справа № 380/4695/26
провадження № П/380/4743/26
24 квітня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяви представника позивача від 08 квітня 2026 року про збільшення та про зменшення позовних вимог у справі № 380/4695/26 за позовом ОСОБА_1 до Інформаційного агентства про визнання протиправними дій, стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Інформаційного агентства щодо непроведення 29 грудня 2023 року повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 ;
- стягнути з Інформаційного агентства на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 29 грудня 2023 року по 27 лютого 2026 року у розмірі 496400,00 грн без врахування податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою судді від 30 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
08 квітня 2026 року (вх. № 29330 від 09 квітня 2026 року) представник позивача подав через систему «Електронний суд» заяву від 08 квітня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд:
« 1. Прийняти заяву про збільшення позовних вимог по справі 380/4695/26.
2. Визнати протиправними дії Інформаційного агентства (ЄДРПОУ 26622615, адреса: 01011, м. Київ, вулиця Князів Острозьких 45/1 корпус 33) щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 218353 (двісті вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят три) гривні 70 коп.
3. Стягнути з Інформаційного агентства (ЄДРПОУ 26622615, адреса: 01011, м. Київ, вулиця Князів Острозьких 45/1 корпус 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 218353 (двісті вісімнадцять тисяч триста п'ятдесят три) гривні 70 коп.».
А також 08 квітня 2026 року (вх. № 29347 від 09 квітня 2026 року) представник позивача подав через систему «Електронний суд» заяву від 08 квітня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд:
« 1. Прийняти заяву про зменшення позовних вимог по справі 380/4695/26.
2. Визнати протиправними дії Інформаційного агентства (ЄДРПОУ 26622615, адреса: 01011, м. Київ, вулиця Князів Острозьких 45/1 корпус 33) щодо не проведення 29.12.2023 року повного розрахунку грошового забезпечення при звільненні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
3. Стягнути з Інформаційного агентства (ЄДРПОУ 26622615, адреса: 01011, м. Київ, вулиця Князів Острозьких 45/1 корпус 33) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 29.12.2023 року по 27.02.2026 року у розмірі 270000 (двісті сімдесят тисяч) гривень».
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача від 08 квітня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом частини восьмої статті 47 КАС України у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Аналіз наведених вище процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. Водночас норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що спричиняють певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права - статті 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16.
Як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви від 17 березня 2026 року позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення розрахунку грошового забезпечення при звільненні та стягнути з відповідача на користь позивача середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.
Натомість у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 08 квітня 2026 року представник позивача просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати та стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Отже, зі змісту заяви представника позивача від 08 квітня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог слідує, що позивач одночасно змінив предмет позову (доповнив раніше заявлені позовні вимоги новими позовними вимогами, що стосуються нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів та не ніяк не пов'язані з первісними), а також змінив підстави позову (змінив обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, позаяк твердження позивача про ненарахування та невиплату йому відповідачем компенсації втрати частини доходів спричиняє, відповідно, й нові правові наслідки, які виходять за межі правовідносин, що вже виникли у цій справі між сторонами до відкриття провадження у справі ухвалою від 30 березня 2026 року).
Варто також зауважити, що правове регулювання нарахування та виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати визначається Законом України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», натомість правове регулювання стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні здійснюється за статтею 117 КЗпП України.
Стосовно цього варто також зауважити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в ухвалі від 12 лютого 2018 року у справі № 800/434/17, зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Нею не повинно підмінюватися подання нового адміністративного позову, що не пов'язаний зі справою.
Оскільки шляхом подання заяви від 08 квітня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог представник позивача одночасно змінив предмет та підстави позову, що на підставі вимог статті 47 КАС України є недопустимим, то, враховуючи положення частини першої статті 45 КАС України, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, в прийнятті такої заяви належить відмовити, повернувши її позивачу без розгляду.
З огляду на викладене у сукупності суд доходить висновку про відмову у прийнятті заяви представника позивача від 08 квітня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог у справі № 380/4695/26 та її повернення позивачу.
Вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви представника позивача від 08 квітня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.
Заява представника позивача від 08 квітня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог подана з дотриманням форми та строку, визначених частиною першою статті 47 КАС України.
Також з дотриманням вимог частини восьмої статті 47 КАС України позивач подав до суду докази надіслання такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Отже, суд уважає, що заяву представника позивача від 08 квітня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог належить прийняти до розгляду.
Керуючись ст.ст. 47, 248, 256, 262 КАС України, суд
У прийнятті заяви представника позивача від 08 квітня 2026 року про збільшення розміру позовних вимог у справі № 380/4695/26 відмовити та повернути таку заяву позивачу.
Прийняти до розгляду заяву представника позивача від 08 квітня 2026 року про зменшення розміру позовних вимог у справі № 380/4695/26.
Ухвалу суду в частині повернення заяви про збільшення розміру позовних вимог може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до статей 293-297 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 24 квітня 2026 року.
Суддя Клименко О.М.