Провадження № 2/522/4904/26
Справа № 522/843/26-Е
24 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест-Південь 2022», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по заробітній платі,
Позивачка 22.01.2026 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест-Південь 2022», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 01.09.2024 по 31.10.2025 у розмірі 120 400 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 286,66 грн помножений на кількість днів, починаючи з 01.11.2025 до дня фактичного розрахунку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням єдиного Засновника Товариства від 08.06.2022 №1 директором Товариства було призначено ОСОБА_1 . Директор Товариства 08.06.2022 видав наказ про початок виконання обов'язків директора з оплатою праці згідно штатного розкладу. У зв'язку з відмовою Єдиного учасника ТОВ “Агро Інвест-Південь 2022» прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Товариства, 24.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про визнання трудових відносин припиненими.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.10.2025 по справі № 916/2467/25 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено.
Починаючи з 01.09.2024 до моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі №916/2467/25 заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.
Внаслідок цього станом на 31.10.2025 за ТОВ “Агро Інвест Південь 2022» утворилась заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за 14 місяців в сумі 120 400,00 грн. (8600х14), яку виплатити позивачу відмовилися, у зв'язку з відсутністю грошових коштів.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.01.2026 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 11.03.2026.
У судовому засіданні 11.03.2026 проведеному за участі ОСОБА_1 оголошено перерву до 21.04.2026.
У судове засідання 21.04.2026 учасники справи не з'явилися, сповіщалися про час, дату та місце судового розгляду належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за відсутності заперечень представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст. 280-281 ЦПК України, в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 24 квітня 2026 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом встановлено, що ТОВ “Агро Інвест-Південь 2022» (далі Товариство) було зареєстровано 09.06.2022 з реєстровим номером запису 1005561020000080711.
Рішенням єдиного Засновника Товариства від 08.06.2022 №1 директором Товариства було призначено ОСОБА_1 .
Директор Товариства 08.06.2022 видав наказ про початок виконання обов'язків директора з оплатою праці згідно штатного розкладу.
У зв'язку з відмовою Єдиного учасника ТОВ “Агро Інвест-Південь 2022» прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Товариства, 24.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про визнання трудових відносин припиненими.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.10.2025р. по справі №916/2467/25 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено.
Після набрання законної сили судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора з метою виключення про себе відомостей, як про керівника Товариства з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На даний час відомості про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як про керівника Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Інвест-Південь 2022» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд. 66, офіс 1; код ЄДРПОУ 44880006) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - виключено.
З моменту призначення на посаду ОСОБА_1 , їй регулярно нараховувалась та виплачувалась заробітна плата на її банківський рахунок, відкритий в АТ “ПУМБ», включно до 31.08.2025, що підтверджується випискою з особового рахунку № НОМЕР_2 .
Починаючи з 01.09.2024 до моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі №916/2467/25 заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами (ст. 94 КЗпП України).
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавцем, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 ч.1 КЗпП України).
Статтею 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі Порядок).
Відповідно до положень п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно абзацу 8 пункту 2 Розділу ІІ Порядку № 100, якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.
Абзаци третій-п'ятий пункту 4 Порядку № 100 визначає, якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
На підтвердження розміру заробітної плати, а також, факту несплати заробітної плати у певні періоди та несплати роботодавцем за ОСОБА_1 обов'язкових платежів, було сформовано довідку за формою ОК-5 відносно ОСОБА_1 (сформовано 05 січня 2026 року),ОК-7 (сформовано 06 січня 2026 року) , в якій вказано про відсутність платежів зі страхових внесків, а також, отримано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 05.01.2026 про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору (за 2024-2025 рр.).
Таким чином, виходячи з аналізу інформації, вказаної в зазначених документах, місячний розмір останньої нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 складав 8600,00 грн.
Внаслідок цього станом на 31.10.2025 за ТОВ “Агро Інвест Південь 2022» утворилась заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за 14 місяців в сумі 120 400,00 грн. (8600х14).
Стосовно вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
З метою дотримання процедури виплати заробітної плати при звільнені, позивачем 06.01.2025 було направлено письмову вимогу (засобами поштового зв'язку з описом вкладення, рекомендоване повідомлення №6502200813232) про виплату належної заробітної плати: за період з 01.09.2024 по 31.10.2025, яку не було нараховано та виплачено у загальному розмірі 120 400,00 грн. середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі, який розраховується, виходячи із середньоденного заробітку в розмірі 286,666 грн, помножений на кількість днів, починаючи з 01.11.2025 до дня фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Так, рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2025 по справі № 916/2467/25 яким позивача було звільнено набрало законної сили 01.11.2025.
Станом на дату винесення рішення в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу заборгованості з заробітної плати.
Таким чином, з 01.11.2025 по 24.04.2026 з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 5 місяців та 24 дня.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.11.2025 по 24.04.2026 (174 дні) становить 8 600,00 грн (х 5 місяців) та із розрахунку 286,666 грн (середньоденний заробіток позивача) х 24 робочих дня) = 49 879,98 грн (43 000,00 + 6 879,98).
З огляду на викладене, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1 за 14 місяців в сумі 120 400,00 грн та 49 879,98 грн середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період з 01.11.2025 по 24.04.2026, в решті вимог позову слід відмовити.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за одну вимогу майнового характеру, що становить 1 728,60 грн.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест-Південь 2022», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест-Південь 2022» (код ЄДРПОУ 44880006, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд.66, оф.1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати заробітної плати в сумі 120 400 (сто двадцять тисяч чотириста) гривень та 49 879 (сорок дев'ять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) гривень 98 (дев'яносто вісім) копійок середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати звільненому працівнику за період з 01.11.2025 по 24.04.2026.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Інвест-Південь 2022» (код ЄДРПОУ 44880006, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, буд.66, оф.1) на користь держави судовий збір у розмірі 1 728 (одна тисяча сімсот двадцять вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 24 квітня 2026 року.
Суддя В.Я.Бондар
24.04.26