24 квітня 2026 року м. Київ № 320/7846/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області форми «Н» від 11.03.2020 за № 0042965005 та форми «Ш» від 11.03.2020 № 0042885005.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання приписів статті 201 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 як продавець за результатами виконання господарських операцій сформував та подав до реєстрації 30 грудня 2019 року у проміжку часу з 14-ої до 15-ої години податкові накладні № 28 від 06.12.2019 року, № 33 від 09.12.2019, № 43 від 10.01.2019, № 49 від 11.12.2019, № 52 від 12.12.2019, № 56 від 13.12.2019. Водночас, всупереч приписам пункту 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким унормовано, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, Державною податковою службою України лише 03 січня 2020 року направлено квитанції № 1 із повідомленням про прийняття надісланих платником податків документів.
Вказане, на думку позивача свідчить про те, що порушення ним граничних строків реєстрації податкових накладних відбулось не з його вини, а факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних № 28 від 06.12.2019, № 33 від 09.12.2019, № 43 від 10.01.2019, № 49 від 11.12.2019, № 52 від 12.12.2019 та № 56 від 13.12.2019, спричинений не об'єктивними діями чи порушеннями позивачем вимог ст.201 ПК України, а некоректним режимом функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС України, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних. Відтак, порушення позивачем вимог ст. 201 ПК України не підтверджується ані документально, ані фактично, а податкове повідомлення-рішення сформоване на підставі такого акт має бути скасоване.
Окрім того, позивач зазначив про те, що ним не було отримано примірник акта перевірки. Також акт перевірки не містить найменування посади у рядку «посада особи, яка прийняла рішення» навпроти ініціалів «уповноваженою особою ГУ ДПС у Київській області О. Чустіль». Крім того, позивач наголосив на тому, що ним не було отримано нового податкового повідомлення-рішення, яке мало бути прийняте на виконання рішення ДПС України від 05.06.2020 за № 18463/6/99-00-08-05-04-06.
Судом відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Крім того, суд витребував від позивача: належним чином засвідчені документи, які можуть бути доказами у справі, крім тих, які уже долучені до матеріалів позовної заяви; витяг з Єдиного реєстру податкових накладних/розрахунку коригування щодо податкових накладних № 28 від 06.12.2019; № 33 від 09.12.2019; № 43 від 10.01.2019; № 49 від 11.12.2019; № 52 від 12.12.2019; № 56 від 13.12.2019; копії квитанцій №1 щодо податкових накладних податкових накладних № 28 від 06.12.2019; № 33 від 09.12.2019; № 43 від 10.01.2019; № 49 від 11.12.2019; № 52 від 12.12.2019; № 56 від 13.12.2019;
Також суд витребував від відповідача: належним чином засвідчену копію Акта перевірки ФОП ОСОБА_1 від 20.01.2020 № 000168/10-36-50-05/ НОМЕР_1 з додатками; належним чином засвідчені всі матеріали та документи, які були використані відповідачем при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 11.03.2020 за № 0042965005 № 0042885005.
У подальшому судом продовжено строк підготовчого засідання у справі та повторно витребувано від сторін докази по справі.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Головне управління ДПС у Київській області зазначило, що контролюючим органом винесено рішення від 11.03.2020 року ППР форми «Н» № 0042965005 від 11.03.2020 на загальну суму штрафу 32113,79 грн., ППР форми «Ш» № 0042885005 від 11.03.2020р. на загальну суму штрафу 2557,44 грн., які надіслано платнику рекомендованим листом №0911710229018 від 11.03.2020р. та згідно відмітки поштового відділення доставлено на адресу ФОП ОСОБА_1 24.03.2020 року. Платником подано до Державної податкової служби України скаргу від 06.04.2020 оку № 6-04/20 (вх. ДПС № 14170/6 від 08.04.2020р.) на ППР № 0042965005 від 11.03.2020р., № 0042885005 від 11.03.2020р. Згідно рішення про результати розгляду скарги, ДПС України залишено без змін ППР № 0042965005 від 11.03.2020р., та частково скасовано ППР № 0042885005 від 11.03.2020р., а саме: в частині застосованих штрафних санкцій у розмірі 408,77 грн, в іншій частині зазначене ППР залишено без змін. Таким чином, ППР форми Ш» № 0042885005 від 11.03.2020р. на загальну суму штрафу 2557,44 грн. анульовано, та формовано ППР форми «Ш» № 0111995005 від 16.06.2020 року на загальну суму штрафу 148,67 грн., яке надіслано платнику рекомендованим листом № 0911710734189 від 6.06.2020р. та згідно відмітки поштового відділення доставлено на адресу ФОП ОСОБА_1 18.06.2020 року.
Крім того, відповідач зазначив, що оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями від 11.03.2020 визначено штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних вказаних в акті камеральної перевірки від 20.01.2020 №00168/10-36-50-05/ НОМЕР_1 . Вказав, що системний аналіз ст. 201, п. 120 1.1 ст. 120 1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120 1.1 ст. 120 1 Податкового кодексу, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Аналогічна позиція відображена у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №816/1488/17 (К/9901/152/17).
Протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.
У судове засідання представники сторін не з'явились. Від представника позивача до суду надійшло клопотання про здійснення судового розгляду справи № 320/7846/20 без участі позивача в порядку письмового провадження. Керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України суд на місці ухвалив здійснювати подальший розгляд вказаної справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено про таке.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем 16.07.2003 про що внесено запис до реєстру номер запису: 23530170000006405, що підтверджується відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Як слідує з довідки про взяття на облік платника податків від 22.11.2011 № 1683/7/29 ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) взятий на обліку Білоцерківську ОДПІ .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 67519719, індивідуальний податковий номер - 2889104310 ФОП ОСОБА_1 зареєстрований платником ПДВ з 16.01.2004.
Видами економічної діяльності позивача згідно КВЕД є: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 46.32 оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами, 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 73.11 Рекламні агентства.
Головним управління ДПС у Київській області була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з питання сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Удовенко Я.І. РНОКПП НОМЕР_1 , результати якої оформлені актом камеральної перевірки від 20.01.2020 № 000168/10-36-50-05/2889104310 (далі по тексту - Акт).
Як відображено у пункті І Акта в порушення п.57.1, п. 57.3 статті 57 та п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями) платником податку несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання, яка наведена у таблиці 1. Так, зокрема контролюючим органом відображено відомості що платником податку несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання за наступними документами:
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 26 - сума 122 -10 % - сума 12,2 ;
Податкова декларація з податку на додану вартість від 16.04.2019 №9075281061 кількість днів -24 - сума 56,90 - 10 % - 5,69;
Податкова декларація з податку на додану вартість від 16.07.2019 №9154625466 - кількість днів - 24 - сума 1608,60 - 10 % - 160,86;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 № 0045855006 - кількість днів -15 - сума 14124 - 10% -1412,40;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 12 - сума 9606 - 10 % - 960,60;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 9 - сума 737 - 10 % - 73,70;
Податкова декларація з податку на додану вартість від 16.05.2019 №9101815704 кількість днів -6 - сума 56,90 - 10 % - 5,69;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 66 - сума 11265 - 20 % - 2253;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 58 - сума 70,9 - 20 % - 14,18;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 58 - сума 150,80 - 20 % - 30,16;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 47 - сума 12081 - 20 % - 2416,20;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 38 - сума 7141 - 20 % - 1428,20;
Податкове повідомлення-рішення (форма «Н») від 11.02.2019 №0045855006 - кількість днів 36 - сума 124 - 20 % - 24,80.
У розділі висновки перевіряючим зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання, чим порушено вимоги п.57.1, п. 57.3 статті 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.
Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків передбачених п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями).
Крім того, перевірка показників з метою встановлення своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних визначила порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а саме:
податкова накладна № 43 від 10.12.2019 (зареєстровано 03.07.2020 10:38, кількість днів порушення - 3, розмір штрафу 4064,51 грн., що складає 10 % від загального суми ПДВ за вказаною податковою накладною);
податкова накладна № 49 від 11.12.2019 (зареєстровано 03.01.2020 09:41, кількість днів порушення - 3, розмір штрафу 3160,38 грн., що складає 10 % від загального суми ПДВ за вказаною податковою накладною);
податкова накладна № 102 від 26.03.2019 (зареєстровано 13.01.2020 08:00, кількість днів порушення - 273, розмір штрафу 13129,96 грн., що складає 40 % від загального суми ПДВ за вказаною податковою накладною);
податкова накладна № 33 від 09.12.2019 (зареєстровано 03.01.2020 09:38, кількість днів порушення - 3, розмір штрафу 2516,14 грн., що складає 10 % від загального суми ПДВ за вказаною податковою накладною);
податкова накладна № 52 від 12.12.2019 (зареєстровано 03.01.2020 09:51, кількість днів порушення - 3, розмір штрафу 2965,40 грн., що складає 10 % від загального суми ПДВ за вказаною податковою накладною);
податкова накладна № 56 від 13.12.2019 (зареєстровано 03.01.2020 10:41, кількість днів порушення - 3, розмір штрафу 2788,65 грн., що складає 10 % від загального суми ПДВ за вказаною податковою накладною);
податкова накладна № 28 від 06.12.2019 (зареєстровано 03.01.2020 10:05, кількість днів порушення - 3, розмір штрафу 3488,75 грн., що складає 10 % від загального суми ПДВ за вказаною податковою накладною);
У висновках до пункту 2 Акта зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення вимог, встановлених п. 201.10 ст 201 Податкового кодексу України, а саме - реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідальність платника передбачена абз. 1, 2 п. 120 1.1 ст. 120 1 Податкового кодексу України.
На підставі зазначених висновків акта перевірки контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 11.03.2020 № 0042965005 (форма «Н»), яким нараховано позивачу суму штрафу у розмірі 32 113,79 грн за платежем податок на додану вартість у зв'язку з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних визначених ст. 201 ПК України;
від 11.03.2020 № 0042885005 (форма «Ш»), яким ФОП ОСОБА_1 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 25574,40 нараховано штраф у розмірі 10 % у сумі 2557,44 грн;
від 11.03.2020 № 0042895005 (форма «Ш»), яким позивачу за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 23691,70 нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 4738,34 грн.
Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач подав до Державної податкової служби України скаргу від 06.04.2020 №6-04/20.
За результатами розгляду зазначеної скарги ДПС України рішенням від 05.06.2020 № 18463/6/99-00-08-05-04-06 частково задовольнило скаргу ФОП ОСОБА_1 . Зокрема, Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 11.03.2020 № 0042895005; скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 11.03.2020 № 0042885005 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі1408,77 грн., в іншій частині зазначене ППР залишене без змін; залишає без змін ППР ГУ ДПС у Київській області від 11.03.2020 № 0042965005.
16.06.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області з урахуванням прийнятого ДПС України рішення було оформлено податкове повідомлення-рішення № 0111995005 (форма «Ш») від 16.06.2020, яким ФОП ОСОБА_1 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) нараховано штраф у розмірі 10 % - 1148,67 грн.
Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 11.03.2020 № 0042965005 та № 0042885005 та вважаючи їх протиправними звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.
Щодо правомірності прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0042965005 від 11.03.2020 суд зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення пункту 201.10 статті 201 ПК України.
Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Таким чином, враховуючи наведені положення, на платника податків покладено обов'язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порушення вказаних строків реєстрації податкових накладних свідчить про наявність порушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в залежності від терміну такого порушення, що передбачено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою КМУ від 29 грудня 2010 № 1246 (далі по тексту - Порядок № 1246) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).
За змістом п. 11 Порядку № 1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Приписами п.12 Порядку № 1246 обумовлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки.
Аналізуючи вказаний пункт суд зазначає, що прийняття та перевірка податкової накладної здійснюється в автоматизованому режимі, після чого формується квитанція про прийняття або неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної. Тобто податкова накладна реєструється автоматично.
Згідно з п. 13, 14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Як вбачається, з наданого у пункті 2 Порядку № 1246 визначення операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246 Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Отже, квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, в усіх без виключення випадках, при направлені платником податків податкових накладних для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.
Як зазначено у п. 201.10 статті 201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, якщо до 20 години операційного дня, в який платником податків було направлено податкові накладні для їх реєстрації, йому не було надіслано квитанцію, відповідні накладні вважаються зареєстрованими у цей день.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22 листопада 2018 року в справі № 813/815/18, від 23 січня 2018 року в справі № 806/832/17 та від 10 червня 2019 року в справі № 802/1825/16-а.
Згідно з п. 2 Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі - Порядок №557), операційний день визначений як частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг. При цьому конкретні часові межі операційного дня Порядком №557 не визначені, тоді як пунктом 3 Порядку №1246 встановлено, що операційний день в робочі дні триває з 8 до 20 години. Така тривалість операційного дня застосовується в цілях статті 201 ПК України як встановлена спеціальною нормою, що регулює порядок направлення електронного документа - податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до ДПС для реєстрації в ЄРПН.
Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 640/19254/19 наголосив на необхідності розмежування операційного дня для обміну електронними документами та операційного дня для реєстрації податкових накладних.
Суд наголошує, що 31.12.2019 було останнім днем терміну, встановленого для реєстрації податкових накладних в ЄРПН №43 від 10.12.2019, № 49 від 11.12.2019, № 33 від 09.12.2019, №52 від 12.12.2019, №56 від 13.12.2019, №28 від 06.12.2019, що сторонами не заперечується та не підлягає доведенню.
Як встановлено судом, з наданих позивачем роздруківки програмного забезпечення для обміну електронними документами з контролюючими органами щодо властивостей документа -податкова накладна № 56 від 13.12.2019, результат контроля: не містить помилок, група документів: ПДВ-первинні документи на 2 сторінках підписано директором, дата та час: 30.12.2019 14:43 ІПН 2889104310, ПІБ: ОСОБА_1 . У рядку «Очікується доставка: дата та час: 30.12.2019 14:43», а у рядку «Квитанція №1: дата та час: 03.01.2020 15:14».
Так, квитанцією №1 від 03.01.2020 підтверджується прийняття о 10:14 документу - податкової накладної №56 від 13.12.2019 реєстраційний номер документа:9317226051 до центрального рівня Державної податкової служби України.
Відповідно до відомостей роздруківки програмного забезпечення для обміну електронними документами з контролюючими органами щодо властивостей документа -податкова накладна № 52 від 12.12.2019, результат контроля: не містить помилок, група документів: ПДВ-первинні документи на 2 сторінках підписано директором, дата та час: 30.12.2019 14:40, ІПН 2889104310, ПІБ: ОСОБА_1 . У рядку «Очікується доставка: дата та час: 30.12.2019 14:40», а у рядку «Квитанція №1: дата та час: 03.01.2020 14:42».
Квитанцією №1 від 03.01.2020 підтверджується прийняття о 09:51 документу - податкової накладної №52 від 12.12.2019 реєстраційний номер документа:9317046875 до центрального рівня Державної податкової служби України.
Як слідує з роздруківки програмного забезпечення для обміну електронними документами з контролюючими органами щодо властивостей документа -податкова накладна № 49 від 11.12.2019, результат контроля: не містить помилок, група документів: ПДВ-первинні документи на 2 сторінках підписано директором, дата та час: 30.12.2019 14:38, ІПН 2889104310, ПІБ: ОСОБА_1 . У рядку «Очікується доставка: дата та час: 30.12.2019 14:38», а у рядку «Квитанція №1: дата та час: 03.01.2020 13:45».
Квитанцією №1 від 03.01.2020 підтверджується прийняття о 09:41 документу - податкової накладної №49 від 11.12.2019 реєстраційний номер документа:9316731906 до центрального рівня Державної податкової служби України.
Згідно із даними роздруківки програмного забезпечення для обміну електронними документами з контролюючими органами щодо властивостей документа -податкова накладна № 43 від 10.12.2019, результат контроля: не містить помилок, група документів: ПДВ-первинні документи на 2 сторінках підписано директором, дата та час: 30.12.2019 14:37, ІПН 2889104310, ПІБ: ОСОБА_1 . У рядку «Очікується доставка: дата та час: 30.12.2019 14:37», а у рядку «Квитанція №1: дата та час: 03.01.2020 15:18».
Квитанцією №1 від 03.01.2020 підтверджується прийняття о 10:38 документу - податкової накладної №43 від 10.12.2019 реєстраційний номер документа:9317477335 до центрального рівня Державної податкової служби України.
Відповідно до відомостей роздруківки програмного забезпечення для обміну електронними документами з контролюючими органами щодо властивостей документа -податкова накладна № 33 від 09.12.2019, результат контроля: не містить помилок, група документів: ПДВ-первинні документи на 2 сторінках підписано директором, дата та час: 30.12.2019 14:40, ІПН 2889104310, ПІБ: ОСОБА_1 . У рядку «Очікується доставка: дата та час: 30.12.2019 14:31», а у рядку «Квитанція №1: дата та час: 03.01.2020 13:44».
Квитанцією №1 від 03.01.2020 підтверджується прийняття о 09:38 документу - податкової накладної №33 від 09.12.2019 реєстраційний номер документа:9316695872 до центрального рівня Державної податкової служби України.
Як вбачається з роздруківки програмного забезпечення для обміну електронними документами з контролюючими органами щодо властивостей документа -податкова накладна № 28 від 06.12.2019, результат контроля: не містить помилок, група документів: ПДВ-первинні документи на 2 сторінках підписано директором, дата та час: 30.12.2019 14:29, ІПН 2889104310, ПІБ: ОСОБА_1 . У рядку «Очікується доставка: дата та час: 30.12.2019 14:29», а у рядку «Квитанція №1: дата та час: 03.01.2020 15:14».
Квитанцією №1 від 03.01.2020 підтверджується прийняття о 10:05 документу - податкової накладної №28 від 06.12.2019 реєстраційний номер документа:9317270255 до центрального рівня Державної податкової служби України.
За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Частинами першою, другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами першою та другою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту вищевказаних доказів, а саме роздруківок з програмного забезпечення щодо властивостей податкових накладних слідує, що 30 грудня 2019 року позивачем з використанням спеціалізованого програмного забезпечення було подано до ДПС України в електронному вигляді шість податкових накладних, а саме: №43 від 10.12.2019, № 49 від 11.12.2019, № 33 від 09.12.2019, № 52 від 12.12.2019, № 56 від 13.12.2019, № 28 від 06.12.2019, з метою реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд визнає вказані роздруковані файли щодо властивостей поданих позивачем податкових накладних належними та допустимими доказами на підтвердження факту направлення на реєстрацію податкових накладних, оскільки до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 28 квітня 2020 року по справі № 810/198/16 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 620/817/19.
Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 22.11.2021 у справі №160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення виходячи з технічного способу реєстрації податкових накладних, тому скріншоти з програмного забезпечення документообігу є належним засобом доказування.
Вказані податкові накладні були направлені на реєстрацію 30.12.2019 протягом операційного дня, починаючи з 14:29 год по 14:43 год в кількості 6 штук, що свідчить про подання позивачем таких податкових накладних до 31.12.2019, тобто до останнього дня граничного строку, визначеного ст. 201 ПК України. Однак, зазначені шість податкових накладних не були зареєстровані ДПС того ж дня, а зареєстровані лише 03.01.2020.
Разом з тим, контролюючий орган не надав суду доказів на спростування поданих позивачем роздруківок програмного забезпечення для обміну електронними документами з контролюючими органами щодо властивостей документа - податкових накладних №43 від 10.12.2019, № 49 від 11.12.2019, № 33 від 09.12.2019, № 52 від 12.12.2019, № 56 від 13.12.2019, № 28 від 06.12.2019, зі змісту яких слідує що такі накладні були направлені до контролюючого органу - 30.12.2019, тобто у межах граничного строку для реєстрації податкової накладної визначеного статтею 201 ПК України.
Суд звертає увагу на те, що всупереч вимогам ПК України, в день направлення на реєстрацію податкових накладних, до 20-ї години 30.12.2019 позивачу не надійшло ані квитанції про реєстрацію податкових накладних, ані квитанції про відмову у такій реєстрації. При цьому, статус прийняття ДПС та реєстрації вказаних податкових накладних відбувся лише 03.01.2020. Водночас, несвоєчасна реєстрація податкових накладних відбулась з незалежних від платника податку причин.
Так, податковий орган не надав суду доказів несправності засобів телекомунікаційного зв'язку платника податків чи інших доказів на підтвердження наявності вини позивача у порушенні граничного строку направлення на реєстрацію податкових накладних.
В порушення ж вимог п.201.10 ст. 201 ПК України контролюючий орган не надіслав позивачу протягом операційного дня направлення зазначених шістьох податкових накладних квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкових накладних, з незалежних від позивача причин, тобто з причин, які не залежали від його волі.
Відповідно до приписів статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23.07.2019 року у справі №620/3609/18, від 14.08.2018 року у справі № 803/1583/17, від 30.01.2018 року у справі № 815/2745/17, № 816/390/17 від 02.07.2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20.082019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
У постановах Верховного Суду від 03.04.2020 року (справа № 160/5380/19), від 10.06.2019 року (справа № 802/1825/16-а) та від 12.07.2019 року (справа № 0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Таким чином, у зв'язку з недотриманням контролюючим органом обов'язку із надіслання платнику податку квитанції про прийняття податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкових накладних, із врахуванням правових наслідків, передбачених п.201.10 ст.201 ПК України, відповідно до приписів якого, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 у справі № 806/832/17).
Отже, податкові накладні № 43 від 10.12.2019, № 49 від 11.12.2019, № 33 від 09.12.2019, № 52 від 12.12.2019, № 56 від 13.12.2019, № 28 від 06.12.2019 подані на реєстрацію у межах граничних строків реєстрації, визначених статтею 201 ПК України, що підтверджується матеріалами справи. Однак квитанції про прийняття або неприйняття кожної податкової накладної не була направлена позивачу протягом операційного дня.
Квитанція, сформована в інформаційних системах ДПС, фіксує момент обробки або доставки документа до серверів контролюючого органу, однак не спростовує факту його попереднього направлення платником. Технічні збої, затримки в обробці або особливості маршрутизації електронних документів не можуть покладатися на платника податків як підстава для застосування штрафних санкцій, якщо останній довів факт своєчасного здійснення дії з направлення документа.
Крім того, відповідно до принципу презумпції правомірності рішень платника податків та загальних засад розподілу доказового тягаря у спорах із суб'єктом владних повноважень, саме контролюючий орган зобов'язаний довести наявність складу податкового правопорушення, зокрема наявність вини платника у несвоєчасній реєстрації податкової накладної.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем вжито всіх можливих та залежних від нього заходів для проведення своєчасної реєстрації спірних податкових накладних, що підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов переконання, що вказане виключає висновок про наявність у діях позивача, як платника податку, порушень діючого законодавства України щодо реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН.
За таких обставин податковий орган неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення, склад якого визначений статтею 120-1 ПК України, у частині нарахування штрафу щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних №43 від 10.12.2019, № 49 від 11.12.2019, № 33 від 09.12.2019, № 52 від 12.12.2019, № 56 від 13.12.2019, № 28 від 06.12.2019, яка розглядається судом.
Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0042965005 є неправомірним в частині застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних № 43 від 10.12.2019, № 49 від 11.12.2019, № 33 від 09.12.2019, № 52 від 12.12.2019, № 56 від 13.12.2019, № 28 від 06.12.2019 у розмірі 18983,83 грн.
Щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення в іншій частині, а саме визначення штрафу у розмірі 40 % в сумі 13129,96 за порушення граничних строків щодо своєчасної реєстрації податкової накладної № 102 від 26.03.2019, суд зазначає наступне.
Як вбачається з Акта перевірки, зазначена податкова накладна була зареєстрована ФОП ОСОБА_1 13.01.2020 о 08:00. Вказані відомості також відображені у квитанції про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
При цьому позивачем не надано документа (квитанції та/або роздруківки програмного забезпечення тощо), який би підтверджував своєчасну реєстрацію спірної податкової накладної та не долучено доказів, які б свідчили про своєчасну відправку на реєстрацію податкової накладної № 102 від 26.03.2019. Наслідком порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, передбачених п.201.1 ст. 201 ПК України, є застосування штрафу відповідно до статті 120-1 ПК України.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність свого рішення в частині нарахування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 102 від 26.03.2019.
Сума штрафу за порушення позивачем граничного строку для реєстрації податкової накладної № 102 від 26.03.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахована згідно з положеннями пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто з урахуванням норм ПК України.
Отже, відповідач правильно застосував норми чинного законодавства України при обчисленні розміру штрафу, що, в свою чергу, свідчить про відповідність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0042965005 в частині нарахування штрафу за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної № 102 від 26.03.2019 критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України.
Щодо правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0042885005, суд зазначає наступне.
Як зазначено у пункті І Акта перевірки в порушення п.57.1, п. 57.3 статті 57 та п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України (зі змінами і доповненнями) платником податку несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання, яка наведена у таблиці 1.
Суд зауважує, що на підставі вказаних висновків контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0042885005 (форма «Ш»), яким ФОП ОСОБА_1 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 25574,40 нараховано штраф у розмірі 10% у сумі 2557,44 грн; від 11.03.2020 № 0042895005 (форма «Ш»), яким позивачу за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 23691,70 нараховано штраф у розмірі 20% у сумі 4738,34 грн.
Разом з тим, за результатами розгляду скарги позивача до ДПС України, рішенням від 05.06.2020 № 18463/6/99-00-08-05-04-06 частково задоволено скаргу ФОП ОСОБА_1 та зокрема, скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 11.03.2020 № 0042885005 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1408,77 грн., в іншій частині зазначене ППР залишене без змін.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпункт 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Нормами пункту 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як було встановлено судом, 11.02.2019 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2019 № 0045855006, згідно з яким, за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, до позивача, на підставі пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, застосовано штраф у розмірі 119489,71 грн.
Не погоджуючись із таким грошовим зобов'язанням, нарахованим відповідачем, позивач оскаржив його у судовому порядку.
Як вбачається, з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі № 320/2653/19 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.02.2019 № 0045855006 та розрахунку штрафу до нього у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі №320/2653/19 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 - без змін.
Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З огляду на викладене, та з урахуванням п.57.3 ст. 57 ПК України термін сплати грошового зобов'язання у розмірі 119489,71 грн., яке визначене у податковому повідомленні-рішенні від 11.02.2019 № 0045855006 виникло 07.12.2019, тобто після спливу десяти днів з дня набрання законної сили рішення у справі № 320/2653/19, а саме з дня прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 у справі № 320/2653/19.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Нормами п.87.9 ст. 87 ПК України обумовлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Як обумовлено п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Як встановлено судом в ході розгляду справи, у періоді що перевірявся з 07.12.2019 по 27.12.2019 позивачем було сплачено кошти на загальну суму 11486,68 грн., які спрямовані на погашення податкового боргу.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач не заперечує факт несвоєчасної сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 11.02.2019 № 0045855006.
Враховуючи ту обставину, що сплачені позивачем кошти в сумі 11486,68 грн були зараховані на погашення податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення 11.02.2019 № 0045855006, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання в сумі 1148,67 грн, що становить 10 % погашеної суми податкового боргу. Відтак, відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2020 №0042885005.
Разом з тим, позивач не зазначає обставин, які б зумовили відсутність підстав для застосування до нього штрафу за несвоєчасну сплату нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, частиною третьою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з позовної заяви, позивач у її змісті не наводить нормативно-правового обґрунтування доводів позовної заяви саме в цій частині позовних вимог що стосується неправомірності нарахування йому штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, не вказує на фактичні обставини та докази в обґрунтування цих обставин, не конкретизує у чому саме полягає помилковість висновків відповідача в цій частині.
Разом з тим, суд зазначає, що 16.06.2020 Головним управлінням ДПС у Київській області з урахуванням прийнятого ДПС України рішення було оформлено податкове повідомлення-рішення № 0111995005 (форма «Ш») від 16.06.2020, яким ФОП ОСОБА_1 за порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) нараховано штраф у розмірі 10 % - 1148,67 грн.
Відповідно до підпункту 60.1.2, 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.
Як обумовлено пунктом 60.4 статті 60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
З огляду на прийняття Головним управлінням ДПС у Київській області податкового повідомлення-рішення від 16.06.2020 №0111995005, податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0042885005 вважається відкликаним.
Щодо інших аргументів позивача, а саме процесуальних порушень контролюючого органу при формуванні та направленні оспорюваного податкового повідомлення-рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.75.1. п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.1, 76.2 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно із п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як визначено статтею 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Як вбачається з матеріалів справи, акт камеральної перевірки від 20.01.2020 № 000168/10-36-50-05/2889104310 був направлений позивачу контролюючим органом засобами поштового зв'язку, що підтверджується відомостями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0911710048021 на якому зроблено відмітку акт та копії конверту з таким же штриховим ідентифікатором наявного у матеріалах справи. При цьому, на зазначеному конверті міститься відмітка поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Пунктом 42.4 статті 42 ПК України унормовано, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З огляду на встановлені судом обставини та приписи п.42.4 ст.42 ПК України поштове відправлення у якому контролюючим органом було направлено позивачу акт перевірки вважається належим чином врученим позивачу. Відтак, твердження позивача про неотримання ним акта перевірки не є такими, що зумовлені протиправними діями посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
При цьому, суд відхиляє твердження позивача про підписання податкового повідомлення-рішення неуповноваженою на те особою.
Як вбачається з оспорюваних податкових повідомлень-рішень, останні підписані уповноваженим представником ГУ ДПС у Київській області - О. Чустіль. Як встановлено судом з сайту ГУ ДПС у Київській області, підпис податкових повідомлень-рішень було здійснено заступником начальника управління - начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області Оксаною Чустіль. Оскільки приписами чинного законодавства унормовано, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, то оспорювані податкові повідомлення-рішення підписані уповноваженою особою.
Щодо доводів позивача про порушення строку прийняття податкового повідомлення-рішення щодо виставлення податкового повідомлення-рішення на виконання рішення Державної податкової служби України про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0042885005, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків (далі по тексту - Порядок №1204).
Згідно із пунктом 5 розділу ІІ Порядку №1204, яким визначено Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня в тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені в тому числі за порушення норм іншого законодавства.
Згідно п.7 розділу ІІ Порядку №1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4-6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконуючим його обов'язки, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.
Із змісту наведених правових норм слідує, що у разі зменшення суми грошового зобов'язання за результатами адміністративного оскарження контролюючим органом складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання. Складення такого повідомлення-рішення здійснюється протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідного рішення.
Головним управлінням ДПС у Київській області 16.06.2020 було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначено позивачу за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ штраф у розмірі 1148,67 грн зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено на адресу позивача, що підтверджується даними рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штриховим ідентифікатором № 0911710452132, яке наявне у матеріалах справи. Суд зауважує, що на вказаному повідомленні наявний підпис особи без зазначення прізвища про отримання відправлення 18.06.2020 Означене спростовує твердження позивача про неотримання ним нового податкового повідомлення-рішення.
Приписами частини другої статті 77 КАС України унормовано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Всупереч викладеному, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не було надано до суду доказів на спростування доводів позивача про порушення порядку виставлення податкового повідомлення-рішення з урахуванням рішення ДПС від 05.06.2020 № 18463/6/99-00-08-05-04-06.
З даного приводу суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання контролюючим органом Білоцерківського управління ГУ ДПС у Київській області рішення про результати розгляду скарги Державної податкової служби України, що зумовлює неможливість встановити відповідачем дотримання триденного строку для складення податкового повідомлення-рішення.
Підсумовуючи викладене суд зазначає, що процедурні порушення, які не вплинули на правильність визначення змісту податкового правопорушення, підстав та розміру донарахованого грошового зобов'язання/застосованих штрафних санкцій, та які не мали наслідком порушення прав платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання таких актів протиправними.
Порушення лише триденного строку прийняття податкового повідомлення-рішення при умові дотримання усіх інших вимог податкового законодавства та у разі встановленого податкового правопорушення, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків або застосовано штрафні санкції, не може бути єдиною та слугувати достатньою підставою для визнання його протиправним. При цьому суд визнає, що порушення строків прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення може бути однією з підстав визнання його протиправним.
У постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 810/5546/15 Верховний Суд зазначив про те, що встановивши, що єдиною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає факт порушення податковим органом строку прийняття податкового повідомлення-рішення, встановленого пунктом 86.8 статті 86 ПК України, при цьому не спростовуючи доводи податкового органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході податкової перевірки та зафіксовані в акті, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що прийняте податковим органом податкове повідомлення-рішення є правомірним, а недотримання строку його прийняття не може слугувати самостійною підставою для звільнення платника податку від відповідальності за податкове правопорушення.
Такі ж висновки підтримано Верховним Судом і в постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 826/12220/17, а в постанові від 13 липня 2023 року у справі № 420/14623/22 Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від такої позиції.
Щодо певних дефектів у процедурі прийняття рішення Верховний Суд неодноразово зауважував на тому, що не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, якщо воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
Таку позицію викладено, до прикладу, у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18, на яку обґрунтовано посилається відповідач. У цьому судовому рішенні Верховний Суд окреслив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Отже, не применшуючи важливості дотримання процедури прийняття рішень, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. При цьому слід враховувати й практику Європейського Суду з прав людини, за якою скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
За встановлених обставин та наведеного правового регулювання, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 11.03.2020 № 0042885005 прийнято з відповідністю наведеними у частині третій статті 2 КАС України критеріями, а тому є обгрунтованим та скасуванню не підлягає.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.
Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС унормовано, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволення частково, то половина суми судового збору, яка сплачена позивачем на підставі платіжного доручення №5112 від 14.08.2020 у розмірі 420,40 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 11.03.2020 № 0042965005 в частині застосування до позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у розмірі 18983,83 грн.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, б. 5-а, ЄДРПОУ 43141377) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.