Справа № 522/9495/25
Провадження № 2/522/2735/26
24 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання - Гільтай А. В.,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Донцова Д. Ю. від 07.05.2025 відкрито провадження у справі.
На підставі розпорядження щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи № 1864/25 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Федчишеній Т. Ю.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.01.2026 справу прийнято до провадження.
Позивач у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі.
У судовому засіданні встановлено обставини, які свідчать про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху в порядку ч. 11 ст. 187 ЦПК України, з огляду на таке.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві щодо судового збору посилався на пункт 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що передбачена законодавцем пільга щодо сплати судового збору пов'язується не з наявністю самого по собі факту завдання шкоди у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, а обмежується тими випадками завдання шкоди особі, коли внаслідок дій держави-агресора у житті людини мали місце одна або декілька наступних подій: вимушене переселення з тимчасово окупованих територій України, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Отже, передбачені Законом України «Про судовий збір» пільги щодо сплати судового збору застосовуються не в усіх випадках звернення до суду із позовною заявою про стягнення із рф завданої шкоди, а за умови настання для позивача виключного переліку обставин.
Водночас, судом установлено, що позовна заява ОСОБА_1 не містить доводів, що заявлена ним моральна шкода, завдана у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвела у позивача до передбачених у цьому пункті наслідків (вимушене переселення з тимчасово окупованих територій, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Тому суд дійшов висновку, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09 вересня 2025 року у справі № 619/1857/25 (провадження № 61-9994 ск 25).
Суд враховує правові позиції Верховного Суду.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України «Про судовий збір».
Верховний Суд у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15 зазначив, що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Як слідує з позовної заяви позивач просить стягнути з держави російської федерації на його користь у відшкодування моральної шкоди 35 000 євро, що складає еквівалент 1 645 150,50 грн, яка є вимогою майнового характеру.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028 грн.
Таким чином позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 15 140 грн та надати суду докази на підтвердження сплати судового збору.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Реквізити суду на оплату судового збору:
Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA268999980313111206000015758 Код класифікації доходів бюджету 22030101.
За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 187, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Російської Федерації про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
24.04.2026