Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/483/26
Провадження № 2/382/753/26
Іменем України
20 квітня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кисіль О.А.
за участю секретаря Голованова В.І.
за участю секретаря Голованова В.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката - Вак Ольги Володимирівни до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка в особі представника - адвоката - Вак Ольги Володимирівни звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, згідно вимог якого просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .
Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді квартири за АДРЕСА_1 . Відповідно до заповіту позивачка являється спадкоємицею майна померлого. Відповідач по справі є пасинком померлого. В передбачений законодавством термін позивачка звернулася до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Овчаренко І.Ж. із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно у неї відсутні. Так, відповідач по справі забрав оригінали документів на спадкове майно та не бажає їх надавати, оскільки вважає, що його вітчим ОСОБА_4 дану квартиру хотів віддати йому. При цьому на даний час відповідач стверджує, що оригінали документів на майно є втраченими.
Разом з тим, відповідно до п. 4.16 глави 10 Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Відтак, з метою успадкування майна позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Представник позивача звернулася до суду з заявою, в котрій просила розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутність, та вимоги позову визнав.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Відповідно до роз'яснень п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді квартири за АДРЕСА_1 . Відповідно до заповіту позивачка являється спадкоємицею майна померлого. Відповідач по справі є пасинком померлого. В передбачений законодавством термін позивачка звернулася до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу Овчаренко І.Ж. із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці було відмовлено, оскільки оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно у неї відсутні. (а.с.7-13)
Згідно листа адвоката Вак В.О. вбачається, що представник позивачки направляла листа до ОСОБА_2 з проханням повернути безпідставно забрані оригінали документів на спадкове майно, а саме квартири АДРЕСА_1 , оскільки ОСОБА_1 являється спадкоємицею зазначеного майна. (а.с.19)
Згідно листа приватного нотаріуса Бориспільського нотаріального округу Київської області Овчаренко І.Ж. вбачається, що на усне звернення ОСОБА_1 щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру за АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , 1984 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватний нотаріус роз'яснює, що для видачі зазначеного свідоцтва необхідно мати в наявності оригінали правовстановлюючих документів. Згідно глави 10 п. 4.15, п. 4.18 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. №282/20595 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства юстиції № 235/5 від 27.01.2016). видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що-посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених п.3 гл.7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку. Нотаріусом було запропоновано звернутися до суду. (а.с.19 зворотня сторона).
Відповідно до копії спадкової справи №153/2024 відкритої після смерті ОСОБА_3 . померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 . (а.с.26-35)
Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. і ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.
Відповідно до ст.1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуюче вище викладене, а також те, що після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернулась відповідачка по справі, та враховуючи, що ОСОБА_3 за час свого життя склав заповіт на усе своє майно де б воно не знаходилося та з чого б не складалося на ОСОБА_1 , відповідачем не надано відповідних документів, проте позов визнано, тому вимоги позову підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 265, 268, 354, 315 ЦПК України, ст. ст. 321, 1217, 1218, 1261, 1235, 1236. 1225, 1268, 1270 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката - Вак Ольги Володимирівни до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 23 квітня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 23.04.2026 року.
Суддя Кисіль О.А.