Іменем України
24 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 388/1202/25
провадження № 22-з/4809/75/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Чельник О. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
третя особа - Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області,
розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, заяву адвоката Нетреби Катерини Олександрівни, яка представляє інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року та за апеляційною скаргою адвоката Мельник Ольги Миколаївни, яка представляє інтереси ОСОБА_1 , на додаткове рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2026 року у складі судді Кнурова О. А. і
В травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) та просила:
- розiрвати договiр купiвлi-продажу товару вiд 17 листопада 2024 року, який був укладений мiж нею та ФОП ОСОБА_2 в магазинi «Прикраси», який розташований в АДРЕСА_1 ;
- стягнути з ФОП ОСОБА_2 на свою користь сплачену за договором суму коштiв в розмiрi 2 300 грн;
- стягнути з ФОП ОСОБА_2 на свою користь вiдшкодування матерiальних витрат в сумi 642,20 грн;
- стягнути з ФОП ОСОБА_2 на свою користь вiдшкодування моральної шкоди в розмiрi 5 000 грн;
- покласти на відповідача судові витрати.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задоволено частково.
Договір, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 на виконання роботи по виготовленню коралового намиста ціною 2 300 грн, розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 879 грн 70 коп, з яких: 2 300 грн вартість виробу коралового намиста; 579,70 грн (487,20 грн+92,5 грн) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди; 3 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 у дохід держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 896 грн 66 коп.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 квітня 2026 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 задоволено.
Апеляційну скаргу адвоката Мельник О. М., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , залишено без задоволення.
Рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 25 грудня 2025 року та додаткове рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2026 року скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору, повернення сплаченої за товар грошової суми, відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Сплачений ФОП ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 529 грн 42 коп компенсовано за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
17 квітня 2026 року від представника відповідача адвоката Нетреби К. О. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
21 квітня 2026 року від представника позивача адвоката Мельник О. М. надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких вона просить відмовити в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткової постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви про компенсацію судових витрат, суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту «в» п. 4, ч. 1, ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суд апеляційної інстанції зазначає, зокрема, про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно із частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (пункт 53 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2021 року у справі № 465/3424/10-ц (провадження № 61-3038св21).
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду апеляційної інстанції представником відповідача надано ордер на надання правничої допомоги серії ВА № 1137107 від 21 січня 2026 року; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР № 000611; Договір № 32/25 про надання професійної правничої допомоги від 07 липня 2025 року; Акт № 2 Здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 16.04.2026.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Враховуючи умови договору № 32/25 про надання професійної правничої допомоги від 07 липня 2025 року, подані докази, заперечення позивача щодо розміру витрат, задоволення апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2 , а також принципи співмірності, розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, понесених відповідачем під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
З огляду на наведене, враховуючи, що судом у постанові від 16 квітня 2026 року не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення таких витрат підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 141, 260 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Нетреби Катерини Олександрівни, яка представляє інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
У справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, про розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми, відшкодування матеріальної та моральної шкоди ухвалити додаткове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 3 000 (три тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
О. І. Чельник