Постанова від 24.04.2026 по справі 440/16086/25

Головуючий І інстанції: В.І. Бевза

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 р. Справа № 440/16086/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2026, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/16086/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 26.02.2004 по 12.09.2025;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 26.02.2004 по 12.09.2025 за посадою лікаря-психіатра та лікаря-психіатра клінічного відділення у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради";

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 12.09.2025 перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду з 26.02.2004 по 12.09.2025, зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 частково задоволено позов.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, викладену у листі від 10.10.2025, що полягають у відмові в зарахуванні до стажу ОСОБА_1 роботи у подвійному розмірі за період роботи з 26.02.2004 по 12.09.2025 за посадою лікаря психіатра Комунального підприємства “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» періоду роботи з 26.02.2004 по 12.09.2025 за посадою лікаря психіатра Комунального підприємства “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», а також провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати в та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача із врахуванням стажу роботи після 01.01.2004 в подвійному розмірі. Вказано, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, за період з 01.01.2004 застосовується тільки щодо визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та вислугу років.

Позивачка по справі не скористалася правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог відповідачем під сумнів не ставляться, а позивачем відповідної апеляційної скарги не подано. Отже у зазначеній частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, Відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 підтверджено, що у період з 26.02.2004 позивач працює на посаді лікаря психіатра Комунального підприємства “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».

Довідкою Комунального підприємства "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" Полтавської обласної державної адміністрації від 23.07.2025 №163 підтверджено, що з 26.02.2004 позивач працює на посаді лікаря психіатра.

Також у довідці зазначено, що робота в психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу в подвійному розмірі на підставі Закону України «Про внесення змін до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1110-IV від 10.07.2003 р.

Рішенням Пленарного засідання двадцять другої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 19 жовтня 2018 року № 927 комунальна організація (установа, заклад) Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева з 26.12.2018 реорганізована шляхом перетворення в комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради».

Найменування: комунальне підприємство «Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф. Мальцева Полтавської обласної ради» з 22.05.2020 змінене на комунальне підприємство «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» рішенням Пленарного засідання двадцять дев'ятої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 20 грудня 2019 року № 1273.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Полтавській області та отримувала пенсію по інвалідності з 18.05.2021, з 01.08.2025 - пенсію за віком на зі зниженням пенсійного віку.

Позивач звернулася 12.09.2025 до відповідача із заявою щодо перерахунку стажу, яка мотивована тим, що робота за Списком №2 має бути врахована до страхового стажу у подвійному розмірі.

За результатами розгляду заяви відповідачем листом від 10.10.2025 повідомлено, що з огляду на положення статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при розрахунку пенсії за віком на пільгових умовах у заявника, відсутнє право на зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004.

Не погоджуючись із бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі з26.02.2004 по 12.09.2025, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача обов'язку зарахувати в подвійному розмірі до загального стажу позивача період роботи з з 26.02.2004 по 12.09.2025 та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, з урахуванням проведених виплат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII(далі - Закон № 1788-XII ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абз. 1, 3 ч. 4ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

До набрання чинності Законом № 1058 умови обчислення стажу роботи, в тому числі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років, визначав Закон № 1788.

Відповідно до пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону №1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таке правове регулювання визначає, що положення Закону №1788-ХІІ, в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в тому числі щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.

Відповідно до ст. 60 Закону №1788-ХІІ робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного Фонду України від 29.12.2005 № 625/15-05/039-6 №10.01.09/2606 №16918/02-20 заклади охорони здоров'я: протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Таким чином, порівняльний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що Закон України №1058-IV не встановлює обмежень щодо застосування ст. 60 Закону України №1788-XII при обчислення пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, а сама редакція ст. 60 Закону №1788-XII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017) є чинною на теперішній час та саме норма цього Закону є спеціальною під час вирішення питання про зарахування стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Колегія суддів дійшла висновку, що передбачене статтею 60 Закону № 1788-XII право на зарахування стажу в подвійному розмірі не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01.01.2004.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною судом касаційної інстанції у постановах від 11.12.2018 у справі № 310/385/17 (2-а/310/47/17), від 23.01.2019 у справі № 485/103/17, від 04.12.2019 у справі № 689/872/17, від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17, від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами пунктів 1, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судовим розглядом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 26.02.2004 позивач працює на посаді лікаря психіатра Комунального підприємства “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради».

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що робота позивача у період з з 26.02.2004 по 12.09.2025 дає підстави для перерахунку пенсії із зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зарахування в подвійному розмірі до загального стажу ОСОБА_1 період роботи у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.01.2026 по справі № 440/16086/25 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло

Попередній документ
135984494
Наступний документ
135984496
Інформація про рішення:
№ рішення: 135984495
№ справи: 440/16086/25
Дата рішення: 24.04.2026
Дата публікації: 27.04.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.04.2026)
Дата надходження: 27.02.2026
Предмет позову: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії