№ 755/3027/26
№ 3-зв/755/4/26
"23" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В., розглянувши заяву захисника Довженка В.І. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. передано заяву захисника Довженка В.І. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заява мотивована тим, що в провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. перебуває справа № 755/3027/26 (провадження № 3/755/1581/26) про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час судового засідання 01.04.2026 року суддею Омельян І.М. було допущено дії, які викликають об'єктивні сумніви у її неупередженості, а саме: суддя фактично відмовилася брати до уваги докази порушення процедури складання протоколу (хвороба позивача), заявивши, що ці обставини мають розглядати в іншому суді, хоча, вони прямо впливають на допустимість доказу у цій справ; обмежувала виступ захисника, вказуючи на витрачання часу та висловлювала іронічні зауваження щодо способів отримання доказів адвокатом, що свідчить про сформовану обвинувальну позицію ще до завершення дослідження матеріалів; призначення судового засідання на 08.04.2026 року попри повідомлення адвоката про зайнятість у іншому процесі є формою обмеження права на захист. Згідно з практикою ЄСПЛ (справа «Гаусшильдт проти Данії»), найменша ознака упередженості є підставою для відводу, і хоча КУпАП не містить окремо процедури відводу, право на безсторонній суд є конституційною гарантією.
У судове засідання захисник Довженко В.І. та ОСОБА_1., будучи повідомленими про день, час та місце розгляду заяви, не з'явилися.
Особа, якій заявлено відвід - суддя Омельян І.М., у судове засідання не з'явилася, про розгляд заяви повідомлено, пояснень не надходило.
Вивчивши матеріали поданої до суду заяви про відвід судді Омельян І.М., приходжу до наступного.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід у справах про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуха проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії», тощо), важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Крім того, Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08 червня 2017 року роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію, беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву про відвід передано у провадження судді Дніпровського районного суду м. Києва Метелешко О.В. 15.04.2026 року.
При перевірці автоматизованої системи документообігу суду «Д3», встановлено, що 08.04.2026 року суддею Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП розглянуто та винесено постанову.
Таким чином, на момент передачі у провадження судді Метелешко О.В. заяви про відвід, суддею Омельян І.М. вказану вище справу вже було розглянуто, винесено рішення, тому, заява задоволенню не підлягає.
Зокрема, статтею 287 КУпАП передбачено право оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 283, 294 КУпАП, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,суддя -
У задоволенні заяви захисника Довженка В.І. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М. від розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Копію постанови направити заявнику та направити для відома судді Дніпровського районного суду м. Києва Омельян І.М.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя