Справа № 604/1425/25 Провадження № 2/604/175/26
іменем україни
24 квітня 2026 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі
головуючої судді - Федорович І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,
розглянувши в судовому засіданні клопотання про витребування оригіналів доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 48 418 грн, з яких 23 229,65 грн - заборгованість по тілу кредиту, 25 188,35 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати у сумі 2422,4 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що укладення кредитного договору від 11.07.2021 між ТОВ Фінансова компанія «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 відбулося в електронній формі через вебсайт позивача, із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Право вимоги Первісного кредитора перейшло за договорами факторингу.
Позовну заяву подано в електронному форматі, з долученими додатками (копії письмових доказів в електронній формі та електронні копії електронних доказів, засвідчені електронним підписом), з Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Крім того, деякі докази подані позивачем не повністю, а лише подано витяги з них (Витяг з реєстру боржників).
Позивач щодо кожного додатку (доказу) в дужках зазначив про те, де знаходиться ориігнал відповідного доказу. Зокрема, зазначив, що деякі з них знаходяться у вільному доступі на сайті первісного кредитора (Правила надання грошових коштів у позику).
09.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження. Справу призначено до розгляду - до 03.02.2026.
Судом справа ведеться також в паперовій формі.
Відповідачу було встановлено строк для подання Відзиву по справі.
Відповідач повідомлений належним чином у встановленому порядку про час та місце розгляду справи, у тому числі шляхом надсилання повідомлень на мобільний застосунок.
У встановлений строк Відзив на позовну заяву не надійшов.
30.01.2026 на запит суду з ПриватБанку надійшла відповідь про емісію банківської карти на імя ВІдповідача та про зарахування коштів на банківську карту ОСОБА_1 у розмірі 29999,00 грн.
24.02.2026 надійшла заява про вступ у справу адвоката відповідача, який просив надати доступ до справи та відкласти судове засідання.
Розгляд справи було відкладено до 24.03.2026.
Відзив після вступу у справу адвоката не надійшов до 24.03.2026, справу було відкладено до 24.04.2026.
Таким чином, Відповідач не скористався своїм правом подання заперечень проти позову та зазначення своєї позиції.
Так, Відповідач суду не заявив, чи він не визнає позов та з яких підстав заперечує, чи вважає Договір неукладеним, недійсним, чи заперечує проти укладення з ним Договору в електронній формі, чи вважає, що з ним було укладено інший кредитний договір (з іншими умовами), чи взагалі заперечує підписання ним долучених документів чи заперечує проти зарахування коштів, чи на його засоби зв'язку не надходив підписаний примірник електронного Договору, чи заперечує здійснення ним оплат на погашення кредиту.
Крім того, з розрахунку заборгованості, що також не спростовується Відповідачем, вбачається, що Відповідач здійснював оплати в рахунок погашення бору за кредитом.
Відповідач не скористався також правом подачі контррозрахунку, якщо він не погоджується з розрахунком спірної заборгованості.
Щодо клопотання про витребування оригіналів доказів. Разом з тим, 24.04.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Щербатюк О.Д. подав клопотання про витребування у позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» оригіналів письмових та електронних документів з покликанням на ч. 6 ст. 95 ЦПК та ч.5 ст. 100 ЦПК.
Однак у клопотанні не вказано, що Відповідач ставить витребувані копії документів під сумнів, якщо ставить під сумнів, то з яких підстав, яких саме копій документів, чи електронних документів на підтвердження укладення кредитного договору чи письмових доказів, які свідчать про перехід права вимоги до позивача, що можуть спростувати чи підтвердити саме оригінали документів, чи взагалі ставить під сумнів наявність оригіналів доказів, чи невідповідність копій оригіналам доказів.
Представник відповідача також не конкретизує, чи потрібно витребувати саме повний документ щодо тих, які надані у формі витягу.
Представник відповідача не конкретизує, у якій саме формі необхідно витребувати оригінали еклектрониих доказів: електронну копію на електронному носії, чи копію документу на папері, засвідчену у встановленому порядку, чи це можливо зробити шляхом перевірки оригіналу на вебсайті позивача (первісного кредитора) щодо окремих доказів.
Сторони в судове засідання не зявилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Суд за вказаним клопотанням дійшов такого висновку.
Згідно з ч.ч. 5,6 ст.95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Частинами 1, 2 ст. 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч.5,6 ст.100 ЦПК України учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригінал електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
У частинах першій та другій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Дослідивши подане клопотання та співставивши його із матеріалами справи, суд дійшов висновку, що Відповідач (представник Відповідача) належним чином не обґрунтовує наявність сумніву щодо поданих копій документів, не зазначає, які саме обставини можуть підтвердити або спростувати саме оригінали усіх доказів у межах предмету доказування у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема за наявності доказів про перерахування коштів та здійснення оплат Відповідачем в рахунок погашення боргу.
Встановлено, що Позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Тобто усі доєднані до позовної заяви документи (письмові та електронні) засвідчені електронним цифровим підписом представника позивача у відповідності до положень ч. 2 ст. 100 ЦПК України.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23 визначив алгоритм перевірки факту укладення договору мікрокредиту в електронній формі, зазначивши таке.
Питання про те, як суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Так, згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Якщо до суду подано копію електронного доказу, це саме по собі не означає неприйнятність такого доказу як такого. Лише якщо в учасника справи або в суду виникне сумнів щодо цього доказу, то суд може витребувати в учасника справи, який надав таку копію, оригінал електронного документа.
Оскільки електронний підпис не завжди може міститися безпосередньо на самому електронному документі або в файлі, який містить цей документ, а може існувати окремо, поєднуючись із електронним документом лише логічно, то з технічної точки зору оригінал електронного документу може зберігатися в декількох файлах, на декількох веб-сторінках, серверах тощо. Тому ознайомлення з таким оригіналом може передбачати вчинення таких дій, як, наприклад: (а) візуальний огляд веб-сторінок, на яких розміщено електронний документ та його електронний підпис; (б) візуальний огляд файлу, в якому зберігається електронний документ, а також акаунту учасника справи на сервісі електронної пошти, який підтверджує, що певній особі засобами електронної пошти надсилався саме цей файл і саме з цього акаунту учасника справи; (в) візуальний огляд інформаційно-комуніційної системи, власником якої створено електронний документ та можливість авторизуватися в цій системі для її користувачів, а також отримати від власника системи відповідний електронний документ за допомогою технічних засобів цієї системи або іншої.
Разом з тим, Відповідач не надавав взаперечень щодо самого факту укладення договору мікрокредиту в електронній формі.
Беручи до уваги наведене вище, предмет спору, предмет доказування у справах про стягнення кредиту, обставини цієї справи, а також враховуючи, що представником відповідача не доведено обґрунтованості сумнівів щодо долучених позивачем копій документів, їх невідповідності оригіналу, не доведено, яким чином оригінали долучених документів можуть підтвердити або спростувати заперечення Відповідача проти позову, яких Відповідач не подав, суд вважає, що подане клопотання є необгрунтованим та підлягає уточненню, у звязку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання.
Відповідач вправі повторно подати клопотання про витребування оригіналів доказів.
Разом з тим, суд на підставі ст. 95 ЦПК за власною ініціативою вважає за доцільне витребувати оригінали письмового доказу в електронній формі (або в паперовій формі), зокрема оригінали Реєстрів боржників за укладеними договорами факторингу та Реєстрів прав вимог за договорами Факторингу (повні реєстри, а не витяги), за якими до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами, ст. ст. 76, 81, 84, 100 ЦПК України,
відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів по цивільній справі за позовними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заявник не позбавлений права повторного подання такого клопотання.
Позивачу надати оригінали письмових документів - Реєстрів боржників за укладеними Договорами факторингу та Реєстрів прав вимог за договорами факторингу (повні реєстри, а не витяги), за якими до Позивача перейшло право вимоги за Договором кредиту від 11.07.2021 №944722843 до Відповідача.
Розгляд справи відкласти - до 21 травня 2026 року об 11:00год.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.В. Федорович