Справа № 703/8658/25
2/703/724/26
24 квітня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі головуючого-судді Прилуцького В.О., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
встановив:
ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 24339 грн. 60 коп.
Ухвалою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач в позовній заяві просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 24339 грн. 60 коп. та судові витрати.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 08 лютого 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі «Банк», «Клієнт» «Первісний кредитор») та ОСОБА_1 (надалі «Відповідач», «Позичальник», «Боржник») було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2915405 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язалось надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 30 днів, стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Вказав, що згідно з отриманою від первісного кредитора інформацією відповідач у загальній кількості 1 раз оформлював кредитні відносини з ТОВ «Лінеура Україна», попередні кредитні відносини були погашені.
23 травня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» (нині «Свеа Фінанс») укладено договір факторингу № 01.02-25/23, відповідно до умов ТОВ «Лінеура Україна» передає, а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває права первісного кредитора. Відповідно до Додатку 1 до Договору факторингу - Реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2915405 становить 24339 грн. 60 коп. та складається з:
- заборгованість за сумою кредиту 5000 грн.;
- заборгованість по відсотках 19339 грн. 60 коп.;
Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованістьта судовий збір.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
07 квітня 2026 року до суду від представника відповідача, адвоката Дем'яненка О.А. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву представник відповідача зазначає, що відповідач позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказав на те, що на його думку позивачем не доведено факт надання відповідачеві кредитних коштів, а їх отримання відповідач заперечує. Крім того представник відповідача зазначив, що відповідач є військовослужбовцем та проходить війському службу у в/ч НОМЕР_2 і приймав безпосередню участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України в зв'язку з чим на нього розповсюджується дія спеціальної норми п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно вважає, що відповідачем неправомірно нараховано відповідачу відсотки за користування кредитом.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, врахувавши позицію сторін, викладену письмово, суд доходить наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Згідно із ч. 1ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ч. 1 ст. 626 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
08 лютого 2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2915405 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://credit7.ua/, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 08 лютого 2022 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 2915405 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).
Первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому пунктом 2 розділу 31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року №107.
08 лютого 2022 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора.
Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 08.02.2022 13:38:45 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_3 (що було зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор С177, котрий в свою чергу боржником було 08.02.2022 13:38:58 введено/відправлено первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору № 2915405, на умовах визначених офертою.
Таким чином, було укладено Договір № 2915405 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 5000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,95% на день. В окремих випадках, вcтановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов'язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 1,99 % на день.
Крім того відповідачем ОСОБА_1 08 лютого 2022 року о 13:38:03 було підписано електронним підписом С177 Паспорт споживчого кредиту та о 13:38:58 Додаток № 1 до оговору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2915405 від 08 лютого 2022 року.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
23 травня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «CВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-25/23, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договір факторингу №01.02-25/23 від 23 травня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2915405 складає: 24339 грн. 60 коп., яка складається з заборгованості за сумою кредиту 5000 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 19339 грн. 60 коп.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора.
Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Судом встановлено, що після отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 08 лютого 2022 року, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості останнього за кредитним договором № 2915404.
Представник відповідача заперечуючи проти позову вказав суду на те, що на його думку позивачем не надано доказів перерахування коштів відповідачу, тому позов не підлягає до задоволення.
Первісний кредитор виконав свої зобов'язання та надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000,00 грн. це підтверджується, зокрема, листом ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ" вих. № 36735-0403 від 04 березня 2024 року, в якому підтверджено, що кошти було успішно перераховано на платіжну картку клієнта: 08.02.202 13:40:13 на суму 5000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 136539716, призначення платежу: Зачислення 5000 грн на карту НОМЕР_1 .
Згідно з нормами статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" порядок виконання платіжних операцій, у тому числі обмеження щодо виконання платіжних операцій з використанням конкретних платіжних інструментів, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами НБУ; виконання платіжних операцій у платіжній системі здійснюється відповідно до правил такої платіжної системи з урахуванням вимог цього Закону; надавач платіжних послуг має право виконувати платіжні операції користувачів за допомогою/з використанням однієї чи кількох платіжних систем, учасником яких він є, або залучати для виконання платіжних операцій інших надавачів платіжних послуг як посередників; надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією.
У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг утримувача має право: - зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного утримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг утримувача зобов'язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення; - не уточнювати номер рахунку та/або код утримувача. У такому разі надавач платіжних послуг утримувача зобов'язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.
Зважаючи на наведені норми Закону про платіжні послуги у разі, якщо б під час виконання платіжної операції щодо перерахування кредитних коштів відповідачу, відомості про нього, як про належного утримувача кредиту не підтвердились, то операція із зарахування таких коштів взагалі б не відбулась.
ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому за обставин цієї справи (незаявлення відповідачем клопотання про витребування доказів (виписки з банківського рахунку), ненадання виписки з банківського рахунку) докази, надані позивачем (лист ТОВ "УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ", виписка з особового рахунку), є належними, допустимими та достатніми доказами підтвердження обставин факту перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заяві).
Відповідач у свою чергу не надав суду жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості, а також не навів контррозрахунок заборгованості, які б спростовували вимоги позивача або сам факт прострочення зобов'язання.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним 08 лютого 2022 року кредиту від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» грошових коштів за Кредитним договором № 2915405, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов у передбачені строки.
Заперечення сторони відповідача з приводу відсутності доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору та зарахування грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 слід відхилити з огляду на те, що як встановлено в ході судового розгляду кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, з зазначенням особистих даних відповідача, а саме адреси проживання, його паспортних даних, РНОКПП, електронної пошти, номера телефону.
Суд зауважує, що кредитні кошти надані позичальнику у безготівковій формі на банківську картку, вказану ним при укладенні договору. Відповідач не надав доказів, що кредитні кошти на його картку, зазначену ним у договорі, не надходили. Відповідачем не спростовано факт надання всіх особистих ідентифікуючих даних, даних його платіжної картки, без надання яких і відповідного підтвердження, ознайомлення з відповідними умовами та правилами отримання та повернення кредитних коштів, відповідний кредит не міг бути наданий. Відтак слід зробити висновок, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами вище вказаного кредитного договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний Кредитний договір № 2915405 від 08 лютого 2022 року укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, підписаний саме відповідачем накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. ТОВ "СВЕА ФІНАНС" належними та допустимими доказами підтверджено укладання кредитного договору з відповідачем, сторони вказаного вище договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів у кредит, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах.
Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов'язання щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування ним як первинному кредитодавцю ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», так і його правонаступнику ТОВ «Свеа Фінанс, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення із відповідача заборгованості за Кредитним договором 5000 грн. заборгованість за основним боргом підлягає до задоволення.
Щодо нарахування відсотків суд зазначає наступне.
Суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).
Суд виходить з того, що строк кредитування, протягом якого кредитор мав право нараховувати договірні відсотки (проценти за користування кредитом), за договором № 2915405 від 08 лютого 2022 року становив 360 днів та сплив 03 лютого 2023 року.
Проценти за користування кредитом (договірні проценти) підлягають нарахуванню лише до 03 лютого 2023 року включно. Згідно з умовами договору, стандартна процентна ставка становить 1,99 % в день.
Як вбачається з наданого позивачем до суду розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачу було нараховано відсотки з 08 лютого 2022 року по 24 лютого 2022 року за процентною ставкою 0,796% в день, з 26 квітя 2022 року по 24 жовтня 2022 року за ставкою 0,99% в день, з 25 жовтня 2022 року по 03 лютого 2023 року включно за ставкою 1,99% в день.
Таким чином, судом встановлено, що розмір нарахованим позивачем відсотків не перевищує встановленого розміру передбаченому у кредитному договорі від 08 лютого 2022 року (1,99 % в день) та нараховані в межах дії строку кредитування, тобто до 03 лютого 2023 року включно.
Контррозрахунку заборгованості за відсотками відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладане суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 19339 грн. 60 коп. підлягають до задоволення.
Щодо посилання представника відповідача на незаконне нарахування відсотків відповідачу, оскільки він є військовослужбовцем, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтями 1,2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Законом України 21 березня 2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набрав чинності 04 травня 2024 року, пункт 15 статті 14 викладено в такій редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».
Разом з тим, в процесі розгляду справи, із долучених відповідачем до матеріалів справи доказів,судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 згідно копії посвідчення серії НОМЕР_4 від 12 травня 2025 року є учасником бойових дій.
Згідно копії довідки військової частини НОМЕР_2 № 1320 від 11 вересня 2025 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , згідно наказу № 226 від 24 серпня 2024 року.
З копії довідки військової частини НОМЕР_5 № 172 від 21 лютого 2025 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, вбачається, що відповідач ОСОБА_1 в період з 15 листопада 2024 року по 22 листопада 2024 року дійсно брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в АДРЕСА_1 .
Таким чином, з наданих відповідачем документів, вбачається, що на час укладення кредитного договору № 2915405 від 08 лютого 2022 року та у період виконання умов договору до 03 лютого 2023 року включно), відповідач ОСОБА_1 не мав статусу військовослужбовця, не був учасником бойових дій, не брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час дії в державі особливого періоду (оскільки призваний на службу відповідно наказу від 15 липня 2024 року), а тому на нього не поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача відстків за користування кредитом в розмірі 19339 грн. 60 коп. підлягають до задоволення.
За вказаних обставин, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає до задоволення то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.3, 12, 13, 19, 23, 76, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263 -265, 274, 279 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 2915405 від 08 лютого 2022 року в розмірі 24339 грн. 60 коп. та судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп., а всього 26762 грн.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» , код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 04070 м. Київ, вул. Іллінська, 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Головуючий: В. О. Прилуцький