23 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23113/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 р. (суддя Рябчук О.С) в адміністративній справі №160/23113/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення йому індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірах 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію його пенсії із урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 07 січня 2025 р. у розмірі 1,14, 1,197, 1, 0796 у 2022-2024 роках, та з 01 березня 2025 р. у розмірі 1,115 - у 2025 році, у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії, із урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що з 23 липня 2021 р. отримує пенсію за віком на пільгових умовах, індексацію якої відповідач не здійснив у 2022 - 2024 роках на встановлені постановами Кабінету Міністрів України коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, натомість встановив надбавки до його пенсії, а починаючи з 01 березня 2025 р. індексацію проведено із застосуванням коефіцієнта 1,0575, замість 1,115.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Судом визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01 березня 2025 р. у розмірі 1,115, у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії, із урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду оскаржено в апеляційному порядку сторонами по справі.
Позивач у поданій апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та пункт третій його резолютивної частини викласти в наступній редакції: "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 із урахуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 07 січня 2025 р. у розмірі 1,14, 1,197, 1, 0796 - у 2022-2024 роках, та з 01 березня 2025 р. у розмірі 1,115 - у 2025 році, у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії і з урахуванням виплачених сум".
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про помилковість висновку суду першої інстанції щодо правомірної відмови у проведенні індексації пенсії за 2022-2024 роки, оскільки норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку із виплатою недоплаченої суми пенсії з вини держави в особі її компетентних органів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду 24 листопада 2020 р. у справі №815/460/18. Також, Конституційним Судом України у рішеннях від 15 жовтня 2013 р. №8-рп/2013, №9-рп/2013 вказано, що встановлення строків звернення до суду не може призводити до позбавлення особи можливості реалізувати гарантоване Конституцією України право на судовий захист, особливо у справах, що стосуються соціальних виплат і пенсійного забезпечення.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що, починаючи з 01 березня 2025 р. позивачу правомірно проведено індексацію пенсії за віком на пільгових умовах, яка була призначена 23 липня 2021 р., із застосуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018 - 2020 роки на коефіцієнт - 1,0575, як це передбачено підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення у 2025 році».
Письмові відзиви від сторін на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не надходили.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 23 липня 2021 р. та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2018 - 2020 роки в розмірі 9118,81 грн. 08 липня 2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням індексації за 2022-2025 роки. Листом від 13 липня 2025 р. № 31220-25822/А-01/8-0400/25 відповідачем повідомлено позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Не погоджуючись із нездійсненням індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на встановлені постановами Кабінету Міністрів України у 2022 - 2025 роках коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності із частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії на встановленні постановами Кабінету Міністрів України коефіцієнти. Також, керуючись висновками Верховного Суду, позовні вимоги суд першої інстанції задовольнив в межах шестимісячного строку звернення до суду.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційних скарг, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124.
Відповідно до пункту 5 Порядку №124, у 2019 р. перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії станом на 01 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку. Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 р." встановлено, що у 2022 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 р." визначено, що з 01 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23 лютого 2024 р. "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" визначено, що з 01 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,0796.
Верховним Судом в постанові від 12 березня 2026 р. у справі №160/26939/24 вказано, що положення Порядку № 124 не узгоджені із приписами частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як по-різному визначають показник заробітної плати, який збільшується на коефіцієнти. Водночас, Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV. Тому при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку із щорічною індексацією збільшенню підлягає саме показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV. Також, касаційним судом вказано, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом. Строк обмежує час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація права позивача на звернення до суду із позовною заявою в рамках строку звернення до суду, залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. У межах строку звернення до суду, суд зобов'язаний застосувати усі встановлені законодавством коефіцієнти індексації, що підлягають послідовному застосуванню до показника середньої заробітної плати, який враховувався для обчислення пенсії.
Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 р. у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону № 1058-IV (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Колегія суддів зазначає, що, оскільки індексація пенсії у 2022-2024 роках позивачу не проводилась і відповідні суми індексації фактично не нараховувалася, підстави для застосування наведеної правової норми, як на тому наполягає скаржник/позивач, - відсутні.
Частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною третьою якої визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Звернувшись до суду із цим адміністративним позовом 11 серпня 2025 р., ОСОБА_1 пред'явив, у тому числі, вимоги про зобов'язання відповідача здійснити з 07 січня 2025 р. індексацію його пенсії із застосуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався обчислення пенсії, на встановленні у 2022 - 2024 роках коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796. Дані вимоги можуть бути захищені судом, починаючи з 11 лютого 2025 р., тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, позовні вимоги у наведеній частині мають бути задоволені з 11 лютого 2025 р., а за період з 07 січня 2025 р. по 10 лютого 2025 р. включно - підлягають залишенню без розгляду.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність підстав для здійснення позивачу з 01 березня 2025 р. індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта 1,115, то слід зазначити наступне.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова КМУ №209) встановлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115.
Пунктом 6 постанови КМУ №209 передбачено, що з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2024 р. включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році - 1,0575.
Колегія суддів звертає увагу, що за подібних правовідносин Верховний Суд в постанові від 04 грудня 2025 р. у справі №440/6585/25 зробив висновок про протиправне застосування у 2025 році коефіцієнту, встановленого п. 6 постанови КМУ №209, замість коефіцієнта 1,115, встановленого пунктом 1 вказаної Постанови.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача та погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності обов'язку у відповідача здійснити індексацію пенсії позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався йому для обчислення пенсії на встановлений у 2025 році коефіцієнт 1,115.
Отже, за результатами розгляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні апеляційної скарги відповідача та часткового задоволення апеляційної скарги позивача, в зв'язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині, із прийняттям нового рішення у відповідній частині, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо здійснення розподілу судових витрат.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами пункту "в" частини 4 статті 322 цього ж Кодексу, яким передбачено, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання через систему "Електронний суд" позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн. Суд першої інстанції задовольнивши частково позовні вимоги ОСОБА_1 стягнув на його користь за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суму судового збору в розмірі 484,48 грн. (968,96 грн./2).
Враховуючи наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині, в якій позивачу було відмовлено у задоволенні заявлених ним позовних вимог, із прийняттям нового рішення у відповідній частині, на користь позивача за рахунок відповідача має бути стягнутий решта сплаченого ним судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 484,48 грн. В пропорційній частині має бути відшкодований позивачу і судовий збір за подання ним через систему "Електронний суд" апеляційної скарги (484,48 грн. х 150% х 0,8) в розмірі 581,37 грн. Всього судовий збір, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача, складає 1065,85 грн.
Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №160/23113/25 - скасувати в частині, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволені позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вказані вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії, починаючи з 11 лютого 2025 р., шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховувався йому для обчислення пенсії, на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 індексацію пенсії, починаючи з 11 лютого 2025 р., шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, та який враховувався йому для обчислення пенсії на коефіцієнти 1,14, 1,197, 1,0796, та у зв'язку із цим провести йому перерахунок та виплату пенсії за віком із урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині періоду з 07 січня 2025 р. по 10 лютого 2025 р. включно - залишити без розгляду.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2025 р. в адміністративній справі №160/23113/25 - залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору на загальну суму 1065 (одна тисяча шістдесят п'ять) гривень 85 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.І. Малиш