Дослідивши редакцію первісного позову, та заяву сторони позивача «про зміну предмету позову», в якій заявлено вимоги:
-Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0221 площею 0,183 га у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
-Витребувати земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0221 площею 0,183 га від ОСОБА_2 в координатах, межах та конфігурації, що була передана у власність ОСОБА_1 на підставі п. 1.27 рішення 27 сесії 6 скликання Ужгородської міської ради на користь територіальної громади міста Ужгорода.
Отже, суд вбачає, що у заяві про зміну предмету позову, шляхом доповнення позовних вимог іншою вимогою та заміна одних позовних вимог іншими фактично змінено лише предмет, підстави позову, а саме порушення які мали місце при відведенні земельної ділянки ОСОБА_1 , стороною не змінювались, а відтак суд вбачає підстави для прийняття вказаної заяви про зміну предмету позову до розгляду .
Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 49, 81, 84, 182, 185, 189-197, 258-260, 261, 353-354 ЦПК України, суд,
постановив :
Прийняти до розгляду письмову заяву позивача про зміну предмета позову, подану в порядку ст.49 ЦПК України у межах цивільної справи за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень Ужгородської міської ради та скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0158 площею 0,0830 га.
В подальшому розглядати справу позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:67:001:0221 площею 0,183 га. та витребування земельної ділянки кадастровий номер 2110100000:67:001:0158 з урахуванням заяви про зміну предмету позову.
Роз'яснити відповідачам їх право не пізніше п'ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали надіслати суду відзив на позов з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну предмета позову, який повинен відповідати вимогам ст.178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Направити учасникам справи копію ухвали суду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 09.10.2023 року .
Суддя Дегтяренко К.С.