Справа № 127/12905/26
Провадження № 1-кс/127/5009/26
Іменем України
21 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
дізнавача: ОСОБА_3 ,
власника майна: ОСОБА_4 , її захисника: адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання дізнавача СД Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025020000009 від 15.01.2026 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -
Дізнавач СД відділу поліції №1 Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулась до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_7 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що сектором дізнання Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025020000009 від 15.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке було вилучено 15.04.2026 під час огляду місця події, за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, 2-й пров. Покровського, буд. 8, а саме на транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150, 2023 року випуску, чорного кольору, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
Вказане клопотання мотивовано тим, що вилучений транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. а тому підлягає арешту
Дізнавач ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала за викладених у ньому обставин та просила його задовольнити.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_5 та власник майна ОСОБА_4 у судовому засіданні просили клопотання задовольнити частково, накласти арешт на автомобіль та передати його на відповідальне зберігання власнику з правом його використання.
Дізнавач ОСОБА_3 не заперечувала, щодо передачі автомобіля на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 .
Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12026025020000009, заслухавши думку дізнавача, пояснення адвоката ОСОБА_5 та власника майна ОСОБА_4 , дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що сектором дізнання Відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026025020000009 від 15.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.01.2026 до відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області надійшла ухвала слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_8 №127/40301/25 від 29.12.2025 за скаргою адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_4 , щодо вчинення самоправства відносно останньої з боку ОСОБА_9 , яке полягає у тривалому незаконному утриманні її майна - автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , вартість якого становить понад 2 000 000 грн, на закритій території.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 повідомила, що 04.09.2022 вона уклала шлюб з ОСОБА_10 , 1993 року народження. Після одруження вони спільно проживали за адресою: АДРЕСА_1 , у будинку, який належить матері чоловіка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка фактично проживала за іншою адресою: АДРЕСА_2 .
18.09.2025 чоловік потерпілої ОСОБА_10 трагічно загинув. Під час шлюбу, 12.04.2024 ОСОБА_4 особисто за власні кошти придбала автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_2 , вартістю понад 2 500 000 грн., частину вартості якого сплачено готівкою, а частину - у кредит. Автомобіль був зареєстрований на її ім'я та використовувався спільно з чоловіком.
Після смерті чоловіка, приблизно через 9 днів, батько померлого ОСОБА_11 повідомив потерпілій, щоб вона залишила будинок, у якому проживала. Вона залишила помешкання, не забравши речей, оскільки їй було повідомлено, що їх можна буде забрати через 40 днів. Після цього, коли вона прибула за речами, їй було відмовлено у доступі до будинку, а також повідомлено, що її речей там немає.
Ключі від автомобіля перебували у свекрухи - ОСОБА_9 , однак вона відмовилась їх повертати. Автомобіль і надалі знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому доступ до нього ОСОБА_4 було повністю обмежено. Усі спроби повернути автомобіль були безрезультатними, оскільки ОСОБА_9 відмовлялася від його повернення без пояснення причин. Під час одного з візитів було викликано слідчо-оперативну групу, однак будь-яких пояснень надано не було.
Згідно з інформацією Регіонального сервісного центру ГСЦ у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях встановлено, що транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_2 , 2023 року випуску, зареєстрований 11.04.2024 на ім'я ОСОБА_4 та станом на 04.02.2026 перебуває у її власності.
Відповідно до договору купівлі-продажу № 0541/2024/4436511 від 11.04.2024 між ТОВ «ПРЕМІУМ МОТОР» та ОСОБА_4 було передано у власність транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150, 2023 року випуску, чорного кольору, VIN-код НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_3 .
19.01.2026 постановою дізнавача транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026025020000009.
15.04.2026 ОСОБА_4 надала письмову добровільну згоду на видачу їй транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado 150, д.н.з. НОМЕР_2 , та ключів до нього, який на праві власності належить їй.
15.04.2026, на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_12 у справі №127/8555/26 від 17.03.2026, в присутності двох понятих та під відеозапис проведено огляд місця події за адресою: с. Вінницькі Хутори, 2-й пров. Покровського, буд. 8, у ході якого виявлено та вилучено автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_1 , який поміщено на арештмайданчик відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. О. Довженка, 73, та опечатано.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12026025020000009 від 15.01.2026 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 19.01.2026 майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на транспортний засіб необхідно накласти шляхом заборони розпоряджатися вказаним майном будь-яким чином, однак без позбавлення власника права користування вказаним рухомим майном.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання дізнавача задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено 15.04.2026 під час огляду місця події, за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с. Вінницькі Хутори, 2-й пров. Покровського, буд. 8, а саме на автомобіль марки та моделі «Toyota Land Cruiser Prado 150», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_1 , який поміщено на арешт майданчик відділу поліції №1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, що за адресою: м. Вінниця, вул. О. Довженка, 73 та опечатано.
Зобов'язати дізнавача СД Відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні №12026025020000009 від 15.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, автомобіль марки та моделі «Toyota Land Cruiser Prado 150», чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_1 , передати на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_4 , з правом його використання, однак без права відчуження.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_13 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: