Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 квітня 2026 року справа № 520/23075/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Культури, буд. 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61058, код ЄДРПОУ 24983125) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до 12 Регіональної військово-лікарської комісії, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність 12 Регіональної Військово-лікарської комісії ( код ЄРПОУ: 249831125: адреса: 61025. м. Харків, вул. Культури, б.5.) щодо скарги ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса АДРЕСА_2 ) від 05.06.2025 на постанову Позаштатної постійно діючої ВЛК КНП Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" оформленої довідкою від 12.05.2025р. №2025-0509-0945-1815-7;
2. Зобов'язати 12 Регіональну Військово-лікарську комісію ( код ЄРПОУ: 249831125; адреса: 61025, м.Харків, вул. Культури б.5) розглянути скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) від 05.06.2025 на постанову Позаштатної постійно діючої ВЛК КНП Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" оформленої довідкою від 12.05.2025р. №2025-0509-0945-1815-7, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність 12 Регіональної Військово-лікарської комісії щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 05.06.2025 на постанову Позаштатної постійно діючої ВЛК КНП Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни" оформленої довідкою від 12.05.2025р. №2025-0509-0945-1815-7 є протиправною та такою, що порушує права позивача, оскільки строки для прийняття рішення про причинний зв'язок захворювань були перевищені, що суперечить нормам пункту 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 за № 1109/15800, зі змінами та доповненнями.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
01.10.2025 року від представника 12 Регіональної військово-лікарської комісії через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував зазначивши, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , 12.05.2025 року проходив медичний огляд ВЛК у КНП Сумської обласної ради «Сумський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни», за результатами якого було прийнято постанову № 2025-0509-0945-1815-7 про причинний зв'язок захворювань у формулюванні - Захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням військової служби.
Не погодившись з зазначеною постановою № 2025-0509-0945-1815-7 від 12.05.2025 року, позивач звернувся до Регіональної військово-лікарської комісії зі скаргою, яка надійшла на адресу відповідача 10.06.2025 року за вхідним № 4348.
Відповідач листом від 19.08.2025 № 4630 повідомив зокрема, що медичні документи на розгляд комісії надані не в повному обсязі. За даними електронного реєстру медичних документів, востаннє під час проходження військової служби позивач проходив стаціонарне лікування та 20.05.2025 був оглянутий госпітальною ВЛК КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради.
Вказаним листом відповідач повідомив позивача про необхідність додатково надати на розгляд комісії виписку з медичної карти стаціонарного хворого за результатами стаціонарного лікування в Глухівській МЛ у травні 2025 року та довідку ВЛК КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської МР від 20.05.2025 року.
Позивач, вбачаючи в перевищенні строків, визначених пунктом 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення для прийняття рішення про причинний зв'язок захворювань, порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження військової служби в Україні регламентовано Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Частинами першою та четвертою статті 2 Закону № 2232-XII унормовано, що військова служба є державною службою особливого характеру. Вона полягає у професійній діяльності громадян України, які придатні до неї за станом здоров'я і віком (за винятком випадків, визначених законом), а також іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно правовими актами.
Відповідно до статті 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України “Про національну безпеку України».
Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.11.2008 за № 1109/15800, зі змінами та доповненнями, це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За правилами пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення, військово-лікарська експертиза - це зокрема, встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу І Положення, основними завданнями військово-лікарської експертизи, у тому числі є, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Отже, законодавчо закріплено, що встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм чи інших ушкоджень здоров'я військовослужбовця, належить до виключної компетенції військово-лікарської комісії та є одним із її основних завдань.
Згідно із пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення, Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі- ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства. Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі.
Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об'єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій.
Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення, штатні ВЛК є військово медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК), ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.
Підпунктом 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення визначено, що на ВЛК регіону серед іншого покладається:
організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;
розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення, ВЛК регіону, зокрема має право, приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу І Положення, вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Відповідно до пункту 20.1 глави 20 розділу ІІ Положення, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка вноситься до документа, яким оформлюється постанова ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог цього Положення.
Голова або члени ВЛК відповідальні за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). ВЛК мають право приймати постанови на виїзних засіданнях та у випадках визначення потреби (відсутності потреби) у продовженні тривалого лікування військовослужбовців під час лікування за кордоном - дистанційно, на підставі оригіналів медичних та військово-облікових документів або належним чином їх засвідчених копій.
Згідно із пунктом 20.2 глави 20 розділу ІІ Положення, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв та смертей), військовослужбовців (осіб звільнених з військової служби) з військовою службою врегульований главою 21 розділу ІІ Положення.
Згідно із пунктом 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Пунктом 21.3 глави 21 розділу ІІ Положення, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.
Пункти 21.5 та 21.6 глави 21 розділу ІІ Положення, містять виключний перелік формулювань, в яких можуть прийматися постанови військово-лікарськими комісіями.
Відповідно до пункту 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення, для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), ТЦК та СП надаються такі документи (засвідчені копії документів):
довідка про проходження військової служби або копія посвідчення офіцера, генерала (військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу);
довідка за формою, наведеною у Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (за наявності);
медичні документи, які підтверджують початок розвитку, розвиток захворювання або одержання травми (поранення, контузії, каліцтва): медична книжка військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби), медичні карти стаціонарного (амбулаторного) хворого або витяги з них, довідки із закладів охорони здоров'я, свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК), витяг із книги обліку хворих в амбулаторії під час первинного звернення по медичну допомогу;
довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво);
копія Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть) за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332 або копія акта розслідування авіаційної події та інциденту в авіації - у разі проведення відповідних розслідувань;
документи, у яких зазначено обставини загибелі (смерті) військовослужбовця (не менш як один з таких документів): витяг з іменного списку безповоротних втрат особового складу, наказ командира (начальника) військової частини, донесення про загибель (смерть), сповіщення (корінець сповіщення) на загиблого (померлого), захопленого в полон або заручником, а також інтернованого або зниклого безвісти військовослужбовця, постанова про закриття кримінального провадження (за наявності) - надаються у разі загибелі (смерті) військовослужбовця;
лікарське свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби);
свідоцтво про смерть - надається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця (особи, звільненої з військової служби).
Штатною ВЛК враховуються: первинна медична картка, службова та медична характеристики, матеріали розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, архівні довідки, довідки про причину смерті, висновок судово-медичного експерта.
До вказаних документів особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, за власним бажанням додають інші документи, які підтверджують причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою.
Штатна ВЛК вивчає документи, за потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані (надсилає необхідні запити тощо), та в місячний строк із дня надходження документів приймає рішення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті)), з військовою службою, про що інформує військові частини (органи, підрозділи), ТЦК та СП, осіб, які звернулися до штатної ВЛК.
Якщо в місячний строк із дня надходження документів від заявника вирішити порушені у зверненні питання неможливо, начальник штатної ВЛК або його заступник встановлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
За результатами розгляду звернення щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті), з військовою службою, штатною ВЛК надсилається (видається) заявнику протокол засідання штатної військово-лікарської комісії у кількості не менше ніж три примірники.
Таким чином суд зазначає, що процес розгляду штатною ВЛК рішення про причинний зв'язок, у тому числі захворювань, розпочинається, зокрема, на підставі звернення особи, яка не погоджується з рішенням про причинний зв'язок, ухваленим підпорядкованою позаштатною ВЛК, що кореспондується з положеннями Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393), який гарантує право кожної особи на подання заяв, скарг та клопотань до органів державної влади з метою захисту своїх прав та законних інтересів.
Водночас суд зазначає, що процес встановлення причинного зв'язку є чітко регламентованим, передбачає детальну перевірку поданих документів, можливість подання додаткових доказів за ініціативою особи та визначає строки для прийняття рішення штатною ВЛК. Рішення ВЛК ухвалюються виключно колегіально, у формулюваннях, прямо передбачених Положенням про військово-лікарську експертизу, що поширюється як на діючих військовослужбовців, так і на звільнених із військової служби. При цьому, ухвалене рішення штатної ВЛК про причинний зв'язок оформлюється у вигляді протоколу засідання штатної ВЛК за формою, визначеною додатком 19 до Положення.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 1 Закону № 393, громадяни України мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, медіа та посадових осіб відповідно до їхніх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їхньої статутної діяльності.
Вони також можуть подавати заяви або клопотання щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних і особистих прав та законних інтересів або скарги про їхнє порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їхньої службової діяльності.
Розгляд ВЛК регіону пропозицій, заяв та скарг військовослужбовців та інших осіб, серед іншого, про причинний зв'язок захворювань регулюються нормами Закону № 393 та Інструкції, з урахуванням норм Положення.
Суд зазначає, що 12 РВЛК є військово-медичною установою у складі Збройних Сил України, яка безпосередньо залучається до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі Угруповання Медичних сил ЗСУ.
На відділення соціальної експертизи 12 РВЛК покладено обов'язок здійснювати розгляд, перегляд, встановлення чи скасування причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, каліцтв і контузій, у тому числі й тих, що призвели до смерті військовослужбовців (як діючих, так і звільнених).
При цьому суд зазначає, що відділення соціальної експертизи 12 РВЛК розглядає матеріали не лише в межах своєї зони відповідальності (Харківська, Полтавська та Сумська області), а й щодо причинного зв'язку смерті військовослужбовців, які загинули (померли) в інших регіонах України.
З матеріалів справи судом встановлено, що помічником начальника комісії з правової роботи було подано рапорт від 29.09.2025 № 7211 до начальника 12 РВЛК з проханням доручити начальнику адміністративної групи наступну інформацію: склад відділення соціальної експертизи 12 Регіональної військово-лікарської комісії у період з 01.06.2025 по теперішній час; прізвища та посади посадових осіб відділення соціальної експертизи, допущених до проведення військово-лікарської експертизи; у разі якщо окремі особи, які входять до складу відділення соціальної експертизи та допущені до проведення експертизи, з будь-яких причин у період з 01.06.2025 по теперішній час не брали участі у її проведенні - зазначити причини їх відсутності з відповідним обґрунтуванням.
Згідно з доповідною запискою начальника адміністративної групи від 29.09.2025 № 7212, до складу відділення соціальної експертизи входять 4 військовослужбовці та 3 працівники ЗСУ. Водночас до проведення військово-лікарської експертизи залучено тих самих 4 військовослужбовців та 3 працівники ЗСУ. Проте, у період з 01.06.2025 участь у проведенні експертизи окремими членами відділення не здійснювалась з таких причин:
- майор медичної служби ОСОБА_2 - перебував у щорічній основній відпустці з 30.08.2025 по 13.09.2025 (наказ начальника НОМЕР_2 РВЛК (по стройовій частині) від 21.08.2025 № 233);
- старший лейтенант медичної служби ОСОБА_3 - відряджений для виконання завдань до в/ч НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) з 29.05.2025 (бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_4 від 26.05.2025 № 1023/БРдск, розпорядження начальника Центральної ВЛК ЗСУ від 26.05.2025 № 598/122/БРдск, наказ начальника НОМЕР_2 РВЛК від 27.05.2025 № 147). З 16.09.2025 перебуває у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за ухвалою суду про тримання під вартою строком 60 діб (з 16.09.2025 по 14.11.2025);
- старший лейтенант медичної служби ОСОБА_4 - з 20.08.2025 звільнена від виконання обов'язків у зв'язку з хворобою (наказ начальника 12 РВЛК від 20.08.2025 № 232);
- старший сержант ОСОБА_5 - з 16.09.2025 перебуває під цілодобовим домашнім арештом (ухвала Салтівського районного суду м. Харкова, строк з 16.09.2025 по 14.11.2025);
- працівник ЗСУ ОСОБА_6 - у щорічній відпустці з 09.06.2025 по 02.07.2025 (наказ начальника НОМЕР_2 РВЛК від 26.05.2025 № 146);
- працівник ЗСУ ОСОБА_7 - у щорічній відпустці з 09.06.2025 по 28.06.2025 (наказ начальника НОМЕР_2 РВЛК від 22.05.2025 № 142).
Таким чином суд зазначає, що на момент надходження скарги позивача та на час підготовки відповіді медичні документи розглядалися неповним складом та фактично у роботі відділення соціальної експертизи брали участь лише 5 осіб, оскільки старший лейтенант ОСОБА_8 був відряджений до в/ч НОМЕР_3 .
Також судом встановлено, що помічник начальника комісії з правової роботи звернувся з рапортом від 29.09.2025 № 7213 до начальника 12 РВЛК з проханням доручити начальнику відділення соціальної експертизи надати інформацію щодо: кількості опрацьованих постанов ВЛК про перегляд (встановлення) причинного зв'язку захворювань, травм, поранень, каліцтв, контузій, у т.ч. зі смертельними наслідками, за період з 01.01.2025 по теперішній час; кількості таких постанов за період з 01.06.2025 по теперішній час; кількості звернень, розглянутих відділенням соціальної експертизи з 01.01.2025 по теперішній час; кількості звернень, розглянутих з 01.06.2025 по теперішній час.
Згідно з доповідною запискою начальника відділення соціальної експертизи від 29.09.2025 № 7214: за період з 01.01.2025 по час надання інформації опрацьовано 2992 постанови, у т.ч. зі смертельними наслідками; за період з 01.06.2025 по час надання інформації - 1230 постанови у т.ч. зі смертельними наслідками; з 01.01.2025 по час надання інформації 670 звернень; з 01.06.2025 по час надання інформації - 307 звернень.
Крім того, рапортом від 29.09.2025 № 7219 було запитано інформацію про кількість неопрацьованих звернень, строки розгляду яких перевищили допустимі.
Доповідною запискою начальника відділення соціальної експертизи від 29.09.2025 № 7230 було вказано, що у зв'язку з обмеженістю в часі, зумовленою виконанням бойових завдань, а також значним обсягом звернень та скарг, які надходять до відділення соціальної експертизи, зокрема щодо встановлення причинного зв'язку смерті осіб, загиблих під час виконання бойових завдань, на розгляді перебуває 261 звернення, строки розгляду яких перевищили терміни, передбачені пунктом 21.25 глави 21 розділу ІІ Положення.
Відповідно до пункту третього частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд наголошує, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути визнана протиправною адміністративним судом лише у випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі 3813/4640/17.
У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що у відповідача, не було об'єктивної можливості прийняти рішення про причинний зв'язок захворювань позивача у терміни визначені законодавством, у зв'язку з великою завантаженістю та низькою штатною чисельністю працівників, а отже в спірних правовідносинах відсутня бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Крім того суд зазначає, що відповідно до абзацу п'ятого пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення, дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.
Положення, затверджене наказом Міністра оборони України, який є підзаконним нормативно-правовим актом, та має імперативний характер, у тому числі щодо оскарження дій (бездіяльності) ВЛК регіону, і не допускає відступів або довільного тлумачення.
Аналіз норм Положення свідчить про те, що у разі дій (бездіяльності) ВЛК регіону таке рішення у даних подібних правовідносинах підлягає оскарженню в порядку підпорядкованості - до ЦВЛК, а після проходження цієї інстанцій - у судовому порядку.
Натомість, можливість їх безпосереднього оскарження таких дій ВЛК регіону в судовому порядку Положенням не передбачена.
Таким чином, лише рішення ВЛК регіону, які оформлені як постанови відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення, можуть бути предметом судового оскарження (підпункт 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення).
Однак позивачем не реалізовано порядок оскарження дій (бездіяльності) ВЛК регіонів до ЦВЛК, як найвищого органу у структурі військово-лікарської експертизи, а отже звернення позивача до суду з даним позовом є передчасним.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених по справі обставин, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до 12 Регіональної військово-лікарської комісії (вул. Культури, буд. 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61058, код ЄДРПОУ 24983125) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 24.04.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці та з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Супрун Ю.О.