14 квітня 2026 р. Справа № 520/5107/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Катунова В.В.
суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 (суддя Сагайдак В.В., 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, повний текст складено 30.10.25) по справі № 520/5107/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової служби України третя особа: Міністерство фінансів України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач або ДПС), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерства фінансів України (далі - третя особа, Мінфін), у якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС від 01.03.2022 № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким попереджено начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців;
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким було застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII);
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС від 11.04.2022 № 8-дс «Про закриття дисциплінарного провадження», в частині встановлення винним начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у вчиненні ним дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні ним своїх посадових обов'язків, у недотриманні ним пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов'язків;
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПС від 02.03.2022 № 2-о «Про припинення державної служби ОСОБА_1 »;
- зобов'язати ДПС України поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ ДПС у Харківській області з 02.03.2022 шляхом видачі відповідного наказу про таке поновлення на посаді.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.11.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023, позов задоволено частково:
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС від 01.03.2022 № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким попереджено начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців;
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким було застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII;
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС № 2-о від 02.03.2022 «Про припинення державної служби ОСОБА_1 »;
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ ДПС у Харківській області з 03.03.2022 та в цій частині судове рішення допущене до негайного виконання;
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного суду від 20 березня 2025 року Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року у справі № 520/5107/22 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів Державної податкової служби України від 01 березня 2022 року № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», від 02 березня 2022 року № 5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» та № 2-о «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » скасовано, в цій частині справу № 520/5107/22 направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий судовий розгляд.
Колегія суддів зазначила, що суди попередніх інстанцій не досліджували питання на яку конкретно електронну адресу дисциплінарною комісією направлені листи від 15.02.2022 та 16.02.2022, якими позивача запрошено на чергове засідання дисциплінарної комісії та запропоновано забезпечити надання особистих пояснень щодо обставин, які стали підставою для відкриття дисциплінарних проваджень, а також не встановлювали обставин на підставі належних доказів який доступ до системи діловодства ГУ ДПС у Харківській області мав ОСОБА_1 , зважаючи на те, що він займав посаду керівника цього ГУ ДПС, який на той час хоч і був відсторонений, але в силу вимог частини п'ятої статті 72 Закону № 889-VIII зобов'язаний був перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. При цьому, на той час не було введено воєнного стану.
Суди попередніх інстанцій не з'ясовували якими внутрішніми документами ГУ ДПС у Харківській області врегульовано передачу присутнім на робочому місці державним службовцям адресованих їм електронних документів, та як це було фактично здійснено у ситуації позивача.
Поза увагою судів попередніх інстанцій також залишилося питання про які засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв'язку з ОСОБА_1 було повідомлено ДПС позивачем чи ГУ ДПС у Харківській області з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів, враховуючи, що особова справа позивача знаходиться в ГУ ДПС у Харківській області.
Невстановленими судами попередніх інстанцій залишилися і обставини в частині виконання дисциплінарною комісією вимог пункту 32 Порядку № 1039, а саме чи складалися дисциплінарною комісією акти про відмову позивача від надання пояснень, якщо так, то які докази належного повідомлення позивача про засідання взяті дисциплінарною комісією до уваги.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС від 01.03.2022 № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким попереджено начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) ОСОБА_1 про неповну службову відповідність за порушення правил етичної поведінки державних службовців.
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», яким було застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII).
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПС від 02.03.2022 № 2-о «Про припинення державної служби ОСОБА_1 »;
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ ДПС у Харківській області з 02.03.2022.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
-щодо спірного наказу ДПС України від 01.03.2022р. № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення», вказує, що відповідачем було правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 73 Закону України № 889-УШ», при цьому, наголошує, що судами при попередньому розгляді було залишено поза увагою пояснення посадових осіб ДПС України, керівника та члена робочої групи з проведення перевірки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які брали участь у робочій нараді 14.01.2022р. та були безпосередніми свідками нібито не етичних висловлювань позивача, про що доповіли керівництву (доповідні записки від 17.01.2022р. наявні у матеріалах дисциплінарної справи № 59).
-щодо наказу ДПС України від 02.03.2022 № 5-ДС., відповідач зазначає, що в самому змісті наказу визначено такий склад дисциплінарного проступку як порушення Присяги державного службовця. Вказує, що позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції не доведено вжиття відповідних заходів щодо здійснення ним дієвого контрою та належної організації роботи підпорядкованого територіального органу, зокрема, шляхом проведення оперативних нарад, на яких позивачем підлеглим особам доводились конкретні завдання та термін їх виконання тощо. Проте, надаючи оцінку оскаржуваному наказу про звільнення позивача з оцінюючи оскаржувані рішення, якими на позивача накладено дисциплінарне стягнення та звільнено зі служби, суди зосередилися виключно на встановленні того, чи мало місце відповідне діяння, яке відповідачем було кваліфіковано як порушення Присяги. Водночас, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися такі складові об'єктивної та суб'єктивної сторони дисциплінарного проступку як шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв'язок між дією чи бездіяльністю та шкідливими наслідками, ставлення особи до вказаних дій чи бездіяльності та їх наслідків. Відповідно до статті 36 Закону №889 особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх ужиття, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки», то несумлінне виконання державним службовцем його посадових обов'язків та інших законних вимог нерозривно пов'язано, та об'єктивно має наслідком порушення Присяги таким державним службовцем.
-щодо спірного наказу ДПС від 02.03.2022 № 2-о, апелянт зазначив, що ОСОБА_1 до звільнення займав посаду начальника ГУ ДПС у Харківській області, листи-повідомлення про запрошення на чергове засідання дисциплінарної комісії були направлені до Головного управління ДПС у Харківській області за місцем роботи позивача не менш як за п'ять календарних днів до дати засідання комісії. Наказом ДПС від 11.02.2022 № 122 «Про порушення дисциплінарного провадження» начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 було відсторонено від виконання посадових обов'язків на час проведення дисциплінарного провадження. Звертає увагу, що відповідно до частин першої та п'ятої статті 72 Закону № 889 державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення. Під час відсторонення від виконання посадових обов'язків державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження. Позивач не заперечує та це підтверджується матеріалами справи, що він був обізнаний про наявність щодо нього порушених дисциплінарних проваджень, а тому мав можливість у повній мірі скористатися усіма правами, передбаченими законодавством під час здійснення дисциплінарних проваджень: звертатися безпосередньо або через уповноваженого представника до дисциплінарної комісії, надавати пояснення, клопотання, додаткові документи та матеріали, що матимуть значення для справи, тощо. Таким чином вважає висновки суду першої інстанції щодо порушення ДПС процедури проведення дисциплінарних проваджень в частині забезпечення права особи надавати свої пояснення та приймати участь в засіданнях дисциплінарної комісії є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права, та спростовуються матеріалами дисциплінарних справ.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначає, що оскаржувані накази не містять доказів додержання з боку керівника ДПС України, передбаченої законами та підзаконними актами процедури звільнення позивача з посади начальника ГУ ДПС у Харківській області. Зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим з правильним встановленням всіх обставин по справі, дослідженням всіх доказів по справі з додержанням норм права, відтак підстави для його скасування відсутні.
В судовому засіданні представник відповідача (Захаров К.С.) підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач та його представники (Бут-Фбдулаєва Т.В., Зуб С.Ю.) заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Наказом ДПС від 10.06.2021 № 1167-0 ОСОБА_1 з 11.06.2021 призначено на посаду начальника ГУ ДПС у Харківській області, як переможця конкурсу.
На підставі наказу ДПС від 25.01.2022 № 52 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в.о. Голови ДПС від 18.01.2022 № 7-д(14) до доповідної записки Управління з питань запобігання та виявлення корупції від 17.01.2022 № 55/99-00-14-01-13 Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України (далі - дисциплінарна комісія) проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 .
За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 «Про проведення тематичної перевірки» робочою групою розпочато тематичну перевірку. У процесі перевірки 14.01.2022 робочою групою проведено нараду, під час якої начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 стосовно членів робочої групи було вчинено дії у вигляді висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи. Висловлювання начальника ГУ ДПС у Харківській області відрізнялися від загальної направленості розмови, виголошувалися з підвищеною емоційністю, зухвалістю та мали ознаки порушення правил етичної поведінки державного службовця. За результатами дослідження наявної інформації у дисциплінарній справі встановлено, що причинами й умовами, що призвели до вчинення начальником ГУ ДПС у Харківській області проступку, є недотримання ним особисто нормативно-правових та організаційно-розпорядчих документів ДПС у частині дотримання правил етичної поведінки державного службовця. Дисциплінарною комісією (протокол від 21.02.2022 № 7) встановлено недотримання ОСОБА_1 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції у частині виконання основних посадових обов'язків, а саме: організації та забезпечення у межах компетенції виконання в ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну та інших міністерств з питань, що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС, судових рішень та Правил.
Наказом ДПС України від 01.03.2022 № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону № 889-VІІІ, оскільки у його діях встановлено факт вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ "Про державну службу" (далі - Закон № 889-VІІІ у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає у порушенні пункту 2 частини першої статті 8 Закону № 889-VІІІ, пунктів 3.1, 3.4 Правил, пункту 2 розділу 11 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами), пункту 2 розділу 3 посадової інструкції, на підставі статей 65, 66 Закону № 889-VІІІ.
На підставі наказу ДПС від 15.02.2022 № 128 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в.о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту відомчого контролю від 15.02.2022 № 279/99-00-02-01-01-14, дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДПС проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 . За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією встановлено, що на виконання наказу ДПС від 10.01.2022 № 9 «Про проведення тематичної перевірки» (із змінами, внесеними наказами ДПС «Про внесення зміни до наказу ДПС від 10.01.2022 № 9» від 18.01.2022 № 36 та від 31.01.2022 № 78) у період з 12.01.2022 по 04.02.2022 робочою групою у складі працівників ДПС та її територіальних органів проведено тематичну позапланову виїзну перевірку стану організації роботи ГУ ДПС у Харківській області з основних питань організації роботи, за результатами якої складено акт від 04.02.2022 № 210/99-00-02-01-01-14.
Проведеною перевіркою та аналізом наявної інформації відповідачем було встановлено, що причинами й умовами, що призвели до незабезпечення належного контролю, координації та спрямування діяльності підпорядкованого територіального органу є незабезпечення начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 належної організації роботи структурного підрозділу та ефективного контролю підлеглих, що призвело до вказаних у довідці негативних наслідків.
Наказом ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» застосовано до начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби, за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VІІ.
Наказом ДПС № 2-о від 02.03.2022 «Про припинення державної служби» на підставі наказу ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» припинено державну службу ОСОБА_1 , начальнику ГУ ДПС у Харківській області 02.03.2022 у зв'язку із вчиненням дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення, згідно з пунктом 4 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІ.
Позивач у позовній заяві зазначив, що з метою надання письмових пояснень та ознайомлення з матеріалами всіх відкритих дисциплінарних проваджень щодо нього з ДПС була узгоджена дата 01.03.2022, коли він повинен був прибути до міста Києва до ДПС разом зі своїм представником. Однак 24.02.2022 на всій території України було введено правовий режим воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», продовжений і до теперішнього часу.
Наказом ДПС від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі ДПС та її територіальних органів» було запроваджено простій, як такий що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю і здоров'ю.
На підставі наказу ДПС від 11.02.2022 № 122 «Про порушення дисциплінарного провадження», доручення в.о. Голови ДПС від 15.02.2022 № 29-д(02) до доповідної записки Департаменту забезпечення відомчого контролю від 15.02.2022 № 279/99-00-02-01-01-14 дисциплінарною комісією проведено дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 .
За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією встановлено, що відповідно до Положення про ГУ ДПС у Харківській області, затвердженого наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 (зі змінами), головне управління області здійснює відомчий контроль за додержанням вимог законодавства, виконанням службових, посадових обов'язків в ГУ ДПС у Харківській області та підтверджує статус податкового резидента України. Дисциплінарною комісією встановлено не дотримання ОСОБА_1 пункту 2 розділу 3 посадової інструкції державного службовця у частині виконання основних посадових обов'язків, а саме: організація та забезпечення у межах компетенції виконання ГУ ДПС у Харківській області Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну та інших міністерств з питань що належать до компетенції ДПС, наказів ДПС та ГУ ДПС у Харківській області, доручень Голови ДПС. Водночас в ході розгляду цієї дисциплінарної справи Департаментом персоналу повідомлено дисциплінарну комісію про звільнення начальника ГУ ДПС у Харківській області із займаної посади наказом ДПС від 02.03.2022 № 5-дс «Про накладання дисциплінарного провадження». У зв'язку з цим, дисциплінарною комісією рекомендовано на підставі статей 65 та 77 Закону № 889-VІІ закрити дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 .
На підставі подання дисциплінарної комісії про результати розгляду дисциплінарної справи начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 . ДПС видано наказ від 11.04.2022 № 8-дс, яким закрито дисциплінарне провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 у зв'язку із звільненням з займаної посади.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності визнання протиправними та скасування наказів ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс, від 02 березня 2022 року №5-дс та № 2-о від 02 березня 2022 року у відношенні начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 та поновлення останнього на посаді начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з 03 березня 2022 року.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (у редакції чинній станом на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 889-VІІІ)
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
За правилами частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Приписами статті 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1039 рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: 1) міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; 2) суб'єкт призначення - стосовно інших державних службовців: Кабінет Міністрів України - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії “А»; голова місцевої держадміністрації - щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії “Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах; керівник державної служби в державному органі (далі - керівник державної служби) - щодо інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б» і “В».
Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
У відповідності до п. 32 Порядку № 1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Так, відповідач щодо спірного наказу ДПС від 01.03.2022 № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» зазначає, що до державного службовця ОСОБА_1 , який займав посаду державної служби - заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області, правомірно було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 73 Закону України № 889-VIII», при цьому не заперечує, що крім пояснень керівника та члена робочої групи з проведення перевірки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме їх доповідної записки щодо можливих висловлювань ОСОБА_1 , інших доказів дисциплінарна справа № 59 не містить.
Також, у дисциплінарній справі міститься лист ГУ ДПС у Харківській області від 22.02.2025 року № 995/Е/20-40-00 за підписом в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області Німого О.С. про направлення на адреси позивача копій листів Голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДПС України без дат та номерів, які додані до листів № 3230 та № 3211 на виконання вимог листів Голови Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДПС України Скапоущенка Олександра.
Таким чином, дисциплінарна справа не була сформована належним порядком, як це передбачено вимогами Закону.
Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ ДПС України підтвердила той факт, що взагалі не мала інформації про електронну адресу та поштову адресу позивача, і що жодного повідомлення до нього не надходило.
Жодною нормою Закону листування у такому порядку з державним службовцем не передбачена (через виконуючого обов'язки керівника органу, де позивач є керівником).
Проте, відповідачем не надано доказів того, яким чином і на яку електронну адресу Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДПС України було направлено листи від 15.02.2022 року та 16.02.2022 року, якими ОСОБА_1 запрошено на чергове засідання дисциплінарної комісії та запропоновано забезпечити надання особистих пояснень щодо обставин, які стали підставою для відкриття дисциплінарних проваджень, а також не надано доказів до яких саме систем діловодства мав доступ позивач (дисциплінарна справа № 59) до того, як його було відсторонено від виконання посадових обов'язків та після такого відсторонення, та на виконання вимог частини п'ятої статті 72 Закону № 889-VIII він перебував на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяв здійсненню дисциплінарного провадження, до введення воєнного стану та оголошення простою в роботі, що відповідачем не заперечується.
Також відповідачем не зазначено, якими внутрішніми документами ГУ ДПС у Харківській області врегульовано передачу присутньому на робочому місці державному службовцю адресованих йому електронних документів, та як це було фактично здійснено у випадку позивача.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 73 Закону № 889-VІІІ «Дисциплінарна справа повинна містити: пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності)» тобто вказаним законом передбачена обов'язковість наявності пояснень інших осіб.
Крім того, відповідачем не здійснено жодних заходів щодо відібрання пояснень у заступника начальника ГУ ДПС у Харківський області - ОСОБА_4 , заступника начальника ГУ ДПС у Харківський області - Сагайдак І.А., заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області- Катеринської Л.Б., в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області - Огієнка Є.М.
Стосовно твердження відповідача про наявність конфлікту інтересів у заступників начальника Головного управління ДПС у Харківській області то слід зазначити, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно». Також, відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Наказу ДПС України від 26.05.2020 року №226 «Працівник повідомляє про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника у письмовому вигляді за рекомендованою формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку».
Тобто, зазначеними нормативно правовими актами встановлено, що працівники повинні повідомляти про наявний у них конфлікт інтересів, проте в межах спірних правовідносин такого повідомлення не було.
Окремо слід зазначити, що члени дисциплінарної комісії не наділені правом визначати, чи є у осіб, зазначених у пункті 8 частини 2 статті 73 з Закон № 889-VІІІ конфлікт інтересів, по відношенню до особи, стосовно якої ведеться дисциплінарне провадження.
Також, у матеріалах дисциплінарної справи відсутні будь - які докази того, що підчас здійснення дисциплінарного провадження, комісія зверталася до уповноважених підрозділів запобігання та протидії корупції щодо надання роз'яснення стосовно наявності або відсутності конфлікту інтересів між будь - якими учасниками дисциплінарного провадження.
Відповідач стверджує, що у процесі перевірки 14.01.2022 робочою групою проведено нараду, під час якої начальником ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_5 стосовно членів робочої групи було вчинено дії у вигляді висловлювань, які можуть бути розцінені як залякування або погрози на адресу членів робочої групи. Висловлювання начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 відрізнялися від загальної направленості розмови, виголошувалися з підвищеною емоційністю, зухвалістю та мали ознаки порушення правил етичної поведінки державного службовця». Проте пояснень того, що в даному випадку дані висловлювання були адресовані для усієї робочої групи чи окремим її членам, відповідачем не надано.
Відповідач також зазначає, що судами залишено поза увагою пояснення посадових осіб ДПС, керівника та члена робочої групи з проведення перевірки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які брали участь у робочій нараді 14.01.2022 та були безпосередніми свідками не етичних висловлювань позивача, про що доповіли керівництву (доповідні записки від 17.01.2022 наявні у матеріалах дисциплінарної справи № 59)».
Таким чином, за матеріалами дисциплінарної справи не можливо встановити, кому саме були адресовані висловлювання позивача, адже якщо вони були адресовані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , то вони можуть мати конфлікт інтересів під час надання пояснень, оскільки відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» «потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях», тобто, якщо, позивач здійснював висловлювання відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , то в них певним чином прослідковується приватний інтерес щодо надання пояснень відносно позивача (при цьому такі особи до перевірки приступили та провели її, не повідомляючи про наявність у них будь-якого інтересу з урахуванням наявності, таким чином, упередженого ставлення до самого позивача), однак дане питання також не було досліджене під час здійснення дисциплінарного провадження.
В порушення пунктів 6, 8 , 9 частини другої статті 73 Закону України «Про державну службу», така дисциплінарна справа не містить:
- пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень (Акт від 21.02.2023 № 340/99-00-02-01-03-ДК про неприбуття - том ІІІ, аркуш справи 190, не є документом який фіксує відмову від надання пояснень з боку державного службовця);
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності) - наявність таких осіб була встановлена в тому числі і матеріалами дисциплінарної справи (том ІІІ а.с. 161-198 ), але не визначено, чому у таких осіб неможливо відібрати пояснення;
- належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку - відповідно до того, що в матеріалах такої дисциплінарної справи є Наказ ДПС України № 84 від 01 лютого 2022 року «Про врегулювання потенційного конфлікту інтересів» за підписом в.о. ОСОБА_7 (том ІІІ а.с. - 170-171), яким в.о. Голови ДПС заборонила начальнику ГУ ДПС у Харківській області прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч чинному законодавству, враховуючи що наказом від 11.02.2023 року вона відсторонила Позивача від виконання обов'язків.
З огляду на викладене, дисциплінарна справа відповідачем належним чином сформована не була, а тому в подальшому була розглянута дисциплінарною комісією за відсутності основних документів, обов'язкова наявність яких визначена законом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність наказу ДПС України від 01.03.2022 № 4-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення» та наявність підстав для його скасування.
Щодо наказу ДПС України від 02.03.2022 № 5-ДС.
Відповідач зазначає, що в самому змісті наказу визначено такий склад дисциплінарного проступку, як порушення позивачем Присяги державного службовця.
При цьому, відповідачем не доведено, до яких саме суспільних відносин позивач проявив нехтування, що знайшло прояв в зовнішньому вираженні протиправної поведінки державного службовця, а саме позивача, і в чому саме вона виражається. При цьому відповідач посилається на акт тематичної перевірки, як особистої думки та оцінки перевіряючих осіб, який за його твердженням фіксує таке ставлення позивача до державної служби, без посилання на наявність будь-яких негативних наслідків та/або наявність збитків, шкоди, тощо.
Під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів існування будь-яких наслідків та їх реалізацію (стягнення збитків, спричинення шкоди, репутаційних втрат державного органу).
Відповідачем не доведено, яка саме складова об'єктивної сторони такого проступку, яка мала будь-які значні наслідки, які дискредитують та/або ганьблять особу ОСОБА_1 , як державного службовця і яку конкретно норму закону він порушив, яка може передбачати будь-які конкретні обмеження та заборони.
Позиція, яка викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 826/8164/16 визначає, що передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за порушення Присяги, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, яке регулюється Порядком. При цьому необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з органу державної служби є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 826/6646/16, від 27.11.2019 у справі № 815/4824/13-а.
Доказів вчинення такого проступку який можна кваліфікувати як порушення Присяги з боку позивача відповідачем не надано.
Суд першої інстанції звернув увагу на наказ ДПС від 11.04.2022 № 8-дс «Про закриття дисциплінарного провадження», яким за результатами розгляду дисциплінарної справи № 61 було закрите дисциплінарне провадження в в'язку зі звільненням Позивача з державної служби.
Згідно наказу про відкриття провадження від 11.02.2022 № 122 «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 » позивача було відсторонено від займаної посади, а з 16.02.2023 року виконання обов'язків начальника ГУ ДПС у Харківській області офіційно покладено на іншу особу - заступника начальника ГУ ДПС у Харківській області Німого О.С. якого проведено в ЄДРПОУ як офіційного підписанта такого відокремленого підрозділу ГУ ДПС у Харківській області з правом вчинення дій від імені такого державного органу згідно наказу ДПС від 16.02.2022 року № 193-о «Про покладання виконання обов'язків на ОСОБА_8 ».
Відповідно, тільки в такому дисциплінарному провадженні відповідач встановив, що ОСОБА_1 було звільнено з посади державної служби за наказом ДПС України № 5-дс від 02.03.2023 року «Про накладення дисциплінарного стягнення».
Позивача до липня 2022 року в ГУ ДПС у Харківській області табелювали як особу, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною згідно Наказу ГУ ДПС у Харківській області № 39-В від 03 лютого 2022 року, що відповідачем не спростовується, то і повний розрахунок при звільненні за таким Наказом ДПС України № 2-о від 02.03.2022 року «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » фактично відбувся у липні місяці, вважаючи, що ОСОБА_1 встав до роботи, щоб таке звільнення відбулось.
Таким чином, відсторонення від посади ОСОБА_1 існувало і під час звільнення за наказом ДПС України від 02.03.2022 року № 2-о «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » який було складено Відповідачем тільки після того, як позивач звернуся до суду, тобто у липні 2022 року, також підтверджується тим, що тільки у липні 2022 року з боку ГУ ДПС у Харківській області (за результатами його фактичного отримання), з позивачем за таким наказом було проведено розрахунок при звільненні, а трудову книжку з записом про звільнення позивач не отримав і по теперішній час.
Таким чином, періоду відсторонення відповідач взагалі не визначив, тому що таку дисциплінарну справу як пріоритетну в зв'язку з відстороненням не розглядав, що порушує вимоги частини 3 та 4 статті 72 Закону України «Про державну службу» - тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов'язків в установленому порядку.
Таким чином, відсторонення позивача від виконання обов'язків в такому дисциплінарному провадженні перевищило час дисциплінарного провадження, яке фактично було завершено після звільнення за наказом ДПС України від 5-дс від 02 березня 2022 року «Про накладення дисциплінарного стягнення», що і було встановлено під час продовження та тривання такого дисциплінарного провадження, яке було закрито наказом ДПС України від 11 квітня 2022 року № 8-дс «Про закриття дисциплінарного провадження».
Крім того, наказ ДПС України від 02.03.2022 року № 2-о «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » не проходив встановленим порядком реєстрацію в системі управління документообігом ДПС України, тому що ОСОБА_7 сама особисто прийняла такий наказ, коли після отримання позову ОСОБА_1 , з'ясувала що не звільнила його с посади державної служби. Тому, перед прийняттям саме такого наказу не відбулося погодження з Міністерством фінансів України встановленим законом порядком, а керівником ДПС України було прийнято такий наказ одноособово з перевищенням повноважень.
За таких обставин, наказ ДПС України від 02.03.2022 року № 2-о «Про припинення державної служби ОСОБА_1 » прийнято керівником ДПС України протиправно, та підлягає скасуванню.
Також матеріали справи не містять доказів направлення ДПС України спірних наказів позивачу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача, що при попередньому розгляді справи не було досліджено наявні в матеріалах справи лист від 23.02.2022 №1567/8/20-40-01-01-08 ГУ ДПС в Харківській області; листи Голови Дисциплінарної комісії ДПС України від 22.02.2022 №3230/7/99-00-02-01-03-ДК та від 22.02.2022 №3211/7/99-00-02-01-03-ДК; листи Голови Дисциплінарної комісії ДПС України згідно з якими Позивача повідомлено про те, що 22.02.2022 Дисциплінарною комісією внесено в.о. Голови ДПС подання щодо застосування дисциплінарного стягнення; описи вкладення в листи та квитанції поштової служби ПАТ «Укрпошта» про відправку 22.02.2022, з огляду на наступне.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 витребовувалися докази по справі.
Як свідчать матеріали справи, листом від 23.02.2022 №1567/8/20-40-01-01-08 ГУ ДПС у Харківській області повідомило Голову Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної податкової служби України про направлення копій листів ДПС України про надання позивачем в.о. Голови ДПС (суб'єкту призначення) пояснень щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку від 22.02.2022 №3230/7/99-00-02-01-03-ДК та від 22.02.2022 №3211/7/99-00- 02-01-03-ДК начальнику ГУ ДПС у Харківській області з листом ГУ ДПС від 22.02.2022 №995/Е/20-40-00, що підтверджено наданими копіями опису вкладення в листи та квитанціями поштової служби про відправку 22.02.2022.
При цьому, як свідчить зміст листів Голови Дисциплінарної комісії (які були направлені позивачу ГУ ДПС у Харківській області листом від 22.02.2022 №995/Е/20- 40-00, що підтверджено наданими копіями опису вкладення в листи та квитанціями поштової служби про відправку 22.02.2022) ОСОБА_1 було повідомлено, що 22 лютого 2022 року Дисциплінарною комісією внесено подання в.о. Голови ДПС щодо застосування дисциплінарного стягнення.
Водночас, як встановлено судом направлення таких листів відбувалося через ГУ ДПС у Харківській області, зокрема, як вказано у листах Голови Дисциплінарної комісії від 22.02.2022 №3230/7/99-00-02-01-03-ДК та від 22.02.2022 №3211/7/99-00-02- 01-03-ДК, адресованих ГУ ДПС у Харківській області: «Враховуючи лист ГУ ДПС у Харківській області від 31.01.2022 № 776/8/2-40-00 та вимогу начальника ГУ ДПС у Харківській області Єфремова Артема від 04.02.2022 № 1046/8/20-40-00 щодо персональних даних, просимо забезпечити доведення вказаного листа до ОСОБА_1 , …».
Вказане свідчить, що саме дії позивача, які полягали у ненаданні Дисциплінарній комісії інформації щодо його адреси, в тому числі адреси електронної пошти, призвели, до використання Дисциплінарною комісією такого механізму доведення до державного службовця інформації.
Отже, 22 лютого 2022 року позивачу направлено відомості про внесення щодо нього подань Дисциплінарної комісії ДПС.
Відповідно до частини четвертої статті 9-1 Закону України «Про державну службу» інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх відправлення.
Згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено та діє станом на зараз.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач повинен був дізнатися про внесення щодо нього в.о. Голови ДПС подання щодо застосування дисциплінарного стягнення 27 лютого 2022 року.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №580/2339/19 вказав, що критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначені в статті 242 КАС України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування наказів ДПС України від 01 березня 2022 року №4-дс, від 02 березня 2022 року №5-дс та № 2-о від 02 березня 2022 року у відношенні начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_1 та поновлення останнього на посаді начальника Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з 03 березня 2022 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 по справі № 520/5107/22 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло
Постанова складена в повному обсязі 24.04.26.