Справа № 562/3966/18
25.03.2026 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження № 42017180000000206 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с.Переморівка Шумського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, -
07 квітня 2011 року ОСОБА_4 , працюючи відповідно до рішення сесії Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області шостого скликання № 1 від 17.11.2010 на посаді сільського голови Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, яка згідно вимог ч.1 ст.14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" відноситься до 4 категорії посад органів місцевого самоврядування, маючи 7 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування, будучи службовою особою, що здійснює організаційно-розпорядчі функції та функції представника влади і, як керівник органу місцевого самоврядування, займає відповідальне становище, до повноважень якого згідно з п.п.2, 3, 8, 12 ч.4 ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та п.п.2, 3, 8, 12 Обов'язків сільського голови Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області (Посадової інструкції) входить організація роботи сільської ради та її виконавчого комітету; підписання рішень сільської ради та її виконавчого комітету; скликання сесій сільської ради, внесення пропозицій, формування порядку денного сесій ради та головування на пленарних засіданнях сільської ради; забезпечення виконання рішень сільської ради та її виконавчого комітету, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного матеріального збагачення, шляхом отримання від ОСОБА_5 неправомірної вигоди, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби, перебуваючи в приміщенні Здолбунівської центральної районної лікарні за адресою: м.Здолбунів Рівненської області, вул.Степана Бандери, 1, висловив останньому обіцянку про виділення земельної ділянки, зокрема, про надання йому дозволу на складання проекту відведення на земельну ділянку, хоча такі повноваження згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належали до компетенції відповідної сільської ради.
У подальшому, 27 квітня 2011 року ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні службового кабінету Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, за адресою: с.Буща Рівненського району (колишнього Здолбунівського району) Рівненської області, вул.Осередок, 5, зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів та в інтересах ОСОБА_5 , використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, підписав та надав останньому примірник рішення Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області № 44 від 05.04.2011 про надання ОСОБА_5 дозволу на складання проекту відведення на земельну ділянку площею 0,25 га, за що отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 100 доларів США (що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 27.04.2011 становило 796,54 гривень), чим завдав істотної шкоди державним інтересам у вигляді підриву авторитету та престижу органів місцевого самоврядування).
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч.1 ст.364 КК України (в редакції станом на 08.03.2011)як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, використання службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду державним інтересам.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, подав до суду письмове клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності в зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження.
Прокурор вважає, що є правові підстави для закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Вислухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши обвинуваченому його право на заперечення щодо закриття провадження з нереабілітуючих підстав, з'ясувавши добровільність та істинність позиції учасників кримінального провадження щодо закриття провадження у справі, вивчивши надані матеріали справи, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження підлягає до закриття з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Розглядаючи зазначене клопотання, суд виходить із положень КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.1 постанови "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12 від 23.12.2005, згідно яких звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження, за умови вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законом матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Стаття 49 КК України обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Строк давності - це передбачений кримінальним законом певний проміжок часу після вчинення кримінального правопорушення, сплив якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч.2 ст.4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч.2 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
Частиною 1 ст.5 КПК України визначено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно зі ст.12 КК України (в редакції Закону 2341-ІІІ від 05.04.2001), інкримінований обвинуваченому ОСОБА_4 злочин, передбачений ч.1 ст.364 КК України (в редакції Закону 2808-VI від 21.12.2010) , відноситься до категорії невеликої тяжкості.
Згідно з п.2 ч.1 ст.49 КК України (в редакції Закону України № 2924-VI від 13.01.2011) у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч.1 ст.49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК України строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Передбачений законом (ст.49 КК України) інститут звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням ним своєї винуватості у вчиненні злочину.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к, з системного аналізу норм процесуального законодавства вбачається, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
За змістом ст.ст. 284-288 КПК України правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Судом встановлено, що з моменту внесення відомостей до ЄРДР і до моменту звернення із даним клопотанням ОСОБА_4 від суду не ухилявся та інших злочинів не вчиняв, обвинувачений надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі спливу строків давності, не заперечує щодо закриття провадження з нереабілітуючих підстав, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції. На обліку в лікарів психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Підстав для застосування положень ч.2 ст.49 КК України та зупинення перебігу строків давності у суду немає, зважаючи на відсутність відповідних рішень про розшук обвинуваченого, ухвалених у порядку ст.335 КПК України.
Згідно положень ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Звільнення від кримінальної відповідальності не є виправданням особи, а є відмовою держави в особі відповідного суду загальної юрисдикції від застосування заходів кримінально-правового характеру до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення.
Пунктом 1 частини 2 ст.284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
За таких обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування було накладено арешт на все майно обвинуваченого ОСОБА_4 .
У відповідності до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Надані прокурором суду документи кримінального провадження № 42017180000000206 необхідно залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експертів, судом враховується висновок Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17), згідно якого в разі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрите на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Керуючись ст.49 КК України, ст.ст.100, 174, 284-286, 288 КПК України, суд -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
На підставі ст.49 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.364 КК України,у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 42017180000000206, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 грудня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, відносно ОСОБА_4 - закрити.
Скасувати арешт, накладений постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Рівненської області від 20 травня 2011 року на все майно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Речові докази по справі:
- грошові кошти в сумі 100 доларів США, а саме: дві купюри номіналом 20 доларів США з серійними номерами GL82070149A, ID 89443676B та шість купюр номіналом 10 доларів США з серійними номерами IL00678170B, IG35466945B, IF19057851B, IF19194325B, IF19057854B, IF87544469A; диктофон «Olympus VN-2100 PC» - повернути власнику ОСОБА_5 ;
- марлеві тампони зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_4 - знищити;
- заяву (клопотання) ОСОБА_5 про вибір місця розташування земельної ділянки від 09 березня 2011 року та рішення Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області № 44 від 05 квітня 2011 року - залишити в матеріалах кримінальної справи;
- мобільний телефон «NOKIA 1616-2», IMEI НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_4 ;
- книгу реєстрації заяв із земельних питань Бущанської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області - повернути законному володільцю.
Документи кримінального провадження № 42017180000000206залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, віднести на рахунок держави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя