Справа № 127/11577/26
Провадження № 1-кс/127/4499/26
Іменем України
22 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника скарги: ОСОБА_3
прокурора: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , зафіксованою в картці на усне звернення прийняте на особистому прийомі або на телефон «гарячої лінії» від 07.10.2025, -
ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зобов'язати уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури Вінницької області внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , зафіксованою в картці на усне звернення прийняте на особистому прийомі або на телефон «гарячої лінії» від 07.10.2025.
Скарга мотивована тим, що 07 жовтня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницької окружної прокуратури Вінницької області із заявою про вчинення кримінального правопорушення., шляхом повідомлення на особистому прийомі у прокурора відомостей, які зафіксовано в картці на усне звернення прийняте на особистому прийомі або на телефон «гарячої лінії» від 07.10.2025.
Однак, протягом 24 годин, як того вимагає закон, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 внесені не були, витяг заявниками не надано.
На підставі викладеного, вважаючи невнесення відомостей до ЄРДР за заявою за заявою ОСОБА_3 порушенням вимог чинного законодавства, останій звернувся до суду з даною скаргою.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що відомості зафіксовані в картці на усне звернення прийняте на особистому прийомі або на телефон «гарячої лінії» від 07.04.2026 не можна вважати заявою чи повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Заслухавши пояснення заявника скарги та прокурора, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Правом на оскарження наділені, зокрема, заявник та потерпілий, чи їх представник.
Як вбачається з матеріалів справи, 07 жовтня 2025 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницької окружної прокуратури Вінницької області із заявою про вчинення кримінального правопорушення., шляхом повідомлення на особистому прийомі у прокурора відомостей, які зафіксовано в картці на усне звернення прийняте на особистому прийомі або на телефон «гарячої лінії» від 07.10.2025.
З картки на усне звернення прийняте на особистому прийомі або на телефон «гарячої лінії» від 07.10.2025 слідує, що заява наступного змісту:
«Прошу відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018020020003629 від 20.09.2018, яке незаконно закрито 02.12.2021, так як в даному провадженні не виконано 19 ухвал суду, а також не розпочато слідство за ст. 425, 426 КК України.»
Отже, вказаною заявою заявник не просив вносити відомості до ЄРДР, а лише просив відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018020020003629.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 звертаючись до Вінницької окружної прокуратури Вінницької області з заявою про вчинення злочину не просив вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування, а лише просив відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018020020003629.
Листом за підписом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5 від 08.10.2025 заявника повідомлено про те, що:
«Вищевказана заява за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366-2, 396, 425, 426 КК України, а тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.»
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 №298, передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Як встановлено судом та зазначено вище, ОСОБА_3 звернувся до Вінницької окружної прокуратури Вінницької області з заявою про вчинення кримінального правопорушення., шляхом повідомлення на особистому прийомі у прокурора відомостей, які зафіксовано в картці на усне звернення прийняте на особистому прийомі або на телефон «гарячої лінії» від 07.10.2025, в якій просив:
«Прошу відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018020020003629 від 20.09.2018, яке незаконно закрито 02.12.2021, так як в даному провадженні не виконано 19 ухвал суду, а також не розпочато слідство за ст. 425, 426 КК України.»
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_3 , вважає, що остання не є заявою про злочин, оскільки заявник не просив вносити відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування, а лише просив відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке було закрито.
Таким чином, така заява не містить в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.
Отже, з поданої заяви ОСОБА_3 , та з її змісту не вбачається зазначення обставин та фактів, які б свідчили про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Як зазначено вище підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_3 , остання не є заявою або повідомленням про вчинення злочину.
Разом з тим, оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого або прокурора в межах кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, а не шляхом внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , зафіксованою в картці на усне звернення прийняте на особистому прийомі або на телефон «гарячої лінії» від 07.10.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя