Головуючий І інстанції: Панов М.М.
24 квітня 2026 р. Справа № 520/21383/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Мінаєвої К.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/21383/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 щодо утримання (відрахування) військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців, належного до виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період з 01.07.2022 по 27.04.2024 на загальну суму 45185,69 грн.;
- стягнути зі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) понадміру утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 27.04.2024 на загальну суму 45185,69 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач протиправно утримав (відрахував) військовий збір з його грошового забезпечення військовослужбовця за період його участі у бойових діях та залучення його до заходів із національної безпеки у зв'язку з військовою агресією проти України за період з 01.07.2022 по 27.04.2024 на загальну суму 45185,69 грн., оскільки з 09.07.2022 на підставі положень підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовців Державної прикордонної служби України на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання (відрахування) військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців, належного до виплати ОСОБА_1 за період з 09.07.2022 по 31.10.2022.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 понадміру утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення за період з 09.07.2022 по 31.10.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України від 19.06.2022 №2308-ІХ, яким прийнятий пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022. Зважаючи, що у періоді з 09.07.2022 по 17.03.2023 був відсутній порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором відповідно до змін внесених у Податковий кодекс України Законом №2308-ІХ, суд дійшов висновку, що позивач не може бути позбавлений права на отримання пільги з оподаткування військовим збором, встановленої цим Законом.
Дослідивши накази відповідача, суд першої інстанції встановив, що позивач брав безпосередню участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів у період з 01.07.2022 по 31.10.2022, тому дійшов висновку, що позов в цій частині належить задовольнити шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача понадміру утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення за період з 09.07.2022 по 31.10.2022.
Також суд з текстів наказів відповідача не встановив документального підтвердження безпосередньої участі позивача у період з 01.11.2022 по 27.04.2024 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, тому дійшов висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.
ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу із прийняттям нового рішення в частині задоволення позовних вимог, а саме: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання (відрахування) військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців, належного до виплати ОСОБА_1 за період з 01.07.2022 по 27.04.2024 на загальну суму 45185,69 грн.; стягнути зі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на його користь понадміру утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 27.04.2024 на загальну суму 45185,69 грн.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що з аналізу мотивувальної частини всіх наданих наказів відповідача про виплату винагороди слід дійти висновку, що виплата на користь позивача здійснена на підставі безпосередньої участі позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії проти України. Вказує, що підставою для звільнення від оподаткування є накази командира військової частини про виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 та мова йде про так звані "бойові" виплати - додаткові винагороди у розмірі 30 000 грн, 50 000 грн, 100 000 грн. Вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги його участь у відповідних заходах та розтлумачив видані накази відповідача виключно на його користь, чим поставив в залежність самого позивача від формулювання відповідачем мотивувальної частини наказів, що є неприпустимим.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог позивача і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що на виконання абзацу 4 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, постанову КМУ № 1161, постановою КМУ №244 від 17.03.2023 в редакції постанови КМУ № 46 від 16.01.2024, яка застосовується з 01.06.2023 доповнено абзацом, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 та абзацом другим пункту 11 постанови КМУ № 168 /.../ військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.
Тому лише з червня 2023 року військовослужбовці Державної прикордонної служби, відповідно до рішення уряду, набули право на підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів для застосування пільги з оподаткування військовим збором.
Враховуючи викладене, підстави для зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 понадміру утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення за період з 09.07.2022 по 31.10.2022, відсутні.
ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначило, що за час проходження військової служби позивачу відповідно до наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 виплачувалась додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів за періоди: з 24.02.2022 по 28.02.2022 (наказ 135-ОС від 14.05.2022); з 01.03.2022 по 31.03.2022 (наказ 135-ОС від 14.05.2022); з 01.04.2022 по 30.04.2022 (наказ 135-ОС від 14.05.2022); з 01.05.2022 по 31.05.2022 (наказ 243-ОС від 07.07.2022); з 01.06.2022 по 30.06.2022 (наказ 243-ОС від 07.07.2022); з 01.07.2022 по 31.07.2022 (наказ 318-ОС від 07.08.2022); з 01.08.2022 по 25.08.2025 (наказ 396-ОС від 03.10.2022); з 06.09.2022 по 30.09.2022 (наказ 455-ОС від 16.11.2022); з 01.10.2022 по 31.10.2022 (наказ 455-ОС від 16.11.2022). Решту спірного періоду позивач отримував додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн та 50 000 грн, отже у період з 01.11.2022 по 27.04.2024 безпосередньої участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора не брав. Вважає, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права зокрема, постанови Кабінету Міністрів України № 168.
Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №520/21383/25 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити у повному обсязі .
Згідно зі статтею 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
V. Обставини, встановлені судом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період з 01.07.2022 по 27.04.2024 позивач проходив військову у період з 16.07.2021 по 27.04.2024 на посаді начальника оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) управління оперативно-розшукової діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач), що підтверджується довідкою щодо проходження військової служби від 16.05.2024 № 08/171 (а.с. 161-162).
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.04.2024 № 226-ОС «Про особовий склад» ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із звільненням в запас Збройних Сил України наказом Голови Державної прикордонної служби України від 17.04.2024 № 666-ОС за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Останнім днем проходження військової служби є 27.04.2024.
У спірний період відповідач нараховував на користь позивача додаткову винагороду, виплата якої встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та утримував військовий збір.
Так, за період з 01.07.2022 по 27.04.2024 з грошового забезпечення позивача відповідач утримав військовий збір у наступному розмірі: 2083,64 грн.; 2086,88 грн.; 949,78 грн.; 1856,96 грн.; 2964,03 грн.; 1548,22 грн.; 567,65 грн.; 1299,83 грн.; 1299,83 грн.; 2165,52 грн.; 1899,83 грн.; 1899,83 грн.; 849,83 грн.; 849,83 грн.; 3099,83 грн.; 1601,50 грн.; 1610,21 грн.; 1745,21 грн.;1610,21 грн.; 2336,87 грн.; 1030,90 грн.; 9469,30 грн.; 360,00 грн.; всього разом: 45185,69 грн.. Разом: 45185,69 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 28.07.2025 у порядку визначеному наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», в якій просив повернути понадміру утриманий військовий збір та надати витяги з наказів про виплату додаткової винагороди.
Листом № 09/Л-509/495 від 10.08.2025 «Про розгляд звернення» відповідач надав витяги з наказів про виплачену винагороду за 2022-2024 роки, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», а також відмовив у повернені понадміру утриманого з грошового забезпечення позивача військового збору, вказавши, що військовослужбовці звільнені від оподаткування військовим збором з червня 2023 року та зазначив, що позивач не брав участь у спірний період часу у бойових діях та здійснені заходів з національної безпеки оборони у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації.
Позивач вважаючи, що відповідачем протиправно було утримано військовий збір з його грошового забезпечення, звернувся до суду з цим позовом.
VІ. Позиція суду апеляційної інстанції.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XIІ).
Абзацом 1 частини першої статті 9 Закону № 2011-XIІ передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина четверта статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 ПК України, заробітна плата для цілей цього Кодексу - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
До всіх виплат, право на отримання яких має працівник відповідно до умов трудового договору та державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (посадовий оклад, оклад за військовим званням, компенсація за невикористані відпустки, інші виплати), також належить і виплата надбавки та премії, які, відповідно, є складовою заробітної плати.
Надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовуються у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що вказані поняття є рівнозначними.
Під заробітною платою, яка належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 460/17052/21.
Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1-164.2.18 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Крім того, до вказаного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у статті 165 ПК України, що передбачені підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачена законом, яка виплачується з бюджету чи бюджетною установою (підпункт 165.1.10 пункту 165.1 статті 165 ПК України).
Абзацом першим підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України встановлено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV ПК України не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 3 і 4 пункту 170.13-1 статті 170 ПК України.
Законом України від 18.06.2015 № 548-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції" доповнено підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України абзацом такого змісту: "Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Законом України від 19.06.2018 року № 2463-VIII «Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відносин, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях абзац другий підпункту 1.7 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено у наступній редакції: «Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції (далі АТО) та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі РФ) у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення ООС.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац 2 підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30.12.2015 № 1161 «Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором».
Згідно з преамбулою постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1161 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 650 від 22.08.2018) відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановлено:
Установити, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь:
- в антитерористичній операції, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки про залучення таких осіб до проведення антитерористичної операції та наказів оперативного штабу з управління антитерористичною операцією про прибуття (вибуття) таких осіб до (із) складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції;
- у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів Генерального штабу Збройних Сил України про залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, витягів з наказів Командувача об'єднаних сил, командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення таких заходів.
Зазначені документи командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів), керівники установ, організацій та підприємств, у складі яких проходять службу чи працюють особи, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), подають до відповідної бухгалтерської служби для здійснення розрахунків.
З аналізу наведених правових норм слідує висновок, що до введення в Україні режиму воєнного стану, чинним законодавством були передбачені пільги з оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, які розповсюджувалися на осіб, які беруть безпосередню участь:
- в антитерористичній операції;
- у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС).
На підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь, законодавством визначався відповідний перелік документів для підтвердження такого статусу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 та № 58/2023 від 06.02.2023, строк дії воєнного часу продовжувався.
Законом України від 19.06.2022 № 2308-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану» (далі Закон № 2308-ІХ), який набрав чинності 09.07.2022, підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:
"У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".
У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України).
Пунктом 1, 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону від 19.06.2022 №2308-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Кабінету Міністрів України невідкладно привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Отже, Законом № 2308-ІХ, який набув чинності 09.07.2022, визначено, що звільняється від оподаткування військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців саме на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому, вимоги підпункту 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов'язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких визначається порядок підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором.
Кабінетом Міністрів України відповідний порядок пільгового оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців на період дії правового режиму воєнного стану був визначений Постановою № 244 від 17.03.2023 (далі - Постанова № 244), згідно з якою до постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 № 1161 “Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 3, ст. 187; 2018 р., № 68, ст. 2308) внесені зміни, а саме:
Назву постанови викласти в такій редакції:
1.“Про порядок підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об'єднаних сил (ООС), та/або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором».
2. У постановляючій частині:
1) після абзацу третього доповнити постанову новими абзацами такого змісту:
“у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253, № 58, ст. 3463, № 82, ст. 5035; 2023 р., № 13, ст. 778), особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, та позбавлені з будь-яких причин виплати додаткової винагороди, застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про позбавлення виплати додаткової винагороди, де зазначаються періоди безпосередньої участі у зазначених заходах, за які особа позбавлена такої виплати.».
У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом шостим;
2) абзац шостий після слів “операції Об'єднаних сил (ООС)» доповнити словами “, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».
Отже, з прийняттям Постанови № 244 від 17.03.2023 встановлено, що підтвердження статусу осіб, які беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором здійснюється на підставі витягів з наказів (копій наказів) командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди, передбаченої абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
За відсутності нормативно-правового акту, яким після прийняття Закону від 19.06.2022 № 2308-ІХ (набув чинності 09.07.2022) та до прийняття Постанови № 244 від 17.03.2023 визначався порядок підтвердження безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, суд апеляційної інстанції вважає застосовним у спірних правовідносинах роз'яснення, наведені в Окремому дорученні Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/а/29.
Відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/а/29 (далі по тексту - Окреме доручення) (застосовується з 01.06.2022), під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та інше.
Таким чином, у період з 09.07.2022 по 17.03.2023 діяли тільки норми Закону №2308-ІХ.
Судовим розглядом встановлено, що згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №308-ОС від 02.08.2022 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду в розмірах із розрахунку 30000 грн на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 01 по 31.07.2022, відповідно до Додатку та ОСОБА_1 виплачено 30000 грн (а.с. 16).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №318-ОС від 07.08.2022 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 01.07.2022 по 31.07.2022 в розмірах із розрахунку 70000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах, відповідно до Додатку 1 та ОСОБА_1 виплачено 70000 грн (з 01.07.2022 по 31.07.2022 - за 31 день) (а.с. 17).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №358-ОС від 02.09.2022 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби за період з 01.08.2022 по 31.08.2022, відповідно до Додатку та ОСОБА_1 (за період з 01.08.2022 по 25.08.2025 - 25 днів) виплачено 24 193,55 грн. (а.с. 18).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №396-ОС від 03.10.2022 наказано:
1. Виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби за період з 01.09.2022 по 30.09.2022, відповідно до Додатку 1 та ОСОБА_1 (за період з 05.09.2022 по 30.09.2022 - 26 днів) виплачено 26000 грн;
2. Виплатити військовослужбовцям регіонального управління, додаткову винагороду за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, в розмірі до 70000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах, відповідно до Додатку 2 та ОСОБА_1 (за період з 01.08.2022 по 25.08.2022 - за 25 днів) виплачено 56 451,61 грн. (а.с. 19-20).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №437-ОС від 04.11.2022 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби за період з 01.10.2022 по 31.10.2022, відповідно до Додатку 1 та ОСОБА_1 виплачено (з 01.10.2022 по 31.10.2022 - 31 день) 30000 грн. (а.а. 21).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №455-ОС від 16.11.2022 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, додаткову винагороду за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, в розмірі до 70000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах, відповідно до Додатку та ОСОБА_1 виплачено: за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 (31 день) - 70000, грн та за період з 06.09.2022 по 30.09.2022 (25 днів) - 58 333,33 грн. (а.с. 22)
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №476-ОС від 02.12.2022 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, відповідно до Додатку 1 та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно проходження служби (з 01.11.2022 по 30.11.2022 - 30 днів) - 30000 грн.(а.с. 23).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №510-ОС від 24.12.2022 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, відповідно до Додатку та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу проходження служби (з 01.12.2022 по 30.12.2022 - 31 день) - 30000 грн. (а.с. 24).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №51-ОС від 02.02.2023 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби за період з 01.01.2023 по 31.01.2023, відповідно до Додатку та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу проходження служби (з 01.01.2023 по 31.01.2023 - 31 день) - 30000 грн. (а.с. 25).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №113-ОС від 05.03.2023 наказано виплатити військовослужбовцям регіонального управління, органів охорони державного кордону та органів забезпечення додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, відповідно до Додатку та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (з 01.02.2023 по 28.02.2023 - 28 днів) 30000 грн. (а.с. 26).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №172-ОС від 08.04.2023 наказано виплатити військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 та органів охорони державного кордону додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями за період з 01.03.2023 по 31.03.2023, відповідно до Додатку 2 та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (з 01.03.2023 по 31.03.2023 - 31 день) - 30000 грн. (а.с. 27).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №235-ОС від 07.05.2023 наказано здійснити донарахування додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 виплаченої на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 02.02.2023 №51-ОС, від 05.03.2023 №113-ОС з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління за періоди з 01.02.2023 по 28.02.2023 та з 01.03.2023 по 31.03.2023 та ОСОБА_1 за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 виплачено 20000 грн; за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 виплачено 20000 грн. (а.с. 28, 99).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №236-ОС від 07.05.2023 наказано виплатити військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями за період з 01.04.2023 по 30.04.2023, відповідно до Додатку 2 та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань - 30000 грн (а.с. 29-30).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №275-ОС від 28.05.2023 наказано здійснити донарахування додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 виплаченої на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.05.2023 №229-ОС з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01.04.2023 по 30.04.2023, відповідно до додатку, що додається, та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління - 20000 грн (а.с. 31-32).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №294-ОС від 08.06.2023 наказано здійснити нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 0105.2023 по 31.05.2023, відповідно до Додатку 1 (підстава: перелік органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у травні 2023 року затверджений начальником Генерального штабу ЗСУ 02.06.2023 (вх. №1438(гриф) від 08.06.2023) та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (з 01.09.2023 по 30.09.2023 - 30 днів) - 50000 грн. (а.с. 33-34).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №362-ОС від 15.07.2023 наказано здійснити нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01.06.2023 по 30.06.2023, відповідно до Додатку 1 (підстава: перелік органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у червні 2023 року затверджений начальником Генерального штабу ЗСУ 03.07.2023 (вх. №1854(гриф) від 06.07.2023) та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (з 01.06.2023 по 30.06.2023 - 30 днів) - 50000 грн. (а.с. 41-42).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №404-ОС від 10.08.2023 наказано здійснити нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органів військового управління за період з 01.07.2023 по 31.07.2023, відповідно до Додатку 1 (підстава: перелік органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у липні 2023 року, затверджений начальником Генерального штабу ЗСУ 02.08.2023 (вх. №2254(гриф) від 03.08.2023) та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (з 01.07.2023 по 31.07.2023 - 31 день) - 50000 грн. (а.с. 43-44).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №452-ОС від 11.09.2023 наказано здійснити нарахування додаткової винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органів військового управління за період з 01.08.2023 по 31.08.2023, відповідно до Додатку 1 (підстава: перелік органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у серпні 2023 року, затверджений начальником Генерального штабу ЗСУ 02.09.2023 (вх. №34671 (гриф) від 02.09.2023) та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (з 01.08.2023 по 31.08.2023 - 31 день) - 50000 грн. (а.с. 45-46).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №496-ОС від 08.10.2023 наказано здійснити нарахування та виплатити додаткову винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органів військового управління за період з 01.09.2023 по 30.09.2023, відповідно до Додатку 1 (підстава: перелік органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у вересні 2023 року, затверджений начальником Генерального штабу ЗСУ 02.10.2023 (вх. №39212 (гриф) від 02.10.2023) та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (з 01.09.2023 по 30.09.2023 - 30 днів) - 50000 грн. (а.с. 33-34).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №553-ОС від 08.11.2023 наказано здійснити нарахування та виплатити додаткову винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органів військового управління, відповідно до Додатку 1 (підстава: перелік органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у жовтні 2023 року, затверджений начальником Генерального штабу ЗСУ 03.11.2023 (вх. №44304 (гриф)П від 03.11.2023) та ОСОБА_1 за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (з 01.10.2023 по 31.10.2023 - 31 день) - 50000 грн (а.с. 35-26).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №612-ОС від 11.12.2023 наказано здійснити нарахування та виплатити додаткову винагороди військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органів військового управління за період з 01.11.2023 по 30.11.2023, відповідно до Додатку 1 (підстава: перелік органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у листопаді 2023 року, затверджений начальником Генерального штабу ЗСУ 04.12.2023 (вх. №48706(Гриф)П від 04.12.2023) та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (з 01.11.2023 по 30.11.2023 - 30 днів) - 50000 грн. (а.с. 37-38).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №14-ОС від 08.01.2024 наказано здійснити нарахування та виплатити додаткову винагороду військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 з розрахунку 50000 грн. на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органів військового управління за період з 01.12.2023 по 31.12.2023, відповідно до Додатку 1 (підстава: перелік органів військового управління, штабів угруповання військ (сил) або штабів тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), які здійснювали оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно у грудні 2023 року, затверджений начальником Генерального штабу ЗСУ 02.01.2024 (вх. №79(Гриф)/П від 02.01.2024) та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління (з 01.12.2023 по 31.12.2023 - 31 день) - 50000 грн. (а.с. 46-47).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №75-ОС від 08.02.2024 наказано п. 3: виплатити військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями відповідно до Додатку 3 та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (12 днів) - 11 612,90 грн. (а.с. 49-50).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №133-ОС від 09.03.2024 наказано виплатити військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями за період з 01.02.2024 по 29.02.2024 відповідно до Додатку 3 та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (11 днів) - 11 379,31 грн. (а.с. 51).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №189-ОС від 08.04.2024 наказано здійснити нарахування та виплатити військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 відповідно до Додатку 3 та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (30 днів) - 29 032,26 грн. (а.с. 52).
Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №246-ОС від 08.05.2024 наказано здійснити нарахування та виплатити військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 додаткову винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями за період з 01.04.2024 по 30.04.2024, відповідно до Додатку 3 та ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (24 дні) - 24 000 грн. (а.с. 53).
Колегія суддів зауважує, що за приписами Закону України від 19.06.2022 № 2308-ІХ звільняються від оподаткування військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення військовослужбовців саме за період безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Оскільки судовим розглядом встановлено, що позивач брав безпосередню участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, у спірний період: з 01.07.2022 по 31.07.2022 (наказ 318-ОС від 07.08.2022); з 01.08.2022 по 25.08.2025 (наказ 396-ОС від 03.10.2022); з 06.09.2022 по 30.09.2022 (наказ 455-ОС від 16.11.2022); з 01.10.2022 по 31.10.2022 (наказ 455-ОС від 16.11.2022), тому лише за цей період його позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відтак колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має пільгу з оподаткування військовим збором розумінні Закону №2308-ІХ за період з 09.07.2022 по 31.10.2022.
За інші періоди відповідно до вказаних наказів позивач отримував додаткову винагороду пропорційно часу проходження військової служби та пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління, а не під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Доказів виконання позивачем у період з 01.11.2022 по 27.04.2024 бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій матеріали справи не містять.
Разом з цим, відповідачем не заперечується, а матеріалами справи підтверджується, що на суми отриманого у період з 09.07.2022 по 31.10.2022 грошового забезпечення позивача відповідачем було нараховано військовий збір, що з урахуванням встановлених колегією суддів обставин та норм права, які слід застосувати до спірних правовідносин, є протиправним.
Таким чином, оскільки Законом України від 19.06.2022 №2308-ІХ, введено пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на компенсацію сум військового збору за період з 09.07.2022 по 31.10.2022.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 понадміру утриманий (відрахований) військовий збір з грошового забезпечення за період з 09.07.2022 по 31.10.2022.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що з аналізу мотивувальної частини всіх наданих наказів відповідача про виплату винагороди слід дійти висновку, що виплата на користь позивача здійснена на підставі безпосередньої участі позивача у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії проти України, оскільки дослідивши зміст наявних в матеріалах справи наказів, суд апеляційної інстанції не встановив, що позивач за період з 01.11.2022 по 27.04.2024 приймав безпосередню участь у виконанні бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових), оскільки накази містять лише посилання на виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у складі органу військового управління та проходження ним військової служби, що у свою чергу не може бути підставою для звільнення від оподаткування військовим збором грошового забезпечення позивача у цей період відповідно до приписів Закону №№ 2308-ІХ.
Крім того, позивач помилково ототожнює додаткові винагороди відповідно до Постанови КМУ №168 у розмірі 30 000 грн, 50 000 грн та 100 000 грн, одним поняттям, оскільки відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №168 розмір додаткової винагороди залежить від обсягу та складності завдань, які виконуються та від безпосередньої близькості до районів ведення бойових дій.
Так, Постановою КМУ №168 установлено, що розмір додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення);
особам, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;
військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Посилання відповідача на те, що лише з прийняттям постанови КМУ №244 від 17.03.2023 в редакції постанови КМУ № 46 від 16.01.2024, яка застосовується з 01.06.2023 військовослужбовці Державної прикордонної служби, відповідно до рішення уряду, набули право на підтвердження статусу осіб які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів для застосування пільги з оподаткування військовим збором, тому підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу утриманий військовий збір відсутні, колегія суддів вважає необґрунтованими.
Колегія суддів констатує, що Закон України від 19.06.2022 №2308-ІХ, яким прийнятий пільговий порядок оподаткування військовим збором грошового забезпечення у період дії правового режиму воєнного стану, діє з 09.07.2022, а не з червня 2023, як помилково вважає відповідач, а відсутність затвердженого порядку підтвердження статусу осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором не може бути підставою для незастосування вимог Закону №2308-ІХ.
В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 по справі № 520/21383/25 залишити без змін .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Мінаєва
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов