Справа № 646/4040/26
Провадження № 3/646/814/2026
23 квітня 2026 року м. Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Серпутько Д.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
09.04.2026 року на адресу суду від Головного управління ДПС у Харківській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Як вбачається з протоколу № 459/20-40-07-30 від 27.03.2026 про адміністративне правопорушення, складеного 27.03.2026 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Кутьєвою О.А. при перевірці ДП «Підприємство ДКВС України», код ЄДРПОУ 08680841.
За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , директор, в.о. директора, Голова комісії з припинення реорганізації ДП «Підприємство ДКВС України (№ 12)», в.о. директора за період з 16.06.2017 по 16.01.2019, наказ про призначення від 19.06.2017 №2435/к, наказ про переміщення від 17.01.2019№ 205/к. директор за період з 17.01.2019 по 07.10.2021, наказ про переміщення від 17.01.2019№ 205/к., наказ про звільнення від 07.10.2021№ 2438/к. в.о. директор за період з 05.03.2013 по 07.10.2021, наказ про призначення від 05.03.2013 №1-к, наказ про звільнення від 07.10.2021 № 2438/к. в.о. директора за період з 08.10.2021 по 24.06.2024, наказ про призначення від 07.10.2021 № 2439/к, наказ про звільнення від 24.06.2024 № 1048/к. Голова комісії з припинення ДП «Підприємство ДКВС України (№№ 12)» (код ЄДРПОУ 08680841) за період з 18.06.2024 по теперішній час. Згідно наказу Міністерства Юстиції України від 18.06.2024 № 1794/п «Про припинення Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 12»)» шляхом ліквідації»,
- вчинив порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: порушено п.134.1 ст. 134, п.п. 135.1 ст. 135 ПКУ із змінами та доповненнями, П(С)БО 16 «Витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, зі змінами, П(С)БО 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за №860/4153 зі змінами та доповненнями, що привело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 1498109,0 грн, в т.ч. по періодах: за 2019 рік у сумі 147234,0 грн, за 2020 рік у сумі 675400,0 грн, за 2011 рік у сумі 223107,0 грн., за 2022 рік у сумі 82862,0 грн., за 2023 рік у сумі 323762,0 грн., за 2 квартал 2024 у сумі 41216,0 грн, за третій квартал 2024 у сумі 4528,0 грн, за 2024 рік у сумі 45744,0 грн. Порушено пункт 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2011 №138 із змінами та доповненнями, ДП «Підприємство ДКВС України (№ 12)» занижено частину чистого прибутку (доходу), то підлягає сплаті до державного бюджету на загальну суму 5526847,0 грн, в т.ч. по періодах: за 2019 рік у сумі 603660 грн, за 2020 рік у сумі 2461458 грн, за 2021 рік у сумі 813102 грн, за 2022 рік у сумі 301986 грн, за 2023 рік у сумі 1179931 грн, за 2 квартал 2024 у сумі 150210 грн, за третій квартал 2024 у сумі 16500 грн кримінально-виконавчої служби України (№ 12»)» шляхом ліквідації». Порушено п.44.1. ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.186.2 ст. 186 п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, пп. 5 п. 4 розд. ? Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами і доповненнями, що привело до заниження суми ПДВ за основною ставкою, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 445351 грн, у т.ч. по періодах: за січень 2019 року на суму 3304,0 грн. за лютий 2019 на суму 2237,0 грн, за березень 2019 на суму 3061,0 грн, за квітень 2019 на суму 2316,0 грн, за травень 2019 на суму 2963,0 грн, за червень 2019 року на суму 12044,0 грн, за липень 2019 на суму 10974 грн, за серпень 2019 на суму 6493,0 грн, за вересень 2019 на суму 4360,0 грн, за жовтень 2019 на суму 3127,0 грн, за листопад 2019 на суму 3432,0 грн, за грудень 2019 на суму 2393,0 грн, за січень 2020 на суму 3370,0 грн, за лютий 2020 на суму 3124,0 грн, за березень 2020 на суму 3809,0 грн, за квітень 2020 на суму 3589,0 грн, за травень 2020 на суму 2812,0 грн, за червень 2020 на суму 4536,0 грн, за липень 2020 на суму 9446,0 грн, за серпень 2020 на суму 7335,0 грн, за вересень 2020 на суму 5227,0 грн, за жовтень 2020 на суму 3210,0 грн, за листопад 2020 на суму 3321,0 грн, за грудень 2020 на суму 3970,0 грн, за січень 2021 на суму 3255,0 грн, за лютий 2021 на суму 3385,0 грн, за березень 2021 на суму 4461,0 грн, за квітень 2021 на суму 3596,0 грн, за травень 2021 на суму 3882,0 грн, за червень 2021 на суму 11271,0 грн, за липень 2021 на суму 10382,0 грн, за серпень 2021 на суму 9855,0 грн, за вересень 2021 на суму 4904,0 грн, за жовтень 2021 на суму 3661,0 грн, за листопад 2021 на суму 5200,0 грн, за грудень 2021 на суму 4667,0 грн, за січень 2022 року на суму 3113,0 грн, за лютий 2022 на суму 4345,0 грн, за червень 2022 на 3944,0 грн, за липень 2022 на суму 5053,0 грн, за серпень 2022 на суму 5084,0 грн, за вересень 2022 на суму 6069,0 грн, за жовтень 2022 на суму 5922,0 грн, за листопад 2022 на суму 7801,0 грн, за грудень 2022 на суму 5903,0 грн, за січень 2023 на суму 4781,0 грн, за лютий 2023 на суму 5583,0 грн, за березень 2023 на суму 4790,0 грн, за квітень 2023 на суму 5720,0 грн, за травень 2023 на суму 7679,0 грн, за червень 2023 на суму 7819,0 грн, за липень 2023 на суму 11847,0 грн, за серпень 2023 на суму 9715,0 грн, за вересень 2023 на суму 14458,0 грн, за жовтень 2023 на суму 8854,0 грн, за листопад 2023 на суму 7995,0 грн, за грудень 2023 на суму 6972,0 грн, за січень 2024 на суму 6707,0 грн, за січень 2024 на суму 6653,0 грн, за березень 2024 на суму 6242,0 грн, за квітень 2024 на суму 7498,0 грн, за травень 2024 на суму 8956,0 грн, за червень 2024 на суму 6955,0 грн, за липень 2024 на суму 9309,0 грн, за серпень 2024 на суму 15522,0 грн, за жовтень 2024 на суму 55090,0 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
За цим фактом 27.03.2026 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області Кутьєвою О.А. складено протокол про адміністративне правопорушення № 459/20-40-07-30.
У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату і місце проведення судового розгляду, включно з публікацією оголошень на офіційному вебпорталі «Судова влада України», клопотань чи заяв від останнього до суду не надходило.
Відповідно до ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, практика якого застосовується судами як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. ОСОБА_1 в протоколі було повідомлено про розгляд справи у Основ'янському районному суді міста Харкова, що свідчить про його обізнаність стосовно складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та подальший судовий розгляд справи.
Беручи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, враховуючи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
Таким чином, суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. За операціями з першого постачання житла (об'єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Таким чином, убачається вчинення вказаною посадовою особою правопорушення у веденні податкового обліку, а саме: заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 1498109,0грн та заниження суми ПДВ за основною ставкою, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму ПДВ 445351 грн.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується такими доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв'язку: протоколом № 459/20-40-07-30 від 27.03.2026 року, копією акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Підприємство ДКВС України», код ЄДРПОУ 08680841 № 12989/20-40-07-06-05/08680841 від 27.03.2026 року, копіями наказів про призначення, копіями документів ОСОБА_1 .
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вищевказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою, встановлені в ході розгляду справи та підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Таким чином, проаналізувавши усі наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за тих фактичних обставин, як вони викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, є доведеною.
Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною мірою відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є штраф у розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119,00 гривень, у межах санкції статті.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір на користь державного бюджету України, у розмірі 665,60 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись: ч. 1 ст. 163-1, 283, 284, 299 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень 00 копійок на користь держави, розрахунковий рахунок: UA558999980313030106000020649, код ЄДРПОУ: 37874947, отримувач: ГУК Харківської області/МТГ Харків/21081100, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Д.Є. Серпутько