Справа 127/11187/26
Провадження 1-кс/127/4330/26
23 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 42024020000000148 внесеного до ЄРДР 31.07.2024, про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ямпіль, Ямпільського району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 325 КК України,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , яке погоджено із прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, слідчим управлінням Головного управлінням Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024020000000148 від 31.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 325, ч. 4 ст. 191 КК України, в ході розслідування якого у слідства виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ТОВ «Еко Нова» (код ЄДРПОУ 38541812, юридична адреса: Житомирська область, м. Баранівка, вул. Івана Франка, 104А) у своїй діяльності керується Статутом, затвердженого Протоколом загальних зборів Учасників ТОВ «Еко Нова» № 16/01 від 16.01.2024.
Статутом передбачено, що основними видами діяльності Товариства є діяльність в екологічній сфері, у сфері управління небезпечними хімічними речовинами та відходами: забезпечення екологічної та техногенної безпеки України; створення, модернізація, реконструкція, пристосування та далі використання виробництва та підприємств за рахунок управління небезпечними хімічними речовинами та небезпечними відходами (далі HXP та HB); розробка, виготовлення та реалізація технологій, технічних рішень, встановлення, обладнання, приладів, комплектуючих виробів, матеріалів, речовин, що забезпечують ефективне поводження з НХР та НВ; збір, транспортування, накопичення, збереження, використання та видалення НХР та НВ та інше.
Відомості про діяльність, які підтримують патентування чи/або ліцензування, можуть здійснюватися Товариством виключно після отримання відповідних патентів та/або ліцензій у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , відповідно наказу № 32-О від 13.11.2023 призначений на посаду регіонального менеджера ТОВ «Еко Нова».
Відповідно до посадової інструкції, регіональний менеджер, зокрема здійснює керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства в регіоні (матеріально-технічним забезпеченням, заготівлею та збереженням сировини (відходів), необхідної для утилізації: розрахунками за надання послуг з утилізації (надання послуг, виконані роботи); організує та розвиває систему розподілу в регіонах, здійснює пошук оптових покупців (клієнтів), партнерів (для спільного освоєння регіонального ринку); координує укладання господарських та фінансових договорів з регіональними контрактами та контролює своєчасність та якість виконання договірних зобов'язань; координує розрахунки за наданими відходами (зроблені послуги, виконані роботи) та фінансові потоки (у центральному офісі підприємства, у резерві регіонального підрозділу тощо), роботу з розширення прямих та тривалих господарських зв'язків; забезпечує цільове використання фінансових ресурсів, наданих для роботи в регіонах, готує і представляє звіти про управління підприємством за наступними напрямками: спробує на окремому призначенні послуг, працює і перелік послуг, працює) фінансові та економічні показники діяльності в регіоні: зміна положення підприємства в регіоні після першого виходу на регіональний ринок, тенденції його зміни; координує свою роботу з центральним офісом підприємства (головним підприємством), забезпечує виконання провідних вказівок та розпорядження повноваженнями центрального офісу (головного підприємства).
Регіональний менеджер несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, передбачених посадовою інструкцією, у межах, визначених чинним трудовим законодавством України; за правопорушення, вчинення в процесі виконання своєї діяльності, у межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України; за причинені матеріальні втрати - в межах, визначених трудовим та цивільним законодавством України.
Крім того, відповідно до наказу ТОВ «Еко Нова» № 16-О від 03.07.2023 на посаду бухгалтера товариства по трудовому договору від 04.07.2023 призначено ОСОБА_7 .
Відповідно до посадової інструкції бухгалтера від 04.07.2023 остання веде облік необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу та зобов'язань, доходів та витрат за прийнятою на підприємстві формою бухгалтерського обліку з додержанням єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології оброблення даних; забезпечує повне та достовірне відображення інформації, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, на рахунках бухгалтерського обліку.
Бухгалтер несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю; за порушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним законодавством України.
Також, наказом ТОВ «Еко Нова» № 31-О від 10.11.2023 на посаду водія товариства призначено ОСОБА_8 .
Останній відповідно до робочої інструкції водія автотранспортного засобу від 13.11.2023, зокрема керує спеціалізованими автомобільним транспортними засобами за різних дорожніх та кліматичних умов з урахуванням будови, технічних можливостей і вимог правил експлуатації закріпленої за ним техніки та обладнання; контролює правильність завантаження, розміщення та кріплення вантажів у кузові. Несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання Водієм автотранспортних засобів посадових обов'язків.
Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру фізичних та юридичних осіб ТОВ «Еко Нова» має основний вид діяльності 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 39.00 Інша діяльність щодо поводження з відходами; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Відповідно до відповіді з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, у ТОВ «Еко Нова» відсутня ліцензія на поводження з небезпечними відходами та відсутні дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів.
Так, згідно з основними положеннями Наказу № 1827, затвердженого від 31.10.2024 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров'я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів», медичні відходи - відходи, пов'язані з доглядом за новонародженими, діагностикою, лікуванням чи профілактикою захворювань у людей (далі - відходи); утворювач відходів - заклади охорони здоров'я, фізичні особи - підприємці, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність та неурядові організації, які здійснюють діяльність у сфері протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ.
Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону України «Про відходи» небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створювати значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Відповідний клас відходів визначається виробником відходів.
Відповідно до «Порядку класифікації відходів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1102 від 20.10.2023 класифікація відходів проводиться їх утворювачем. Відповідно до коду 18 01 03* Національного переліку відходів, до інфекційно небезпечних відходів належать використанні гострі предмети і медичні вироби, а саме голки, шприци з одягненою голкою, скальпелі, ланцети для забору крові, тощо; медичні вироби забруднені імунобіологічними лікарськими засобами, кров'ю або іншими біологічними рідинами; відходи крові та компоненти крові та інші відповідно до нормативного документу. Під час збирання медичних забороняється руйнувати, розбирати і розрізати інфекційно небезпечні відходи; знімати голку з шприца після його використання; пересипати інфекційно небезпечні медичні відходи.
Відповідно частини 2 до статті 17 Закону України «Про управління відходами» суб'єкти господарювання у сфері управління відходами зобов'язані дотримуватися вимог щодо збирання, перевезення та оброблення відходів, встановлених Законом та іншими нормативно-правовими актами; не допускати змішування відходів, що можуть бути відновлені, з відходами, що не можуть бути відновлені; вести облік відходів, що утворилися у результаті їхньої діяльності чи були отримані від інших суб'єктів господарювання, облік операцій з управління відходами та подавати звітність відповідно до закону; класифікувати свої відходи відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів; забезпечувати здійснення операцій з оброблення відходів на об'єктах оброблення відходів; забезпечувати утримання в належному санітарному і технічному стані об'єктів оброблення відходів, забезпечувати дотримання правил техніки безпеки та пожежної безпеки на них; надавати місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади у сфері управління відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність; відшкодовувати шкоду, заподіяну здоров'ю та майну громадян України, навколишньому природному середовищу, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил управління відходами, відповідно до закону; мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів; мати ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами та/або письмову згоду (повідомлення) на транскордонне перевезення небезпечних відходів чи висновок на транскордонне перевезення відходів відповідно до закону; забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері управління відходами; призначати відповідальних осіб у сфері управління відходами; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з листопада 2024 року, точної дати слідством не встановлено, у регіонального менеджера ТОВ «Еко Нова» ОСОБА_4 , який будучи засуджений 17.06.2025 за порушення санітарних правил та норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням, достовірно обізнаний про порядок здійснення господарської діяльності у сфері поводження з інфекційно небезпечними медичними відходами, з метою отримання прибутку підприємством та збереження клієнтської бази, з числа державних, комунальних та приватних медичних закладів м. Вінниці та Вінницької області, винник злочинний умисел, на здійснення господарської діяльності у сфері поводження з інфекційно небезпечними медичними відходами в порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання інфекційним хворобам.
Усвідомлюючи, що реалізувати розроблений ним злочинний план одноособово неможливо, ОСОБА_4 вступив у попередню змову із бухгалтером ТОВ «Еко Нова» ОСОБА_7 та водієм даного підприємства ОСОБА_8 щодо здійснення протиправної діяльності у сфері поводження з інфекційно небезпечними медичними відходами, кожен з яких здійснював окрему, заздалегідь обумовлену функцію.
В подальшому ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які обізнані про порядок здійснення господарської діяльності у сфері поводження з інфекційно небезпечними медичними відходами, достовірно знаючи, що у ТОВ «Еко Нова» відсутня ліцензія на здійснення такої діяльності та дозволи на здійснення операцій з оброблення відходів, в порушення вимог Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 1827, затвердженого від 31.10.2024 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров'я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів», Закону України «Про відходи» організував незаконну діяльність щодо поводження з небезпечними відходами, а саме їх збирання, перевезення та незаконне зберігання.
Зокрема ОСОБА_4 , вів базу контрагентів та здійснював їх додатковий пошук, вів з останніми перемовини про способи та терміни надання послуг із збирання, транспортування та подальшого оброблення інфекційно небезпечних медичних відходів, а також способи проведення розрахунків, вводив в оману працівників закладів охорони здоров'я м. Вінниці та Вінницької області про можливість ведення даної господарської діяльності з інфекційно небезпечними медичними відходами ТОВ «Еко Нова», організовував процес надходження медичних відходів до складського приміщення у м. Вінниці, вул. Липовецька, 2, яке перебуває у власності його матері ОСОБА_9 , залучав сторонніх осіб для здійснення сортування небезпечних медичних відходів, а також неодноразово особисто збирав, транспортував, відвантажував та зберігав інфекційно небезпечних медичних відходів.
Бухгалтер ТОВ «Еко Нова» ОСОБА_7 , з метою приховування протиправної діяльності вказаної групи, здійснювала складання, коригування, надання директору на підпис договорів, рахунків на оплату, актів здачі-приймання медичних відходів, формування актів здачі-приймання робіт (надання послуг), де завуальовано відомості про інфекційну небезпечність медичних відходів, які збирались з медичних закладів м. Вінниці та Вінницької області, ведення електронної бази контрагентів та контроль належного та своєчасного здійснення оплати за надані послуги.
Водій ТОВ «Еко Нова» ОСОБА_8 , використовуючи автомобіль підприємства Reno Master державний номерний знак НОМЕР_1 , маючи досвід транспортування небезпечних вантажів, достеменно знаючи особливості транспортування інфекційно небезпечних медичних відходів, оскільки пройшов відповідне навчання, усвідомлюючи відсутність у нього свідоцтва про допущення до перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), яке видається РСЦ МВС, у визначений ОСОБА_4 дату та час здійснював збір небезпечних медичних відходів з території державних, комунальних та приватних медичних закладів м. Вінниці та Вінницької області, здійснював їх транспортування до юридичної адреси ТОВ «Еко Нова» (Житомирська область, Звягельський район, м. Баранівка, вул. Івана Франка, 104А).
Так, починаючи з листопада 2024 року по 07.11.2025 року ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , порушуючи вищезазначені правила та норми, встановлені з метою запобігання інфекційним хворобам, здійснили збирання, небезпечних медичних відходів у державних та приватних медичних закладах м. Вінниці та Вінницької області та подальше їх перевезення і зберігання на заздалегідь підготовлених складських приміщеннях, розташованих за юридичною адресою підприємтсва ТОВ «Еко Нова»: Житомирська область, Звягельський район, м. Баранівка, вул. Івана Франка, 104А.
Таким чином, порушення ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вимог Закону України «Про управління відходами»; постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2023 № 1278 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами»; Наказу МОЗ № 1827, затвердженого від 31.10.2024 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Порядок управління медичними відходами, у тому числі вимоги щодо безпечності для здоров'я людини під час утворення, збирання, зберігання, перевезення, оброблення таких відходів» могло призвести до виникнення та поширення інфекційних хвороб.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 325 КК України, тобто у порушенні санітарних правил та норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
30 березня 2026 року ОСОБА_4 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українець, уродженець м. Ямпіль, Ямпільського району, Вінницької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 17.06.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області засуджений за ч. 1 ст. 325 КК України до покарання у виді штрафу.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 підтверджується зібраними доказами, а саме:
- Відповіддю з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 09.07.2025;
- Висновком комплексної судової інженерно-екологічної експертизи та експертизи у галузі інфекційних хвороб №104/26-63 від 23.02.2026;
- Протоколами проведення НСРД;
- Протоколами допиту свідків;
- Протоколами огляду від 23 березня 2026 року;
- Іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Підозрюваний ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 3 років, що зумовлює необхідність обрання останньому міри запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, що полягає у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Доведеність вини ОСОБА_4 у вчинені злочину передбаченого ч. 1 ст. 325 КК України, в значній мірі базуватиметься на показах свідків, в тому числі працівників медичних закладів міста Вінниці та Вінницької області, а також на висновку експерта та показах спеціалістів. З огляду на це ОСОБА_4 може намагатиметься здійснювати вплив на свідків, а саме працівників медичних закладів, маючи з останніми стійкі дружні та товаризькі відносини, маючи перед ними авторитетність, також на експерта, спеціалістів для викривлення обставин кримінальних правопорушень на власну користь, у зв'язку з тим, що при призначенні покарання за злочин судом може бути застосована міра покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Усе це вплине на повноту, всебічність розслідування кримінального провадження, у зв'язку з цим існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У тому числі, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, так як ним було вчинено продовжуваний злочин, а також останній раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, на шлях виправлення не став, а продовжив вчиняти аналогічне кримінальне правопорушення, тому обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що полягає у забороні залишати житло в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з покладенням на останнього обов'язків.
Окрім того, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може виражатись у затягуванні досудового розслідування шляхом неявки на виклики до слідчого, прокурора або суду.
З огляду на вищевикладене, застосування до ОСОБА_4 більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить зменшення ризиків передбачених ст. 177 КПК України та виконання ним своїх процесуальних обов'язків, а тому з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків, доцільним є застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі вищевикладеного, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 325 КК України, разом з тим, по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому останньому необхідно обрати саме запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Окрім того зазначив, що враховуючи стан здоров'я підозрюваного, який не був відомий органу досудового розслідування на момент звернення із клопотанням, він не заперечує проти застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого, просив слідчого суддю застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, слідчому судді пояснив, що підприємством перевозились виключно безпечні медичні відходи, а тому підозра оголошена ОСОБА_4 є необґрунтованою, ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований та має негативний стан здоров'я. Додатково надіслав на адресу суду письмове заперечення.
Слідчий суддя заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
В даному конкретному випадку слідчим в матеріалах клопотання, а прокурором в судовому засіданні, не доведено, що вказана ступінь втручання в права та свободи особи можуть виправдати потреби досудового розслідування, а також, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків визначених КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 325 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Під час вирішення питання про обрання підозрюваному міри запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останньго та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, офіційно не одружений, утриманців не має, офіційно працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв'язки, підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу розміром однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Разом з тим слідчий суддя враховує стан здоров'я ОСОБА_4 , який на даний час потребує медичного спостереження та лікування. Вказана обставина підтверджується наданим прокурором в судовому засіданні листа за підписом медичного директора з оцінювання функціонального стану осіб Університетської клініки ВНМУ ім. М.І. Пирогова ОСОБА_10 від 21.04.2026 за №1549.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Посилання органу досудового розслідування про наявність в кримінальному провадженні ризиків, які обумовлюють доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту фактично обґрунтовано лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, який є нетяжким. Проте, сама лиш тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючими елементами при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не можуть бути достатніми підставами для законності тримання особи під домашнім арештом.
Доводи клопотання слідчого за погодженням із прокурором в тій частині, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Незважаючи на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не має негативних характеристик, має міцні соціальні зв'язки, не представляє собою будь якої соціальної небезпеки та потребує лікарського нагляду та лікування.
З обставин, наведених в клопотанні органу досудового розслідування слідує, і зазначене встановлено в ході судового розгляду, що ризики не виправдовують застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя має право застосувати до підозрюваного інший, більш м'який запобіжний захід.
Розглядаючи клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак не з'ясовано та не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та запобігти вказаним ризикам.
З огляду на вищенаведене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки та потребує лікарського нагляду та лікування, з урахуванням відсутності належного обґрунтування існуючих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України в самому клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не доведеності належним чином наявності таких ризиків прокурором під час розгляду справи, слідчим суддею не встановлено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя не встановив підстав щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки обставин необхідності застосування такого запобіжного заходу в даному конкретному випадку не має, а тому необхідним та достатнім запобіжним заходом буде запобіжний захід у виді особистого зобов'язання. При цьому, саме такий запобіжний захід буде достатнім, зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України та в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 309, 369, 370, 372 КПК України,
В задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 38 (тридцять вісім) днів, тобто до 30 травня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання визначити до 30 травня 2026 року.
Відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , такі обов'язки:
- утримуватися від спілкування з учасниками кримінального провадження чи будь-якими іншими особами, які є у кримінальному провадженні свідками, спеціалістами, експертами;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, зазначених у даній ухвалі, до останнього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваного ОСОБА_4 здійснює слідчий, який проводить досудове розслідування кримінального провадження, а якщо справа перебуває у провадженні суду - прокурор.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя