Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.
24 квітня 2026 р. Справа № 520/26466/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/26466/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Харківській області, виражену у неповерненні ОСОБА_1 помилково сплаченої суми за оренду землі за 2024 року;
- зобов'язати ГУ ДПС у Харківській області надмірно сплачену суму в розмірі 2335,61 грн. (дві тисячі триста тридцять п'ять грн. 61 коп.) повернути ОСОБА_1 на рахунок у Ощадбанку за реквізитами: одержувач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , рахунок № НОМЕР_2 у Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 351823.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо неналежного розгляду заяв ОСОБА_1 щодо повернення помилково сплачених коштів з орендної плати.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо повернення помилково сплачених коштів з орендної плати та прийняти вмотивоване рішення за наслідками їх розгляду, з урахуванням викладених у судовому рішенні висновків та правової оцінки суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що з огляду на пункт 69 підпункту 69.42 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України. переплата позивача у розмірі 3497,26 грн не підлягає поверненню на поточний рахунок платника податків, але підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з відповідного податку або на рахунок погашення податкового боргу з відповідного податку.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що що пільгу по орендній платі за землю на 3 та 4 квартал 2024 введено рішенням Харківської міської ради 19.08.2024, а оплата проведена позивачем 17.04.2025. Таким чином вважає, що п.69.42 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в якості правової підстави для відмови в поверненні позивачу суми переплати даного виду платежу застосуванню не підлягає.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Харківській області як платник орендної плати за землю.
Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано та направлено засобами поштового зв'язку податкове-повідомлення рішення від 29.03.2024 №501313-2405-2031 UA63120270000028556 на суму 4671,32 грн.
Рішенням Харківської міської ради Харківської області від 30.04.2024 № 564/24, за період з 01 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
На підставі цього рішення від 12.06.2025 №2544/20-40-24-05-02 Головним управлінням ДПС у Харківській області скасовано податкове-повідомлення рішення від 29.03.2024 №501313-2405-2031 UA63120270000028556 на суму 4671,32 грн та винесено нове від 12.06.2024 №820313 2405-2031-UA63120270000028556 на суму 3497,11 грн, з урахуванням Рішення Харківської міської ради Харківської області від 30.04.2024 №564/24.
Позивачем сплачено суму податкового зобов'язання у розмірі 3497,11 грн, що підтверджується квитанцією від 17.04.2025 №3.
Рішенням 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 № 633/24 Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків»: за період з 01 квітня 2024 року по 31 грудня 2024 року встановлено ставку податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
На підставі вказаного, рішенням від 08.10.2025 №6619/20-40-24-05-02 Головним управлінням ДПС у Харківській області скасовано податкове-повідомлення рішення від 12.06.2024 №820313-2405-2031 UA63120270000028556 на суму 3497,11 грн, з урахуванням Рішення Харківської міської ради Харківської області від 19.08.2024 № 633/24.
Таким чином, у позивача сформувалася переплата у розмірі 3497,26 грн, що підтверджується копіями інтегрованих карток з орендної плати за землю за 2024, 2025 роки.
Позивач звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про повернення помилково сплаченої суми податку з орендної плати в розмірі 3497,26 грн.
Листом Головного управління ДПС у Харківській області від 10.07.2025 №40228/6/20-40-24-05-10 надано інформацію щодо скасування податкових повідомлень-рішень.
На звернення позивача про проведення звірки платежів з орендної плати, відповідачем листом від 10.10.2025 за №54767/6/20-40-24-05-10 повідомлено про скасування податкових повідомлень-рішень, а також процитовано положення пункту 69 підпункту 69.42 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із зазначеним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI(далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з підпунктами 14.1.115, 14.1.182 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату; помилково сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу.
На підставі підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідні правовідносини регулюються статтею 43 Податкового кодексу України, яка містить у собі визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.
Згідно з пунктами 43.1 - 43.4 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача на те, що згідно пунктом 69 підпункту 69.42 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України переплата позивача у розмірі 3497,26 грн не підлягає поверненню на поточний рахунок платника податків, але підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з відповідного податку або на рахунок погашення податкового боргу з відповідного податку, з огляду на наступне.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» від 16.07.2025 № 4536 ІХ, внесено зміни до підрозділу 10 «Інші перехідні положення» пункту 69 підпункту 69.42 Податкового кодексу України, а саме: суми податків, сплачені до дня прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про внесення змін до раніше прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів або рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, відповідно до яких зменшуються раніше встановлені ставки місцевих податків за податкові (звітні) періоди з урахуванням строку позовної давності, але не раніше ніж за 2022 рік, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, але підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з відповідного податку або в рахунок погашення податкового боргу з відповідного податку, з огляду на наступне.
Отже, вказана норма ПК України стосується випадків, коли спочатку здійснено платіж, а потім органом самоврядування встановлено пільгу по даному виду місцевого збору.
В межах спірних правовідносин, пільгу з орендної плати за землю на 3 та 4 квартали 2024 року введено рішенням Харківської міськради 19.08.2024, а оплата проведена пізніше - 17.04.2025. Тобто, п.69.42 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України як правова підстава для відмови в поверненні суми переплати даного виду платежу - застосуванню не підлягає.
Отже, чинний Податковий кодекс України не ставить в залежність право платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання, від підстав утворення такої переплати, в тому числі внаслідок сплати податкового зобов'язання, донарахованого податковими повідомленнями-рішеннями складеними за наслідками податкової перевірки, які були визнані протиправними та скасовані за наслідками судового оскарження.
З наявних копій інтегрованих карток з орендної плати за землю за 2024, 2025 роки у позивача сформувалася переплата у розмірі 3497,26 грн., що підтверджується матеріалами справи, а отже такі кошти підлягали поверненню позивачу.
Натомість із листа-відмови ГУ ДПС у Харківській області від 10.07.2025 №40228/6/20-40-24-05-10 убачається, що контролюючий орган фактично обмежився формальною констатацією факту скасування податкових повідомлень-рішень, без надання відповіді про повернення надміру сплаченої суми з податку. При цьому, лист відповідача від 10.10.2025 за №54767/6/20-40-24-05-10 стосувався заяви позивача про проведення звірки платежів з орендної плати, проте не містить жодної інформації про проведення такої звірки та визначення конкретної суми надміру сплачених коштів.
Таким чином, надані відповідачем листи, не є належним розглядом заяв позивача.
Разом із тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, що надані сторонами докази не дають можливості суду самостійно встановити фактичну наявність та розмір переплати.
У розрізі вищенаведеного, а також приймаючи до уваги гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти та розпоряджатися своїм майном, обираючи спосіб захисту порушених прав, суд зважає й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та зміст заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області повторно розглянути заяви позивача про повернення коштів, з урахуванням правової оцінки, викладеної у цьому рішенні суду.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, досліджено наявні докази, надано їм належну оцінку та прийнято рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що судом ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права, законне і обґрунтоване, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для його скасування відсутні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 по справі № 520/26466/25 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.М. Ральченко