Ухвала від 24.04.2026 по справі 755/5946/26

УХВАЛА

"24" квітня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/5946/26

провадження № 2-а/755/472/26

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

УСТАНОВИВ:

23.04.2026 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов у паперовому вигляді ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання позивачем адміністративного законодавства під час звернення з даним позовом до суду, суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого ч.9 ст. 266 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 4 ст. 59 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»;дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та у рішенні від 30 травня 2013 року» Наталія Михайленко проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Позовна заява/заява повинна бути підписана особою, яка її подає. Необхідність даного ре­квізиту пояснюється тим, що розгляд анонімних заяв не допускається. Зазна­чення ж часу подання свідчить про пред'явлення позову/заяви в межах строків позовної давності і забезпечує своєчасний розгляд. Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, напи­сана на позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.

Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).

Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов'язання і надає документу юридичну силу.

Підписання документа перед його текстом, що зумовлено винятково невмотивованим власним бажанням заявника, а так само підписання процесуального документа у будь-якому іншому місці, але не наприкінці його, та надання такому документу юридичної сили (статусу підписаного) не узгоджуватиметься із завданням цивільного судочинства, оскільки викликатиме сумніви щодо його правових наслідків та дійсних намірів автора такого звернення.

Належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після викладення основного тексту цього документа чи відомостей про додатки до нього. Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, але може виконувати інші завдання, зокрема візування.

Якщо процесуальний документ, поданий до суду, містить графічне відображення підпису, розташоване у лівому верхньому куті першої сторінки перед текстом, натомість не підписаний особою після викладу тексту, то значить, він є непідписаним.

На це вказала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року по справі №930/191/23.

Як убачається із змісту позовної заяви, яка подана у паперовому вигляді, остання містить підпис позивача вчинений від імені позивача, який згідно змісту заяви перебуває за кордоном, та вказаний підпис реально відмінний від підпису позивача, що проставлений у паспорті позивача, тому відсутні підстави вважати, що позовну заяву підписано позивачем, - що є підставою для повернення позовної заяви, відповідно до положення п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 45, 169, 241-243, 248, 289, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя : В.І. Галаган

Попередній документ
135985254
Наступний документ
135985256
Інформація про рішення:
№ рішення: 135985255
№ справи: 755/5946/26
Дата рішення: 24.04.2026
Дата публікації: 27.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (24.04.2026)
Дата надходження: 23.04.2026
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГАЛАГАН ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ
суддя-доповідач:
ГАЛАГАН ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ