Справа № 420/4602/26
24 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПС-РІЕЛТ» (вул.В.Арнаутська,17,оф.6А/7, м.Одеса, 65012) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул..Артура Савельєва,6, м.Одеса, 65062) про визнання протиправним та скасування наказу та приписів,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПС-РІЕЛТ» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради за результатом якого позивач просить (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 30.03.2026 року та ухвали суду від 09.04.2026 року):
визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 18.11.2025 № 01-13/116 ДАБК;
визнати протиправним та скасувати акт Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2025 № 000086;
визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2025 № 055/25;
визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2025 № 056/25.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено позапланову перевірку в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303, якою припинено планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) і додержання ринкового нагляду на період воєнного стану в Україні. Крім того вказано, що оскільки перевірку проведено з порушенням норм чинного законодавства, рішення прийняті за результатом такої перевірки є протиправними та підлягають скасуванню.
23.02.2026 року була винесена ухвала про залишення адміністративного позову без руху та надання строку для усунення недоліків.
09.03.2026 року позивачем були усунені недоліки по справі частково.
11.03.2026 року була винесена ухвала про залишення адміністративного позову без руху та надання строку для усунення недоліків.
18.03.2026 року позивачем були усунені недоліки по справі.
Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позову зазначивши, що Управління в порядку та у спосіб, визначених Постановою №303, звернулося до центрального органу виконавчої влади, та отримало відповідне рішення, оформлене наказом від 05.11.2025 № 1565, на підставі якого прийнято оскаржуваний по цій справі наказ №01-13/116ДАБК від 18.11.2025 «Про проведення позапланової перевірки» та в подальшому проведено перевірку, за наслідками якої складено акт, протоколи, приписи, які є правомірними.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив в якій позивач зазначає, що відсутність у відповідача законних підстав для проведення спірного заходу контролю щодо позивача, є самостійною, безумовною підставою для задоволення позову, що виключає необхідність встановлення інших фактичних обставин справи та надання оцінки зібраним у справі доказам.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нежитлові будівлі загальною площею - 741,3 кв.м. за адресою: м. Одеса, пляж Ланжерон, 1 належать ПП «СПС-РІЕЛТ» на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.11.2010 № 27975058.
Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради листом №01-9/242-вих від 23.09.2025року звернулось до Міністерства розвитку громад та територій України, яким просило прийняти рішення щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж Ланжерон, 1, у зв'язку з наявністю вищевказаної загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини.
Наказом Мінрозвитку від 05.11.2025 № 1565 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» (зі зміною, внесеною наказом Мінрозвитку від 07.11.2025 № 1579), зокрема, Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради наказано забезпечити в установленому порядку здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних нормі правил на об'єкті будівництва за адресою: пляж Ланжерон, 1, м. Одеса.
В зазначеному наказі зазначено, що його видано відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 19.05.2023 № 424 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану», звернень Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 23.09.2025 № 01-9/242-вих, громадської організації «Волонтерський рух «Спільна Мета» від 13.10.2025 № 2/МРГТ.
Наказом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради «Про проведення позапланової перевірки» від 18.11.2025 року №01-13/116ДАБК визначено:
провести позапланову перевірку на об'єкті будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень під оздоровчий центр водних видів спорту за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 1», замовник будівництва - Приватне підприємство «СПС-Ріелт», код ЄДРПОУ 34931090, місце знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, офіс № 6А/7; генеральний проектувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ ХОЛДИНГ», код ЄДРПОУ 36487303, місце знаходження: 68093, Одеська область, м. Чорноморськ, с. Малодолинське, вул. Вінокурова, 9; генеральний підрядник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮЖНАЯ ЖЕМЧУЖИНА», код ЄДРПОУ 42402678, місце знаходження: 65031, Одеська область, м. Одеса, вул. Хімічна, будинок 1/27, офіс 315.
Вказаний наказ прийнято відповідно до ст.41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», п.п.7 та 71 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеського міської ради від 04.12.2024 № 2575-VIII, на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Міністерство) від 05.11.2025 № 1565 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» та доповідної записки від 23.09.2025 № 01-9/242-вих.
Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 05.11.2025 № 1565 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю», доповідної записки від 23.09.2025 № 01-9/242-вих, наказу Управління «Про проведення позапланової перевірки» від 18.11.2025 № 01-13/116ДАБК та направлення для проведення позапланового заходу від 18.11.2025 № 000086 здійснено виїзд з метою проведення позапланової перевірки: «Реконструкція нежитлових приміщень під оздоровчий центр водних видів спорту за адресою: м. Одеса, пляж «Ланжерон», 1.
Під час позапланової перевірки порушень у сфері містобудівної діяльності доступ до об'єкту надав директор ПП «СПС-Ріелт» ОСОБА_1 , якому 24.11.2025 було вручено копію направлення для проведення позапланового заходу від 18.11.2025 № 000086, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 .
Актом Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 05.12.2025 року №000086 встановлено, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 24.09.2015 року №01-06/1425 за адресою: м. Одеса, Приморський район, «Ланжерон» пляж, 1, на об'єкт будівництва: реконструкція нежитлових приміщень пі оздоровчий центр водних видів спорту.
В Реєстрі будівельної діяльності наявна інформація щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт від 17.09.2018 № ОД112182601269 на об'єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень під оздоровчий центр водних видів спорту за адресою: м. Одеса, Приморський район, пляж Ланжерон, 1».
Замовник будівництва - Приватне підприємство «СПС-Ріелт».
Відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт від 17.09.2025 №ОД112182601269 проєктна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАЙ-РЕЙЗ Констракшнз Холдинг» під керівництвом інженера-проєктувальника Дубін Леоніда Даниловича та затверджена замовником директором ПП «СПС-Ріелт» ОСОБА_2 .
Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за проектом «Реконструкція нежитлових приміщень під оздоровчий центр водних видів спорту» за адресою: м. Одеса, Приморський район, «Ланжерон» пляж, 1» проведена Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство будівельних експертиз» від 27.08.2018 № 294-18/КО/А.
В ході проведення позапланової перевірки замовником будівництва надано містобудівні умови та обмеження, проєктну документацію в частині Архітектурні рішення (креслення 29/12/2015-АР), експертний звіт щодо розгляду проектної документації від 27 серпня 2018 № 294-18-КО/А, дозвіл на виконання будівельних робіт від 17 серпня 2018 № ОД112182601269.
ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» визначено:
Об'єкт - будівля, споруда, їх частина;
Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо) забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Замовником будівництва надано креслення в частині архітектурних рішень (29/12/2015-АР). Відповідно до техніко-економічних показників загальна кількість поверхів по будівлі - 8 поверхів в тому числі нижче 0.000 - 3 поверхи.
Виїздом на місце встановлено, що загальна кількість поверхів становить 11. На покриті 11 поверху складуються будівельні матеріали та щити для опалубки.
Згідно з даними Реєстру будівельної діяльності станом на час проведення позапланової перевірки відсутня інформація щодо подання зміни даних в частині коригування проєктної документації в дозвіл на виконання будівельних від 17.09.2018 № ОД112182601269 на об'єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень під оздоровчий центр водних видів спорту за адресою: м. Одеса. Приморський район, «Ланжерон» пляж, 1»
У період з 24.11.2025 до 05.12.2025 замовником будівництва ПП «СПС-Ріелт» не надано відкориговану та затверджену проектну документацію на об'єкт будівництва: «Реконструкція нежитлових приміщень під оздоровчий центр водних видів спорту за адресою: м. Одеса. Приморський район, «Ланжерон» пляж, 1».
Таким чином, замовником будівництва Приватним підприємством «СПС-Ріелт» виконано будівельні роботи без належно розробленої та затвердженої проєктної документації, що є порушенням вимог ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність»
За результатом проведеної позапланової перевірки відносно ПП «СПС-Ріелт» видано припис про зупинення будівельних робіт від 05.12.2025 № 055/25, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2025 № 056/25.
Позивач вважає наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 18.11.2025 № 01-13/116 ДАБК; припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2025 № 056/25 припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2025 № 055/25; акт Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2025 № 000086 протиправними та за їх скасуванням звернувся до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України № 678 від 20.05.1999 "Про архітектурну діяльність" (далі Закон № 678) визначає правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Статтею 10 Закону № 678 передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Згідно з статтею 1 Закону України від 16.11.1992 №2780-ХІІ «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону № 3038 передбачено, що будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 3038 управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3038 визначено, що суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 2 статті 34 Закону № 3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Відповідно до пункту 8 розділу V «Прикінцеві положення» Закону № 3038 дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта.
Дозволи на виконання підготовчих робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення їх виконання або до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
З матеріалів справи судом встановлено, що підставою вчинення таких дій та прийняттю вищевказаного рішення передувало винесення Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України наказу «Про погодження здійснення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного нагляду» та Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради «Про проведення позапланової перевірки».
Відповідно до частини 6 статті 37 Закону № 3038 дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили, про скасування містобудівних умов та обмежень та/або припинення права на виконання будівельних робіт.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 41 Закону № 3038, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Пунктом 6 абзацу 6 частини 1 статті 41 Закону № 3038 передбачено, що підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пунктів 1-3, 4, 7, 10 частини 3 статті 41 Закону № 3038, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо - та відеотехніки.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
У свою чергу, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, встановлена Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі, також - Порядок № 553).
За приписами пункту 5 вищенаведеного Порядку № 553 державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Приписами пункту 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно -будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Однією із підстав позову позивач вказує на те, що позапланове інспектування товариства було здійснено з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303, якою припинено планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) і додержання ринкового нагляду на період воєнного стану в Україні.
Аналізуючи дані твердження, суд вказує на таке.
Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За правилами частини першої статті 7 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, воєнний стан на всій території України або в окремих її місцевостях припиняється після закінчення строку, на який його було введено.
Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено введення в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на 30 діб, відповідно до Указу Президента України № 133/2022, який діє на території Україні на момент винесення даного рішення.
Отже, станом на час винесення відповідачем наказу про призначення позапланової перевірки та здійснення посадовими особами відповідача перевірки, в Україні було введено та діяв воєнний стан.
Відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.
При цьому, в силу пунктів 2 та 3 Постанови № 303, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України: за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; з метою виконання міжнародних зобов'язань України. Протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) (позапланові невиїзні перевірки) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.
Отже, з викладених норм встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин заборонено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану крім випадку наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України та за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.
При цьому, як логічно випливає зі змісту пункту 2 Постанови № 303 таке рішення центрального органу виконавчої влади не є рішенням про призначення перевірки (яким зважаючи на пункту 7-1 Порядку № 553 є наказ органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки), а є рішенням про надання дозволу на проведення відповідної перевірки.
Так, відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до пункту 2 Положення № 460 Мінінфраструктури у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Згідно підпункту 7 пункту 4 Положення № 460 Мінінфраструктури відповідно до покладених на нього завдань визначає пріоритети та здійснює заходи щодо забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері зокрема архітектурно-будівельного контролю та нагляду, контролю житлово-комунального господарства, забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Пунктом 8 Положення № 460 встановлено, що Мінінфраструктури у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Накази Мінінфраструктури, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов'язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
Отже, Мінінфраструктури є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Таким чином, проведення позапланових перевірок відповідачем, який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, можливе виключно у випадках наявності рішення Кабінету Міністрів України за умов, визначених положеннями пунктом 2 постанови від 13.03.2022 № 303.
Наказ Мінрозвитку від 05.11.2025 № 1565 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» видано з урахуванням наказу Мінінфраструктури від 19.05.2023 № 424 «Про проведення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на період воєнного стану».
Водночас, пунктом 1 наказу Мінінфраструктури від 19.05.2023 № 424 зобов'язано Департамент просторового планування територій та архітектури забезпечити:
- протягом 5 робочих днів від дати отримання звернення від фізичних чи юридичних осіб, органів державного архітектурно-будівельного контролю, правоохоронних органів стосовно необхідності здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) направлення запиту з відповідними матеріалами до ДІАМ для надання письмового обгрунтування щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища, забезпечення безпеки держави та необхідності проведення відповідного позапланового заходу (далі обґрунтування проведення позапланового заходу) або відсутності підстав для нього;
- протягом 5 робочих днів від дати отримання обґрунтування проведення позапланового заходу ДІАМ підготовку проекту наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду);
- протягом 3 робочих днів від дня підписання наказу направлення копії наказу Мінінфраструктури про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) до ДІАМ та до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю (у разі необхідності).
Зі змісту наказу Мінрозвитку від 05.11.2025 № 1565 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» вбачається, що підставою його видання є звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 25 серпня 2025 року № 01-7/22-п/д, від 15 вересня 2025 року, № 01-6/292-ПР, № 01-8/161-вх, від 19 вересня 2025 року № 01-18/81-и/в, від 22 вересня 2025 року № 01-8/170-вх, від 23 вересня 2025 року № 01-9/242-вих.
Зміст відповіді Міністерства розвитку громад та територій України від 10.02.2026 №3415/30/10-26 свідчить, що підставою видачі наказу Мінрозвитку від 05.11.2025 № 1565 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» в частині погодження позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкті будівництва за адресою: пляж Ланжерон, 1, м. Одеса було звернення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 23 вересня 2025 року № 01-9/242-вих та звернення громадської організації «Волонтерський рух «Спільна мета» від 13.10.2025 №2/МРГТ.
В обґрунтування звернення громадської організації «Волонтерський рух «Спільна мета» від 13.10.2025 №2/МРГТ зазначено, що вказане будівництво руйнує архітектурну ансамблю меморіального комплексу «Пам'ятник невідомому матросу», який перебуває в буферній зоні «Історичного центру Одеси», внесеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є порушенням міжнародних зобов'язань України щодо охорони об'єктів культурної спадщини. Та зазначено, що відповідно до п.15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 визначено, що однією з підстав проведення позапланової перевірки є обґрунтоване звернення юридичної особи про порушення її прав, визначених законодавством, об'єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
Проте зі змісту наказу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради «Про проведення позапланової перевірки» від 18.11.2025 року №01-13/116ДАБК вбачається, що підставою позапланової перевірки є ст.41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», п.п.7 та 71 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, відповідно до Положення про Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеського міської ради від 04.12.2024 № 2575-VIII, на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Міністерство) від 05.11.2025 № 1565 «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю» та доповідної записки від 23.09.2025 № 01-9/242-вих.
Суд зазначає, що в даних обґрунтуваннях відсутні будь-які підстави щодо наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов'язань України, внаслідок чого, правові підстави для здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно позивача в воєнний період були відсутні в аспекті постанови № 303.
Натомість, відповідач здійснив позапланову перевірку позивача всупереч дії мораторію на проведення, зокрема, позапланових заходів державного нагляду (контролю), що свідчить про протиправність відповідних дій відповідача.
Суд наголошує, що усі заходи, які проводяться у цей період, мають бути лише позаплановими і лише у виняткових випадках, визначених пунктом 2 постанови.
Вищенаведене у сукупності свідчить про те, що відповідачем допущено суттєві процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю, які не можна вважати формальними.
Вказані висновки суду також узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 815/1554/17, принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Окрім того, згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 821/1157/16, від 05.02.2019 у справі № 2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб'єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб'єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб'єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.
Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20.
Суд вважає, що кумулятивний ефект допущених відповідачем порушень за встановлених судом фактичних обставин справи дозволяє стверджувати, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень містить ознаки неправомірного рішення.
Встановлення протиправності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання суб'єктом господарювання позивачем вимог законодавства з суттєвими порушеннями, призводить до протиправності висновків та рішень прийнятих внаслідок такого заходу, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень.
Аналізуючи все вище досліджене неможливо залишити поза увагою доктрину заборони використання «плодів отруйного дерева», яку неодноразово використовував Верховний суд та Велика Палата Верховного суду.
Доктрина «плодів отруйного дерева» знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ, зокрема у справах «Gдfgen v. Germany», «Teixeira de Castro v. Portugal», «Шабельник проти України (№2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» (№2).
Ця доктрина зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруйного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом (також див. постанову ВП ВС від 13.11.2019 у справі № 1-07/07, провадження № 13-36зво19).
Застосування доктрини «плодів отруйного дерева» вимагає здійснення логічних операцій щодо встановлення джерела походження інформації, завдяки якій було здобуто кожен доказ, яким обґрунтовується судове рішення. Відділяючи докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотних порушень прав і свобод людини, встановлених рішенням ЄСПЛ, від доказів, отриманих з джерел, не пов'язаних ані прямо, ані опосередковано із такою інформацією, суд з повноваженнями касаційної інстанції здійснює перевірку правильності правової оцінки обставин та допустимості кожного окремого доказу. Зазначені логічні операції не потребують дослідження доказів та не обумовлюють необхідність здійснення переоцінки достовірності доказів, які все ж були визначені як такі, що можуть бути покладені в основу судового рішення і використані на підтвердження доведеності вини заявника у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (див. окрему думку у справі № 1-07/07 та постанову ВП ВС від 29.04.2020 у справі № 1-305/2009, провадження № 13-97зво19).
Оскільки припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2025 № 055/25 та припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2025 № 056/25 складено та винесено на підставі протиправного наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 18.11.2025 № 01-13/116 ДАБК та вони теж підлягають скасуванню.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, способом захисту порушеного права, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, є саме визнання протиправним та скасування індивідуального акта.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для аналізу правомірності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень, оскільки останні вважаються протиправними в силу наведених вище обставин, у зв'язку з чим спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на відсутність підстав для проведення перевірки в воєнний стан, суд не надає оцінки аргументам сторін в частині висновків відповідача щодо порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З цих підстав суд констатує, що оскаржувані дії вчинені, а саме спірне рішення прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не безсторонньо (упереджено), не добросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, не пропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині визнати протиправним та скасування акту Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2025 № 000086.
Акт перевірки, складений за результатами перевірки це фактично службовий документ, яким стверджується факт проведення перевірки додержання вимог містобудівного законодавства, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства суб'єктом містобудування, по-друге, в акті лише зафіксовані обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства, який не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного акта.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч.1 ст.132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем сплачений судовий збір 13312,00 грн., що підтверджується квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Дослідивши заяву представника відповідача про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача та призначення даної адміністративної справи до розгляду з викликом сторін, оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПС-РІЕЛТ» (вул.В.Арнаутська,17,оф.6А/7, м.Одеса, 65012) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул..Артура Савельєва,6, м.Одеса, 65062) про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ «Про проведення позапланової перевірки» від 18.11.2025 № 01-13/116 ДАБК.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 05.12.2025 № 055/25.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.12.2025 № 056/25.
Стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул..Артура Савельєва,6, м.Одеса, 65062, ЄДРПОУ 40199728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПС-РІЕЛТ» (вул.В.Арнаутська,17,оф.6А/7, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 34931090) витрати зі сплати судового збору в розмірі 13312,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко