Справа № 345/6305/25
Провадження № 11-кп/4808/254/26
Категорія ст. 537 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
23 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
законного представника неповнолітнього ОСОБА_8 ,
захисника неповнолітнього ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2026 року, -
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2026 року задоволено заяву заступника начальника Калуського РВПП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 про роз'яснення ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.02.2026 року.
Роз'яснено, що уповноваженим органом на виконання примусових заходів виховного характеру є підрозділ ювенальної превенції, тому контроль за виконанням ухвали суду покладається на підрозділ ювенальної превенції Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, а ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , учень Калуського ліцею №6) підлягає постановленню на профілактичний облік.
В апеляційній скарзі захисник адвокат ОСОБА_9 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2026 року та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви заступника начальника Калуського РВПП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_12 про роз'яснення ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.02.2026 року у справі №345/6305/25 про застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього ОСОБА_10 , в частині виконання ухвали щодо постановки дитини на профілактичний облік.
Зокрема, посилається на те, що в ухвалі Калуського міськрайонного суду від 17.02.2026 року чітко зазначено про застосування до неповнолітнього ОСОБА_10 примусового заходу виховного характеру у виді застереження. ОСОБА_10 обмежено дозвілля та встановлено особливі вимоги до його поведінки, а саме: заборонено перебування поза житловим приміщенням за місцем його проживання у вечірній час із 22:00 год. до 06:00 год. на строк один рік. Також ОСОБА_10 передано під нагляд матері ОСОБА_8 на строк один рік.
Водночас, заявником не зазначено, в чому саме полягає незрозумілість ухвали Калуського міськрайонного суду від 17.02.2026 року, які є труднощі у її виконанні. Суд, роз'яснивши заявнику, що ОСОБА_10 , в порядку виконання ухвали Калуського міськрайонного суду від 17.02.2026 року, підлягає постановленню на профілактичний облік - повністю проігнорував норми права, якими регулюється сам порядок такого обліку. Згідно Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої наказом МВС від 19.12.2017 №1044 та зареєстрованої в МЮ України 07.06.2018 за №686/32138 (надалі Інструкція): профілактичний облік дітей - комплекс заходів із взяття на облік, наповнення та підтримання в актуальному стані баз даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, стосовно дітей, щодо яких здійснюється профілактична робота. Разом з тим, ОСОБА_10 не є дитиною, яка в розумінні положень п. 2 розділу ІІІ Інструкції, підлягає взяттю на профілактичний облік. А також, щодо ОСОБА_10 відсутнє будь-яке із рішень, передбачених п. 3 розділу ІІІ Інструкції, яке було б підставою для взяття його на профілактичний облік. Таким чином, суд вказаних норм закону не врахував, не переконався в наявності підстав для роз'яснення ухвали Калуського міськрайонного суду від 17.02.2026 року і прийняв незаконне рішення, яке підлягає скасуванню.
Під час апеляційного розгляду:
- законний представник неповнолітнього ОСОБА_10 ОСОБА_8 та захисник неповнолітнього адвокат ОСОБА_9 підтримали доводи апеляційної скарги, просили скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.02.2026 року;
- прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити ухвалу суду без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників судового процесу з приводу поданої апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Зі змісту вказаної норми кримінального процесуального закону вбачається, що роз'ясненню підлягає лише судове рішення, яке є незрозумілим внаслідок нечіткого та суперечливого викладення змісту ухваленого рішення, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли особи, інтересів яких воно стосується не можуть правильно зрозуміти сутність судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду.
У випадку, якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє у роз'ясненні рішення.
Також не може бути підставою для роз'яснення судового рішення незгода з відповідним судовим рішенням, намагання надати оцінку судовому рішенню поза межами процедур апеляційного або касаційного оскарження.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 року у справі №202/4467/14-к визначено, що роз'яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акту, що полягає в усуненні незрозумілості судового акту і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Роз'яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його лише правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз'яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення, роз'яснення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз'яснення судового рішення полягає не в роз'ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз'ясненні сутності ухваленого судом рішення з метою його наступного виконання у відповідності до вимог закону.
Колегія суддів вважає, що за змістом заяви про роз'яснення судового рішення, підставою для звернення до суду є намагання змінити зміст рішення.
Так, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.02.2026 року було застосовано до неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як особи що не підлягає кримінальній відповідальності примусовий захід виховного характеру у виді застереження. Обмежено ОСОБА_10 дозвілля та встановлено особливі вимоги до його поведінки, а саме - заборонено перебування ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поза житловим приміщенням за місцем його проживання у вечірній час із 22:00 години до 06:00 години на строк один рік. Передано неповнолітнього ОСОБА_10 під нагляд матері ОСОБА_8 , на строк 1 рік.
Положеннями ст. 105 КК України передбачено, що неповнолітній, який вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру, що передбачені у частині другій цієї статті. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2017 року №1044, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.06.2018 року за №686/32138, серед підстав взяття дитини на профілактичний облік є: 1) вирок (постанова) суду, що набрав(ла) законної сили, про застосування до дитини покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; 2) рішення суду про звільнення дитини від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, крім випадків, коли дитину направляють до школи або професійного училища соціальної реабілітації для дітей, які потребують особливих умов виховання.
Разом з тим, в ухвалі Калуського міськрайонного суду від 17 лютого 2026 року йде мова про звільнення дитини від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, а саме у виді застереження, обмеження дозвілля та встановлення особливих вимоги до його поведінки щодо заборони перебування поза житловим приміщенням за місцем його проживання у вечірній час із 22:00 год. до 06:00 год., а також передання неповнолітнього під нагляд матері ОСОБА_8 .
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині є зрозумілим та підлягає до виконання у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вважає, що заявником у заяві фактично порушується питання про внесення до судового рішення нових даних, що стосуються порядку виконання ухвали, що суперечить правовій природі роз'яснення судового рішення, встановленій положеннями ст. 380 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.
Таким чином, враховуючи те, що заявник звернувся до суду зі заявою в порядку ст. 380 КПК України, при цьому ним ставиться питання про роз'яснення порядку виконання ухвали суду та внесення до неї нових даних, що не відноситься до такої процесуальної дії як роз'яснення судового рішення, колегія суддів вважає, що слід відмовити в роз'ясненні судового рішення.
Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,409,412,418,419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_9 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 задовольнити.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2026 року про роз'яснення судового рішення скасувати та ухвалити нову ухвалу.
Відмовити заступнику начальника Калуського РВПП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_13 у задоволенні заяви про роз'яснення ухвали Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17.02.2026 року про застосування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього ОСОБА_10 .
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_5
ОСОБА_4