24.04.2026 Справа №607/9140/26 Провадження №1-кс/607/3150/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у залі суду у м. Тернополі, розглянувши клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026211040000616 від 22.04.2026 стосовно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Скала-Подільська, Борщівського району Тернопільської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця, командира відділення в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
Слідчий СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що у слідчому відділі Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202621 1040000616 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Так, під час проведення досудового розслідування встановлено, що 22 квітня 2026 року, близько 16 год. 30 хв. у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебував в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень останньому.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , ОСОБА_8 22 квітня 2026 року близько 16 год. ЗО хв., перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , на ґрунті особистих неприязних відносин, які виникли раптово із ОСОБА_7 , знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи з прямим умислом, маючи на меті спричинити тяжкі тілесні ушкодження, усвідомлюючи суспільно-небезиечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, цілеспрямовано і раптово наніс один удар скляною пляшкою з алкоголем ємністю 0,7 літра в праву лобну ділянку голови ОСОБА_7 , в результаті чого спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, що небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді відкритої непроникаючої черепно - мозкової травми, що представлена багатоуламковим вдавленим переломом лобної кістки справа із залученням верхнього краю орбіти та зміщенням в орбіту та порожнину черепа.
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні №12026211040000616 від 22 квітня 2026 року наявна обґрунтована підозра від 23 квітня 2026 року щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 22.04.2026; довідкою КНП «ТОКЛ» ТОР від 23.04.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.04.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання із потерпілим ОСОБА_7 від 23.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.04.2026; протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_9 від 23.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.04.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2026 та іншими матеріалами.
23 квітня 2026 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 01:01 год. 23.04.2026).
Також необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави, оскільки, відповідно до п. 1 ч. 4 ст.183 КПК України з врахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням фізичного насильства є підстави не визначати розміру застави у даному кримінальному провадженні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 зазначив, що ризики не обґрунтовані у клопотанні, підозрюваний визнає свою винуватість, на даний час стан здоров'я потерпілого у задовільному стані, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, висловив бажання примиритись з потерпілим та відшкодувати заподіяну шкоду.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, у слідчому відділі Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №1202621 1040000616 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23 квітня 2026 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 та його можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 22.04.2026; довідкою КНП «ТОКЛ» ТОР від 23.04.2026; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 23.04.2026; протоколом пред'явлення особи для впізнання із потерпілим ОСОБА_7 від 23.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.04.2026; протоколом проведення слідчого експерименту із свідком ОСОБА_9 від 23.04.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.04.2026; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23.04.2026 та іншими матеріалами.
23 квітня 2026 року ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в порядку ст. 208 КПК України (фактичний час затримання 01:01 год. 23.04.2026).
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому така обґрунтованість підозри стороною захисту у судовому засіданні не заперечувалась та не спростовувалась.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 23.02.2012 у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine», заява № 30671/04) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 рішення Європейського суду з прав людини від 01.03.2007 у справі «Белеветський проти Росії» («Belevitskiy v. Russia», заява № 72967/01) обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду підтверджується тим, що останній, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі від п'яти до восьми років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Вказані обставини, дозволяють йому переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду і тривалий час не повертатися оскільки постійного місця проживання останній немає і з метою приховування свого місця перебування може уникнути відповідальності за вчинення тяжкого кримінального правопорушення.
Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 є тяжким та насильницьким, тому має високий ступінь суспільної небезпеки.
Щодо ризику впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, встановлено, що підозрюваний може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, чинити на них відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння, він може схиляти їх до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Крім того, на даний час органом досудового розслідування, ще встановлюються очевидці вчинення даного кримінального правопорушення та особи, яким відомі обставини даного злочину, на яких також підозрюваний може чинити тиск.
Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні є об'єктивним і полягає у процедурі отримання свідчень від таких учасників кримінального процесу, а саме після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч.1,2 ст.23_, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
У даній справі ризик впливу на свідків існує, позаяк кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, жоден із свідків у кримінальному провадженні безпосередньо судом не допитувалися.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що прокурор довів, а сторона захисту не спростувала, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Також слідчий суддя вважає, що підстави і обставини, які зазначені в клопотанні слідчого, є достатньо обґрунтованими, а прокурор в повному обсязі довів, що обмеження права підозрюваного на свободу є виправданим. З урахуванням викладеного слідчий суддя доходить висновку про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу та що запобіжний захід у виді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так як тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з наведених підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжкого злочину.
При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.
Крім того, сторона захисту не надала беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені ст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Так, навіть за умови застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, останній матиме можливість безперешкодно залишити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя також враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, і відповідно до наданих доказів приймає до уваги, що підозрюваний є непрацюючим, неодруженим, не має на утриманні інших осіб, є військовослужбовцем. Однак, слідчий суддя вважає, що в світлі наведених вище фактичних даних ці обставини не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Відтак слідчий суддя доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так само слідчий суддя з урахуванням п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для визначення підозрюваному альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, оскільки кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким злочином, вчиненим із застосуванням насильства.
Така позиція слідчого судді відповідає вимогам КПК України та не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год 59 хв 20.06.2026, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1