Справа № 216/6143/22
провадження 1-кп/216/196/26
іменем України
24 квітня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12022041230000793 від 24.07.2022 з обвинувальним актом стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, який має загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, на утриманні неповнолітніх, малолітніх та інших непрацездатних осіб не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого: 17.02.2014 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу 850 грн.; 22.05.2015 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 16.06.2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч. 2 ст. 309, ст.ст. 71, ч. 1 72 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 12.10.2017 умовно-достроково на 11 місяців 14 днів; 18.06.2021 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та правова кваліфікація дій обвинуваченого
23.07.2022 у вечірній час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , де побачив, що по сусідній вулиці неподалік магазину «Сонях» по вул. Івана Добровольського,40 йде раніше малознайомий йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підійшовши до ОСОБА_6 та використовуючи малозначний привід, ОСОБА_4 влаштував сварку з останнім. Під час сварки у ОСОБА_4 , виникла гостра неприязнь до ОСОБА_6 та умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, за вказаних мотивів.
Діючи з цією метою, ОСОБА_4 попрямував до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де взяв на території домоволодіння металеву трубу і молоток, та таким чином, підшукав собі знаряддя злочину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , цього ж дня 23.07.2022 приблизно о 19.55 годин неподалік зупинки громадського транспорту «Івана Добровольского» по вул. Івана Добровольського в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, наздогнав ОСОБА_6 , та діючи умисно, з мотивів раптово виниклої гострої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень небезпечних для життя, і бажаючи їх настання, не переслідуючи за мету спричинити останньому смерть, утримуючи в лівій руці підшуканий молоток, завдав ОСОБА_6 , який був звернутий до нього обличчям, одного удару обухом молотка в голову, в ділянку лоба - місце розташування життєво-важливих органів та утримуючи в правій руці металеву трубу, завдав ОСОБА_6 , не менше двох ударів по задній поверхні грудної клітини.
Після цього, ОСОБА_4 виконавши всі дії, які вважав необхідними до доведення злочину до кінця та досягнення своїх злочинних намірів, припинив свої дії та залишив місце бійки.
Цього ж дня, ОСОБА_6 з отриманими тілесними ушкодженнями бригадою швидкої медичної допомоги госпіталізовано до КЗ "Криворізька міська клінічна лікарня №2" КМР", де йому надано належну медичну допомогу.
Внаслідок умисних, злочинних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді:
- відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку 1-го ступеню, забійної рани в лобній області по центру, відкритого перелому лобної кістки справа (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), перелому кісток носу, які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 168 від 21.09.2022, відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя,
а також тілесні ушкодження у вигляді:
- двох саден по задній поверхні грудної клітини на рівні 8-го ребра справа по лопатковій лінії та 9-го ребра зліва по лопатковій лінії ( як кожне окремо), які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 168 від 21.09.2022, відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминучі наслідки.
1.1 Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений
Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
ІІ. Позиція учасників судового провадження
2.1.Позиція сторони обвинувачення
Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений та затверджений 23 грудня 2022.
Під час судового розгляду прокурор підтримав пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення, зазначивши, що докази на підтвердження винуватості останнього отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження.
У судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_4 винуватим за ч. 1 ст. 121 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 9 місяців. На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18.06.2021 року, яка складає 5 років позбавлення волі, та остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 покарання 8 років позбавлення волі. При цьому, прокурор вважав, що фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, підтвердились під час судового розгляду дослідженими в судовому засіданні доказами, показаннями свідків, висновками експертів та не спростовані самим обвинуваченим. Щодо твердження сторони захисту про те, що обвинувачений не мав умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень та діяв у стані необхідної оборони і його дії мають бути кваліфіковані за ст. 124 КК України, прокурор зазначив, що протягом досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений надавав суперечливі показання, твердження сторони захисту спростовуються показаннями самого обвинуваченого, який зазначає, що після словесного конфлікту з потерпілим повернувся до свого домоволодіння де йому ні чого не загрожувало, взяв молоток та металеву трубу, вийшов з домоволодіння у той час як потерпілий вже відійшов від нього на значну відстань і після цього наніс потерпілому тілесні ушкодження.
Потерпілий в судовому засіданні просив призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
2.2. Позиція сторони захисту
Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення за пред'явленим обвинуваченням визнав частково, а саме визнав факт нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, але оспорював ступінь їх тяжкості, вважав, що висновоком експерта № 1061 від 10.08.2022 року вірно встановлена ступень тяжкості заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень - легкі тілесні ушкодження. В свою чергу, сторона захисту вважає, що судово-медичними експертами неправильно викладені підсумки у експертному висновку № 168, що призвело до відмінностей та помилковості визначення останніми ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (тяжкі тілесні ушкодження), що були отримані потерпілим ОСОБА_6 . Заперечував, що мав умисел на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, а діяв у стані необхідної оборони і його дії мають бути кваліфіковані за ст. 124 КК України. В ході судового розгляду надав наступні показання.
Що з потерпілим раніше вони були знайомі. За рік до цих подій в 2021 році в них також був конфлікт, через те, що потерпілий без дозволу зайшов до нього додому, тримав у руці викрутку через що обвинувачений відчув загрозу для себе, після чого ОСОБА_4 погрожуючи йому топором вигнав з приміщення. Після цього в них рік були нормальні стосунки. За три дні до конфлікту в ОСОБА_6 зненацька вдарив в його в обличчя, однак ОСОБА_4 з цього приводу до поліції не звертався.
23.07.2022 приблизно о 15 або 16 годині, ближче до вечора ОСОБА_4 був вдома у своєму будинку по АДРЕСА_2 . З вікна будинку він побачив своїх знайомих біля магазину «Сонях» та вийшов до них взяти сигарету. В цей час до нього підійшов потерпілий, який почав його переслідувати, бігати за ним. Тому він забіг до себе додому взяв молоток та трубу та вийшов. На той час потерпілий вже уходив, був від нього приблизно на відстані 10 м, тому він прокричав йому, що якщо буде на нього нападати він буде захищатись. Потерпілий повернувся, та почав на ного «стартувати», тобто насувався, висловлювався нецензурною лайкою. Захищаючись від потерпілого, він лівою рукою в якій був молоток, один раз з гори вниз навскоси несильно вдарив ОСОБА_6 в лобову частину голови праворуч, коли ОСОБА_6 захищався рукою, можливо вдарив його по руці, а коли потерпілий розвернувся, також ударив трубою по спині. Ще удар він наніс ОСОБА_6 , коли відходив, розмахуючи рукою з якій була труба. Після чого поклав трубу, а молоток пізніше кинув у річку. Після конфлікту він бачив кров на обличчі потерпілого. Також зазначив, що події конфлікту він пам'ятав краще на досудовому розслідуванні ніж зараз. Шкодує що так вчинив, але вину не визнає, тому що діяв в умовах необхідної оборони.
У судових дебатах та останньому слові ОСОБА_4 просив змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ст. 124 КК України та звільнити його від призначеного покарання на підставах, передбачених п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просив змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ст. 124 КК України та звільнити обвинуваченого від призначеного покарання на підставах, передбачених п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України.
Сторона захисту вважає, що жодними матеріалами по справі, які були досліджені під час судового розгляду стороною обвинувачення не підтверджено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення саме за ч. 1 ст. 121 КК України.
Захисник зазначив, що для відмежування умисного тяжкого тілесного ушкодження від умисного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони необхідно ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 23.07.2022 у вечірній час він, знаходився біля будинку АДРЕСА_2 , де побачив, що по сусідній вулиці неподалік магазину «Сонях» по вул. Івана Добровольського, 40 йде раніше малознайомий йому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Підійшовши до ОСОБА_6 та використовуючи малозначний привід, ОСОБА_4 влаштував сварку з останнім. Під час сварки у ОСОБА_4 , виникла гостра неприязнь до ОСОБА_6 та умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень, за вказаних мотивів.
Діючи з цією метою, ОСОБА_4 попрямував до місця свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де взяв на території домоволодіння металеву трубу і молоток, та таким чином підшукав собі знаряддя злочину.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , цього ж дня 23.07.2022 приблизно о 19.55 годин неподалік зупинки громадського транспорту «Івана Добровольского» по вул.Івана Добровольського в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, наздогнав ОСОБА_6 , та діючи умисно, з мотивів раптово виниклої гострої неприязні, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень небезпечних для життя, і бажаючи їх настання, не переслідуючи за мету спричинити останньому смерть, утримуючи в лівій руці підшуканий молоток, завдав ОСОБА_6 , який був звернутий до нього обличчям, одного удару обухом молотка в голову, в ділянку лоба - місце розташування життєво-важливих органів та утримуючи в правій руці металеву трубу, завдав ОСОБА_6 , не менше двох ударів по задній поверхні грудної клітини.
Після цього, ОСОБА_4 виконавши всі дії, які вважав необхідними до доведення злочину до кінця та досягнення своїх злочинних намірів, припинив свої дії та залишив місце бійки.
Проте, стороною обвинувачення в змагальному процесі не доведено вчинення ОСОБА_4 23.07.2022 року умисних дій щодо завдання умисних тяжких тілесних ушкоджень, чим не доведено суб'єктивну сторону кримінального правопорушення інкримінованому ОСОБА_4 за ч.1 ст. 121 КК України.
Стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_4 усвідомлював неминучість або реальну можливість спричинення саме тяжкого тілесного ушкодження та бажав чи свідомо припускав такі наслідки, до того ж, ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння та спровокував конфлікт з ОСОБА_4 , тому останній був вимушений захищатися.
З огляду на спрямованість умислу обвинуваченого та вказані вище об'єктивні обставини та наявні докази, дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Вважав, що по справі встановлено, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_6 з необережності, без будь-якого умислу на завдання тяжких тілесних ушкоджень, під час виниклого конфлікту із останнім 23.07.2022 року о 19 год. 55 хв.
Одночасно зазначив, що у разі визнання його підзахисного винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин кримінального правопорушення, призначити ОСОБА_4 покарання у мінімальному розмирі визначеному санкцією вказаної статті КК України.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, встановлені судом шляхом безпосереднього дослідження сукупності доказів, порядок та обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження.
У рамках кримінального провадження судом було досліджено надані з боку сторони обвинувачення та захисту, наступні фактичні дані, на підставі яких кожна із сторін просить суд встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у ньому, з числа регламентованих ст. 84 КПК України, як-то показання, речові докази, документи, висновки експерта, на підставі яких суд у ході судового розгляду через призму їх аналізу, у порядку ст. 94 КПК України, установив таке.
З досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо у ракурсі із отриманими висновками, тобто докладними описами проведених експертом досліджень та зроблених за їх результатами висновків, які суд дослідив у порядку параграфу 3 Глави 28 Розділу ІV КПК України, та показаннями свідка, які суд сприймав безпосередньо, в їх системному зв'язку, судовим розглядом встановлено наступне.
Так, допитаний в судовому засіданні (в ході повторного допиту, проведеного, у зв'язку з незадовільною якістю звукозапису первинного допиту) у відповідності до вимог положень ст. 352, 353 КПК України та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що з обвинуваченим вони раніше були у дружніх стосунках. До цього конфлікту в нього з ОСОБА_4 приблизно за рік також був конфлікт, коли він прийшов до ОСОБА_4 за поверненням грошового боргу, двері відкрила дружина ОСОБА_4 , потім вийшов ОСОБА_4 з топором та вдарив ним ОСОБА_6 в плече, у ОСОБА_6 ні чого в руках не було.
Точних обставин подій конфлікту 2022 року він не пам'ятає. Це сталось або влітку, або восени 2022 року приблизно о 15.30 год, коли на вулиці ще було світло. Конфлікт стався в районі вул. Добровольського в Центрально-Міському районі м. Кривий Ріг біля магазину «Сонях». На вулиці були інші люди та стояло два автомобіля. Обвинувачений почав конфлікт щось кричав, кидав нього камінням. Після чого пішов до свого домоволодіння і повернувся з молотком та трубою. Труба була у правій руці, а молоток у лівій. Молотком ОСОБА_4 наніс йому удар в голову в районі лоба, а трубою по тулубу та руці. Всього 4-5 ударів. Під час побиття він тільки захищався, затуляючись руками, у відповідь удари ОСОБА_4 він не наносив. Після ударів він втратив свідомість, після чого приїхала швидка, потім він проходів лікування у лікарні. Після спричинення тілесних ушкоджень приблизно місяць в нього був закладений ніс, нудота, постійні головні болі, запаморочення. На даний час через отримані травми в нього поганий зір.
Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 352 КПК України, приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову давати показання, свідок ОСОБА_7 показав, що з обвинуваченим ОСОБА_8 вони є друзями, познайомились вони влітку 2022 року на зупинці біля магазину. На запрошення обвинуваченого він та його цивільна дружина проживали в будинку обвинуваченого. Зазначив, що був свідком конфлікту між ОСОБА_4 та потерпілим за наступних обставин. Разом із дружиною та обвинуваченим вони вечеряли вдома у остатнього, вживали алкогольні напої, приблизно по 150 грамів кожний. Під час вечері ОСОБА_9 вийшов та сказав, що зараз повернеться. Оскільки ОСОБА_4 тривалий час ( приблизно 10 хвилин) не повертався він вийшов за ним та побачив, що на відстані 50 м від будинку де вони проживали, між обвинуваченим та раніше не знайомим йому чоловіком відбувається конфлікт. Словесної сварки між ними він не чув, однак добре бачив, що відбувається. У ОСОБА_10 в руках була металева труба та молоток. Він бачив як обвинувачений металевою трубою двічі ударив потерпілого по спині. Як бив ОСОБА_4 по голові потерпілому свідок не бачив, але голова в останнього вже була розбита. Він намагався розборонити їх, але обвинувачений наказав йому не втручатися у конфлікт. Чи наносив удари потерпілий обвинуваченому свідок не бачив. Після конфлікту потерпілий пішов самостійно. ОСОБА_11 подів металеву трубу та молоток свідок не бачив.
Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 356 КПК України, приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, експерт КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» ОСОБА_12 пояснила, що була проведена комісійна судова експерта потерпілого ОСОБА_6 . Висновок про завдання потерпілому ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень було зроблено комісією експертів на підставі вивчення медичної документації, вивчення рентгенівських знімків, та встановлено що в нього були виявлені травми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень відповідно до правили визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Разом з цим пояснила, що не може відповісти на питання чому попередній експерт встановив легкі тілесні ушкодження у потерпілого. Висновок комісією був зроблений без присутності потерпілого на підставі вивчення матеріалів кримінального провадження картки стаціонарного хворого ОСОБА_6 , медичної картки амбулаторного хворого, записом комп'ютерної томографії. Потворний огляд потерпілого проводиться лише якщо є необхідність провірити які тілесні ушкодження залишились, в даному випадку проведення повторного огляду потерпілого не потребувало, тому комісії його не викликала.
Допитана в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 356 КПК України, приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, експерт Криворізького районного відділу ДСУ «Дніпропетровського обласного бюро судово медичної експертизи» ОСОБА_13 зазначила, що повністю підтверджує наданий нею висновок. Пояснила суду, що надала свій висновок на підставі проведеного нею огляду потерпілого ОСОБА_6 , а також наданої їй для проведення судової експертизи медичної документації, а саме: медичної картки стаціонарного хворого та медичної картки амбулаторного хворого. Огляд потерпілого ОСОБА_6 було проведено нею 04.08.2022, тобто приблизно через два тижні після отримання ним тілесних ушкоджень. Вважає, що травми отримані потерпілим не були небезпечні для його життя під час їх нанесення, і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Окремо пояснила, що до основ черепа входить лицевий череп, складовою якого є фронтальна кістка. Вказала, що у потерпілого був перелом фронтальної пазухи, а не фронтальної кістки і були відсутні лікворні виділення, які оточують головний мозок. Також вона врахувала, що потерпілий припинив стаціонарне лікування та третій день, залишивши лікарню, що на її думку означає що ОСОБА_6 добре себе почував та не потребував лікування. Нею також було прийнято до уваги відсутність скарг потерпілого, які б вказували на витік ліквору, такі як нудота і рвота, а також те, що під час госпіталізації всі перевірені нейрохірургом рефлекси, які підтверджують забій головного мозку були негативними. Внаслідок чого вона дійшла висновку про відсутність загрози життю потерпілого під час отримання цих травм. Вважає, що у потерпілого був перелом пазухи ліцевого скелету, на підставі чого вона дійшла висновку, що отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Зазначила, що, якби потерпілий ОСОБА_6 проходив більш тривале лікування в умовах стаціонару, їй на експертизу надійшов би більший об'єм медичної документації, наприклад додаткове СКТ, підтверджений забій головного мозку і, можливо, це б позначилось на встановленні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Інших медичних документів для проведення експертизи від слідчих органів до неї не надходило.
Допитаний в судовому засіданні, у відповідності до вимог положень ст. 356 КПК України, приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку, експерт КУ «Запорізьке обласне бюро судово медичної експертизи» ОСОБА_14 , пояснив, що був членом комісії, яка проводила повторну комісійну судово-медичну експертизу потерпілого ОСОБА_6 , пояснив, що для проведення судової експертизи йому були надані: ухвала суду, матеріали кримінального провадження №216/6143/22 та технічні записи судових засідань, медична карта стаціонарного хворого, лист директора КНП «Криворізька міська лікарня». Зазначив, що у потерпілого ОСОБА_6 були виявлені такі тілесне ушкодження, які є тяжкими: відкрита черепно-мозкової травма у вигляді: забійної рани в середній частині лобової ділянки, перелому лобової кістки (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), забою головного мозку 1-го (легкого) ступеня, перелому кісток носу, у до відповідності до пп. 2.1.1.а, 2.1.2., 2.1.3.б «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Додав, що лобна (фронтальна) пазуха є невід'ємною частиною кісток лобної ділянки черепа, а лобна кістка відноситься до кісток склепіння та основи черепа. В свою чергу, до кісток лицьового черепа відносяться: кістки носа, частина решітчастої кістки, верхньощелепова кістка, нижньощелепова кістка.
Окрім того, судом досліджено:
Протокол огляду місця події від 24.07.2022р. та фото таблиця до нього, який проведений в період часу з 01 год. 54 хв по 02 год. 14 хв. складений за участю понятих та спеціаліста, в якому зафіксовано місце події - ділянка місцевості в м. Кривий Ріг, вул. Сарматській біля магазину з назвою «Сонечко», біля б. 23, зафіксовано елементи вулиці, тротуару, де на асфальтному покритті виявлені сліди краплин речовини бурого кольору, які були вилучені та упаковані до паперового пакету;
Довідка з КП «Криворізької міської клінічної лікарні №2» КМР, з якої вбачається, що у потерпілий ОСОБА_6 , 1984 р.н., знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КП «Криворізька міська клінічна лікарня №2»КМР (за адресою: майдан 30-ти річчя Перемоги, 2) з 23.07.2022р. по 25.07.2022р. з діагнозом: відкрита черепно-мозкова травма. Забій головного мозку І ступеня. Перелом зовнішньої та внутрішньої стінок лобної пазухи. Забійна рана м'яких тканин голови.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_6 та додаток до протоколу впізнання особи за фотознімками від 26.07.2022р. з яких вбачається, що з чотирьох пред'явлених фотознімків чоловіків зі схожою зовнішністю, потерпілий ОСОБА_6 впізнав на фотознімку № 1 ОСОБА_4 , як чоловіка, який 23.07.2026р. приблизно о 19 год. поблизу домоволодіння № 23 по вул. Сарматській заподіяв йому тілесні ушкодження.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_7 та додаток до протоколу впізнання особи за фотознімками від 26.07.2022р. з яких вбачається, що з чотирьох пред'явлених фотознімків чоловіків зі схожою зовнішністю, свідок ОСОБА_7 впізнав на фотознімку № 1 ОСОБА_4 , як чоловіка, який 23.07.2026р. приблизно о 19 год. поблизу домоволодіння № 23 по вул. Сарматській заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
Протокол огляду предмету - металевої труби вилученої у ОСОБА_4 ; двд диск з відеозаписом вилучення в яких зафіксовано добровільну видачу ОСОБА_4 металевої труби, якою він наносив удари ОСОБА_6 та зовнішній вигляд вказаної труби. Окрім того, згідно дослідженої постанови слідчого ОСОБА_15 від 26 липня 2022 року та квітанції № 5112/22, вказана металева труба визнана речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
За клопотанням сторони захисту судом було досліджено висновок експерта № 1061 від 04 серпня 2022 року у підсумках якого зазначено наступне.
У ОСОБА_6 малися відкрита черепно-мозкова травма: перелом зовнішньої та внутрішньої стінок лобної пазухи, забій головного мозку 1ст., забійні рани обличчя, садна спини.
Перелом зовнішньої та внутрішньої стінок лобної пазухи, забій головного мозку 1ст., забійні рани на лобі по серединній лінії, садна по лопаточній лінії праворуч на рівні 8 ребра та ліворуч на рівні 9 ребра виникли під дії тупого твердого предмета ( предметів ) з обмеженою травмуючою поверхнею, за механізмом переломи - удар ( удар-стиснення ), садна - тертя- ковзання.
Давність виявлених ушкоджень (скоринки саден виступають над рівнем шкіри, місцями відторгнені, дані медичних документів ) може відповідати 23.07.2022року.
У потерпілого малося не менше 3-4-х ділянок прикладання фізичної сили в обличчя та спини.
За своїм характером виявлені відкрита черепно-мозкова травма: перелом зовнішньої та внутрішньої стінок лобної пазухи, забій головного мозку 1ст., забійні рани обличчя відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів. П.2.3.3 .«Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.
За своїм характером виявлені садна спини відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки. П.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.
Судово-медичних даних про те, що ушкодження у потерпілого виникли в різний час немає.
Травмуючий предмет ( предмети ) - тупий твердий предмет ( предмети) з обмеженою травмуючою поверхнею, яким могли бути як озброєна так і не озброєна рука, взута нога, або інший предмет з такими ж властивостями.
Копія карти виїзду швидкої медичної допомоги № 293 від 23.07.2022р. в якій зафіксовано попередній діагноз ОСОБА_6 - струс головного мозку, рвана рана лобної ділянки голови, надана первинна допомога та відомості про госпіталізацію потерпілого.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідку ОСОБА_16 та додаток до протоколу впізнання особи за фотознімками від 03.08.2022р. з яких вбачається, що з чотирьох пред'явлених фотознімків чоловіків зі схожою зовнішністю, свідок ОСОБА_16 впізнала на фотознімку № 3 ОСОБА_4 , як чоловіка, який 23.07.2026р. приблизно о 19 год. 50 хв. поблизу магазину «Сонечко» б. № 27 по вул. Добровольського намагався ударити трубою іншого чоловіка.
Висновок експерта № 105 відповідно до підсумків якого встановлено, що кров ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 належить до групи А з ізогемаглютиніном анті -В за ізосерологічною системою АВ0.
Висновок експерта № 106 відповідно до підсумків якого встановлено, що на марлевій серветці (об. №1 сліди вилучені під час огляду місця події від 24.07.2022р.), названій в постанові слідчого «на змивах речовини...» наявність крові не встановлена.
Протокол огляду предмету та додаток до нього - DVD диск з відеозаписом камер відеоспостереження магазину «Сонях», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг вул. Івана Добровольського,40 з яких встановлено наступне.
Навпроти, перпендикулярно магазину розташована пішохідна алея, далі також перпендикулярно магазину - автомобільна дорога вул. Алмазна- вул. Миколаївське шосе. За магазином в бік вул. Алмазна розташоване перехрестя вул. Сарматська - вул. Івана Добровольського. По пішохідній алеї ходять люди, по дорозі їздять автомобілі.
О 19.10.08 годин на паркову до магазину, з боку вул. Сарматська під'їхав автомобіль марки «Рено», червоного кольору, седан, реєстраційний номер розгледіти не вдається із-за поганої якості запису. З автомобіля вийшло троє чоловіків. О 19:10:15 годин по вул. Івана Добровольського по пішохідній алеї проходить, біля магазину «Сонях» ОСОБА_6 одягнутий і футболку червоного кольору та сірі штани, який обійшов автомобіль та пішов у бік вул. Сарматська. О 19:10:26 годин до ОСОБА_6 підходить ОСОБА_4 , з голим торсом, одягнутий в штани темного кольору. Гнояний та Цвинда про щось розмовляють. ОСОБА_6 проходить далі по вул. Сарматській і заходить за ріг магазину та не попадає в ракурс камери відео спостереження. З автомобіля «Рено» виходить жінка, яка підходить до чоловіків з автомобіля, вони стоять розмовляють.
О 19:10:55 годин із-за рогу магазину виходить ОСОБА_6 , який повернутий обличчям в бік вул. Сарматська, де перебував ОСОБА_4 . По зовнішньому вигляді ОСОБА_6 видно, що він розмовляє з Цвиндою та жестикулює руками. Автомобіль «Рено» з чоловіками та жінкою стоїть осторонь. О 19:11:10 годин ОСОБА_6 швидким кроком знову зайшов за рік магазину, де перебував ОСОБА_4 . Що між ними відбувається не видно, бо вони не попадають в ракурс камери. О 19:11:13 годин із-за рогу магазину, спиною до вхідний дверей магазину виходить ОСОБА_4 . Також виходить ОСОБА_6 , повернутий обличчям до ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_6 , повертається до ОСОБА_4 , спиною та йде в напрямку перехрестя, періодично повертаючись в бік ОСОБА_4 та щось говорячи йому. ОСОБА_4 , йде за ріг магазину в напрямку вул. Сарматська. Потім ОСОБА_4 виходить із-за рогу будинку, щось говорить ОСОБА_6 , який йде в напрямку вул. Алмазна та відмахуючись від ОСОБА_4 рукою. О 19:11.30 годин ОСОБА_4 підійшов до автомобіля «Рено» біля якого стояли чоловіки, привітався з ними за руку, почав розмовляти жестикулюючи руками та дивлячись у бік ОСОБА_6 . О 19:11:49 годин ОСОБА_6 знаходиться на пішохідній алеї; на відстані приблизно 20 метрів від магазину «Сонях», зупинився та дивиться в бік ОСОБА_4 , який почав піднімати із землі каміння та кидати в бік ОСОБА_6 , при цьому щось говорячи йому та жестикулюючи руками. О 19:11:58 годин ОСОБА_6 , пішов далі по алеї в бік вул. Алмазна, а ОСОБА_4 пішов за ріг магазину в бік вул. Сарматська.
О 19:12:38 годин ОСОБА_4 вийшов із-за рогу магазину та щось крикнув ОСОБА_6 , який зупинився та повернувся до нього. Далі ОСОБА_4 махнув руками в бік ОСОБА_6 та зайшов за ріг магазину. ОСОБА_17 залишився стояти на пішохідній алеї, навпроти зупинки громадського транспорту «Івана Добровольського» та дивитьсь у бік магазину «Сонях».
О 19:13:08 годин із-за рогу магазину по вул. Сарматська в бік перехрестя вийшов ОСОБА_4 , який тримає в правій руці предмет, схожий на палицю довжиною 80-90см. Позаду нього йде ОСОБА_7 , одягнутий в чорну футболку та кофту. ОСОБА_4 , йде по пішохідній алеї в бік ОСОБА_6 . Назустріч йому йде чоловік у червоній футболці, який проходить біля ОСОБА_4 та йде по алеї в бік магазину «Сонях». ОСОБА_6 йде по алеї в бік ОСОБА_4 , який підходить до ОСОБА_6 та О 19:13:26 годин наносить йому не менше двох ударів палицею в ділянку голови. В яку саме частину була було нанесено удари не видно із-за віддаленості місця бійки від відеокамер та поганої якості зйомки. В цей час ОСОБА_7 , перебуває позаду ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_6 біжить на іншу сторону дороги, в бік зупинки громадського транспорту «Івана Добровольського». ОСОБА_7 утримує ОСОБА_4 , який намагається вирватись і наздогнати ОСОБА_6 . О 19:14:03 годин ОСОБА_4 йде по пішохідній алеї в бік магазину «Сонях». ОСОБА_6 щось йому говорить, він повертається до нього намагається вирватись та побігти в бік ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , утримує його. О 19:14:23 годин ОСОБА_6 від зупинки громадського транспорту переходить дорогу та йде в напрямку магазину «Сонях». О 19:14:38 годин ОСОБА_6 підходить на перехрестя вул. Сарматська та вул. Івана Добролюбова. До нього позаду підходить ОСОБА_4 , який наносить йому удар по спині предметом, який напередодні тримав у правій руці. Який предмет тримає в руці ОСОБА_4 не видно на відеозаписі. Далі ОСОБА_6 розмовляє з чоловіками, які стояли біля автомобілю «Рено», а ОСОБА_4 осторонь утримує ОСОБА_7 . В правій руці ОСОБА_4 видно предмет, схожий на палицю довжиною 80-90см. О 19:15:04 годин ОСОБА_6 тримає в руках мобільний телефон та набирає номер. ОСОБА_4 зайшов за ріг магазину «Сонях». О 19:15:30 годин в автомобіль «Рено» сіли чоловіки та жінка, автомобіль почав від'їжджати. До ОСОБА_6 підійшов ОСОБА_4 , з палицею в руках та почав з ним розмовляти. О 19:15:36 ОСОБА_4 пішов від ОСОБА_6 в бік вул. Сарматська. О 19:16 годин ОСОБА_6 перебуває біля магазину та намагається комусь зателефонувати. О 19:35 до магазину під'їхав автомобіль патрульної поліції. О 19:56 годин під'їхав автомобіль швидкої медичної допомоги. О 20.03 годин ОСОБА_6 посадили в автомобіль швидкої медичної допомоги та автомобіль поїхав
Згідно постанови слідчого Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_15 від 08 серпня 2022 р., вищезазначений DVD диск з відеозаписом камер відеоспостереження магазину «Сонях», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг вул. Івана Добровольського,40 визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Протокол огляду предмету - DVD диску отриманого з Департаменту патрульної поліції у місті Кривий Ріг, додаток до листа про надання відеозапису патрульних поліцейських - DVD диск отриманий з Департаменту патрульної поліції у місті Кривий Ріг та постанова про визнання та залучення до кримінального провадження речових доказів з яких встановлено наступне.
У нижній частині екрану напис: «47576023/07/2022 20:18:39 PR 0131635». Запис складає 5 хвилин 20 секунд. На 3 хвилині 39 хвилині з'являється відео зображення, на якому мається ОСОБА_6 , одягнутий в червону футболку та сірі штани, біля нього знаходиться патрульні поліцейські. На лобі ОСОБА_6 маєтеся ушкодження круглої форми та кров в місці ушкодження, на штанях сліди схожі на кров. На запитання патрульних поліцейських, що з ним сталося, ОСОБА_6 пояснив, що до нього підійшов чоловік з молотком та металевою трубою в руках, який вдарив його молотком по голові та трубою по спині, після чого пішов. Молоток та трубу забрав з собою. Запитання поліцейського: Чи ви знаєте чоловіка, чи були з ним конфлікти? ОСОБА_6 відповів: «Я йшов, він мене наздогнав, я його не знаю, він був одягнутий в синю футболку, джинси.» Біля магазину ОСОБА_6 вказав на будинок, звідки вийшов чоловік, який побив його. Патрульні поліцейські почали стукати у ворота та хвіртку вказаного домоволодіння але з домоволодіння ніхто не вийшов.
Згідно постанови слідчого Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_15 від 09 серпня 2022 р., вищезазначений DVD диск отриманий з Департаменту патрульної поліції у місті Кривий Ріг визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
Висновок комісійної експертизи № 168 відповідно до підсумків якого встановлено наступне.
Відповідно до представленої медичної документації, комп'ютерної томографії, з урахуванням матеріалів кримінального провадження у гр. ОСОБА_6 комісією експертів були встановлені тілесні ушкодження у вигляді:
- відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 1-го ступеню, забійної рани в лобній області по центру, відкритого перелому лобної кістки справа (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), перелому кісток носу;
- двох саден по задній поверхні грудної клітини на рівні 8-го ребра справа по лопатковій лінії та 9-го ребра зліва по лопатковій лінії.
Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, дані медичної документації та ступень ознак загоєння тілесних ушкоджень на момент огляду гр. ОСОБА_6 04.08.2022 року в Криворізькому районному відділі КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово- медичної експертизи» ДОР» (рубець синюшно-рожевого кольору; садна під коричнюватими коринками, які виступають над рівнем оточуючої шкіри), можливо вказати, що термін їх отримання відповідає даті події, тобто 23.07.2022 року.
Враховуючи характер, локалізацію та кількість виявлених у гр. ОСОБА_6 тілесних ушкоджень комісія експертів приходить до підсумків, що тілесні ушкодження спричинені від не менш як 3-х механічних дій (1-ї механічної дії в обличчя та 2-х механічних дій по задній поверхні грудної клітини).
За своїм характером виявлені у гр. ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 1-го ступеню, забійної рани в лобній області по центру, відкритого перелому лобної кістки справа (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), перелому кісток носу - відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, згідно п.2.1.3-6, «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.
Виявлені у гр. ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: двох саден по задній поверхні грудної клітини на рівні 8-го ребра справа по лопатковій лінії та 9-го ребра зліва по лопатковій лінії (як кожне окремо) відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки. На підставі пункту 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року №6.
Будь-яких судово-медичних даних про різночасовий термін отримання тілесних ушкоджень, комісією експертів не встановлено.
Виявлені у гр. ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 1-го ступеню, забійної рани в лобній області по центру, відкритого перелому лобної кістки справа (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), перелому кісток носу, спричинені від механічної дії (удару) тупого твердого предмету з обмеженою жорсткою контактуючою поверхнею, що діяв (діяли) в область обличчя, яким міг бути і молоток або інші предмети з аналогічними травмуючими властивостями.
Тілесні ушкодження у вигляді: саден задньої поверхні грудної клітини, не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесені, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії (тертя, стиснення) тупого твердого предмету (предметів) або тертя задньої поверхні грудної клітини об тупу тверду поверхню.
Протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_16 , та DVD диск з відеозаписом слідчого експерименту з ОСОБА_16 з яких встановлено наступне.
Свідок показала на місцевості де вона перебувала, а саме в магазині «Сонях» коли почула сварку з вулиці. Показала ділянку на грунтовій дорозі ліворуч неподалік магазину де вона побачила незнайомого чоловіка, який був без футболки та ще одного чоловіка зростом приблизно 1,80 см., який був одягнутий в футболку червоного кольору. Показала у який бік тікав чоловік червоній футболці від чоловіка без футболки, який тримав у руці металеву трубу світлого кольору, довжиною до 1 метра, а саме у бік зупинки громадського транспорту «Івана Добровольського». Показала яким чином через деякий час чоловік у червоній футболці, в крові підійшов до магазину і став навпроти вхідних дверей. Показала місце розташування іншого чоловіка, який також підійшов до магазину і стояв осторонь. Показала напрямок, куди пішла після закриття магазину та зазначила, що за нею пішов той чоловік в червоній футболці. Показала на місцевості де стояв чоловік без футболки, а саме, на розі магазину і зазначила, що коли вона почала відходити від магазину, то бачила як він кинув металеву рубу, яку тримав у руках, в бік чоловіка в червоній футболці але не попав по ньому.
Протокол проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_7 та DVD диск з відеозаписом слідчого експерименту з яких встановлено наступне.
Свідок показав, де він перебував 23.07.2022 року приблизно о 19.00 годині з ОСОБА_20 , а саме, в будинку ОСОБА_9 - №23 по вул. Сарматській. Зазначив, що ОСОБА_9 побачив, що по вулиці йде якийсь хлопець та показав, як ОСОБА_9 вибіг на вулицю, тримаючи в руках металеву трубу довжиною приблизно до 1 метра, діаметром приблизно 1,5см.х 3см та молоток. Пояснив, що він також побіг за ним. Показав напрямок куди ОСОБА_9 побіг за тим хлопцем. Та ділянку місцевості де ОСОБА_9 вдарив хлопця металевою трубою 2 рази по спині.
Далі свідок ОСОБА_7 , повів учасників слідчого експерименту від магазину «Сонях» по пішохідній алеї у північному напрямку, в бік вул. Алмазна. Пройшовши приблизно 40 метрів, на пішохідній алеї ОСОБА_7 вказав місце, де ОСОБА_9 заподіяв хлопцю тілесні ушкодження. В південно-східному напрямку від вказаного місця на відстані 20 метрів розташована зупинка громадського транспорту «Івана Добровольського», праворуч від алеї розташовані дві опори лінії електропередач, у південно- західному напрямку на відстані 5 метрів - залізничні колії трамваю, далі на відстані 30 метрів будинок АДРЕСА_3 .
Свідок ОСОБА_7 підійшов до статиста та поставивши його спиною до себе, попросив нахилитись вперед. Статист нахилив тулуб вперед.
Демонструючи нанесені удари свідок ОСОБА_7 , знаходячись обличчям до манекена та утримуючи в правій руці макет металевої труби, підняв кисть руки до рівня плеча та імітуючи нанесені удари в амплітуді зверху-вниз, приклав макет труби до спини статиста в ділянку правої лопатки, лівої нирки. При цьому пояснив, що так ОСОБА_9 наніс хлопцеві два удари по спині в ділянку правого плеча, правої лопатки, лівої нирки, по діагоналі.
Свідок зазначив, що як йому здалося удари були не дуже сильні.
Зазначив, що не бачив щоб ОСОБА_9 наносив удари молотком, коли свідок до них підбіг, то у хлопця вже була розбита голова, вже текла кров, вказав, що коли ОСОБА_9 підбіг до хлопця, то свідок відволікся. Потім коли подивився на ОСОБА_9 і хлопця, то у хлопця на лобі вже була крові і ОСОБА_9 бив його трубою по спині.
ОСОБА_7 зауважив, що побачивши, що ОСОБА_21 хлопця, свідок підбіг до ОСОБА_9 і почав відтягувати його, тримати його за руки, для того щоб вій більше не бив його, крикнув хлопцю щоб він тікав. Він перебіг на інший бік дороги. ОСОБА_9 сказав свідку, щоб той відійшов, а то і йому попаде, тому свідок розвернувся і пішов до будинку.
Протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 та DVD диск з відеозаписом слідчого експерименту з яких встановлено наступне.
Потерпілий показав, де він перебував 23.07.2022 року приблизно о 19.00 годині, а саме йшов по вул. І.Добровольського і коли проходив біля магазину «Сонях», то побачив, що біля нього стоїть автомобіль, незнайомі йому чоловіки. Показав як з боку будинку вийшов незнайомий потерпілому чоловік, як він потім дізнався на ім'я ОСОБА_9 . Потерпілий показав як він пішов далі по дорозі. Показав напрямок куди ОСОБА_9 пішов, а саме до свого будинку, де взяв металеву трубу та молоток і приблизно біля переїзду, трамвайних рейок наздогнав потерпілого і наніс йому удари молотком та трубою.
Далі потерпілий ОСОБА_6 повів учасників слідчого експерименту від магазину «Сонях» по пішохідній алеї у північному напрямку, в бік вул. Алмазна. Пройшовши приблизно 40 метрів, біля залізничних колій трамваю, на пішохідній алеї ОСОБА_6 вказав місце, де йому були заподіяні тілесні ушкодження. В південно-східному напрямку від вказаного місця на відстані 20 метрів розташована зупинка громадського транспорту «Івана Добровольського».
Потерпілий ОСОБА_6 підійшов до манекена (макета тіла живої особи) та поставив його спиною до себе, при цьому пояснив, що ОСОБА_9 був за нього нижчий за зростом приблизно на голову. Знаходячись позаду потерпілого, ОСОБА_9 наніс йому удар металевою трубою по спині.
Демонструючи нанесений удар ОСОБА_6 приклав макет металевої труби до спини манекена в ділянку правої нирки. Потерпілий пояснив, що так ОСОБА_9 вдарив йго по спині металевою трубою довжиною приблизно 1 метр, діаметр приблизно 1смх2см. Механізм нанесення удару не бачив. Після удару ОСОБА_6 повернувся до нього обличчям і побачив, що він знову замахується на нього металевою трубою для нанесення удару. Тоді ОСОБА_6 захищаючись від удару підняв ліву руку і ОСОБА_9 ударив його трубою по руці.
Демонструючи нанесений удар, ОСОБА_6 знаходячись обличчям до манекена відвів у бік ліву руку манекена та утримуючи макет металевої труби у своїй правій руці, імітуючи удар в амплітуді зверху- вниз, з права на ліво, приклав макет труби до руки манекена в ділянку передпліччя.
Потерпілий ОСОБА_6 показав, як ОСОБА_9 наніс йому удар трубою по лівій руці, а в цей час у нього в лівій руці був молоток з дерев'яною ручкою та металевим обухом. Він обухом молотка наніс потерпілому удар в ділянку лоба, розбивши лоб, пішла кров.
Демонструючи нанесений удар, ОСОБА_6 знаходячись біля манекена обличчям до нього, на відстані 50 см., взяв у ліву руку макет молотка та в амплітуді від плеча, по прямій траєкторії імітуючи удар, приклав макет молотка до лоба манекена, в середню частину лоба, вище носу.
Потерпілий ОСОБА_22 зазначив, що після цього удару він нагнувся вперед і ОСОБА_9 наніс йому ще 3-4 удари по спині в ділянку правої та лівої легені. Як саме він наносив удари ОСОБА_6 не бачив, бо пригнувся, лише відчув нанесені йому 3-4 удари по спині, як йому здалося удари були нанесені металевою трубою, по площині удару він зрозумів, що то був не молоток, а металева труба. Більше ОСОБА_4 удари йому не наносив. Гнояний ОСОБА_23 ОСОБА_9 удари не наносив.
Протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_4 , який перебував у процесуальному статусі підозрюваного, та DVD диск з відеозаписом слідчого експерименту з яких встановлено наступне.
Підозрюваному ОСОБА_4 запропоновано слідчим розповісти при яких обставинах 23.07.2022 року були заподіяні тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 на дану пропозицію добровільно погодився та показав: 23.07.2022 року у вечірній час він вийшов з території свого домоволодіння по АДРЕСА_2 та підійшов до магазину розташованому поряд з будинком. Біля магазину стояв автомобіль та незнайомі йому хлопці, він підійшов для того щоб попросити у них сигарету. В цей час він побачив, що назустріч йде малознайомий йому хлопець на ім'я ОСОБА_24 . Він підійшов до ОСОБА_4 та почав пред'являти йому претензії, у них раніше були з ним конфлікти. ОСОБА_4 почав відходити назад до будинку. ОСОБА_6 до ОСОБА_4 знову підійшов та запитав чи може він під час бійки взяти до рук сокиру. ОСОБА_4 відповів, що може. Після цього, ОСОБА_4 пішов до свого домоволодіння, де взяв молоток, з металевим обухом і дерев'яним руків'ям та металеву трубу довжиною до 1 метра. Вийшовши з домоволодіння ОСОБА_4 побачив ОСОБА_24 , який знаходився на пішохідній алеї біля опори лінії електропередач. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_24 , він зробив крок назустріч. ОСОБА_4 намагався нанести йому удар металевою трубою по голові але він виставив ліву руку і ОСОБА_4 вдари його по руці. Після цього ОСОБА_4 наніс йому удар молотком, який тримав у лівій руці в ділянку голови. ОСОБА_24 повернувся до ОСОБА_4 спиною, тому ОСОБА_4 вдарив його ще два рази трубою по спині після цього він, перейшов на іншу сторону дороги, а ОСОБА_4 пішов додому.
Далі ОСОБА_4 повів учасників слідчого експерименту від магазину «Сонях» по пішохідній алеї у північному напрямку, в бік вул. Алмазна. Пройшовши приблизно 30 метрів, навпроти зупинки громадського транспорту «Івана Добровольського», ОСОБА_4 вказав місце, де він наносив тілесні ушкодження ОСОБА_24 .
ОСОБА_4 підійшов до манекена (макета тіла живої особи) та став перед ним обличчям. ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_24 вищий за нього зростом приблизно на голову.
Демонструючи нанесений ОСОБА_24 удар, ОСОБА_4 утримуючи в правій руці макет металевої труби підняв руку з трубою до рівня плеча, після чого підняв ліву руку манекена до рівня обличчя манекена та імітуючи удар, в амплітуді зверху-вниз, приклав макет труби до лівої руки манекена в ділянку передпліччя, пояснивши, що так він намагався вдарити ОСОБА_24 по голові але той прикрився рукою.
Демонструючи нанесений ОСОБА_24 удар молотком, ОСОБА_4 стоячи навпроти манекена, обличчям до нього та утримуючи в лівій руці макет молотка, підняв ліву руку з молотком до плеча та імітуючи удар, по прямій траєкторії приклав обух молотка до голови манекена в ділянку лоба, при цьому пояснив, що так він наніс ОСОБА_24 удар молотком вправу частину голови. Від цього удару ОСОБА_24 повернувся до ОСОБА_4 спиною і тоді ОСОБА_4 наніс йому ще два удари трубою по спині.
Демонструючи нанесені удари ОСОБА_4 , повернув до себе спиною манекен та утримуючи в правій руці макет металевої труби підняв макет труби до рівня плеча та імітуючи удари, в амплітуді зверху- вниз, приклав макет труби до спини манекена в ділянку лівої та правої лопатки, пояснивши, що так я наніс ОСОБА_24 два удари трубою по спині. Після цього ОСОБА_24 пішов на іншу сторону дороги в бік зупинки громадського транспорту, а ОСОБА_4 пішов додому. Більше удари ОСОБА_24 не наносив. Зазначив, що ОСОБА_24 не встиг завдати йому удари, оскільки він перший вдарив його. Вказав, що ОСОБА_7 стояв позаду ОСОБА_4 та відтягував його. Після цього ОСОБА_4 пішов додому, де залишив металеву рубу, а молоток пішов викинув у річку.
Учасники слідчого експерименту за вказівкою ОСОБА_4 , прибули на вул. Дачна в Центрально-Міському районі м. Кривого Роту. Знаходячись біля будинку № 50 по вул. Дачна, ОСОБА_4 пояснив: з вул. Сарматської він пішов у західному напрямку до річки. Дійшовши до вул. Дачна, з дороги він викинув у річку молоток, яким заподіяв тілесне ушкодження ОСОБА_24 . На момент слідчого експерименту відстань від дороги до річки складає приблизно 30 метрів, ширина річки приблизно 25 метрів, з обох боків очерет.
Висновок комісійної експертизи №260Д, відповідно до підсумків якого встановлено наступне.
Відповідно до медичної документації, комп'ютерної томографії, з урахуванням матеріалів кримінального провадження у гр. ОСОБА_6 комісією експертів були встановлені тілесні ушкодження у вигляді:
- відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 1-го ступеню, забійної рани в лобній області по центру, відкритого перелому лобної кістки справа (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), перелому кісток носу;
- двох саден по задній поверхні грудної клітини на рівні 8-го ребра справа по лопатковій лінії та 9-го ребра зліва по лопатковій лінії.
Локалізація та характер виявлених у гр. ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово- медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує потерпілий гр. ОСОБА_6 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, а саме від механічної дії (удару) молотком в середню частину лобної ділянки та механічних дій (ударів) металевою трубою по задній поверхні грудної клітини (спини).
В ході проведення слідчого експерименту гр. ОСОБА_6 вказує, що гр. ОСОБА_4 наніс йому удар металевою трубою по лівій руці, однак будь- яких тілесних ушкоджень при проведенні судово-медичної експертизи в даній анатомічній ділянці (за даними медичної документації та первинної судово- медичної експертизи) не виявлено.
Локалізація та характер виявлених у гр. ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (двох саден по задній поверхні грудної клітини на рівні 8-го ребра справа по лопатковій лінії та 9-го ребра зліва по лопатковій лінії), механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує свідок гр. ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, а саме від механічних дій (ударів) металевою трубою по задній поверхні грудної клітини (спини) в ділянку правої лопатки та лівої нирки.
При проведення судово-медичної експертизи комісією експертів у гр. ОСОБА_6 також були встановлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 1-го ступеню, забійної рани в лобній області по центру, відкритого перелому лобної кістки справа (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), перелому кісток носу - механізм спричинення яких свідок гр. ОСОБА_7 в ході проведення слідчого експерименту не повідомляє («... коли ОСОБА_9 підбіг до хлопця, то я відволікся...»).
Локалізація та характер виявлених у гр. ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру на які вказує підозрюваний гр. ОСОБА_4 в ході проведення слідчого експерименту за його участі, а саме від механічної дії (удару) молотком в праву частину голови (лоба) та механічних дій (ударів) металевою трубою по задній поверхні грудної клітини (спини) в ділянку правої та лівої лопаток.
В ході проведення слідчого експерименту гр. ОСОБА_4 вказує на нанесення удару металевою трубою в ділянку лівого передпліччя гр. ОСОБА_6 , однак будь-яких тілесних ушкоджень при проведенні судово-медичної експертизи в даній анатомічній ділянці (за даними медичної документації та первинної судово-медичної експертизи) не виявлено.
Висновок повторної комісійної експертизи №686/к, яка була призначена в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту та для проведення якої за результатами тимчасового доступу до речей та документів отримано оригінал картки стаціонарного хворого потерпілого ОСОБА_6 , яка перебувала у володінні КЗ «Криворізька міська лікарня № 2» ДОР. Згідно підсумків вказаного висновку встановлено наступне.
1. Згідно наданим матеріалів кримінального провадження та медичної документації встановлено, що у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначені наступні тілесні ушкодження:
1.1. Відкрита черепно-мозкової травма у вигляді: забійної рани в середній частині лобової ділянки, перелому лобової кістки (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), забою головного мозку 1-го (легкого) ступеня, перелому кісток носу, що кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження у відповідності до пп. 2,1,1,а, 2,1,2,, 2,1,3.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.
П. 2.1.1, «Правил...» Ознаки тяжкого тілесного ушкодження:
А) небезпека для життя;
П. 2.1.2. «Правил...» Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (див. п.2.1.3.о) і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв'язку.
П. 2.1.3. «Правил...» До ушкоджень, що небезпечні для життя, належать :
Б) відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа;
1.2. Двох саден по задній поверхні грудної клітини на рівні 8-го ребра справа по лопатковій лінії та 9-го ребра зліва по лопатковій лінії, які як кожне окремо, так і у сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження у відповідності до пп. 2.3.26, 2.3.5. «Правил...».
П. 2.3.2. «Правил...» Легке тілесне ушкодження може бути таким, що:
Б) не спричинило зазначених наслідків.
П. 2.3.5. «Правил...» Легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров'я чи незначною стійкої втрати працездатності, - це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів.
2. Всі визначені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження утворилися за механізмом тупої травми, тобто від дії тупого предмета (предметів).
3. Морфологічні характеристики тілесних ушкоджень не суперечать давності травмування вказаній у наданій медичній документації, та можуть бути віднесені до 23.07.2022р.
4. У вигляді тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_6 відобразилося не менше трьох травматичних впливів (один в лобову ділянку голови та два у ділянку спини (задньої поверхні грудної клітини)).
5. Перелом зовнішньої та внутрішньої стінок фронтальної пазухи в судово-медичній експертизі кваліфікується як повний перелом лобової кістки. Лобова кістка відноситься до кісток склепіння та основи черепа, у зв'язку із чим її переломи кваліфікуються в судово- медичній експертизі у відповідності до вимог п. 2.1.3. б. «Правил...», а відповідно відносяться до тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя
Окрім того, досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , відображені в паспорті громадянина України, інформації щодо судимостей, копію вироку Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.06.2021 року, відповідь з Центрально-Міського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, відомості з медичних закладів щодо звернення до лікарів нарколога та психіатра, характеристику з місця проживання, копію свідоцтва про шлюб.
Також судом у судовому засіданні у відповідності до ч.1 ст.363 КПК України після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами з'ясовувалося в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.
Сторони кримінального провадження зазначили, що доповнень не має та вважали можливим перейти до судових дебатів.
Судом було постановлено закінчити з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейти до судових дебатів та оголошено перерву у судовому засіданні.
В наступному судовому засіданні захисником обвинуваченого, було заявлено клопотання про відновлення з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами з метою подати нові докази, що характеризують стан здоров'я обвинуваченого.
Вказане клопотання було задоволено, відновлено з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, досліджено надані стороною захисту результати аналізу № 371 КП «Криворізька міська лікарня № 1» КМР, якими згідно пояснень обвинуваченого підтверджується, що у нього було виявлено гепатит С.
Після чого судом повторно поставлено на обговорення питання про можливість закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами.
Між тим, від прокурора, захисника обвинуваченого та самого обвинуваченого під час вирішення питання про закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, клопотань про доповнення судового розгляду не надійшло, після чого судом було постановлено закінчити з'ясування обставин та перевірки їх доказами і перейти до судових дебатів. Судом було з'ясовано думку сторін щодо необхідності оголошення перерви для надання часу учасникам кримінального провадження часу для підготовки до судових дебатів, однак, як сторона обвинувачення так і сторона захисту зазначили, що додаткового часу не потребують.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що судове провадження у даному кримінальному провадженні триває з 26.12.2022 року, а тому суд дійшов висновку, що у сторорін кримінального провадження було достатньо часу на стадії з'ясування обставин та перевірки їх доказами для збору в установленому законом порядку та подання до суду доказів на підтвердження обставин на які вона посилається.
IV. Оцінка доказів, доводів сторін та мотиви суду
За змістом ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Сторонами кримінального провадження не заявлялось клопотань про визнання доказів недопустимими з підстав передбачених ст. 87 КПК України. Так саме і не оспорювалось отримання досліджених судом доказів в порядку визначеному КПК України.
Судом не встановлено істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України при отриманні доказів у вказаному кримінальному провадженні.
Разом з тим, суд, при постановленні вироку не бере до уваги висновок судово-медичного експерта ОСОБА_13 №1061 від 04.08.2022 з огляду на те, що він містить істотні недоліки. Зокрема експерт ОСОБА_13 не врахувала розлади здоров'я, про які її повідомляв потерпілий, під час допиту стверджувала, що у потерпілого не було забою головного мозку I ступеня, хоча зазначила вказаний діагноз у своєму експертному висновку, не врахувала пп. 2,1,1,а, 2,1,2,, 2,1,3.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6. Вказане призвело до невірного визначення ступеню тілесних ушкоджень спричинених потерпілому ОСОБА_6 , а саме: відкритої черепно-мозкової травми: перелом зовнішньої та внутрішньої стінок лобної пазухи, забій головного мозку 1ст., забійні рани обличчя як легких тілесних ушкоджень
Вищевказаний висновок спростовується висновком за результатами проведеної комісійної судово-медичної експертизи №168 та висновком за результатами проведеної повторної комісійної судово-медичної експертизи №686/к, які узгоджуються між собою та кваліфікують отриману потерпілим відкриту черепно-мозкової травму у вигляді: забійної рани в середній частині лобової ділянки, перелому лобової кістки (передньої та задньої стінок фронтальної пазухи справа), забою головного мозку 1-го (легкого) ступеня, перелому кісток носу, як тяжке тілесне ушкодження.
Судом перевірено версію сторони захисту про те, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.
Так, необхідною обороною, відповідно до положень ч. 1 ст. 36 КК України, визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони є умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (ч. 3 ст. 36 КК України).
Питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Особливістю необхідної оборони є специфіка мотиву діяння, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров'я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разі необхідної оборони, а й при перевищенні її меж.
Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію діяння, пов'язаного з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень особі, зокрема, щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.
Зазначене узгоджується з рішенням, наведеним у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 липня 2021 року (справа № 663/2520/16-к, провадження № 51-1449км21).
Стан необхідної оборони існує лише протягом наявності суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент. Право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної небезпеки заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров'ю), а його кінцевим моментом є припинення таких дій і усвідомлення (реальна можливість усвідомлення) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка здійснює посягання, суспільно-небезпечних дій.
При цьому, заподіяння шкоди особі, яка здійснює посягання, обумовлено необхідністю негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільного небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди нападнику, загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.
Зазначене узгоджується з рішенням, наведеним у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 листопада 2022 року (справа № 755/6241/19, провадження № 51-2561км22)
Як слідує зі слідчого експерименту, що підтверджується протоколом за результатами його проведення від 15 листопада 2022 року з відеозаписом обвинувачений ОСОБА_4 вказував, що він після словесного конфлікту з потерпілим пішов до свого домоволодіння, де взяв молоток, з металевим обухом і дерев'яним руків'ям та металеву трубу довжиною до 1 метра. Вийшовши з домоволодіння ОСОБА_4 побачив ОСОБА_24 , який знаходився на пішохідній алеї біля опори лінії електропередач. ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_24 , він зробив крок назустріч. ОСОБА_4 намагався нанести йому удар металевою трубою по голові але він виставив ліву руку і ОСОБА_4 вдарив його по руці. Після цього ОСОБА_4 наніс йому удар молотком, який тримав у лівій руці в ділянку голови. ОСОБА_24 повернувся до ОСОБА_4 спиною, тому ОСОБА_4 вдарив його ще два рази трубою по спині після цього він, перейшов на іншу сторону дороги, а ОСОБА_4 пішов додому, де залишив металеву рубу, а молоток пішов викинув у річку.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що показання щодо обставин події злочину надані під час розгляду кримінального провадження у суді обвинуваченим ОСОБА_4 , узгоджуються з даними вищенаведеного протоколу слідчого експерименту 23 січня 2019 року з відеозаписами.
Крім того, як вбачається з дослідженого в судовому засіданні DVD диск з відеозаписом камер відеоспостереження магазину «Сонях» від 23 липня 2022 року та протоколу огляду вказаного відеозапису від 08 серпня 2022 року, о 19:10:15 годин по вул. Івана Добровольського по пішохідній алеї проходить, біля магазину «Сонях» ОСОБА_6 одягнутий і футболку червоного кольору та сірі штани, який обійшов автомобіль та пішов у бік вул. Сарматська. О 19:10:26 годин до ОСОБА_6 підходить ОСОБА_4 , з голим торсом, одягнутий в штани темного кольору. ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про щось розмовляють. ОСОБА_6 проходить далі по вул. Сарматській і заходить за ріг магазину та не попадає в ракурс камери відео спостереження. О 19:10:55 годин із-за рогу магазину виходить ОСОБА_6 , який повернутий обличчям в бік вул. Сарматська, де перебував ОСОБА_4 . По зовнішньому вигляду ОСОБА_6 видно, що він розмовляє з ОСОБА_4 та жестикулює руками. О 19:11:13 годин із-за рогу магазину, спиною до вхідний дверей магазину виходить ОСОБА_4 . Також виходить ОСОБА_6 , повернутий обличчям до ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_6 , повертається до ОСОБА_4 , спиною та йде в напрямку перехрестя. О 19:11:49 годин ОСОБА_6 знаходиться на пішохідній алеї; на відстані приблизно 20 метрів від магазину «Сонях», зупинився та дивиться в бік ОСОБА_4 , який почав піднімати із землі каміння та кидати в бік ОСОБА_6 , при цьому щось говорячи йому та жестикулюючи руками. О 19:11:58 годин ОСОБА_6 , пішов далі по алеї в бік вул. Алмазна, а ОСОБА_4 пішов за ріг магазину в бік вул. Сарматська. О 19:12:38 годин ОСОБА_4 вийшов із-за рогу магазину та щось крикнув ОСОБА_6 , який зупинився та повернувся до нього. Далі ОСОБА_4 махнув руками в бік ОСОБА_6 та зайшов за ріг магазину. ОСОБА_17 залишився стояти на пішохідній алеї, навпроти зупинки громадського транспорту «Івана Добровольського» та дивитьсь у бік магазину «Сонях».
О 19:13:08 годин із-за рогу магазину по вул. Сарматська в бік перехрестя вийшов ОСОБА_4 , який тримає в правій руці предмет, схожий на палицю довжиною 80-90см. Позаду нього йде ОСОБА_7 , одягнутий в чорну футболку та кофту. ОСОБА_4 , йде по пішохідній алеї в бік ОСОБА_6 ОСОБА_6 йде по алеї в бік ОСОБА_4 , який підходить до ОСОБА_6 та О 19:13:26 годин наносить йому не менше двох ударів палицею в ділянку голови.
Таким чином, словесний конфлікт, наявність якого не заперечується ні обвинуваченим ні потерпілим мав місце 23 липня 2022 року в період часу з 19:10:26 годин до 19:11:49 годин, після чого дії потерпілого очевидно були спрямовані на припинення спілкування та будь-якої взаємодії з обвинуваченим.
При цьому будь-якого обґрунтування, з посиланням на докази, які свідчать про погрозу або намір потерпілого застосувати до обвинуваченого фізичне насильство з використанням засобу (способу), небезпечного для життя чи здоров'я ОСОБА_4 матеріали справи не містять.
Так, згідно показань свідка, потерпілого та самого обвинуваченого, ОСОБА_25 не мав та не підшукував під час конфлікту будь-яких речей з метою завдати шкоду обвинуваченому, не замахувався та не завдавав йому ударів, а вислів обвинуваченого, що потерпілий на нього «стартанув», тобто насувався, та сам факт, що потерпілий на голову вище обвинуваченого не може об'єктивно сприйматись як погроза або намір потерпілого застосувати до обвинуваченого фізичне насильство.
Наявність конфлікту між потерпілим та обвинуваченим за рік до 23 липня 2022 року та нанесення потерпілим, зі слів обвинуваченого, удару рукою в обличчя обвинуваченого за декілька днів до вказаних подій свідчать лише про наявність неприязних відносин та не може розцінюватись судом як підставу вважати, що ОСОБА_4 перебував у стані необхідної оборони в момент нанесення потерпілому ударів молотком по голові та металевою трубою по спині.
Принциповим залишається встановлення і з'ясування обставин, які підтверджують або спростовують те, що дії обвинуваченого були спрямовані на захист свого життя та здоров'я від протиправного нападу зі сторони ОСОБА_6 після того, як він повертається до ОСОБА_4 спиною та йде в напрямку перехрестя.
Як вбачається з досліджених в ході судового розгляду доказів, які зазначені вище ОСОБА_6 після завершення словесного конфлікту, який тривав з 19:10:26 годин до 19:11:49 годин буд-яких дій по відношенню до ОСОБА_4 не ініціював. При цьому саме ОСОБА_4 продовжував та ескалював конфлікт кидаючи в бік потерпілого каміння, повернувшись до свого домоволодіння, підшукавши там молоток та металеву трубу та наніс ними удари потерпілому.
Таким чином, в момент нанесення потерпілому тілесних ушкоджень ОСОБА_4 не перебував у стані необхідної оборони та його дії не були спрямовані на захист.
Показовою, у вказаному аспекті, також є поведінка обвинуваченого після вчинення злочину, а саме те, що ОСОБА_4 не викликав медичну допомогу та приховав знаряддя вчинення кримінального правопорушення - молоток, який викинув у річку. Така поведінка не узгоджується із твердженням сторони захисту про те, що мотивом обвинуваченого було захистити себе від протиправного нападу потерпілого, а не бажання заподіяти потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
Посилання сторони захисту на те, що потерпілий ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння не впливає на висновки викладені вище, оскільки згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 168, алкотест ОСОБА_6 показав 0,632 ‰, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'яніння. Разом з тим, згідно показань свідка ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_4 безпосередньо перед вчиненням кримінального правопорушення вжив приблизно 150 грамів горілки.
Таким чином, версія сторони захисту не знайшла свого підтвердження, оскільки суперечить об'єктивно встановленим в ході судового розгляду обставинам.
Порушень положень Параграфа 1 Глави 4 КПК України в ході судового розгляду сторонами не доведено та судом не встановлено.
Згідно ч. 5 ст. 356 КПК України, в ході судового розгляду кожна сторона кримінального провадження для доведення або спростування достовірності висновків експертів, мала право надати суду відомості, які б стосувалися знань, вмінь, кваліфікації, освіти та підготовки цих експертів, однак стороною захисту такі відомості суду надані не були та в судовому засіданні судом не встановлені.
При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у порядку ст. 94 КПК України, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за вище встановлених обставин.
V. Мотиви суду при призначенні покарання
Дані про особу обвинуваченого
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, одружений, не має на утримані неповнолітніх дітей та інших утриманців, раніше неодноразово судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується нейтрально, з його слів хворіє на гепатит С.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.
Так, в обвинувальному акті зазначено як обставину, що пом'якшує покарання щире каяття ОСОБА_4 та активне сприяння розкриттю злочину.
Разом з тим, суд звертає увагу, на послідовну практику Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
У зв'язку з наведеним можна зробити висновок, що щире каяття це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину; або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.
Однак з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_4 не визнав усіх обставин кримінального правопорушення, зокрема мотиви вчинення інкримінованих дій, ступень завданих тілесних ушкоджень, сторона захисту оспорювала висновки комісійної експертизи яка кваліфікувала частину з нанесених потерпілому тілесних ушкоджень як тяжкі та які в подальшому були підтверджені. Під час судового розгляду сторона захисту обрала своєю стратегією віктімблеймінг перекладаючи відповідальність за вчинення кримінального правопорушення та його наслідки на жертву, тобто ОСОБА_4 не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, не вибачився перед потерпілим, формально вказавши на визнання факту нанесення тілесних ушкоджень, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.
За таких обставин та з урахуванням того, що обвинувачений приховав знаряддя вчинення кримінального правопорушення, відсутні підстави для визнання обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
Застосовне законодавство
Згідно із ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Приписами ст. 71 КК України визначено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п'ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п'ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п'яти років. При складанні покарань у виді довічного позбавлення волі та будь-яких менш суворих покарань загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, визначається шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
Призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.
Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив два або більше кримінальних правопорушень, суд призначає покарання за ці нові кримінальні правопорушення за правилами, передбаченими у статті 70 цього Кодексу, а потім до остаточного покарання, призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, повністю чи частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком у межах, встановлених у частині другій цієї статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Відповідно до п.26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням або була звільнена від відбування покарання умовно-достроково і в період іспитового строку або строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.
Відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК України), але і з обов'язковим урахування конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України є тяжким злочином, вчинення якого карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Отже, зважаючи на ступінь тяжкості та обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, яке віднесено до тяжких умисних злочинів проти життя та здоров'я людини, поведінку обвинуваченого після вчиненого кримінального правопорушення, який вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав, не вибачився перед потерпілим, відсутність обставин, які пом'якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання (рецидив злочинів), думку потерпілого, який при призначенні покарання покладався на розсуд суду, а також дані про особу ОСОБА_4 , зазначені вище, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде неможливим без ізоляції його від суспільства і йому необхідно призначити покарання, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, у виді 6-ти (шести) років 6-ти (шести) місяців позбавлення волі. Підстави для призначення мінімального строку покарання визначеного у санкції вказаної статті КК України, з огляду на вищевикладені обставини відсутні.
Щодо застосування ч. 1 ст. 71 КК України суд зазначає наступне.
Кримінальне правопорушення, що є предметом розгляду даного кримінального провадження, було вчинено обвинуваченим 23 липня 2022 року тобто протягом іспитового строку призначеного за вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської від 18.06.2021 року (5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки).
Враховуючи викладене, у справі, що розглядається підлягають застосуванню положення ч.1 ст. 71 КК України.
Правила призначення покарання за сукупністю вироків застосовуються в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин. У цьому разі суд відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Під час складання покарань у порядку зазначеної норми остаточне покарання має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком, а також не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу Ці приписи закону є імперативними і підлягають обов'язковому виконанню.
Згідно з ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
За викладених вище обставин, остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути призначене шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської від 18.06.2021 року (невідбутий строк 5 років).
Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
VІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Щодо вирішення цивільного позову.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений
Щодо запобіжного заходу
Відповідно до ст. 374 КПК України суд у вироку в тому числі зазначає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, який має застосовуватись до обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд керується таким.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 26.05.2025 продовжений строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 днів, тобто до 24 липня 2025 року, визначено обвинуваченому суму застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. Ухвалено, у разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;5) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, експертами у вказаному кримінальному провадженні згідно реєстру досудових розслідувань; 6) носити електронний засіб контролю.
08 липня 2025 року застоводавцем було внесено заставу на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, внаслідок чого 08.07.2025 обвинувачений ОСОБА_4 був звільнений з-під варти.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 23.07.2025 продовжений строк дії покладених на ОСОБА_4 обов?язків. В подальшому строк дії застосованих до обвинуваченого обов'язків неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 04 березня 2026 року до 04 травня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті
Водночас ч. 5 ст. 194 КПК України визначає перелік обов'язків, які можуть покладатися на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням під вартою. Ці обов'язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до застосованого запобіжного заходу за наявності умов, визначених у цій статті.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.
Обвинувачений згідно даного вироку визнаний винним у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, йому призначено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи, що обвинувачений згідно даного вироку визнається винним у вчиненні тяжкого насильницького злочину, суд приходить до висновку щодо доведеності ризиків, зокрема ризику переховування обвинуваченого через тиск тягаря можливого відбування покарання, та неможливості запобігання вказаному ризику без продовження дії покладених на обвинуваченого обов'язків.
Також суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватись від суду, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи обвинуваченого.
Враховуючи наведене, з метою попередження переховуванню від суду, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків.
Разом з тим, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
З урахуванням того, що застава не була звернута в дохід держави, а процесуальні витрати у вказаному кримінальному провадженні відсутні, після набрання вироком законної сили, застава підлягає поверненню заставодавцю.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались
Процесуальні витрати.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вирішення долі речових доказів.
Питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується у відповідності до ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 65-67, 71, 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.06.2021 року, яка складає 5 років позбавлення волі, та остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі
Речові докази, а саме:
Оригінал картки стаціонарного хворого потерпілого ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили, повернути володільцю у якого вона була вилучена - КЗ «Криворізька міська лікарня № 2» ДОР.
Вилучену у ОСОБА_4 металеву трубу довжиною 95 см, яка зберігається у камері зберігання речових доказів Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, після набрання вироком законної сили - знищити.
DVD диск з відеозаписом камер відеоспостереження магазину «Сонях», DVD диск отриманий з Департаменту патрульної поліції у місті Кривий Ріг та документи, які приєднані до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_4 в порядку виконання вироку.
На підставі частини 5 статті 72 КК України ОСОБА_4 зарахувати термін попереднього ув'язнення з в період з 15.11.2022р. по 08.07.2025 р. включно у строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Продовжити, до набрання вироком законної сили, строк дії покладених на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (перебуває) - м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування) та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, експертами у вказаному кримінальному провадженні згідно реєстру досудових розслідувань;
6) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання обов'язків, покладених на нього судом застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом, для використання коштів судового збору.
Грошові кошти в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, внесені на депозитний рахунок ТУДСА України у Дніпропетровській області в якості застави за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської від 26 травня 2025 року у справі № 216/6143/22 - після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому , його захиснику, прокурору та потерпілому.
Суддя ОСОБА_26