Справа № 620/5085/25 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО
23 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Ганечко О.М.,
Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро» звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 15.04.2025 № 6555/Ж10/25-01-07-00 форми «С», яким встановлено порушення на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та частиною п'ятою ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 6 792 гривні 35 копійки.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем не допущено порушень Закону України «Про валюту і валютні операції» при здійсненні операцій за контрактом № NA/BG/2023/5S від 02.02.2024, укладеним з нерезидентом ТОВ «Б-Грей» (Болгарія) на суму 27 821,00 доларів США, на 2 дні (16.06.2024-17.06.2024), а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 № 6555/Ж10/25-01-07-00 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що нарахування пені за 17.06.2024 є протиправним, оскільки цей день, фактично, є днем здійснення розрахунку і не може вважатися днем, за який здійснено прострочення зарахування вказаної суми заборгованості , а тому за такий день не може нараховуватися пеня.
На думку скаржника, порядок нарахування пені унормовано підпунктом 129.3.1 пункту 129.3. ст. 129 ПКУ згідно з яким нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом, а Закон № 2473-VІІІ не містить вказівки на будь-який інший день, зокрема про перший день після закінчення граничного строку.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управління ДПС у Чернігівській області отримано лист від ДПС України від 26.07.2024 №21564/7/99-00-07-05-02-07 з витягом податкової інформації від Національного банку України (лист від 19.07.2024 року №25-0008/55006/БТ) про виявлені факти порушень ТОВ «Наташа-Агро» (податковий номер 35052335) валютного законодавства станом на 01.07.2024 в частині порушення граничних строків розрахунків при здійсненні експортних операцій по контракту №NA/BG/2023/5S від 02.02.2024, укладеному з нерезидентом ТОВ «Б-Грейн» (Болгарія) (дата здійснення операції 18.03.2024 на суму 27 821,00 доларів США, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків 16.06.2024 року).
Згідно документів наданих ТОВ «Наташа-Агро» листом №12-06/1407 від 27.08.2024 (вх. Південного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 04.09.2024 №2853/6/3400-01) на запит Південного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1956/6/34-00-07-04 від 06.08.2024 року та листом №27-02/25 від 27.02.2025 року (вх. Головного управління ДПС у Чернігівській області №10163/6/25-01/ЕКПП від 27.02.2025 р. на запит Головного управління ДПС у Чернігівській області №76/Ж4/25- 01-07-06-01 від 30.01.2025 року встановлено, що ТОВ «Наташа-Агро» уклало контракт №NA/BG/2023/5S від 02.02.2024 року з нерезидентом ТОВ «Б-Грейн» щодо продажу сої українського походження, врожаю 2023 року.
На виконання умов експортного контракту №25-08/22 від 25.08.2022 року «Наташа-Агро» здійснило поставку соєвих бобів неподрібених, врожаю 2023 року (в графі 33 митної декларації код товару зазначено УКТ ЗЕД 1201 90 00 00) нерезиденту ТОВ «Б-Грейн» (Болгарія) на загальну суму 27 821,00 доларів США згідно митної декларації ЕК 10 АА №24UA305050000428U0 від 18.03.2024, що становить за офіційним курсом НБУ 1 079 449,24 грн. Граничний строк розрахунків за операцією 15.06.2024.
На підставі наказу від 30.01.2025 №249-п, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, п.п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України посадовими особами відповідача проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Наташа-Агро» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період діяльності з 02.02.2024 по 28.02.2025 з метою дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов контракту № NA/BG/2023/5S від 02.02.2024 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, який є його невід'ємною частиною.
За результатами вказаної перевірки складено Акт від 17.03.2025 №4360/Ж5/25-01-07-06-01, відповідно до якого встановлено порушення частини другої ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» з урахуванням пункту 1-2 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» у частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по контракту № NA/BG/2023/5S від 02.02.2024, укладеному з нерезидентом ТОВ «Б-ГРЕЙН» (Болгарія) на суму 27821,00 доларів США на 2 календарні дні.
На підставі викладеного Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкове повідомлення-рішення: від 15.04.2025 №6555/Ж10/25-01-07-00, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 6792,35 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в даному випадку останнім днем зарахування валютної виручки є 15.06.2024, тому прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 №6555/Ж10/25-01-07-00, є правомірним та скасуванню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Положення статті 42 Конституції України системно пов'язані зі статтею 16 Конституції України щодо однієї із основних функцій держави - забезпечення економічної безпеки України; а також мають безпосередній, органічний зв'язок зі статтею 41 Конституції України щодо змісту та форм права власності, непорушності права приватної власності.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 92 Конституції України правові засади і гарантії підприємництва визначаються виключно Законами України.
Загальні принципи підприємницької діяльності, сформульовані у статті 44 Господарського кодексу України, відповідно до якої підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Правове регулювання такої діяльності, а також обмеження щодо її здійснення встановлені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 №959-ХІІ (далі - Закон №959-ХІІ, тут і далі - у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 5 Закону № 959-XII передбачено, що усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб'єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».
Згідно з абзацу 4 статті 6 Закону № 959-XII, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.
Відповідно до абзацу 1 статті 14 Закону № 959-XII, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право, зокрема, самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.
Статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів.
Частиною другої статті 13 Закону №2473-VIII встановлено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції.
У відповідності до п. 14 прим. 2 Постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Водночас, п. 14 прим. 3 Постанови №18 визначено, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 14-2 цієї постанови:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених Національним банком України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» винятків та (або) особливостей для окремих товарів та (або) галузей економіки.
Згідно з п. 14 прим. 4 Постанови №18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Також, постановою Правління Національного банку України від 10.11.2023 року №145 Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67, постанову №67 доповнено пунктом 12 такого змісту: граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року.
У силу вимог частини восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
З наведених законодавчих норм слідує висновок, що граничний строк розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів встановлюється в контракті, однак такий строк не може перевищувати строку встановленого Національним банком України.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов контракту №NA/BG/2023/5S від 02.02.2024 за отримані товари від нерезидента ТОВ «Б-Грейн» (Болгарія) надійшла оплата на розрахунковий рахунок позивача згідно платіжного документу №140920896 від 17.06.2024 в розмірі 27 821,00 доларів США, що становить за офіційним курсом НБУ 1 108 945,37 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку.
Також, ТОВ «Наташа-Агро» надало до АТ «ОТП Банк» лист-уточнення №1 від 17.06.2024, згідно якого товариство просить грошові кошти, які надійшли від нерезидента ТОВ «Б-Грейн» (Болгарія) 17.06.2024 в сумі 401 668,85 доларів США зарахувати по контракту №NA/BG/2023/5S від 02.02.2024 року- 27 821,00 доларів США та по контракту №NA/BG/2023/4С від 01.02.2024 року- 373 847,85 доларів США.
При порівнянні інформації, отриманої при опрацюванні ІКС «Податковий блок», ЄАІС «Державна митна служба України» та митними деклараціями, наданими ТОВ «Наташа-Агро» до перевірки, розбіжностей не встановлено.
Станом на 28.02.2025 за контрактом №NA/BG/2023/5S від 02.02.2024, укладеним з нерезидентом ТОВ «Б-Грейн» (Болгарія), згідно даних бухгалтерського обліку по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» розрахунки завершені.
Відповідно до підпункту 1 п.7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №7 (зі змінами) «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів» (далі - Інструкція №7) банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.
У силу вимог п. 9 розділу ІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Згідно з підпунктом 4 п. 3 розділу І Інструкції №7 день виникнення порушення перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операціями з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту, імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення законодавчо встановлено строку та здійснюється за кожен день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду.
Таким чином, відповідачем правомірно встановлено порушення частини 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 12 постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів», у частині дотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по контракту №NA/BG/2023/5S від 02.02.2024, укладеному з нерезидентом ТОВ «Б-Грейн» (Болгарія), на суму 27 821,00 доларів США на 2 календарні дні (з 16.06.2024 по 17.06.2024) та як наслідок прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 №6555/Ж10/25-01-07-00 на суму 6 792,35 грн.
Доводи скаржника про те, що граничною датою зарахування валютної виручки є 16.06.2024, а не 15.06.2024 є помилковими так як згідно положень частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом.
Закон № 2473-VІІІ не містить вказівки на будь-який інший день, зокрема про перший день після закінчення граничного строку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.07.2024 по справі № 240/25642/22, від 16.01.2025 по справі № 580/4079/23, від 13.02.2025 по справі № 380/10067/24.
Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Наведені вище норми цивільного законодавства в контексті спірних правовідносин кореспондуються із положеннями спеціального законодавства, якими передбачено, що суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України.
У той же час, не зважаючи на те, що граничний строк розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів встановлюється в контракті, однак такий строк не може перевищувати строку встановленого Національним банком України, який в даному випадку встановлений у кількості 90 календарних днів.
Відтак, в даному випадку останнім днем зарахування валютної виручки є 15.06.2024, так як граничний строк розрахунків за операцією від 18.03.2024 по експортного контракту №25-08/22 від 25.08.2022 є саме 15.06.2024.
Посилання апелянта на те, що день зарахування валютної виручки не враховується у розрахунок пені з огляду на положення пункту 129.3.1 статті 129.3 Податкового кодексу України відповідно до якого нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань, є також неприйнятними за наступних підстав.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Отже, днем зняття банком операції з валютного нагляду є 17.06.2024, а тому він включається до розрахунку пені в силу вимог Інструкції № 7.
Враховуючи вищевикладене, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області податкове повідомлення-рішення від 15.04.2025 №6555/Ж10/25-01-07-00, є правомірним та скасуванню не підлягає.
З огляду на наведені правові норми та фактичні обставини справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наташа-Агро» - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п'ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.М. Ганечко
В.В. Кузьменко