про відмову у забезпеченні позову
24 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4988/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана до пред'явлення позову,
23 квітня 2026 року адвокатом Домітращук І.М. подано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення / переведення військовослужбовця солдата ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Заява мотивована тим, що мобілізація позивача є очевидно протиправною, оскільки позивач був призваний на військову службу з порушенням процедури проходження ВЛК. Так, заявник наполягає на тому, що він є непридатним до військової служби за станом здоров'я. Позивач вказує на порушення відповідачем процедури проходження ВЛК. Заявник переконаний, що будь-яке рішення у справі не поновить порушені права, про які ним наголошено, без вжиття заходів забезпечення позову. Зазначає, що має намір оскаржити до суду рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , а саме:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка оформлена довідкою військово-лікарської комісії від 03.03.2026 на ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 1, 2 ст. 150 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема й шляхом зупинення дії індивідуального акта.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником вказано те, що членами військово-лікарської комісії була порушена процедура проходження позивачем ВЛК, зокрема: позивач фактично не проходив повноцінного медичного огляду лікарями-спеціалістами; не забезпечено належної оцінки наданих медичних документів; не встановлено повний та достовірний діагноз: гостра виразка дванадцятипалої кишки; наявність рубцевої деформації; не врахувала попередню постанову ВЛК, у якій Позивача було визнано тимчасово непридатним до військової служби; не проведено спільний огляд (консиліум) за наявності розбіжностей між даними медичної документації та результатами огляду (відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402); не здійснено направлення Позивача на профільне дообстеження до лікаря - гастроентеролога. Позивач не був направлений для проходження необхідних лабораторних та інструментальних обстежень (аналізів), які є обов'язковими при визначенні придатності до військової служби; медичне обстеження носило формальний характер та не забезпечувало об'єктивного встановлення стану здоров'я Позивача. Позивач страждає на хронічну патологію шлунково-кишкового тракту з органічними змінами, що характеризується тривалим перебігом, періодичними загостреннями та потребує системного лікування та іншими захворюваннями. Таким чином, фактичний стан здоров'я Позивача підпадає під дію пункту «б» статті 53 Розкладу хвороб та він має бути визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Натомість ВЛК дійшла помилкового висновку про повну придатність до військової служби, що стало наслідком істотних порушень під час проведення медичного огляду.
З цього приводу суд зазначає таке.
Правомірність та оцінку постанові військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та наказів ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті, чому буде надана оцінка судом за результатами розгляду справи.
На переконання суду, наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності відповідача у справі може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті.
Матеріали заяви про забезпечення позову не містять переконливих доказів на підтвердження позиції заявника.
Суд наголошує, що в ході розгляду справи судом буде витребувано документи, на підставі яких була видана довідка військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо обраного позивачем способу забезпечення позову.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан був неодноразово продовжений і триває, у точу числі, на момент розгляду заяви про забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що частину третю статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 10 згідно із Законом України «Про внесення зміни до частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позову у виді зупинення наказу або розпорядження командира (начальника) під час воєнного стану чи в бойовій обстановці» №2359-IX від 08.07.2022, відповідно до якого не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Таким чином, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Як було зазначено судом, позивач просить забезпечити позов шляхом: заборони військовій частині НОМЕР_1 вчиняти будь-які дії щодо направлення / переведення військовослужбовця ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Суд зазначає, направлення військовослужбовця для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, або до іншого навчального центру здійснюється за наказом або розпорядженням командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
На переконання суду, обраний заявником вид забезпечення позову, за своїм змістом є фактично забороною вчиняти дії щодо виконання відповідних наказів, які можуть бути видані командиром військової частини в майбутньому, що відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Будь-яких інших фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку може, ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача - суду не надано.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не належить до задоволення.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 156, 248, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Бойко