Справа № 367/10050/25
Провадження №2-а/367/42/2026
Іменем України
23 квітня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Білогруд О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
установив:
представником позивача адвокатом Карасьовою Л.А. в інтересах ОСОБА_1 подано до суду указану позовну заяву. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями вказану справу передано судді Білогруд О.О.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 08.08.2025 стосовно ОСОБА_1 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 ухвалено постанову № 4516 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 25 500,00 гривень, що підтверджується її копією. Зі змісту постанови убачається, що 02.08.2025 ОСОБА_1 не став на військовий облік у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_9, хоча проживає в АДРЕСА_1 , чим порушив обов'язок, визначений підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, а саме: особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибути із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9, який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік, у зв'язку з чим вчинив правопорушення, визначене частиною 3 статті 210 КУпАП. Позивач не погоджується з зазначеною постановою, вважає її протиправною, такою, що підлягає скасуванню, а справа - закриттю. Зазначає, що відповідно до підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_9, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад. Повідомляє, що з військового квитка серії НОМЕР_1 (сторінка 26), свідоцтва про зміну імені убачається, що позивач ОСОБА_1 перед зміною місця реєстрації 05.09.2012 був знятий з військового обліку як військовозобов'язаний Лісниківською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області та 21.09.2012 взятий на військовий облік в Пилиповицькій сільській раді Київської області, а зареєстрований за місцем свого проживання у с. Пилиповичі Бучанського району був уже з 22.09.2012, про що свідчить копія його паспорта, позивачем було виконано вимоги щодо взяття на облік за місцем його реєстрації місця проживання ще у 2012 році. Зазначає, що саме на органи місцевого самоврядування покладені обов'язки належного повідомлення відповідних ІНФОРМАЦІЯ_9 про зміну облікових даних військовозобов'язаних, які змінили місце проживання. З військово-облікового документа із застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_10» вбачається, що позивач свої персональні дані уточнив вчасно - до 16.07.2024. Також представник позивача зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідачем не складався, хоча підстав, передбачених КУпАП, на це не було. 02.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 виписав позивачу повістку № 5951 на 04.08.2025 о 13:00, позивач з'явитися за повісткою не зміг у зв'язку зі станом здоров'я, про що повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 на їхню електронну адресу, а також за допомогою поштового зв'язку. 08.08.2025, маючи поважну причину нез'явлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_9, без належного виклику та повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, відповідач ухвалив оскаржувану постанову. Також зазначає, що постанова містить помилки та не відповідає дійсним обставинам справи, а саме: ухвалена постанова стосовно позивача за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, проте позивач притягується до відповідальності за порушення вимог частини третьої статті 210 КУпАП; на позивача накладається штраф у розмірі 25500 грн, при цьому подвійний розмір у разі несплати штрафу зазначається 34 000,00 грн; у постанові зазначено, що «зі слів паспорт було втрачено», при цьому позивач взагалі був відсутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Просить визнати протиправною та скасувати постанову № 4516 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, ухвалену 08.08.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , а також закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді від 22.09.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідачем копію ухвали отримано 28.09.2025 у особистий кабінет у підсистемі «Електронний суд», однак правом на подання відзиву не скористалися, будь-яких клопотань, заяв, подано не було, а тому суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі документів.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (частина шоста статті 77 КАС України).
На підставі частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що 08.08.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову №4516 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, згідно з якою 02.08.2025 установлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_9, хоча проживає у АДРЕСА_1 , чим порушив обов'язок, визначений пп. 7 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Таким чином громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, визначене частиною третьою статті 210 КУпАП, як порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, яке було вчинено в особливий період, тим, що ОСОБА_1 не став на військовий облік у відповідному ІНФОРМАЦІЯ_9 при зміні місця проживання. Постановлено накласти стягнення у сумі 25500 грн, на підставі частини другої статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови штраф буде стягнуто у подвійному розмірі 34000 грн.
06.08.2025 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) відправлено лист-повідомлення на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з яким 02.08.2025 ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_3 отримав повістку № 5951 для уточнення своїх персональних даних, відповідно до якої йому необхідно було з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 04.08.2025 о 13:00. ОСОБА_1 повідомляє, що причиною його неявки є хвороба, яка підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність, зобов'язується прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 7 календарних днів.
06.08.2025 ОСОБА_1 було відправлено лист-повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 за допомогою поштового оператора АТ «Укрпошта». Згідно з копією медичного висновку про тимчасову непрацездатність від 04.08.2025 № 1111-9КЕ3-82СМ-5ХН9, РНОКПП НОМЕР_2 , дійсний з 04.08.2025 до 08.08.2025, категорія - захворювання або травма загального характеру.
На сторінці 26 військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зазначено, що 05.09.2012 ВОС Лісниківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було знято з обліку, 21.09.2012 взятий на облік в Пилиповицькій сільській раді Київської області (документ складений російською мовою).
У витязі з застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_10» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є відмітка «Розшукує ІНФОРМАЦІЯ_9: порушення військового обліку», у графі адреса проживання зазначено « АДРЕСА_1 , дата уточнення даних - 10.06.2025, дані уточнено вчасно».
У копії паспорта позивача на сторінці 12 зазначено, що його місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.09.2012.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом судового дослідження за цими правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення складу та події адміністративного правопорушення, а також законність та обґрунтованість ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Стаття 6 КАС України передбачає, що суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та актуальністю змісту і спрямованості діяльності держави.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 210-1 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з положеннями частини другої статті 210-1 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню та тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною третьою статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, стаття 210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі в особливий період.
Ця норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.
Відповідно до частини першої статті 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з положеннями частини другої статті 210 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною третьою статті 210 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У примітці до статті 210 КУпАП зазначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Отже, стаття 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, ця норма також є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок ведення військового обліку.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХІІ) громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_9 у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_9 у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_9 або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок 560), належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Відповідно до підпунктів 2, 10 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які містяться у додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487 (далі - Правила 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до ІНФОРМАЦІЯ_9, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Згідно з пунктом 3 Правил 1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з абзацом 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-ХІІ особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022, який триває досі. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-IX від 03.03.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває досі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024. Абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України шляхом прибуття самостійно до ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Тобто, правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим постановами Кабінету Міністрів України № 921 від 07.12.2016 та від 30.12.2022 № 1487, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.
Згідно зі змістом цих нормативно-правових актів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення. Відповідно до статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно з частинами шостою-восьмою статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_9, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ІНФОРМАЦІЯ_9, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ІНФОРМАЦІЯ_9, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику. Протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ІНФОРМАЦІЯ_9, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. У випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, встановлюються статтею 279-9 цього Кодексу, яка може бути застосована у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягається до відповідальності тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно з частиною дев'ятою статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи зазначене, те, що відповідач не скористався правом надати відзив на позовну заяву, наявність обов'язку суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, а також ненадання відповідачем витребуваних судом в ухвалі від 22.09.2025 доказів без поважних причин, суд розглядає справу за наявними у ній доказами.
Судом встановлено, що облікові дані ОСОБА_1 , згідно з відомостями з застосунку «ІНФОРМАЦІЯ_10» уточнені вчасно, ОСОБА_1 не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_9 повідомив про причини неявки, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт неявки ОСОБА_1 без поважних причин або неповідомлення про причину неприбуття на виклик ІНФОРМАЦІЯ_9 за повісткою. Крім того, відсутні докази повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, складення протоколу про адміністративне правопорушення або наявності заяви позивача, у якій він не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку, а навпаки є порушенням права особи на захист та створення умов за яких виконання певного обов'язку є утрудненим.
При цьому відповідач правом на подання відзиву не скористався, свою позицію суду не навів.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено порядок оповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 для розгляду справи про адміністративного правопорушення, порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, також у постанові № 4516 від 08.08.2025 наявні неузгодження щодо розміру накладеного стягнення у виді штрафу та подвійного розміру штрафу у випадку несплати штрафу протягом встановленого строку, а також щодо статті КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності. Саме за цими підставами суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
На підставі викладеного та керуючись статтями 251, 252, 254, 255, 258, 268, 280, 283, 288, 289 КУпАП, статтями 5, 72-77, 79, 80, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 4516 у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 08.08.2025 стосовно ОСОБА_1 - скасувати.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2026.
Учасники справи:
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
ВІДПОВІДАЧ: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Білогруд