Іменем України
21 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 405/319/25
провадження № 22-ц/4809/1003/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О. Л., Письменного О. А.,
за участі секретаря - Бойко В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Комунальне підприємство «Благоустрій» Кропивницької міської ради, Кропивницька міська рада, Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 9 Кропивницької міської ради»,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального підприємства «Благоустрій» Кропивницької міської ради» та Кропивницької міської ради на ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 05 березня 2026 року у складі судді Волоткевича А. В. і
Короткий зміст вимог позовної заяви
В січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Благоустрій» Кропивницької міської ради (далі - КП «Благоустрій») та просив:
-стягнути на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди 269 358, 62 грн;
- стягнути на свою користь матеріальні збитки, які складаються з витрат на складання експертного транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку у розмірі 6 890 грн;
- стягнути на свою користь витрати зі сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 2 762 грн 48 коп.
Позовна заява мотивована тим, що 14 вересня 2024 року у місті Кропивницькому на належний позивачу автомобіль HYUNDAI ELANTRA, державний номер НОМЕР_1 , впало дерево, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
ОСОБА_1 вважав, що дерево впало через його аварійний стан, оскільки воно було сухим, а стовбур - трухлявим і згнилим.
За фактом події працівниками поліції складено відповідні матеріали та згідно з висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження від 24 жовтня 2024 року № 4272 розмір завданого позивачу матеріального збитку становить 269 358,62 грн.
Дерево, що впало перебувало на території та на балансі КП «Благоустрій», яке зобов'язано здійснювати належний догляд за ними, проводити огляди та своєчасно видаляти аварійні дерева.
Оскільки неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків спричинило падіння дерева та пошкодження автомобіля, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 02 липня 2025 року клопотання представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів задоволено.
Залучено до участі у справі співвідповідачів - Кропивницьку міську раду та Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 9 Кропивницької міської ради» (далі - УП «ЖЕК № 9»).
Ухвалою Подільського районного суду м. Кропивницького від 05 березня 2026 року клопотання представника позивача задоволено.
Призначено у цивільній справі судово-біологічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:
1. Чи було досліджуване дерево, або його частини, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , життєздатним до його падіння 14.09.2024?
2. Чи є на об'єкті дослідження - дереві, або його частинах, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . ознаки якогось патологічного стану (усихання, гниль, термічні, механічні пошкодження, захворювання, ураження шкідниками чи інше) станом на 14.09.2024?
3. Чи могли ознаки дефектів дерева, або його частин (недорозвинення кореневої системи, ознаки розвитку некрозно-ракових утворень і серцевинної гнилі деревини на підставі стовбура чи інші відхилення) призвести до його неякісного статусу та аварійного стану (чи воно було аварійним) станом на 14.09.2024?
4. Який кут нахилу стовбуру об'єкта дослідження - дерева, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ?
5. Які можливі причини падіння дерева 14.09.2024, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ?
Проведення судово-медичної генетичної експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Попереджено експерта(ів) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього(них) обов'язків, відповідно до ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Роз'яснено положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, згідно з якими у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Витрати по оплаті експертизи покладено на позивача.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Ухвала суду мотивована тим, щодля вирішення спору про відшкодування шкоди, завданої падінням дерева на автомобіль позивача, необхідно встановити стан дерева на момент падіння, наявність ознак його аварійності та причини падіння, що потребує спеціальних знань у сфері біології.
Суд першої інстанції зазначив, що без висновку експерта з'ясувати ці обставини неможливо, а наданих сторонами доказів для цього недостатньо.
Оскільки встановлення причинно-наслідкового зв'язку між станом дерева та заподіяною шкодою має істотне значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення судово-біологічної експертизи.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
В апеляційній скарзі КП «Благоустрій» просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 05 березня 2026 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідач вважає, що необхідність у призначенні експертизи відсутня, оскільки причина падіння дерева фактично не є спірною, адже сам позивач у первинних поясненнях працівникам поліції та його представник у додаткових поясненнях підтвердили, що дерево впало внаслідок сильного вітру та несприятливих погодних умов, а не через неналежне утримання зелених насаджень. На підтвердження цього також посилається на аналітичну довідку ДСНС про масове падіння дерев у цей день через шквальний вітер.
З моменту події минуло понад 17 місяців, а тому біологічний об'єкт дослідження зазнав незворотних змін, розкладання та втрати первинного стану, що унеможливлює достовірне встановлення життєздатності дерева, наявності патологій чи аварійного стану саме станом на вересень 2024 року. Висновок експерта за таких умов буде лише припущенням.
Спірне дерево розташовувалося на території, за яку відповідають співвласники багатоквартирного будинку, а не комунальні служби, тому проведення експертизи щодо його стану не має значення для вирішення спору.
Окремо відповідач звертає увагу, що питання про визначення кута нахилу дерева є завідомо невиконуваним, оскільки дерево вже впало і перебуває у горизонтальному положенні, а тому встановити його попередній кут нахилу неможливо.
Крім того, оскаржувана ухвала містить суперечність, оскільки в резолютивній частині суд помилково доручив проведення судово-медичної генетичної експертизи замість судово-біологічної, що свідчить про неналежне з'ясування судом предмета експертного дослідження.
Також відповідач зазначає про неможливість ідентифікації самого об'єкта дослідження, оскільки матеріали справи не містять схеми розташування дерев, а на місці знаходяться залишки кількох зрізаних дерев, що унеможливлює встановлення, яке саме дерево підлягає дослідженню.
В апеляційній скарзі Кропивницька міська рада просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 05 березня 2026 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції про призначення судово-біологічної експертизи є незаконною та необґрунтованою, оскільки не відповідає вимогам статті 103 ЦПК України.
Суд першої інстанції не довів необхідності призначення експертизи, не встановив, що без спеціальних знань неможливо з'ясувати обставини справи, та не врахував, що значна частина спірних обставин уже підтверджується наявними доказами.
Зокрема, сам позивач у первинних поясненнях вказував, що дерево впало під час шквального вітру та зливи, а матеріали справи, зокрема довідка ДСНС, підтверджують масове падіння дерев унаслідок несприятливих погодних умов, що свідчить про природний фактор виникнення шкоди, а не неналежне утримання дерева.
Призначення експертизи для пошуку інших причин суперечить принципу процесуальної економії.
Крім того, з моменту події минуло понад 18 місяців, у зв'язку з чим біологічний матеріал зазнав незворотної деградації, що унеможливлює достовірне встановлення стану дерева станом на дату його падіння, а можливі висновки експерта матимуть лише ймовірнісний характер.
Питання щодо кута нахилу стовбура дерева є завідомо невиконуваним, оскільки дерево вже впало і перебуває у горизонтальному положенні, а визначення причин падіння потребує комплексного дослідження, а не лише біологічної експертизи.
Також відповідач вказує на суперечність в ухвалі суду, оскільки у мотивувальній частині йдеться про судово-біологічну експертизу, а в резолютивній частині доручено проведення судово-медичної генетичної експертизи, яка стосується виключно дослідження генетичного матеріалу людини і не може застосовуватись до дерева, що робить ухвалу фактично невиконуваною.
На думку відповідача призначення експертизи призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи та порушення розумних строків судового розгляду.
Відзиви на апеляційну скаргу
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні апеляційного суду представник КП «Благоустрій » Єрьоменко В. П. та представник Кропивницької міської ради Люненко І. А. підтримали доводи апеляційних скарг.
ОСОБА_1 та представник КП «ЖЕК № 9» в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку електронного документу.
Від представника позивача адвоката Баркара В. Л. надійшла заява, в якій він просить розглядати справу без його участі.
Відповідно до положень частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи вразі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Оскільки учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, суд вирішив розглядати справу без участі осіб, що не з'явились, що відповідає положенням ст. 372 ЦПК України.
Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «ДомбоБегеер Б. В. проти Нідерландів» («DomboBeheerB. V. v. TheNetherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Українське цивільне судочинство базується на принципах, передбачених у ст. 2 ЦПК України, зокрема, принципах диспозитивності та змагальності сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зміст принципу змагальності сторін полягає в тому, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (п. 4 ч. 3 ст. 2, ст. 12 ЦПК України).
Право учасників справи подавати суду докази передбачене п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України. Водночас згідно з пунктами 2 та 4 ч. 2 ЦПК України на них покладаються обов'язки сприяння своєчасному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання усіх наявних у них доказів в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду та вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 т. 77 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з нормами частин 1, 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно частини першої статті 104 ЦПК України експерти за призначається ухвалою суду, де зазначаються: підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
За змістом ч. 1 ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Матеріалами справи підтверджується, що предметом позовних вимог у справі, яка переглядається, є відшкодування матеріальної шкоди, завданої падінням дерева на автомобіль позивача 14 вересня 2024 року.
З аналізу заявлених позовних вимог слідує, що для правильного вирішення спору істотне значення має з'ясування фактичного стану дерева на момент його падіння, можливого аварійного стану, а також причин його падіння.
Саме ці обставини входять до предмета доказування у справі, оскільки від їх встановлення залежить вирішення питання щодо наявності чи відсутності вини відповідачів у неналежному утриманні зелених насаджень та підстав для покладення на них обов'язку з відшкодування шкоди.
Питання, поставлені судом першої інстанції на вирішення експерта, мають безпосередній зв'язок із підставами позову та запереченнями відповідачів, а для надання відповідей на них необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє.
З огляду на викладене суд першої інстанції, беручи до уваги зміст заявлених позовних вимог, обставини, які входять до предмета доказування, а також приписи статей 76, 77, 102, 103 ЦПК України щодо належності доказів та підстав призначення експертизи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про призначення судово-біологічної експертизи.
Клопотання позивача фактично є вимогою про здобуття конкретного доказу у справі, для чого безперечно потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо або вони можуть бути встановлені як сумнівні, такі, що підлягають критичній оцінці.
В цій справі відмова у задоволенні обґрунтованого клопотання позивача про призначення експертизи могла б мати ознаки порушення основоположного принципу змагальності у цивільному судочинстві та права позивача на справедливий суд.
Доводи апеляційних скарг про відсутність необхідності у призначенні експертизи з підстав того, що причина падіння дерева нібито вже встановлена та пов'язана виключно з несприятливими погодними умовами, суд відхиляє, оскільки сам факт сильного вітру не виключає необхідності з'ясування стану дерева на момент його падіння та причинно-наслідкового зв'язку між його станом і заподіяною шкодою. Такі обставини не можуть бути встановлені лише поясненнями сторін, довідкою ДСНС чи матеріалами поліції та потребують спеціальних знань.
Посилання відповідачів на те, що з моменту події минуло понад 17-18 місяців і біологічний об'єкт зазнав незворотних змін, не є підставою для скасування ухвали, оскільки питання можливості проведення дослідження, придатності об'єкта та достатності матеріалів належить до компетенції експерта.
Доводи апеляційних скарг про те, що дерево розташовувалося на території, за яку відповідають співвласники будинку, а не комунальні служби, стосуються вирішення спору по суті та визначення належного відповідача, а не питання необхідності призначення експертизи.
Посилання відповідачів в апеляційних скаргах на суперечність в оскаржуваній ухвалі щодо зазначення «судово-медичної генетичної експертизи» замість «судово-біологічної» не є підставою для скасування ухвали, оскільки зі змісту мотивувальної частини, поставлених питань та предмета спору слідує, що судом призначалася саме судово-біологічна експертиза.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг
Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення клопотання про призначення експертизи.
Оскільки суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки, апеляційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги Комунального підприємства «Благоустрій» Кропивницької міської ради» та Кропивницької міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Кропивницького від 05 березня 2026 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 24.04.2026.
Головуючий суддя С. І. Мурашко
Судді О. Л. Карпенко
О. А. Письменний