Справа №127/3723/26
Провадження №2/127/3229/26
24 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Березовської О. А., розглянувши заяву адвоката Тимощука Євгенія Сергійовича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді Березовської О. А. у цивільній справі №127/3723/26 за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», про захист прав споживачів,
04.02.2026 адвокат Тимощук Є. С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» про захист прав споживачів. Позивач просить суд визнати протиправними дії АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» щодо проведення перерахунку спожитих 8 022 кВт* год за період з 15.08.2025 по 07.11.2025 по споживачу ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , EIC-код 62Z3525263363561, по непобутовому тарифу; скасувати сформований ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» відносно споживача ОСОБА_1 (особовий рахунок: НОМЕР_1 ) коригуючий рахунок № 197080006-2601-3/1К від 31.01.2026 у зв'язку з виявленням факту порушення від 07.11.2025.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд, вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», заборонивши ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», а також пов'язаним з ним операторам системи розподілу електричної енергії, здійснювати будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження електропостачання споживача ОСОБА_1 , особовий рахунок: НОМЕР_1 ; відключення об'єкта від електричної мережі; застосування інших заходів впливу, пов'язаних із коригуючим рахунком № 197080006-2601-3/1K від 31.01.2026 до набрання законної сили рішенням суду у справі.
04.02.2026 автоматизованим розподілом судової справи між суддями головуючим суддею була визначена суддя Березовська О. А. Справа передана судді 04.02.2026.
Ухвалами суду від 13.02.2026 цивільну справу та заяву про забезпечення позову постановлено передати за підсудністю на розгляд до Іллінецького районного суду Вінницької області.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 19.03.2026 за апеляційною скаргою позивача скасовано вище зазначені ухвали Вінницького міського суду Вінницької області і направлено цивільну справу та заяву про забезпечення позову до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.04.2026 цивільна справа з заявою про забезпечення позову була передана судді Березовській О. А.
Ухвалою суду від 03.04.2026 постановлено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» про захист прав споживачів задовольнити частково; забезпечити позов шляхом заборони ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ», а також пов'язаним з ним операторам системи розподілу електричної енергії, здійснювати будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження електропостачання споживача ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду у справі.
21.04.2026 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Тимощук Є С., про відвід судді Березовської О. А. На переконання представника позивача, суддя Березовська О. А. відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підлягає відводу, у зв'язку з тим, що станом на 20.04.2026 суддею не вирішено питання про відкриття провадження у справі. Такі дії суду представник позивача не розцінює як процесуальну помилку або завантаженість суду, оскільки йдеться про невиконання імперативного обов'язку судді, на його думку суддя не виконує пряму норму закону; справа вже була безпідставно виведена з розгляду судом першої інстанції (ухвала про це скасована апеляційним судом); повторна бездіяльність створює системний характер порушень. Це об'єктивно формує сумнів у бажанні судді забезпечити ефективний та неупереджений розгляд справи.
Фактичне блокування відкриття провадження: позбавляє позивача доступу до правосуддя; створює штучну затримку розгляду справи; суперечить завданням цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України). Такі дії (бездіяльність) мають ознаки процесуального зловживання та не можуть вважатися нейтральними.
Сукупність наведених обставин свідчить не просто про порушення строків, а про наявність об'єктивних підстав для сумніву в неупередженості судді, що є самостійною підставою для відводу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Відповідно до частини 1, 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
У ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, позивачу потрібно довести наявність зазначених суб'єктивних або об'єктивних елементів стандарту неупередженості.
Верховний Суд в постанові від 05.08.2020 у справа №177/1163/16-ц (провадження № 61-2250св20) при оцінці обґрунтованості відводу застосовує об'єктивні та суб'єктивні критерії для оцінки наявності безсторонності судді.
Суд, оцінюючи, чи наявні підстави для відводу судді Березовської О. А. за суб'єктивним критерієм, констатує, що відсутні будь-які підстави стверджувати, що суддя Березовська О. А. має та виявляє особисту упередженість під час розгляду цієї справи. Презумпція особистої неупередженості судді діє, як зазначено вище, допоки не з'являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного представником позивача - адвокатом Тимощуком Є. С. не надано й судом не здобуто.
В зазначеній постанові Верховний Суд вказує, що за об'єктивним критерієм судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно підтвердженими.
Доводи представника позивача - адвоката Тимощука Є. С. щодо наявності підстав відводу судді Березовської О. А. фактично не обґрунтовані та на думку суду, факти упередженості та необ'єктивності судді Березовської О. А., які ставлять під сумнів об'єктивність судді Березовської О. А. відсутні.
Відповідно до ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу; суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість; питання про відвід вирішується невідкладно; суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи; за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Вивчивши матеріали справи № 127/3723/26, суд дійшов також до такого висновку.
Суд стверджує, що заява представника позивача, адвоката Тимощука Є. С., про упередженість судді Березовської О. А. є необґрунтованою та безпідставною. Фактично представник відповідача не погодився з процесуальним рішенням судді, оскаржив його до апеляційної інстанції та висловлює недовіру судді у зв'язку з скасуванням ухвали судді Березовської О. А. апеляційною інстанцією. Щодо твердження представника позивача про відсутність завантаженості суду, суд зазначає, що за даними статистичної звітності судове навантаження у 2025 році судді Березовської О. А. перевищувало навантаження суддів у регіоні майже в два рази. Це навантаження не змінилось і в 2026 році.
Однак, оскільки адвокат Тимощук Є. С. має сумніви у неупередженості судді та висловлює недовіру цьому складу суду, суд вважає за можливе заяву про відвід судді задовольнити з метою недопущення сумнівів в об'єктивності прийнятих судом рішень.
При цьому, суд зважає на положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини, зокрема, рішення у справі Delcourt v. Belgium від 17 січня 1970 року № 2689/65, рішення у справі Tocono and Profesorii Prometeisti v. Moldova від 26 червня 2007 року № 32263/03, а також рішення у справі De Cubber v. Belgium від 26.10.1984 року, згідно з якими правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.
Право сторін на справедливий суд, закріплене в нормах міжнародного права, зокрема, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішеннях Європейського Суду з прав людини. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.
На підставі наведеного, керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, суд
Задовольнити заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Тимощука Євгенія Сергійовича, про відвід головуючого судді Березовської Олени Анатоліївни у цивільній справі № 127/3723/26 за позовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» про захист прав споживачів.
Цивільну справу № 127/3723/26 передати до канцелярії Вінницького міського суду Вінницької області для визначення іншого складу суду у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА