Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2026 р. Справа № 520/28919/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 02.02.2023 по 07.02.2023, з 08.03.2023 по 21.03.2023 та у відпустці для лікування з 22.03.2023 по 19.04.2023, з 27.04.2023 по 26.05.2023 у зв'язку з хворобою, пов'язаною із захистом Батьківщини;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні з 02.02.2023 по 07.02.2023, з 08.03.2023 по 21.03.2023 та у відпустці для лікування з 22.03.2023 по 19.04.2023, з 27.04.2023 по 26.05.2023 у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Ухвалою суду від 05.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску та наданням доказів поважності таких причин.
Від представника позивача 11.11.2025 до суду надійшло клопотання про поновлення строку на подання позовної заяви на виконання ухвали суду від 05.11.2025.
В обґрунтування поданого клопотання представником позивача було зазначено, що відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №507, позивач в період з 02.02.2023 по 07.02.2023 перебував на лікуванні, діагноз: Хронічна вертеброгенна цервікалгія, люмбалгія, фаза загострення з вираженим больовим та м'язова-тонічним синдромами.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №3571, в період з 08.03.2023 по 21.03.2023 позивач перебував на лікуванні, діагноз: Міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта. Грижаміжсхребцевого диску С5-С6 зліва, С6-С7 справа, протрузія міжхребцевого деску С2-С3, СЗ-С4. Правобічна цервікобрахіалгія. Операція: Дискектомія С6-С7 передній міжтіловий спондилодез С6-С7 кейджем фірми "NX Medat (10.03.2023).
У період з 06.10.2025 по 11.10.2025 позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується випискою №5686/1 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
Також представник позивача зазначив, що у зв'язку з правовим режимом воєнного стану, постійною загрозою життю та здоров'ю через активні бойові дії, масовані обстріли, а також обмеженням доступу до органів державної влади та правової допомоги, позивач не мав реальної можливості звернутися до суду раніше.
Ухвалою суду від 21.11.2025 у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2025 по справі № 520/28919/25 - скасовано. Справу № 520/28919/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , з 24.02.2022 по 04.01.2024 проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_5 , копія якого додана до позову.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується доданою до позову копією посвідчення серії НОМЕР_6 від 26.09.2023.
Відповідно до доданої до позову копії довідки військової частини НОМЕР_4 №31/318 від 26.03.2024 ОСОБА_1 дійсно в період з 24.02.2022 по 23.10.2022, з 03.11.2022 по 01.02.2023, з 08.02.2023 по 12.02.2023, з 21.06.2023 по 10.09.2023, з 25.09.2023 по 09.11.2023 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до доданої до позову копії довідки ВЛК №615 від 20.03.2023 позивачу встановлено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після дискектомії С6-С7, правору, переднього міжтілового спондилодезу С6-С7, кейджем (10.03.2023) з приводу грижі міжхребцевого диску С6-С7, справа у вигляді тимчасово порушеної опорної та рухової функцій хребта. - Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби на підставі статті 24 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до доданої до позову копії довідки ВЛК №3567 від 27.04.2023 позивачу встановлено діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). Стан після дискектомії С6-С7, переднього міжтілового спондилезу С6-С7 кейджами системою NX Medical (10.03.2023) з приводу грижі міжхребцевого диску С6-С7 справа у вигляді тимчасового порушення функцій хребта. - Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби на підставі статті 24 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до доданої до позову копії витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 04.01.2024 №4 сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 30.12.2023 №902-РС на посаду сержанта резерву 2 запасної роти військової частини НОМЕР_7 , з 04.01.2024 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення, вважається таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спірних правовідносин у даній справі є визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 02.02.2023 по 07.02.2023, з 08.03.2023 по 21.03.2023 та у відпустці для лікування з 22.03.2023 по 19.04.2023, з 27.04.2023 по 26.05.2023 у зв'язку з хворобою, пов'язаною із захистом Батьківщини.
Відтак, предметом спірних правовідносин є трудовий спір щодо оплати праці позивача.
19.07.2022 набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Так, вищезазначеним Законом України від 01.07.2022 №2352-IX частину першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України було викладено у наступній редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)."
Враховуючи правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 по справі №260/3564/22 дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Згідно з пунктом 1 глави ХІХ Прикінцеві положення КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
27 червня 2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", пунктом 1 якої встановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відтак, строк, визначений частиною першою статті 233 КЗпП України, був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
Суд зазначає, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, виникли у період лютий-травень 2023 року.
Суд зазначає, що отримуючи грошове забезпечення щомісяця, позивач мав реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації, з яких складових складається грошове забезпечення та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Не реалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Таким чином, спірні правовідносини виникли вже за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який у силу пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України був продовжений на строк дії карантину та скінчився 30.06.2023.
Враховуючи вищевикладене, відлік тримісячного строку звернення до суду з позовними вимогами про нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за період перебування на стаціонарному лікуванні з 02.02.2023 по 07.02.2023, з 08.03.2023 по 21.03.2023 та у відпустці для лікування з 22.03.2023 по 19.04.2023, з 27.04.2023 по 26.05.2023 у зв'язку з хворобою, пов'язаною із захистом Батьківщини, почався 01.07.2023 та закінчився 01.10.2023.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, як встановлено судом, позивач, ОСОБА_1 , з 24.02.2022 по 04.01.2024 року проходив військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_5 .
Разом з тим, до суду з даним позовом за захистом свого права позивач звернувся лише 30.10.2025 (згідно дати на позовній заяві, яка була сформована та подана до Харківського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд", та була зареєстрована судом - 31.10.2025 згідно відтиску штампу канцелярії суду на позовній заяві), тобто з пропуском передбаченого ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України тримісячного строку звернення до суду.
Разом з позовом позивачем було надано клопотання про поновлення строку, в обґрунтування якого зазначено, що позивач дізнався про порушення свого права з листа відповідача від 24.10.2025 №1571/Вих3ВГ/1407, яким останній повідомив позивача про відмову у проведенні вищевказаних виплат, отже, позивач вважає, що передбачений статтею 122 КАС України строк звернення до суду не пропущений.
З цього приводу суд в ухвалі суду від 05.11.2025 зазначив, що отримання відповіді у даному випадку на скаргу не змінює моменту, з яким законодавство пов'язує початок перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач виявив зацікавленість до стану своїх прав та почав вчиняти активні дії щодо реалізації своїх прав і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, а фактично є штучно створеною новою часовою передумовою звернення з позовом до суду.
Суд зазначив, щодо дана позовна заява щодо зобов'язання Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168, за час перебування на стаціонарному лікуванні з 02.02.2023 по 07.02.2023, з 08.03.2023 по 21.03.2023 та у відпустці для лікування з 22.03.2023 по 19.04.2023, з 27.04.2023 по 26.05.2023 у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із захистом Батьківщини, подана до Харківського окружного адміністративного суду представником позивача, як і заява про поновлення процесуального строку.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.11.2024 у справі №120/359/24 сформував такі висновки щодо застосування положень статей 122, 123 КАС України у правовідносинах, пропуск процесуального строку у яких пов'язаний з призовом до Збройних Сил України для виконання конституційного обов'язку із захисту суверенітету і незалежності Держави Україна: проходження особою військової служби, призваною по мобілізації у Збройні Сили України, може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з кількох причин, пов'язаних із особливим статусом військовослужбовців та характером їхньої служби:
1) обмеження доступу до правової допомоги: під час служби військовослужбовці можуть перебувати у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежує можливість своєчасного звернення до суду;
2) виконання обов'язків служби: військовослужбовці, особливо в умовах воєнного стану, часто перебувають у стані, коли фізично або психологічно неможливо займатися приватними справами, зокрема ініціювати судові спори;
3) фактор часу: участь військовослужбовця у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях може унеможливити дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду;
4) повага до особливого статусу військовослужбовців: враховуючи виконання військовослужбовцями важливої функції із захисту держави, законодавство та судова практика мають враховувати обставини, пов'язані з проходженням військової служби, як вагому підставу для поновлення строку;
5) обов'язок держави забезпечувати реалізацію принципу рівного доступу до правосуддя: проходження військової служби може суттєво ускладнити реалізацію особами цього права, а отже, з метою належного забезпечення зазначеного принципу, може визнаватися об'єктивною причиною пропуску процесуального строку.
В той же час, будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач у період з 01.10.2023 по 30.10.2025 був обмежений у доступі до правової допомоги, що він перебував у віддалених, в тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежило його можливість своєчасного звернення до суду, доказів виконання обов'язків служби та її характер на територіях Харківської області, які входять до Переліку територій можливих бойових дій, доказів його участі у довготривалих операціях, навчаннях або відрядженнях, що унеможливили дотримання, визначеного процесуальним законом, строку для звернення до суду з даним позовом, інших доказів, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду з даним позовом, позивачем до суду не надано та в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду не зазначено, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні відповідного клопотання.
Як зазначалось судом раніше, частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами 1 та 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до абз. 1 частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску та з наданням доказів поважності таких причин.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску та наданням доказів поважності таких причин.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Панов М.М.