Справа № 570/1292/26
Номер провадження 1-в/570/90/2026
23 квітня 2026 року м.Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
засудженого в режимі ВКЗ ОСОБА_4 ,
представника установи
відбування покарання
в режимі ВКЗ ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення ДУ "Городищенська виправна колонія №96" подання начальника державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" щодо вирішення питання про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
17.03.2026 року начальник Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» звернувся у Рівненський районний суд Рівненської області з поданням щодо вирішення питання про встановлення адміністративного нагляду строком на двадцять чотири місяці щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування подання начальник установи відбування покарання посилається на те, що 24.04.2026 року з державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» звільняється по закінченню строку відбування покарання засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який засуджений 09.10.2024 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ст.391, ч.1 ст.71, ч.3 ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна.
Так, ОСОБА_4 засуджений два і більше рази до позбавлення волі за умисні злочини та під час відбування покарання його поведінка свідчила, що він вперто не бажає стати на шлях виправлення, а також під час відбування покарання в установі виконання покарань вчинив злочин та залишається небезпечним для суспільства після звільнення.
Разом з тим, дослідивши дані з єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, стан реалізації індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим, матеріали особової справи, свідчить про те, що засуджений вперто не бажає стати на шлях виправлення, тому залишається небезпечним для суспільства після звільнення.
На підставі викладеного, враховуючи поведінку засудженого під час відбуття покарання, керуючись ст.2, п «б» ст.3, ч.1 ст.5, ст.10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі» начальник Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» звернувся до суду для вирішення питання про встановлення адміністративного нагляду строком на двадцять чотири місяці щодо засудженого ОСОБА_4 .
Представник ДУ «Городищенська виправна колонія (№96)» підтримав подання з підстав у ньому викладених та просив встановити до засудженого адміністративний нагляд, оскільки засуджений своєю поведінкою під час відбування покарання показав, що небажає ставати на шлях виправлення.
Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення подання з підстав його необгрунтованості, просив відмовити у встановленні адміністративного нагляду щодо засудженого.
Засуджений підтримав позицію свого захисника, заперечував щодо встановлення до нього обмежень, наведених у поданні, посилаючись на те, що вони будуть перешкоджати його життєдіяльності та роботі, оскільки він має намір працевлаштуватися та змінити своє життя.
В судове засідання прокурор не з'явився. Раніше подавав заяви про розгляд справи у його відсутність.
Суд, заслухавши позиції учасників провадження, дослідивши подання та долучені до нього матеріали щодо особи засудженого вважає, що подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.158 Кримінально-виконавчого кодексу України адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.
Умови і порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб та їх обов'язки визначені Законом України від 01.12.1994 №264/94-ВР «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ.
Статтею 2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Відповідно до п. б) ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду» від 28.03.1986 року №3 передбачено, що адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими повнолітніми особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них, зокрема щодо:
а) визнаних судами особливо небезпечними рецидивістами;
б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства;
в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, незважаючи на попередження органів внутрішніх справ, систематично порушують громадський порядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення;
г) засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Таким чином, адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Як слідує із матеріалів подання, ОСОБА_4 засуджений Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ст.391, ч.1 ст.71, ч.3 ст.71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.1, ч.3 ст.71 КК України засудженому приєднано частину невідбутого покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України, призначеного за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20.03.2020 року.
Таким чином, з аналізу наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 останній раз був засуджений за не тяжкий злочин до позбавлення волі вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області за ст.391, ч.1 ст.71, ч.3 ст.71 КК України. Окрім того, цим вироком засудженого приєднано покарання за попереднім невідбутим вироком Тернопільського міськрайонного суду Терпнопілської області від 20.03.2020 року за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.187, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України, тобто за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів та призначено покарання у виді позбавлення волі, а тому засуджений є особою, яка підпадає під дію п. «б» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі».
Крім того, як вбачається з наявних в розпорядженні суду матеріалів, ОСОБА_4 є раніше неодноразово судимою особою за вчинення в тому числі умисних злочинів, зокрема із призначенням покарання у виді позбавлення волі, востаннє засуджений за умисний нетяжкий злочин під час відбування покарання в установі відбування покарання.
Разом з тим, як вбачається з характеристики наданої на ОСОБА_4 установою виконання покарань від 03.03.2026 року, засуджений в установі виконання покарань характеризується негативно, не працевлаштований, бажання працювати не виявляє, робіт по благоустрою уникає, до засудження не працював, самооцінка адекватна, соціальні зв'язки з рідними підтримуються.
За час відбування покарання засуджений зарекомендував себе негативно, притягувався до дисциплінарної відповідальності 6 разів, стягнення погашені у встановленому законом порядку, заохочення не застосовувалися. Засуджений не має мотивації змінити своє життя на краще, не вмотивований виконувати заходи індивідуального плану, не висловлює бажання брати участь у виховних програмах, не має мотивації щодо змін поведінки та самовдосконалення. Підтримує зв'язки із засудженими негативної спрямованості. Оцінка ризику вчинення повторного злочину оцінюється як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
Також, судом досліджена довідка про наявність заохочень та стягнень у засудженого з якої вбачається відсутність заохочень та шість стягненя, які рахуються погашеними.
Крім того, 31.03.2026 року від ДУ "Городищенська виправна колонія №96" надійшла постанова про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор, карцер установи виконання покарань від 18.03.2026 року за виготовлення та зберігання забороненої для користування засудженими рідини.
Отже, на підставі викладеного, з метою запобігання вчинення засудженим кримінальних правопорушень та здійснення на нього виховного впливу, суд приходить до висновку про необхідність встановлення спостереження і контролю за поведінкою засудженого з боку держави у виді адміністративного нагляду щодо нього з застосуванням певних обмежень.
Визначаючи строк адміністративного нагляду та обмеження, які потрібно застосувати до піднаглядного, суд враховує особу засудженого, кримінальні правопорушення, за які він відбуває покарання, його поведінку протягом відбуття покарання, та вважає, що для досягнення мети адміністративного нагляду доцільно буде встановити адміністративний нагляд строком на 18 (вісімнадцять) місяців із забороною піднаглядному виходити з будинку (квартири) з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв ранку наступного дня за місцем проживання; реєструватися в органах поліції до чотирьох разів на місяць; заборонити відвідувати місця де дозволено реалізовувати спиртні напої на розлив.
Визначаючи такий строк адміністративного нагляду, суд враховує те, що у поданні не обгрунтовано належним чином застосування саме максимального строку такого нагляду щодо засудженого та доцільність його застосування саме на двадцять чотири місяці.
При цьому, оцінючи посилання засудженого на те, що встановлення щодо нього обмеження щодо заборони виїзду в особистих справах за межі району (міста) буде обмежувати його життєдіяльність та можливість працювати, суд оцінивши наявні в розпорядженні суду докази, приходить до висновку про те, що сукупність обмежень, які встановлюються судом до засудженого, а саме: виходити з будинку (квартири) з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв ранку наступного дня за місцем проживання; реєструватися в органах поліції до чотирьох разів на місяць; заборонити відвідувати місця де дозволено реалізовувати спиртні напої на розлив, є достатніми для виконання завдань адміністративного нагляду передбачених ст.2 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», а тому вважає за можливе не застосовувати до засудженого обмеження щодо заборони виїзду в особистих справах за межі району (міста).
Разом з тим, слід зауважити, що адміністративний нагляд є лише системою тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі і метою його встановлення є запобігання вчиненню злочинів та здійснення виховного впливу на таких осіб.
При цьому, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що згідно статті 8 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу Національної поліції, достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.
Тобто наведені положення Закону дають ОСОБА_4 можливість в разі наявності позитивних характеристик, роботи, належної поведінки, достроково припинити встановлений щодо нього адміністративний нагляд.
Крім того, згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», у разі, коли є підстава вважати, що особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд, залишається небезпечною для суспільства, адміністративний нагляд за поданням відповідного органу Національної поліції може бути продовжено у визначеному цим Законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення подання начальника державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 18 (вісімнадцять) місяців, з застосування певних заборон.
Згідно з пунктом «а» частини третьої статті 8 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» адміністративний нагляд автоматично припиняється після закінчення строку, на який він був встановлений, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду.
Крім того, суд вважає за доцільне роз'яснити засудженому, що згідно ст.11 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», у разі злісного порушення правил адміністративного нагляду, передбачених статтями 9 і 10 цього Закону, особи, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, притягаються до відповідальності згідно з законодавством.
Керуючись положеннями Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», ст.ст. 535, 537, 539 КПК України, суд, -
Подання начальника державної установи "Городищенська виправна колонія (№ 96)" про встановлення адміністративного нагляду - задоволити частково.
Встановити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративний нагляд строком на 18 (вісімнадцять) місяців.
Встановити засудженому наступні обмеження:
1.Заборонити вихід з дому по місцю проживання в період з 22 години до 6 години наступної доби;
2. Проходити реєстрацію в територіальних органах поліції за місцем проживання до чотирьох разів на місяць.
3. Заборонити перебувати у місцях, де реалізують алкогольні напої на розлив.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення, із урахуванням положень ст. 395 КПК України.
Суддя ОСОБА_1