Справа № 522/91/26
Провадження № 3/522/78/26
22 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання - Єрьоміної К.М., розглянувши у присутності захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , - адвоката Осадчого А.Ю., адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
24.12.2025 року о 23:56 год. в м. Одеса, вул. Водопровідна, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «HYUNDAI SONATA», д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, водій вчинив дії по ухиленню від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та відмовився від проходження в медичному закладі, з метою уникнення адміністративної відповідальності, чим порушив п. 2.5 ПДР.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водій ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549986 від 25.12.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, та пояснив суду, шо 24.12.2025 року, приблизно о 23:30-23:40 годин по вул. Водопровідна в бік Басейної, він їхав зі своїм водієм від підприємства, де він перебуває на посаді начальника. Він не керував транспортним засобом, за кермом був інший водій ОСОБА_2 . Алкоголь він не вживав. Вони поверталися на роботу на вул. Канатна, 83. Під час руху машина заглухла та його водій пішов за прикурювачем на вул. Канатну. Транспортний засіб належить ООКП. Він сидів у автомобілі, який стояв на аварійних сигналах, на водійському сидінні і грівся, оскільки було холодно, та чекав на водія. В цей час до нього підійшли працівники поліції та попросили надати документи для перевірки, після чого запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, він погодився 3-5 разів продув у прилад, дві трубки, але він не спрацював, на що працівники поліції повідомили, що він не дує. Далі він намагався зв'язатись з водієм автомобіля в телефонному режимі, водій не міг потрапити у будівлю, у зв'язку із оголошенням повітряної тривоги. В подальшому поліцейські прикурили йому автомобіль, однак відмовились доставити його до медичного закладу, у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги. Також на місці були військові особи, які бачили водія.
Від захисника до суду надійшли пояснення в яких він просив справу відносно його підзахисного закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування захисник зазначив таке:
- у протоколі суть порушення сформульовано незрозуміло, адже зазначено лише про те, що водій вчинив дії по ухиленню від медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та відмовився від проходження в медичному закладі, таке формулювання не розкриває суті порушення, з огляду на положення ст. 256 КУпАП, а саме які конкретно дії вчинено ОСОБА_1 і як такі дії можуть однозначно вказувати на його відмову від проходження огляду за допомогою приладу Драгер;
- відмова від проходження огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння в медичному закладі за відсутності відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер не може вважатися відмовою від проходження огляду у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- ОСОБА_1 не тільки не відмовлявся, а й проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, матеріали справи не містять жодних доказів щодо причин не спрацювання приладу Драгер під час проходження огляду, так само як і доказів справності вказаного приладу;
- в наявному в матеріалах справи направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначено дату та час складання протоколу - 25.12.2025 року 00:50 годин, проте під час пропонування поліцейським ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі вказане направлення взагалі було відсутнє у поліцейського та про нього ОСОБА_1 не повідомлявся. Вказане направлення складене за хвилину до складання протоколу, що на думку захисника, вказує на те, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не направлявся до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння;
- із записів з портативних відео реєтраторів поліцейських, які долучені до матеріалів справи, не вбачається і факт зупинки та керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , на зазначених записах міститься виключно фіксація знаходження ОСОБА_1 в автомобілі, який стоїть із ввімкненою аварійною світловою сигналізацією, у зв'язку із чим вимога працівників поліції щодо проходження медичного огляду на стан сп'яніння взагалі є незаконною.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Повноваження працівників поліції щодо виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння регламентовано ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі Інструкція), а також іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 549986 від 25.12.2025 року; 2) відеозаписом на DVD-R диску, на якому зафіксований факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку; 3) направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.12.2025 року; 4) актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; 5) довідкою про отримання особою посвідчення водія, згідно якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 26.12.2002; 6) довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої ОСОБА_1 протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; 7) витягом з ІПНП.
Так, захисник зазначив, що у протоколі суть порушення сформульовано незрозуміло, адже зазначено лише про те, що водій вчинив дії по ухиленню від медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер та відмовився від проходження в медичному закладі, таке формулювання не розкриває суті порушення з огляду на положення ст. 256 КУпАП, а саме які конкретно дії вчинено ОСОБА_1 і як такі дії можуть однозначно вказувати на його відмову від проходження огляду за допомогою приладу Драгер.
Суд відхиляє твердження захисника про незрозумілість суті правопорушення, оскільки у протоколі чітко зазначено об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушено вимоги п. 2.5 ПДР.
Суд зазначає, що стаття 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування у стані сп'яніння, так і за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку. Словосполучення "вчинив дії по ухиленню" та "відмовився від проходження" у контексті цієї статті є цілком конкретними, оскільки вказують на невиконання водієм законної вимоги поліцейського пройти такий огляд.
Крім того, посилання захисту на те, що в протоколі не розшифровано, які саме дії вчинив водій, спростовується доданим до матеріалів справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Так, на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, зафіксовано процедуру проходження особи на огляд, з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, спочатку на місці зупинки водія за допомогою технічного приладу Драгшер, а в подальшому і пропозиції пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, та відмову ОСОБА_1 від проходження вказаного огляду.
Також, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним джерелом доказів, а розглядається судом у сукупності з іншими матеріалами справи, які повністю спростовують версію сторони захисту.
Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_1 не тільки не відмовлявся, а й проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, матеріали справи не містять жодних доказів щодо причин не спрацювання приладу Драгер під час проходження огляду, так само як і доказів справності вказаного приладу.
Суд вважає неспроможними вказані доводи захисника з огляду на таке.
З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 робив декілька спроб пройти огляд за допомогою приладу "Drager", на місці зупинки.
Так, згідно з технічними характеристиками приладу "Drager", для отримання результату необхідний безперервний видих певної сили та тривалості, що було роз'яснено працівниками поліції ОСОБА_1 під час проходження огляду.
Однак, поведінка ОСОБА_1 свідчить про невиконання ним інструкцій поліцейського щодо техніки видиху, що призвело до неможливості забору проби повітря приладом, та розцінюється як ухилення від проходження огляду шляхом не вчинення роз'яснених дій для проходження огляду, що фактично є формою відмови від його проходження.
Вказане також спростовує посилання захисника на те, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння в медичному закладі за відсутності відмови від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер не може вважатися відмовою від проходження огляду у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться не лише у разі незгоди з результатом, а й у разі незгоди з проведенням огляду на місці.
Враховуючи те, що водій ОСОБА_1 фактично не забезпечив можливість проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу, огляд на місці зупинки транспортного засобу вважається таким, що не відбувся, у зв'язку із чим працівники поліції зобов'язані запропонувати пройти огляд в закладі охорони здоров'я в передбаченому законом порядку, що працівники поліції й зробили у подальшому.
Крім того, захисник зазначив, що із записів з портативних відео реєстраторів поліцейських, які долучені до матеріалів справи, не вбачається і факт зупинки та керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , на зазначених записах міститься виключно фіксація знаходження ОСОБА_1 в автомобілі, який стоїть із ввімкненою аварійною світловою сигналізацією, у зв'язку із чим вимога працівників поліції щодо проходження медичного огляду на стан сп'яніння взагалі є незаконною.
Крім того, захисник долучив до матеріалів справи подорожній лист службового легкового автомобіля серії 03-СП №7973597 від 24.12.2025, згідно якого водієм «HYUNDAI», д/н НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 .
Однак, з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що під час того, як працівники поліції підійшли до транспортного засобу, в якому перебував ОСОБА_1 , він знаходився саме на водійському місці.
Крім того, при подальшому спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом, та повідомив працівникам поліції, що транспортний засіб заглух.
Вказане, на думку суду, спростовує версію ОСОБА_1 про те, що він очікував свого водія, який керував транспортним засобом в день події та був відсутній під час того, як підійшли працівники поліції, та який відійшов за необхідним обладнанням для ремонту автомобіля.
Крім того, судом під час дослідження вказаного відеозапису не було зафіксовано жодних осіб, окрім ОСОБА_1 . Також стороною захисту не було заявлено клопотання про допит у якості свідків будь-яких осіб.
Також, суд відхиляє довід захисника щодо часу складання направлення, оскільки визначальним для складу правопорушення за ст. 130 КУпАП є факт усної законної вимоги поліцейського та фактичної відмови водія від неї.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, водієві була висловлена чітка пропозиція проїхати до медичного закладу, на що було отримано відмову. Письмове направлення є документом, який фіксує вже прийняте рішення, а його оформлення безпосередньо перед протоколом є логічним завершенням фіксації правопорушення.
Доводи захисту про те, що водій не був повідомлений про направлення, спростовуються самим фактом пропозиції працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров'я та відповідно відмови ОСОБА_1 , зафіксованої на відеозаписі.
Судом був досліджений за участі сторони захисту відеозапис на DVD-R диску з місця події з нагрудних камер працівників поліції, який долучено до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівниками поліції при складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 дотримано вимог чинного законодавства щодо порядку освідування водія, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп'яніння та зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п. 2.5 ПДР України, який передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовилась на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Таким чином, з викладеного випливає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. 34 КУпАП пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Будь-яких доказів щодо наявності пільг, які передбачають звільнення особи від сплати судового збору, матеріали справи не містять та суду на момент розгляду справи надано не було.
Підстав для закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП судом не встановлено, а версія сторони захисту не знайшла свого підтвердження та спростовується дослідженими матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 9, 24, 33, 34, 130, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ