Справа № 487/3038/26
Провадження № 2/487/2467/26
24.04.2026 м.Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді - Притуляк І.О.
вивчивши матеріали позовної заяви:
Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» (фактичне місце знаходження за адресою: Каботажний спуск, 18 м.Миколаїв)
до
ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості за теплову енергію, -
21.04.2026 року представник позивача звернулася до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовною заявою за якою просила стягнути з ОСОБА_1 , як власника нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_2 , заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2024 року по 28.02.2026 року у розмірі 382109 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного.
Так предметом спору між сторонами є заборгованість за теплову енергію, яку було поставлено до нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_2 , що є терниторією Центрального району м.Миколаєва.
Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно до пунктів 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 - виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
У постанові від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 року у справі №911/2390/18З зробила висновок про те, що з аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю випливає її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
У постанові Верховного Суду від 20.03.2024 року у справі 523/14831/21 визначено, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Таким чином, слід прийти до висновку, що заявлений спір підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, та відноситься до територіальної юрисдикції Центрального районного суду м.Миколаєва.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
З урахуванням вищевикладеного, відповідно до положень п.1 ч.1 ст..31 ЦПК України, справу за позовом ПрАТ «МТЕЦ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, слід передати на розгляд до Центрального районного суду м.Миколаєва.
Керуючись ст.ст. 30,31,260, 261, 353 ЦПК України,-
Справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію - направити до Центрального районного суду м.Миколаєва, для розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Копію ухвали надіслати позивачу
Головуючий суддя: І.О. Притуляк