Справа № 523/2492/26
Провадження №2/523/3524/26
"14" квітня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря - Лапчинської О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Одеська товарна біржа до про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -
Від імені позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Одеська товарна біржа до про визнання договору купівлі-продажу дійсним, звернувся адвокат Веровський Олександр Володимирович.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що 18 вересня 2000 року на Одеській товарній біржі було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 762/К квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За цим договором відповідач - ОСОБА_4 продала, а позивачі: ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_2 (що діяла також від імені неповнолітньої на той час дочки ОСОБА_3 ) купили вказану квартиру, зареєстрували право власності в ОМБТІ та РОН, вселилися в цю квартиру та зареєстрували місце проживання. У цій квартирі позивачі досі проживають та зареєстровані по цього часу.
Представник зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з питання укладання договору дарування належної йому частки у вказаній квартирі його дочці ОСОБА_3 проте, нотаріус повідомив про неможливість укладання договору дарування (та будь якого нотаріально посвідченого договору відчуження/ розпорядження вказаною квартирою/частками у вказаній квартирі через те, що вказаний договір від 18 вересня 2000 р. купівлі-продажу вказаної квартири було укладено на Одеській товарній біржі, а згідно чинного законодавства договір купівлі-продажу квартири повинен бути нотаріально посвідчений, крім того неповнолітні особи не можуть бути членами біржи.
Таким чином наразі позивачі не мають можливості розпорядитися належними їм частками у вказаній квартирі, якою законно володіють і яка перебуває у їх власності більше 25 років поспіль, чим порушується їх право власності, зокрема правомочності розпорядження належним їх майном.
З урахуванням викладеного представник просить: визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна №762/К від 18 вересня 2000 р, укладений на Одеській товарній біржі зі статусом "Н", а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 , з однієї сторони, яка продала, та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої дочки: ОСОБА_3 , з іншої, які купили, - дійсним.
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження. Роз'яснено відповідачам право на подання відзиву на позов.
В судове засідання позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явились, на адресу суду 10.04.2026 року (вх. №17004) надійшла заява за підписом представника позивача ОСОБА_5 про розгляд справи за відсутності сторони позивача, відповідно до якої представник зазначив, що позов підтримує в повному обсязі (а.с.26-30).
Також, на адресу суду 12.03.2026 року (вх. №11710) надійшла заява за підписом відповідача ОСОБА_4 про розгляд справи за її відсутності, відповідно до якої відповідач зазначила, що позов визнає (а.с.35).
Третя особа: Одеська товарна біржа про час та місце слухання справи повідомлялась, на адресу суду повернувся поштовий конверт з відміткою працівника поштового зв'язку «адресат відсутній» (а.с.с24).
З урахуванням викладеного судом встановлено, що представник позивачів та відповідач звернулись з заявами про слухання справи за їх відсутності, третя особа повідомлялась, а відтак, судом не встановлено обставин щодо відкладення слухання справи, передбачених ст. 223 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.3 ст. 211 ЦПК України).
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна № 762/К який був зареєстрований на Одеській товарній біржі ОСОБА_4 продала, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (що діяла також від імені неповнолітньої ОСОБА_3 ) купили квартиру АДРЕСА_2 (а.сс.17-18).
Відповідно до відмітки проставленої на звороті договору, договір зареєстровано в КП «БТІ» ОМР на праві приватної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Згідно листа відповіді КП «БТІ» ОМР від 22.12.2025 року №65222/04-04 станом на 31.12.2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на підставі договору №762/К купівлі-пролажу нерухомого майна, зареєстрованого Одеською Товарною Біржою 18.09.2000 року. Реєстраційний запис зроблено 31.10.2000 року за реєстрованим 199 у реєстровій книзі 357прна сторінці 68 (а.с.19).
Зазначений договір купівлі-продажу був зареєстрований на Одеській Товарній Біржі відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу».
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_4 виїхала з квартири, передавши всі права на володіння, користування і розпорядження квартирою позивачам. Таким чином, як продавець так і покупці виконали сукупність всі дії, що підтверджують виконання та дійсність договору купівлі-продажу та підтверджують фактичний перехід права власності на вищевказану квартиру від продавців до покупця.
Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли під час дії Цивільного кодексу України 1963 року, тому мають регулюватися саме його нормами.
Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
За положеннями ст. 227 ЦК Української РСР 1963 року, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу).
Разом з тим, згідно ст.15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладання договору купівлі-продажу в 2000 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.
Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , та всі істотні умови даного договору сторонами були виконані, що підтверджується фактом проживання за зазначеною адресою саме позивачів, та того, що відповідач за вказаною адресою знята з реєстраційного обліку.
При вчиненні правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу квартири, правочин був реальним і вчиненим у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2000 році.
При таких обставинах суд вважає, що позовні вимоги правомірні, підтверджені нормами ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, що регулювала дані правовідносини на час укладення договору купівлі-продажу і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4-7, 1-13, 247, 258, 259,263-265, 268, 280-285, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 47, 227 ЦК України в редакції 1963 року, суд
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Одеська товарна біржа до про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.
Визнати договір № 762/К купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що діяла також від імені неповнолітньої ОСОБА_3 з другої сторони - дійсним.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 17.04.2026р.
Суддя: